|
|
| Рядок 23: |
Рядок 23: |
| | питань є створення власної грошової системи. Проблема полягає не тільки в тому, що без власної грошової одиниці держава не може вважатись державною, а й у тому, що без власної грошової системи не можна побудувати економіку держави, мати стабільне фінансове становище. | | питань є створення власної грошової системи. Проблема полягає не тільки в тому, що без власної грошової одиниці держава не може вважатись державною, а й у тому, що без власної грошової системи не можна побудувати економіку держави, мати стабільне фінансове становище. |
| | Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне і друге водночас. | | Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне і друге водночас. |
| − | Грошовій реформі має передувати створення власної грошової системи. Без її створення і законодавчого закріплення проведення грошової реформи мало що дасть. Основними принципами створення грошової системи в Україні повинні бути:
| |
| − | створення національної грошової одиниці і розгалуженої структури депозитних та інших форм грошей;
| |
| − | запровадження ефективного механізму організації і регулювання готівкового обігу та їх взаємодії;
| |
| − | побудова нової системи зовнішніх валютних відносин;
| |
| − | забезпечення внутрішньої і зовнішньої конвертованості власної грошової одиниці;
| |
| − | здійснення реформи банківської системи;
| |
| − | утворення належної ринкової інфраструктури грошового, валютного та фондового ринків.
| |
| − | Першоосновою здійснення зазначених принципів має стати прийняття ряду законів України: "Про грошову систему України"; "Про Національний банк України"; "Про комерційні банки України"; "Про державні банки України".
| |
| − | Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи посилює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України
| |
| − | 1995 – першої половини 1996 р. забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:
| |
| − | істотно уповільнилась інфляція;
| |
| − | було знищено так зване грошове написання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;
| |
| − | зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;
| |
| − | уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;
| |
| − | зросла активність домогосподарств як суб'єктів економіки;
| |
| − | зросли доходи та заощадження населення;
| |
| − | поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.
| |
| − | Значне зниження темпів інфляції розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до долара США та інших іноземних валют. Істотно зменшився спад виробництва порівняно з попереднім роком.
| |
| − | Зменшення обсягів валового внутрішнього продукту за цей період знизилось з 12,4 % до 9,5 %. Грошові доходи населення в липні 1996 р. порівняно з червнем зросли на 26 % .
| |
| − | Головними завданнями грошової реформи були:
| |
| − | заміна тимчасової грошової одиниці – українського карбованця на національну валюту – гривню;
| |
| − | зміна масштабу цін;
| |
| − | створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного й соціального розвитку.
| |
| − | Це передбачало втримання фінансової стабільності, яка склалася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют.
| |
| − | Грошова реформа носить характер вибору прозорого варіанта та неконфіскаційного типу, який зумовлений необхідністю:
| |
| − | забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти, а отже, довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;
| |
| − | утримання стабільності грошового, споживчого і валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;
| |
| − | запобігання спекулятивним операціям під час обміну карбованців на гривні;
| |
| − | створення прийнятного соціального клімату, зниження психологічного й соціального напруження в суспільстві у зв'язку з проведенням грошової реформи.
| |
| − | Відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" в країні було проведено низку підготовчих заходів. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків. Цього було достатньо для забезпечення нормальної роботи з обміну карбованців на гривні.
| |
| − | Усі установи банків та підприємств зв'язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами.
| |
| − | Проводилася широка роз'яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи. У
| |
| − | всіх регіонах України було проведено наради-семінари, куди виїжджали відповідальні працівники Національного банку України.
| |
| − | Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні
| |
| − | проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100 000 разів сильнішою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. Підсумки свідчать про те, що в цілому реформа проходила організовано, якнайзручніше для населення і без значних соціальних конфліктів.
| |
| − | За балансовими даними, емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319,0 трлн. крб. – поза банками, тобто в обігу.
| |
| − | Починаючи з 17 вересня 1996 року, функціонування в готівковому обороті карбованців припинилося і єдиним засобом платежу на території України стала гривня та її розмінна монета – копійка. Установами Ощадного
| |
| − | банку України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в установленому порядку всі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 р. з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень
| |
| − | у співвідношенні 100 000 крб. за 1 гривню.
| |
| − | За час проведення реформи Національний банк України випустив у готівковий оборот 3132,5 млн. гривень. Випуск гривні здійснювався обміном на карбованці, видаванням коштів на оплату праці, закупку сільськогосподарських продуктів, з вкладів населення, підкріпленням відділень зв'язку, а також іншими видачами.
| |
| − | Банківська система України вживалась заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. У процесі проведення реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців на загальну суму
| |
| − | 6,5 млрд. крб. Ця робота проводилася в тісному контакті з органами МВС України.
| |
| − | До найхарактерніших особливостей грошової реформи належать: багаточинникова зумовленість та багатоцільове спрямування; тривалий період проведення; застосування тимчасових грошей як перехідних та їх гіпервисоке знецінення; створення в ході реформи нового механізму монетарного регулювання; особлива соціальна спрямованість реформи та ін.
| |
| − | Розпочалася реформа в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг купоно-карбованця ба випуском в обіг гривні, тобто тривала майже 5 років. Беручи до уваги вжиті за цей період заходи, можна виділити кілька етапів реформи:
| |
| − | • перший етап (січень – листопад 1992 р.),
| |
| − | • другий етап (листопад 1992 – серпень 1996 р.),
| |
| − | • третій етап (вересень 1996 р.). [2, ст. 240]
| |
| − | Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську
| |
| − | систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют.
| |
| − | Головним досягненням було утримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, цілком справдилися:
| |
| − | • по-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7 % – за серпень, 2,0 % – за вересень, 1,5 % – за жовтень;
| |
| − | • по-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют;
| |
| − | • по-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України;
| |
| − | • грошова реформа поліпшила стан фінансово-грошової системи й створила умови для позитивних соціально-економічних змін.
| |
| − |
| |
| | | | |
| | ==Висновки== | | ==Висновки== |
Протягом першого тижня роботи над проектом було проведено пошук та обробку інформаціїї
З перших днів набуття Україною незалежності одним з найгостріших
питань є створення власної грошової системи. Проблема полягає не тільки в тому, що без власної грошової одиниці держава не може вважатись державною, а й у тому, що без власної грошової системи не можна побудувати економіку держави, мати стабільне фінансове становище.
Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов чи одне і друге водночас.
