Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПР?КІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВ?НІ XVIII ст.»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.) |
(→Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
[http://www.youtube.com/watch?v=Wmvr6zM9hIg Полтавська битва] | [http://www.youtube.com/watch?v=Wmvr6zM9hIg Полтавська битва] | ||
| + | |||
| + | [http://www.youtube.com/watch?v=ybdJfY8m804 Юрий Кульчицкий] | ||
==Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст.== | ==Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст.== | ||
| Рядок 70: | Рядок 72: | ||
'''Києво-Могилянська академія''' (І. Мазепа, 1701 р.). 1783 р. російською мовою, 1817 р. закрито. 1819 духовна академія. Ліквідована більшовиками 1918 р. 1991 створено Університет «Києво-Могилянська академія». | '''Києво-Могилянська академія''' (І. Мазепа, 1701 р.). 1783 р. російською мовою, 1817 р. закрито. 1819 духовна академія. Ліквідована більшовиками 1918 р. 1991 створено Університет «Києво-Могилянська академія». | ||
| − | '''''Викладачі:''''' Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, [ | + | '''''Викладачі:''''' Інокентій Гізель, [[Стефан Яворський]], Іоаникій Галятовський, [[Лазар Баранович]], [[Феофан Прокопович]], Георгій Кониський. |
'''''Вихованці:''''' Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. О. Безбородько та Г. Полетика, М. Бантиш-Каменський, письменник П. Гулак-Артемовський. | '''''Вихованці:''''' Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. О. Безбородько та Г. Полетика, М. Бантиш-Каменський, письменник П. Гулак-Артемовський. | ||
| Рядок 95: | Рядок 97: | ||
'''Літопис Самовидця''' – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями. | '''Літопис Самовидця''' – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями. | ||
| − | '''Літопис Самійла Величка''' - чотиритомний (1648-1720), прославляє історію козацтва. Перший том «Сказання про війну козацьку з поляками» (Б.Хмельницького). | + | '''Літопис [[Самійла Величка]]''' - чотиритомний (1648-1720), прославляє історію козацтва. Перший том «Сказання про війну козацьку з поляками» (Б.Хмельницького). |
'''Літопис Григорія Граб'янки''' гадяцького полковника. на його думку, історичні знання мають і практичне значення. автор прагнув показати «народ український як рівний серед усіх народів», поборник автономії України. | '''Літопис Григорія Граб'янки''' гадяцького полковника. на його думку, історичні знання мають і практичне значення. автор прагнув показати «народ український як рівний серед усіх народів», поборник автономії України. | ||
| Рядок 138: | Рядок 140: | ||
Реставрація старовинних церков козацькою старшиною, Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Спаський собор у Чернігові та інші. | Реставрація старовинних церков козацькою старшиною, Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Спаський собор у Чернігові та інші. | ||
| − | '''Бароко:''' | + | '''Бароко:''' |
| + | [[Файл:Троїцький монастир.jpg|200px|thumb|left|Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові]] | ||
| + | [[Файл:Покровська в Харкові.JPG|200px|thumb|left|Покровська церква у Харкові]] | ||
| + | [[Файл:Геогргіївська Видубецького монастиря.jpg|200px|thumb|left|Георгіївський собор (Видубицький монастир)]] | ||
| + | [[Файл:Покровська на подолі.jpg|200px|thumb|left|Покровська церква на Подолі, будівничий Іван Григорович-Барський]] | ||
| + | [[Файл:Троїцький собор у Новомосковську.jpg|200px|thumb|left|роїцький собор у Новоселиці (Новомосковськ Дніпропетровської області)]] | ||
'''Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові''' Троїцький монастир входить до складу ансамблю Троїцько-Iллiнського монастиря ХI - ХVIII ст. - одного з найцiннiших архiтектурно-художнiх ансамблiв України. Троїцький монастир, будiвництво якого було розпочате за iнiцiативою Лазаря Барановича 1677 року, зведено на найвищему плато Болдиних гiр на захiд вiд Антонiєвих печер та Іллiнської церкви. Головною спорудою нового монастиря став Троїцький собор, збудований за проектом Iоанна Баптиста (Зауера) в 1679 - 1695 рр. Складний обєм споруди, де злитi воєдино композицiйнi принципи давньоруської, украiнської та захiдноєвропейської культової архiтектури, завершується пятьма банями i з заходу двома верхами квадратних кутнiх веж. У пiвнiчнiй з них - сходи на хори собору, а пiд пiдлогою собору - великий семикамерний склеп, вiдкритий для огляду; не щодавно виявлено три склепи-камери, iзольованi вiд основного обєму храму. До ансамблю Троїцького монастиря входять одноповерховi келiї, трапезна з двоглавою церквою Введення у храм та iншi споруди. Над ними домiнує нарiвнi з собором пятиярусна пятдесятивосьмиметрова надбрамна дзвiниця, збудована одночасно з огорожею у 1774 - 1778 рр. у стилi пiзнього барокко. | '''Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові''' Троїцький монастир входить до складу ансамблю Троїцько-Iллiнського монастиря ХI - ХVIII ст. - одного з найцiннiших архiтектурно-художнiх ансамблiв України. Троїцький монастир, будiвництво якого було розпочате за iнiцiативою Лазаря Барановича 1677 року, зведено на найвищему плато Болдиних гiр на захiд вiд Антонiєвих печер та Іллiнської церкви. Головною спорудою нового монастиря став Троїцький собор, збудований за проектом Iоанна Баптиста (Зауера) в 1679 - 1695 рр. Складний обєм споруди, де злитi воєдино композицiйнi принципи давньоруської, украiнської та захiдноєвропейської культової архiтектури, завершується пятьма банями i з заходу двома верхами квадратних кутнiх веж. У пiвнiчнiй з них - сходи на хори собору, а пiд пiдлогою собору - великий семикамерний склеп, вiдкритий для огляду; не щодавно виявлено три склепи-камери, iзольованi вiд основного обєму храму. До ансамблю Троїцького монастиря входять одноповерховi келiї, трапезна з двоглавою церквою Введення у храм та iншi споруди. Над ними домiнує нарiвнi з собором пятиярусна пятдесятивосьмиметрова надбрамна дзвiниця, збудована одночасно з огорожею у 1774 - 1778 рр. у стилi пiзнього барокко. | ||
