Відмінності між версіями «ЄВРОПА ВІД ВЕЛ?КОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(→‎Велика Французька революція. Наполеонівські війни)
(→‎Революція 1848-1849 рр.)
 
(не показані 33 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Модернізація економіки. Формування модерних націй==
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|<p align=center>'''Стародавній  світ'''</p>
 +
|<p align=center>'''Середні  віки'''</p>
 +
|colspan=2 | <p align=center>'''Новий  час'''</p>
 +
|-
 +
|<p align=center>'''до  476  р'''</p>
 +
|<p align=center>'''476-1492  (1453)'''</p>
 +
|<p align=center>''' І  період '''</p>
 +
<p align=center>''' 1492-1789 '''</p>
 +
|<p align=center>'''ІІ  період'''</p>
 +
<p align=center>'''1789  -1914  рр.'''</p>
 +
|-
 +
|Рабовласники,
 +
|раби Феодали,
 +
|селяни,  ремісники
 +
|colspan=2 | Буржуазія,  наймані  робітники
 +
|-
 +
|Головна  цінність  -  раби.
 +
|Головна  цінність  –  земля.
 +
|Первісне  накопичення  капіталу.
 +
|Модернізація економіки.
 +
'''Промисловий переворот'''
 +
|-
 +
|Утворення  перших  держав  (монархії,  республіки).
 +
|Станова  монархія
 +
|Абсолютна  монархія
 +
|Республіка
 +
громадянське  суспільство
 +
|-
 +
|colspan=3 | <p align=center>Аграрне  суспільство</p>
 +
|Індустріальне суспільсьво
 +
формування '''модерних націй'''
 +
|-
 +
|colspan=2 |<p align=center>Корпоративний</p>
 +
|colspan=2 |<p align=center>Індивідуалістичний</p>
 +
|}
 +
 +
Винаходи 19 ст.
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|середині XIX ст
 +
|електричний зв'язок - телеграф
 +
|-
 +
|60-х рр. XIX ст.
 +
|двигуни внутрішнього згоряння
 +
|-
 +
|1821 р
 +
|Майкл Фарадей відкрив електромагнітну індукцію
 +
|-
 +
|пер. пол ХІХ ст
 +
|с\г: добрива, багатопільна система, машини.
 +
|}
 +
 +
 +
19 ст. – боротьба за світову гегемонію
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|Франція
 +
|Наполеонівські війни, боротьба з Німеччиною на континенті, Англією за колонії
 +
|-
 +
|Англія
 +
|«Майстерня світу», найбільша імперія, фритредерство.
 +
|-
 +
|Австрія, Росія
 +
|полінаціональні держави-імперії, боротьба з визвольними рухами.
 +
|-
 +
|Німеччина, Італія
 +
|боротьба за об‘єднання, боротьба за розподіл світу зі «старими» державами
 +
|-
 +
|США
 +
|боротьба за вплив у світі, доктрина Монро – «Америка для американців», не втручання у справи Європи ( до 1941 р. Перл-Харбор).
 +
|-
 +
|Не державні народи Європи, Америки, Африки та Азії
 +
|Формування націй, національні рухи за створення держав.
 +
|}
 +
 +
''Наполеонівські війни (скасування феодальних пережитків, «Кодекс Наполеона») → 1815-1848 Віденський конгрес (реакція) → Революції 1848 р. ліквідація феодальних пережитків, Росія (реформи 60-х рр.).
 +
 +
Війни: наполеонівські війни (кінець XVIII ст. - 1815 р.), громадянська війна у США (1861-1865 рр.), інтервенція розвинених держав у Китай (1851 -1865 рр.), Кримська (Східна) війна (1853-1856 рр.), війни з участю Пруссії (1866 р. і 1870-1871 рр.), Росії (1877-1878 рр.), колоніальні війни Франції та Великої Британії тощо.''
 +
 +
ХІХ ст. для Європи це був час всеохопної '''модернізації''' (фр. сучасний), перехід від аграрного до індустріального суспільства.
 +
 +
Одним із продуктів нової епохи стала поява '''модерних націй''' -  людська спільнота, яку об‘єднує власна самоповага, єдина спільна мова чи близькі діалекти, спільна релігія, традиції та історія, своя історична територія, спільне розуміння правди й кривди, спільна масова громадянська культура, спільна економіка.
 +
 +
Модерну епоху деякі вчені називали «епохою націоналізму», оскільки домодерні цивілізації не знали організації людських спільнот за національним принципом.
 +
 +
Упродовж ХІХ ст. у Європі поширюються процеси:
 +
 +
-  '''урбанізації''' (лат.  міський) – зосередження населення та економічного життя у великих містах.
 +
 +
- '''міграції''' (лат. переселення) – переміщення мас людей, пов’язані зі зміною постійного місця проживання.
 +
 +
- '''еміграція''' (лат. виселення») – вимушене або добровільне переселення людей зі своєї країни до іншої з економічних, політичних або релігійних причин
 +
 +
- '''імміграція''' (лат. вселення) – в’їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання.
 +
 +
Промислова революція кардинально вплинула і суспільне життя, спричинила появу цілої хвилі нових теорій, поглядів, рухів.
 +
 +
Для ідейних пошуків початку ХІХ ст. були характерними спроби зрозуміти і засвоїти уроки Французької революції кінцяXVIII ст.. Розчарування в ідеалах Просвітництва, коли під гаслами свободи, рівності й братерства спершу встановилась кривава якобінська диктатура, а згодом імперія Наполеона, спричинило формування нових ідейно-політичних течій:
 +
 +
•  '''лібералізм''' – об’єднував прихильників парламентського устрою, свободи підприємництва, громадянських і політичних прав та свобод особи. На перше місце висувалися потреби окремої людини, які вважалися важливішими, ніж інтереси колективу;
 +
 +
•  '''консерватизм''' – відображав політичні погляди тих, хто виступав за збереження традиційних вартостей і підвалин суспільного життя, а необхідність здійснення докорінних змін у житті суспільства категорично заперечував, схиляючись до поступових перетворень;
 +
 +
•  '''радикалізм''' – об’єднував прихильників проведення рішучих змін у суспільстві, радикальних заходів і крайніх поглядів. Здійснити це вони вимагали негайно.
 +
 +
'''Націоналізм''' був течією, прихильники якої вважали націю однією з найбільших вартостей, вважали, що вона повинна бути вільною і жити власним політичним життям, маючи автономію чи незалежну державу. Право на це, на їх думку, було одним із невід’ємних, природних прав людини.
 +
 +
Молодіжний романтичний рух у Німеччині. Мета: об‘єднання Німеччини.
 +
 +
'''Романтизм''' – напрямок духовної культури першої половини ХІХ ст., який підтримував прагнення людини до свободи, її бажання самовдосконалюватися, стверджував велику вартість народних традицій і мови.
 +
 +
Національне пробудження бездержавних народів стало складовою частиною європейського суспільно-політичного життя ХІХ ст.
 +
 +
Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814) закликав німців до національного відродження.
 +
 +
Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803)теоретик романтизму. Звертав увагу на слов’янські народи.
 +
 
==Велика Французька революція. Наполеонівські війни==
 
==Велика Французька революція. Наполеонівські війни==
  
Рядок 7: Рядок 126:
 
[http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/2.jpg Війни наполеонівської Франції]
 
[http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/2.jpg Війни наполеонівської Франції]
  
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1217.html § 2. Початок революції]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1218.html § 3. Повалення монархії та встановлення республіки у Франції]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1219.html §4. Якобінська диктатура. Термідоріанський режим]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1220.html §5. Консульство та імперія]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1221.html §6. Крах імперії Наполеона І. Віденський конгрес]
  
 
1789 р Людовик ХVІ скликає '''Генеральні Штати''', Мета: нові податки. Голосування: 1 стан – 1 голос. '''Абат Сійес''' (співавтор Конституції, один з консулів) стаття «Що таке третій стан?».
 
1789 р Людовик ХVІ скликає '''Генеральні Штати''', Мета: нові податки. Голосування: 1 стан – 1 голос. '''Абат Сійес''' (співавтор Конституції, один з консулів) стаття «Що таке третій стан?».
Рядок 177: Рядок 305:
  
 
==Великобританія==
 
==Великобританія==
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1222.html §7. Англія та Франція у 1815-1847 рр]
 +
 +
'''Економічний розвиток'''
 +
 +
60 рр 18 ст -30-40 рр 19ст.єдина індустріальна країна. Промислові центри Текстильна (Йоркшир), Вугільна (Уельс), Металургійна (Бірмінгем)
 +
 +
40-х рр всі міста сполучені залізницями 1815-1816 рр економічна криза, звільнення солдат. 1825, 1836, 1847 рр. кризи перевиробництва.
 +
 +
Посилення внутрішнього ринку. Розвиток науки. Основи електроенергетики Майкл Фарадей.
 +
 +
Династія Ганноверська: Георг І, ІІІ, IV, Вільгельм IV, Вікторія (1837-1901).
 +
 +
Найвищий розквіт Англії, “вікторіанська епоха”;
 +
 +
Монарх – вища виконавча влада, оголошував війну і мир, затверджував закони, уряд.
 +
 +
Парламент: Палата лордів(459 чол. спадкові, затверджували закони) та Палата общин (приймали закони формували уряд);
 +
 +
парламентська більшість формує уряд, затверджує королева;
 +
 +
Суд – присяжніх, призначалися парламентом довічно.
 +
 +
поштова реформа (марка);
 +
 +
шкільна реформа – обов’язкова початкова школа;
 +
 +
найбільша колоніальна імперія;
 +
 +
чартистський рух – робітничий рух під час економічних криз 1836-1838, 1842, 1845, 1847 рр., зникає після виникнення тред-юніонів.
 +
 +
'''Чартистський рух:'''
 +
 +
Причини: економічні кризи, боротьба за виборче право.
 +
 +
Вимоги: виборче право чоловіки з 21 року, скасування майнового цензу, рівне представництво в округах, таємне голосування, оплата роботи депутатів, щорічні вибори.
 +
 +
1836 р - Лондонська асоціація робітників (Вільям Ловетт)
 +
 +
1838 р – Перший з‘їзд чартистів.
 +
 +
1839 р. Перша петиція (хартія) відхилена парламентом.
 +
 +
1840 р – Національна чартистська організація (партія, Вільям Ловетт).
 +
 +
1848 р. – Друга петиція – питання «ножа і віделки» - економічного становища робітників.
 +
 +
Економічне піднесення. Робітнича аристократія, тред-юніони. Поступовий занепад чартизму.
 +
Значення: еволюційний шлях покращення життя робітників. Формування громадянського суспільства.
 +
 +
'''Формування політичних партій'''
 +
 +
з сер ХVП ст. віги і торі.
 +
 +
'''Торі  1783-1830''' – консерватори. Підтримували лендлорди(великі землевласники).
 +
 +
'''''“Реакційний торизм”:'''''
 +
 +
1813 р. смертна кара за руйнування машин (луддитів).
 +
 +
1815 р. економічна криза.
 +
 +
1815 р – «хлібні закони», високе мито, захист землевласників, високі ціни на хліб;
 +
 +
друга хвиля луддистів, репресії проти виступів;
 +
 +
1817 р. снято недоторканість особи, дозволено арешти, обшуки;
 +
 +
цензура  - «акти для затикання рота».
 +
 +
'''''“Торизм реформаторський”:''''' уряд Джорджа Каннінга:
 +
 +
1824 р. зняли заборону тред-юніонів і страйку, яккримінального злочину, закрили робітничі будинки;
 +
 +
1825 р заборона страйків за підвищення зарплати;
 +
 +
1829 р. зрівняння всіх релігій.
 +
 +
'''Віги – 1830-1841'''
 +
 +
1832 р. парламентська реформа 42 округи, позбавлені представництва 56 «гнилих містечок», переважали представники промислових районів; робітники виборче право не отримали (майновий ценз);
 +
 +
1833 р закон про знищення рабства;
 +
 +
обмежена дитяча праця;
 +
 +
1834 р. скасований податок з підприємців на користь бідних.
 +
 +
1835 р. право обирати всі платники податків.
 +
 +
З 1841 р до влади консерватори: заборонили працю дітей та жінок, тривалість робочого дня 12 годин.
 +
 +
1846 р. скасували «хлібні закони».
 +
 +
1845-47 рр голод в Ірландії, «картопляна хвороба», еміграція до США.
 +
 +
'''Зовнішня політика'''
 +
 +
Закріпила контроль над Канадою.
 +
 +
Колонізація Австралії та Нової Зеландії. (1788 р перша колонія).
 +
 +
Завершено завоювання Індії.
 +
 +
Намагалися встановити контроль над Афганістаном, Китаєм, Японією та ін.
 +
 +
1839-1842 рр британо-китайська «опіумна війна» → нерівноправний договір, Китай відкрив для англійських товарів кілька портів. Захопили острів Сянган (Гонконг).
 +
 +
Найбільша колоніальна імперія – 11 млн км2, 120 млн чол.
 +
 +
Політика фритредерства – вільної торгівлі.
  
 
==Франція==
 
==Франція==
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1222.html §7. Англія та Франція у 1815-1847 рр]
  
 
'''Промисловий переворот''' кін 18 – поч. 19 ст. гальмував режим Реставрації Перехід до використання машин (верстат Жаккарда) у ткацтві. Ріст машинобудування і металургії.
 
'''Промисловий переворот''' кін 18 – поч. 19 ст. гальмував режим Реставрації Перехід до використання машин (верстат Жаккарда) у ткацтві. Ріст машинобудування і металургії.
Рядок 257: Рядок 498:
  
 
==Італія==
 
==Італія==
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1223.html §8. Німеччина та Італія у 1815-1847]
 +
 +
30-40 рр 19 ст початок промислового перевороту.
 +
 +
Роздробленість: митні кордони, власні міри і ваги, грошові одиниці, закони.
 +
 +
С\г натуральні податки, оренда землі, безробіття.
 +
 +
Віденський конгрес – 8 королівств і герцогств. Ломбардо-Венеціанське королівство (Австрія). Всі під впливом Австрії, крім Сардинського королівства (П‘ємонт.
 +
 +
Ліквідація наполеонівських реформ, абсолютизм.
 +
 +
Ломбардо-Венеціанське королівство – італійці позбавлені влади. → національно-визвольний рух.
 +
 +
Карбонарії (ще за Наполеона) – створили розгалужену мережу у всій Італії.
 +
 +
кін 18 ст – 1870 р.період «Рісорджименто» (Відродження).
 +
 +
1820 р. повстання неаполітанських карбонаріїв. → Конституція, парламент. Втручання Священного союзу (Австрія) придушили, відновили абсолютизм, терор.
 +
 +
П‘ємонт гасло національна незалежність. Придушене Австрією.
 +
 +
Під впливом революції 1830 р повстання у Пармі, Модені, Папській області, → інтервенція Австрії. Поразка руху карбонаріїв.
 +
 +
1831 р у Марселі Джузеппе Мадзіні (1805-1872) створив «Молоду Італію» - «кожній нації – держава».
 +
 +
Шлях: революція «з народом і для народу». Але спроби підняти повстання зазнали краху.
 +
 +
Джузеппе Гарібальді (1807-1882) за участь у змові «Молодої Італії» засуджений до смертної кари. Емігрував до Південної Америки. Брав участь у визвольній боротьбі.
 +
 +
Помірковані ліберали: великі землевласники, підприємці, інтелігенція. Методи: реформи зверху, зростання національної свідомості, «без крові, без хвилювань, без революцій» (Вінченцо Джоберті).
 +
 +
1839-1847 рр. 9 конгресів вчених. У 1846-1847 рр. гасло до загальноіталійської війни проти Австрії.
  
 
==Австрійська імперія==
 
==Австрійська імперія==
 +
 +
Австрія: 9 королівств, 2 ерцгерцогств, та ін, автономії.
 +
 +
Франц II 1792-1835, Фердинанд І (1835-1848) канцлер – Клеменс Меттерніх (1809-1848) виступав за міжнародну співпрацю, «політику рівноваги в Європі», «політику союзів», «політику європейської безпеки», але реакційна політика, ініціатор створення Священного Союзу.
 +
 +
Абсолютна монархія.
 +
 +
Принцип «розділяй і володарюй», гноблення інших народів,
 +
Освіта під контролем католицької церкви.
 +
 +
Заборона творів Й.Ф. Шиллера Й.В.Гете, Г.Е. Лессінга.
 +
 +
1830 р передберезневий період (революція 1848 р почалася у березні). Рух за обмеження монархії.
 +
 +
Граф Іштван Сечені (Угорщина) розробив програму ліквідації кріпацтва, цехів, створення Національного банку та мережі кредитних установ.
 +
 +
30-40-х роках промисловий переворот тільки в Нижній Австрії та Чехії. Інші були сировинними придатками та ринками збуту. Перша залізниця 1828 р. але поширення дуже повільне. 1830 р пароплавна лінія Відень-Пешт. Не увійшла до митного союзу. Кріпацтво – основа економіки.
 +
Франці І заборонив створювати у Відні мануфактури, боявся робітничих рухів.
  
 
==Німеччина==
 
==Німеччина==
 +
 +
пер. пол 30-х рр 19 ст. початок промислового перевороту.
 +
 +
Основа с\г. Кріпацтво (скасовано тільки в деяких землях)  – десятина, панщина. Брак робочої сили. Реформи Наполеона скасовані.
 +
 +
Райони: гірничо-хімічна промисловість (військова) Рейнсько-Вестфальська область, Сілезія, Саксонія.
 +
 +
1834 р. – Митний союз (18 держав) на чолі з Прусією. Поширення прусського талера.
 +
Не вирішував питань роздробленості.
 +
 +
1835 р. перша залізниця.
 +
 +
Віденський конгрес - Німецький союз (8 липня 1815 р): 38 держав - Австрійська імперія, Королівства Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер, Вюртемберг, Герцогства та князівства Гессен-Драмштадт, Нассау, Брауншвейг тощо, Міста республіки Франкфурт, Гамбург, Бремен, Любек.
 +
 +
Союзний сейм, Столиця (Франкфурт-на-Майні). Керівник – Австрійський імператор. Посилення ролі Прусії Фрідріх Вільгельм III 1797-1840, Фрідріх Вільгельм IV 1840-1861.
 +
 +
1815 р студентське товариство (Єнський університет).
 +
 +
1817 р. святкування 300 річчя Реформації.
 +
 +
1819 р. – Карлсбадські постанови – заборона студентських організацій, нагляд за університетами, цензура .
 +
 +
1834 р. «Молода Німеччина» (Швейцарія). Програма: об‘єднання та республіка. Виселені з країни.
 +
 +
Фрадріх Ліст (1789-1846) праця «Національна система політичної економії» зв‘язок між економікою та національним об‘єднанням, формування нації. (економічний націоналізм).
 +
 +
Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814) філософ  основоположник  романтизму.
 +
 +
Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803) особливу увагу звертав на слов’янські народи, пророкуючи їм велике майбутнє.
 +
 +
Австрія: Після Липневої революції у Франції посилення реакції. Контроль освіти, цензура.
  
 
==Російська імперія==
 
==Російська імперія==
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1224.html §9. Російська імперія в першій половині XIX ст]
 +
 +
Російська імперія: Петро І (перемога у Північній війні 1721 р.).  19 ст. Фінляндія, царство Польське, Бессарабія, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Приамур‘я та Примор‘я. Суспільство було феодальним, становим. Більша частина населення – кріпаки.
 +
 +
Олександр І (1801-1825) на початку ліберальні реформи (радники В.Кочубей, М. Сперанський, В.Каразін): Указ про вільних хлібопашців (1803, право звільняти селян), Харківський (1805) та Петербурзький (1821) університети, (Московський 1755).
 +
 +
Михайло Сперанський розробив «План державних перетворень»: поділ влади, конституційна монархія. Супротив дворян. Після Наполеонівських війн реакція. «Аракччеєвщина» - військові поселення, контроль університетів.
 +
 +
Микола І (1825-1855) придушення декабристського руху, поліцейсько-репресивний режим. Особиста канцелярія імператора та таємна поліція.
 +
 +
Декабристський рух
 +
 +
Причини:
 +
 +
- піднесення національної свідомості після війни 1812 р.
 +
закордонні походи, знайомство з життям європейських країн, відсталість Росії.
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|colspan=3|<p align=center>1816 р. Союз порятунку, 1818 р. Союз благоденства: скасування кріпацтва та самодержавства.</p>
 +
|-
 +
|colspan=3|<p align=center>1818-1821 розпущені і створені нові</p>
 +
|-
 +
|
 +
|<p align=center>1821 р. Південне товариство (Тульчин)</p>
 +
|<p align=center>1821 р. Північне товариство (Петербург)</p>
 +
|-
 +
|
 +
|<p align=center>“Руська правда”</p>
 +
|<p align=center>“Конституція”</p>
 +
|-
 +
|абсолютизм та станове суспільство
 +
|ліквідація, виборче право – пряме рівне для всіх
 +
|ліквідація, виборче право – майновий ценз
 +
|-
 +
|свободи
 +
|демократичні свободи
 +
|рівність перед законом, свобода слова, зборів, віросповідання
 +
|-
 +
|кріпосництво
 +
|звільнення селян з землею
 +
|скасування кріпацтва і рабства
 +
|-
 +
|устрій влади
 +
|диктаторський революційний уряд Народне віче – законодавча, Державна дума виконавча
 +
|конституційна монархія, Народне віче з двох палат – законодавча, виконавча імператор
 +
|-
 +
|устрій країни
 +
|єдина неподільна Росія, злиття всіх в один народ
 +
|федеративний устрій, самоврядування
 +
|}
 +
 +
14 грудня 1825 року в день присяги військових Миколі І на Сенатську площу вийшло 3 тис. солдатів і офіцерів.
 +
 +
План:
 +
 +
- захопити Зимовий палац;
 +
 +
- заарештувати царську родину;
 +
 +
- змусити Сенат оприлюднити “Маніфест до російського народу”.
 +
 +
Але не вдалося реалізувати . Повстанців артилерією.
 +
 +
29 грудня 1825 – 3 січня 1826 р. Повстання чернігівського полку.
 +
 +
121 декабрист був висланий на каторгу.
 +
 +
Страчені були К.Рилєєв, П.Пестель, С.Муравйов-Апостол, М.Бестужев-Рюмін, П.Каховський.
 +
 +
Поразка декабристського руху.
 +
 +
Після розгрому декабристів почався період реакції Миколи І (1825-1855), який спирався на теорію офіційної народності (С. Уваров 1832р.)  - “православ’я, самодержавство, народність” : “Захід” це повстання і революція, Росія це порядок і спокій.
 +
 +
Песимістичний настрій був виражений у “Філософських листах” П.Чаадаєв.
 +
 +
Слов’янофіли – 1889 О.Хомяков, П.Киреєвський, брати Аксакових – повернення до общинного соціалізму. Виключність Росії. Самодержавство. Петро І порушив гармонійний розвиток.
 +
 +
Західники – Тимофій Траковський, І. Панаєв, В.Боткін – Росія має загальний шлях, необхідні реформи на західний зразок.
 +
 +
Соціалісти – повалення режиму революційним шляхом.
 +
 +
Теорія “общинного соціалізму” О.Герцен і М.Огарьов.
 +
 +
Різновидами суспільно-політичного руху стали визвольні рухи.
 +
 +
Польський рух виступав за відновлення Польської Держави.
 +
 +
У другій чверті XIX ст. промислова революція. Кріпосницька промисловість була приречена на занепад.
 +
 +
У 30-х pp. почали з'являтися фабрично-заводські підприємства у легкій промисловості.
 +
 +
Пер пол. XIX ст. товаризація с/г. Шлях: посилення експлуатації залежних селян.
  
 
==Революція 1848-1849 рр.==
 
==Революція 1848-1849 рр.==
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1225.html § 10. Революції у Франції та Німеччині]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-wh9/1226.html § 11. Революція в Італії та Австрійській імперії]
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|
 +
|<p align=center>Причини</p>
 +
|<p align=center>Хід</p>
 +
|<p align=center>Наслідки</p>
 +
|-
 +
|<p align=center>Франція</p>
 +
|valign="top"|Економічне зростання 30-40-х pp.  ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація.
 +
Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод.
 +
|valign="top"|22 лютого 1848 р. у Парижі  демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон.  Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана.
 +
 +
25 лютого 1848 р. Францію проголошено республікою.
 +
 +
Новий уряд:
 +
 +
-  розпустив палати перів і депутатів, скасував дворянські титули,
 +
 +
- вивів із Парижа війська, зняв обмеження для громадян стосовно вступу до Національної гвардії,
 +
 +
-  політичну амністію та відновив свободу слова, друку, зборів.
 +
 +
- скорочено тривалість робочого дня в Парижі з 11 до 10 годин, визнано право на працю (своїм декретом Тимчасовий уряд зобов'язався "забезпечити роботу для всіх громадян"), відкрито національні майстерні для безробітних.
 +
 +
-  встановлено запільне виборче право для чоловіків віком від 21 року (кількість виборців зросла до 9, 3 млн осіб).
 +
 +
У Франції встановився найліберальніший політичний режим у Європі.
 +
 +
В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці.
 +
|valign="top"|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин.
 +
 +
22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині  робітників пропонувалося  вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування.
 +
 +
23-26 червня Париж знов охопило повстання. З метою придушення повстання Установчі збори надали диктаторських повноважень військовому міністрові, генералові Кавеньяку, відомому своєю жорстокістю в боротьбі проти народу Алжиру. Повстання було жорстоко придушене.
 +
 +
28 червня генерал Кавеньяк сформував новий уряд Франції. 4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки. На чолі держави стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Підтримка фінансова і торговельно-промислова буржуазія, значна частина робітників (проти Кавеньяка),  селянство (вірили що захищатиме інтереси дрібних землевласників).
 +
 +
У травні 1849 р. відбулися вибори до Законодавчих зборів. 2/3 місць у них дістали монархісти.
 +
 +
2 грудня 1851 р. Луї-Наполеон учинив державний переворот. З допомогою армії він захопив столицю та розпустив парламент. Після проведення плебісциту 21 грудня 1851 р. Луї-Наполеон отримав усю повноту влади, а також право видання нової конституції. 14 січня 1852 р. Конституція: вся повнота влади переходила до президента, якого обирали строком на 10 років.
 +
 +
2 грудня 1852 p.,  Друга імперія, що проіснувала 18 років.
 +
|-
 +
|<p align=center>Італія</p>
 +
|valign="top"|Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття".
 +
 +
У Римській області світська влада папи.
 +
 +
Королівство обох Сицилій (його континентальну частину за давньою звичкою називали Неаполітанським королівством) під владою іспанської гілки роду Бурбонів, найвідсталіша частина, де зберігалися феодальні відносини.
 +
 +
Ліберали: парламентську форму правління, громадянських і політичних прав. Революційних подіях брали участь більшість верств населення - ліберальне дворянство та підприємці, студентство, ремісники, робітники, селяни, міська біднота.
 +
 +
До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи.
 +
|valign="top"|12  січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення.
 +
 +
Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів.
 +
 +
Революційні виступи у Відні →  виступи  у Венеції та Ломбардії. Австрійці вимушені вивести війська з Венеції, де було проголошено республіку і створено Тимчасовий уряд.
 +
 +
18 березня 1848 р. повстання проти австрійців спалахнуло в Мілані.
 +
 +
Це спонукало короля П'ємонту Карла-Альберта 24 березня 1848 р. оголосити війну Австрії. Підтримку оголосили й інші монархи.
 +
 +
Джузеппе Гарібальді, повернувся з загоном своїх прибічників із Південної Америки.
 +
 +
Наприкінці липня 1848 р. австрійці знов окупували Північну Італію.
 +
 +
На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо.
 +
|valign="top"|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду".
 +
 +
У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів.
 +
 +
Об'єднання німецьких держав у єдину національну державу не відбулося.
 +
|-
 +
|<p align=center>Німеччина</p>
 +
|valign="top"|38 самостійних держав.
 +
 +
Митні кордони
 +
 +
Економічна криза 1847 р
 +
 +
Феодальні повинності.
 +
 +
 +
Опозиція політичних і соціально-економічних перетворень.
 +
Ліберали загальноімперський станово-представницький орган, поширення митного союзу, ліквідації привілеїв поміщиків.
 +
 +
Помірковані єдиної німецької держави у формі конституційної монархії.
 +
 +
Радикали боролися за об'єднання Німеччини і проголошення республіки, ліквідацію станових привілеїв, покращання матеріального становища.
 +
 +
Революційні події у Франції та Італії
 +
|valign="top"|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна.
 +
 +
Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861  оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали.
 +
 +
У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом.
 +
|valign="top"|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства  повернула владу папі римському.
 +
 +
Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів).  22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців.
 +
|-
 +
|<p align=center>Австрія</p>
 +
|valign="top"|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці.
 +
 +
Відсталість,  кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку.
 +
 +
Абсолютна монархія
 +
 +
Політика  Меттерніха  (з 1809-1848 pp.) придушувалася будь-яка вільна думка. Розпалювання національної ворожнечі між народами імперії. Імператор Франц: "Мої народи чужі один одному: тим краще. Вони не хворіють одночасно на ті самі хвороби... Я ставлю угорців в Італію, італійців в Угорщину, кожен стереже свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять одинодного. З їхньої неприхильності народжується порядок, з їхньої ворожнечі - загальний мир".
 +
 +
Економічна криза 1846 р: 3 неврожайних інфляція, зростання цін на хліб і картоплю, безробіття.
 +
|У березні 1847 р. у Відні, Празі, Пешті голодні бунти.
 +
Опозиція:  ліберальна інтелігенція, підприємці, студенти,  національна опозиція народів пригноблених Імперією.
 +
 +
13 березня 1848 р. у столиці Австрії Відні розпочалися маніфестації під гаслами: "Конституція!", "Свобода!", "Геть Меттерніха!". Імператор Фердинанд скликати рейхстаг (парламент) і ввести конституцію. Меттерніха відправили у відставку.
 +
 +
У квітні проект конституції Австрійської імперії: слова, друку, зборів, відповідальність уряду перед парламентом. Але ігнорувалися національні інтереси народів,  Парламент мав складатися з двох палат - аристократичного сенату і палати депутатів. Виборче право лише для власників нерухомості та збереження всієї повноти виконавчої влади за імператором. Таку конституцію було сприйнято як спробу відновлення абсолютизму.
 +
 +
Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права.
 +
12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання.
 +
|valign="top"|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині.
 +
 +
Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині.
 +
|}

Поточна версія на 22:30, 8 листопада 2013

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=ЄВРОПА_ВІД_ВЕЛ%3FКОЇ_ФРАНЦУЗЬКОЇ_РЕВОЛЮЦІЇ_до_середини_ХІХ_ст.&oldid=484292