|
|
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | ==ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х—ХV ст.== | + | ==Релігія та церква у Х—ХV ст.== |
| | + | |
| | + | '''Виникнення християнства''' |
| | + | |
| | + | Причина: криза римського суспільства культури, віри. |
| | + | |
| | + | Іудея – римська провінція, ненавиділи римлян, вірили, що Бог Ягве звільнить їх. |
| | + | |
| | + | Мандрівні проповідники провіщали пришестя Месії – Бога-визволителя. |
| | + | |
| | + | З Палестини християнство прийшло до Римської імперії. Християнська мораль приваблювала все більше людей. |
| | + | |
| | + | Римські імператори для подолання кризи повернулися до своїх богів, та переслідували християн (Діоклетіан). |
| | + | |
| | + | Християни створили свою організацію – церкву(«громада»). На чолі стояв єпископ, великої громади – патріарх («Батько»). |
| | + | |
| | + | У 313 р Костянтин визнав християнство. У 325 р. на Нікейському (Вселенському) соборі затверджено «Символ віри». |
| | + | |
| | + | Римського патріарха почали називати папою римським. |
| | + | |
| | + | У 4 ст. Ієронім переклав Біблію латинською мовою. Єпископ Ульфіла переклав на мову готів, якою розмовляли германці. |
| | + | |
| | + | Християни відкидаючи язичницьку релігію, знищували багато пам’яток архітектури, творів мистецтва, папірусів з творами античних поетів, філософів, учених. |
| | + | |
| | + | У 394 р. було заборонено Олімпійські ігри. |
| | + | |
| | + | '''Католицька церква в V-ХІІІ ст.''' |
| | + | |
| | + | Церковна ієрархія: |
| | + | {| border="1" cellpadding="2" |
| | + | |<p align=center>'''Західна Римська імперія'''</p> |
| | + | |<p align=center>'''Східна Римська імперія'''</p> |
| | + | |- |
| | + | |<p align=center>'''Папа'''</p> |
| | + | |<p align=center>'''Патріарх'''</p> |
| | + | |- |
| | + | |colspan=2 |<p align=center>(виборні посади)</p> |
| | + | |- |
| | + | |colspan=2 |<p align=center>Вищі ранги духівництва</p> |
| | + | |- |
| | + | |colspan=2 |<p align=center>(призначалися папою або патріархом)</p> |
| | + | |- |
| | + | |Кардинали, єпископи |
| | + | |Єпископи |
| | + | |- |
| | + | |colspan=2 |<p align=center>Нижчі ранги</p> |
| | + | |- |
| | + | |colspan=2 |<p align=center>(призначалися єпископами)</p> |
| | + | |} |
| | + | |
| | + | '''Аврелій Августин''' – єпископ 4-5 ст., написав «Сповідь» - церква посередник між людьми та Богом. |
| | + | |
| | + | Християнізація Європи: франки Хлодвіг 498 р., інші з 5 по 7-8 ст., останні 12-14 ст. |
| | + | |
| | + | Сприяло об’єднанню Європи, феодалізації, церква найбільший феодал. |
| | + | |
| | + | Хрестові походи сприяли колонізації європейців та поширення християнства поза межами Європи. |
| | + | |
| | + | 5-6 ст. скориставшись слабкою владою в Італії, посилилася Папська влада. |
| | + | |
| | + | Папа на чолі Римської єпархії(єпископ). |
| | + | |
| | + | '''Григорій І Великий''' умовив лангобардів не нападати на Рим, остаточно назвав Рим містом святого Петра, а себе його спадкоємцем. |
| | + | |
| | + | У 756 р. утворилася Папська держава. (При підтримці франкського короля Пипіна Короткого, Карлу Великому Папа надав титул імператора). |
| | + | |
| | + | Після розпаду імперії Карла Великого папство потрапило під владу німецьких імператорів. |
| | + | |
| | + | Вони почали призначати єпископів (інвеститура), що призвело до продажу церковних посад (симонія). |
| | + | 1054 р церква розкололася(схизма) на Західну(католицьку) та Східну(православну). |
| | + | |
| | + | <p align=center>'''Хрестові походи (1096-1270 рр.)'''</p> |
| | + | |
| | + | Папа Григорій VІІ («святий чорт») – навів порядок, домовився про розподіл влади з королями. |
| | + | |
| | + | Мета походів: спрямувати феодальні міжусобні війни проти мусульман, посилити католицьку церкву. |
| | + | |
| | + | Привід Візантія в кін 11 ст. попросила допомогу проти турків-сельджуків. Папа '''Урбан ІІ''' закликав визволити Гроб Господній. |
| | + | |
| | + | '''Перший''' 1096-1099 - селянський похід, розгромлено, рицарський - засновано рицарські держави в Сирії та Палестині |
| | + | |
| | + | '''Другий''' (1147-1149) рогромлений турками, |
| | + | |
| | + | '''Третій''' (1189-1192) очолили нім. Фрідріх І Барбароса, фрн. Філіпп ІІ Август, анг Ричард І Левове Серце пересварилися, поразка. |
| | + | |
| | + | '''Четвертий''' (1202-1204) підбурені веніціанськими купцями пограбували християнську Візантію. |
| | + | |
| | + | '''П’ятий-восьмий''' не мали значного успіху. |
| | + | |
| | + | '''Орден''' – католицькі громади зі статутом. |
| | + | |
| | + | Керував орденом великий магістр чи генерал, їх обирало духовенство і затверджував папа. |
| | + | |
| | + | Найстаріший католицький орден – '''Бенедиктський.''' Його заснував святий Бенедикт Нурсійський У 530 році у місті Монте-Касіно (Італія). Монахи цього ордену проводили своє життя в молитвах та у фізичній праці. Їх девиз: ”МОЛИСЬ І ПРАЦЮЙ!” Саме бенедиктинці заклали знамениті виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина). Саме вони привчили європейців до споживання фруктів, горіхів, городніх та лікарських рослин. |
| | + | |
| | + | '''Бернардинський''' орден названий на честь відомого церковного натхненника Другого Хрестового походу – Бернарда Клервоського. |
| | + | |
| | + | '''Францисканці''' — римо-католицький орден Жебраків. Був заснований у 1209 році в Італії сином звичайного купця Франциском Асізьким. Вони вели мандрівне життя, завзято боролися проти єретиків. |
| | + | |
| | + | В Іспанії у 1215 році був заснований '''Домініканський орден'''. Його символ – собака із запаленим смолоскипом у пащі. Тому домініканців називали |
| | + | “псами господніми”. Орден віддавався боротьбі з єресями (вченнями, що заперечують основні положення церкви). |
| | + | |
| | + | У період Хрестових походів виникли також духовно –рицарські ордени. |
| | + | |
| | + | Найвідоміши з них були: орден '''госпітальєрів''' – він об’єднуав монахів “госпіталю” – притулку для хворих і убогих. Пізніше їх стали називати '''мальтійцями''' (бо пересилилися на острів Мальту). |
| | + | |
| | + | '''Орден тамплієрів''' – перший осідок яких з’вився в Єрусалімі – в місці , де колись стояв храм єврейського царя Соломона. 1312 р Філіпп ІV Красивий знищив з папою Климентом V орден тамплієрів. |
| | + | |
| | + | '''Орден тевтонців''' – німецького походження, заснований у 12 ст. |
| | | | |
| | ==Візантія== | | ==Візантія== |
| Рядок 338: |
Рядок 446: |
| | | | |
| | Кін 15 ст Іспанія знищила Гранаду і закінчила Реконкісту. Початок інквізиції, переслідування маврів і євреїв. | | Кін 15 ст Іспанія знищила Гранаду і закінчила Реконкісту. Початок інквізиції, переслідування маврів і євреїв. |
| − |
| |
| − | ==Держави Центральної та Східної Європи==
| |
| − |
| |
| − | Згадати теорії виникнення та слов’ян:
| |
| − |
| |
| − | • Дунайська (Нестор);
| |
| − |
| |
| − | • Вісло-Одерська (Шафарик) ;
| |
| − |
| |
| − | • Вісло – Дніпровська,
| |
| − |
| |
| − | • Інші: скіфська, гунська, Балтійська, Балканська, Карпатська, Північно-Кавказька, індоєвропейська, північна, нордична, Аратська.
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''Чехія'''</p>
| |
| − |
| |
| − | 7 ст князівство Само (чехи, морави, та словаки). Розпалося на князівства.
| |
| − |
| |
| − | 9 ст Моравське князівство створило Великоморавську державу.
| |
| − |
| |
| − | 9 ст. князь Ростислав запросив просвітителів з Візантії, щоб перекласти християнські норми на слов’янську мову.
| |
| − |
| |
| − | У 863 р. Кирило й Мефодій – на основі грецбкого письма склала слов’янську абетку.
| |
| − |
| |
| − | На поч. 10 ст. угри (мадяри) захопили землі словацькі землі.
| |
| − |
| |
| − | Чехія потрапила під вплив німецьких королів. Поширення католицизму.
| |
| − |
| |
| − | 13 ст. Чеська держава стала найсильнішою в Європі.
| |
| − |
| |
| − | У 14 ст розпалася, захоплена німцями.
| |
| − |
| |
| − | Гнів чеського народу проти німецьких поневолювачів поєднувався з невдоволенням “зіпсованністю” католицького духівництва.
| |
| − |
| |
| − | Очолив невдоволених голова Празького університету й проповідник Віфліємської каплиці в Празі '''Ян Гус''' (1371-1415)
| |
| − |
| |
| − | Ян Гус засуджував симонію, та індульгенції – відпущення гріхів за гроші.
| |
| − |
| |
| − | Ян Гус відкидав посередництво духівництва.
| |
| − |
| |
| − | 1414 р Гуса викликали на церковний собор у Констанці.
| |
| − |
| |
| − | Засудили в єресі, спалили на вогнищі.
| |
| − |
| |
| − | Почалося повстання '''гуситів'''.
| |
| − |
| |
| − | ''Чашники'' – вимагали права всім причащатися.
| |
| − |
| |
| − | ''Таборити'' (гора Табор) – побудувати Царство Боже на землі (рівність всіх).
| |
| − |
| |
| − | Спільний виступ проти загарбників. Очолив '''Ян Жижка'''.
| |
| − |
| |
| − | Папа та імператор спорядили п’ять хрестових походів проти гуситів.
| |
| − |
| |
| − | Два останні походи відбивали вже після смерті Яна Жижки.
| |
| − |
| |
| − | Папа дозволив вірянам причащатися та вести службу чеською мовою - розкол гуситів.
| |
| − |
| |
| − | 1434 р біля міста Ліпани таборити зазнали поразки.
| |
| − |
| |
| − | Чеським королем став німецький імператор.
| |
| − |
| |
| − | А 1526 р. Чехія надовго ввійшла під управляння австрійських Габсбургів.
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''Угорщина'''</p>
| |
| − |
| |
| − | Наприкінці 9 ст угри(мадяри) прийшли на землі слов’ян.
| |
| − |
| |
| − | Наприкінці 10 ст князь Іштван створив Угорську державу.
| |
| − |
| |
| − | 11-12 ст. боротьба з німецьким та візантійським імператорами.
| |
| − |
| |
| − | 13 ст монголо-татарська навала. Повернулися на Русь.
| |
| − |
| |
| − | Намагалися захопити Галицько-Волинське князівство (1245 Битва під Ярославом – переміг Данило Галицький).
| |
| − |
| |
| − | Слабка королівська влада. '''1222''' р '''“Золота була”'''. (Повторити Німеччина, Англія “Хартія”).
| |
| − |
| |
| − | Кін. 13 ст. королів обирав сейм.
| |
| − |
| |
| − | 1526 р навала турків, втрата незалежності, поділ між Туреччиною та Австрією.
| |
| − |
| |
| − | Угорщина захоплює '''Закарпаття'''.
| |
| − |
| |
| − | 9 ст прихід угрів на Закарпаття (Нестор).
| |
| − |
| |
| − | 10 ст. вхід білих хорватів до Київської Русі.
| |
| − |
| |
| − | 12 ст. поширення виноградарства.
| |
| − |
| |
| − | 13 ст. остаточне захоплення Угорцями, монголо-татарська навала.
| |
| − |
| |
| − | кін 13 ст. Лев Данилович повертає до Галицько-Волинського князівства, Юрій Львович знову втратив.
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''Польща'''</p>
| |
| − |
| |
| − | Перший князь Мешко І одружився з чеською князівною Дубравкою, введення католицизму.
| |
| − |
| |
| − | Болеслав І Хоробрий (992-1025) хотів захопити Русь. Воював з Ярославом.
| |
| − |
| |
| − | 11 ст німецька колонізація послабила Польщу. 11-13 ст. роздробленість,
| |
| − | посягання німців, Тевтонського ордена, монголо-татари.
| |
| − |
| |
| − | 1320 р відродилася королівська влада. Король Казимир ІІІ створив воєводства та каштелянства, гроші, захищав селян від сваволі феодалів.
| |
| − |
| |
| − | Проти сильної королівської влади, міста (німці, євреї), магнати, шляхта, духівництво.
| |
| − |
| |
| − | Сейм – обирав короля. Не було постійного війська, “посполите рушення” – ополчення.
| |
| − |
| |
| − | 1349 '''Казимір ІІІ''' захопив частину '''Галицько-Волинського князівства''', яке після смерті переходило до Угорщини.
| |
| − |
| |
| − | 1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.
| |
| − |
| |
| − | Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.
| |
| − |
| |
| − | '''Кревська унія''' 1385 р - одруження польської королеви Ядвіги та литовського князя Ягайла (Владислава). '''1387''' '''Галичина''' остаточно приєднана до Польщі.
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''Велике князівство Литовське'''</p>
| |
| − |
| |
| − | Міндовг створив Русько-Литовське князівство.
| |
| − |
| |
| − | 1316-1341 Гедемін приєднав Волинь (син Любарт).
| |
| − |
| |
| − | 1345-1377 Ольгерд, спільна битва проти татар на '''Синіх Водах''' '''1362''', приєднав Чернігово-Сівещину (у татар), Київщину, Подіддя, Переяславщину, боротьба за Волинь. Державна мова - руська.
| |
| − |
| |
| − | Литва потребувала союзника у боротьбі з Тевтонським орденом, Московським князівством, тощо. Хто союзник?
| |
| − |
| |
| − | 1385 р '''Кревська унія''', одруження Ягайла та Ядвіги.
| |
| − |
| |
| − | '''1410''' році '''Грюнвальдська битва''' з Тевтонським орденом. 1413 '''Городельська унія''' .
| |
| − |
| |
| − | ==Північно-східна Русь==
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''Володимиро-Суздальське князівство'''</p>
| |
| − |
| |
| − | 12 ст Русь розпалася на 15 князівств. А в середині 13 вже існувало близько 50 земель-князівств.
| |
| − |
| |
| − | Після занепаду Київського князівства, посилилися Галицько-Волинське, Володимиро-Суздальське, Новгородське князівства. Чому?
| |
| − |
| |
| − | Владимиро-Суздальське князівство, яке спершу називали Ростовським, потім Ростово-Суздальським, піднеслося за князя '''Юрія Долгорукого''' (простягав свої “довгі” руки з Суздаля, до Новгорода, Галицько-Волинського князівства і намагався закріпити за собою великокняжий престол у Києві).
| |
| − |
| |
| − | З ім’ям Юрія Долгорукого пов’язана перша літописна згадка про місто Москву.
| |
| − |
| |
| − | '''Андрій Боголюбський''' (1157 – 1174 рр.) У 1169 р. пограбував Київ, вивіз Вишгородську Божу матір.
| |
| − | Після боротьби за владу між братами Андрія Боголюбського, новим князем став '''Всеволод Велике Гніздо''' (1176 – 1212 рр.). Своє прізвисько він отримав за те, що мав вісім синів і вісім онуків, усі наступні князі владимирські й московські до Івана Грозного включно були його нащадками.
| |
| − | Згадується у “Слові о полку Ігоревім”.
| |
| − |
| |
| − | У першій половині 13 ст. Північно-Східна Русь розпалася на окремі землі-князівства.
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''“Пан Великий Новгород”'''</p>
| |
| − |
| |
| − | Своєрідний суспільно-політичний устрій. Князя запрошувати на престол, династії не було.
| |
| − |
| |
| − | З 1095 р. до 1304 р., приблизно за 200 років на новгородському престолі 58 разів змінювалася княжа влада.
| |
| − |
| |
| − | Вищим органом влади було віче. Обирали представників міської влади: посадника, тисяцькоговладику (архієпископа).
| |
| − |
| |
| − | З 1136 р з князем укладали угоду — ряд: не втручатися у справи міського управління.
| |
| − |
| |
| − | Установилася форма державного правління, що дістала назву аристократичної республіки.
| |
| − |
| |
| − | У першій половині 13 ст. Північно-Східна Русь розпалася на окремі землі-князівства. Боротьба за руські землі виявилася важкою для німецьких рицарів.
| |
| − |
| |
| − | 1234 р. під Юр’євом князь Ярослав Всеволодович на чолі новгородського і переяславського війська вщент розбив хрестоносців.
| |
| − |
| |
| − | Навесні '''1238''' р. князь Данило Галицький розгромив тевтонських рицарів, що захопили місто '''Дорогичин'''.
| |
| − |
| |
| − | '''1240''' р. 18-річний новгородський князь '''Олександр''' розбив шведів, отримавши ім‘я Невський.
| |
| − |
| |
| − | Олександр Невський звільнив від рицарів Псков і Псковську землю, а потім рушив проти головних сил ордену. Вирішальна битва сталася 5 квітня '''1242''' р. на кризі Чудського озера і закінчилася блискучою перемогою русичів. Її назвали '''Льодовим побоїщем'''.
| |
| − |
| |
| − | <p align=center>'''“Моноголо-татарська навала”'''</p>
| |
| − |
| |
| − | На початку 13 ст. під владою Чінгісхана об`єдналися монгольські племена. Європейці часто називали монголів „татарами”, за назвою одного з племен, яке підкорили монголи.
| |
| − |
| |
| − | 1206 р. на курултаї (зібранні) вождів племен, які визнали владу Темучжина та проголосили Чингіс Каганом («Царем Всесвіту»).
| |