Відмінності між версіями «Опенько Людмила Миколаївна»
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Про мене == | == Про мене == | ||
| − | Опенько Людмила Миколаївна, заступник директора з виховної роботи, вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії | + | [[Файл:Люда-c.jpg|150px]] |
| + | |||
| + | Опенько Людмила Миколаївна | ||
| + | |||
| + | ==Місце роботи== | ||
| + | |||
| + | Царичанська ЗОШ І-ІІІ ст., смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області | ||
| + | |||
| + | ==Посада== | ||
| + | |||
| + | заступник директора з виховної роботи, вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії | ||
== Мої блоги == | == Мої блоги == | ||
| − | [http:// | + | [http://blopenko.blogspot.com/ Мій блог] |
| − | == | + | |
| − | ['' | + | ==мій сайт == |
| + | [http://openko.ucoz.ua Сайт Опенько Людмили] | ||
| + | |||
| + | ==Моя wiki-стаття== | ||
| + | |||
| + | Відродження вітчизняної культури на початку минулого століття зактуалізувало проблему її естетичної орієнтації. Географічна, політична й ментальна межовість України спричинилася до того, що ці пошуки були спрямовані вздовж вектора "Схід-Захід". Найвпливовішим ученням 1920-х років була теорія "азіатського ренесансу" Миколи Хвильового, який услід за німецьким філософом Освальдом Шпенглером декларував вичерпаність духовного потенціалу Європи та майбутнє культурне піднесення азіатських країн. На сьогодні це питання не втратило своєї злободенності. Найновіші варіанти його розв'язання належать українським митцям 1990-х, серед яких чільне, ледь не культове місце належить харків'янину Сергієві Жадану. Низка критиків стверджувала, що "хвильовістське... заперечення "загопачення" української культури й концепція "азіатського ренесансу" є органічною частиною бачення митця (Ігор Римарук), де Захід атестовано як не гнилу чи гниючу, а "зогнилу" Європу (збірка "Цитатник"), простір духовної порожнечі, масової культури й духовної приземленості (новели "Варшава", "Берлін, який ми втратили").Натомість образ Сходу, найчастіше втілений в образі Китаю, прочитується як колиска найціннішого - релігійного досвіду людства. Однак через те, що традиційні релігії (церковне християнство чи буддизм) є "гамівною сорочкою" сучасної цивілізації (збірка "Генерал Юда"), Сергій Жадан пропонує творення міфології як нової релігії шляхом руйнування-перетлумачення релігійних образів-конструкцій (святий Георгій, Ісус Христос, Марія, Юда, Будда) та знакових постатей українців (Тарас Шевченко, Михайль Семенко, Богдан-Ігор Антонич, Володимир Сосюра). Отже, поет висуває містичний Схід як естетичний взірець української культури (поезії "Кода", "Блюз мандрівного копача"); | ||
| − | + | [https://drive.google.com/file/d/0BwrkBHWCqHjRMExQMGVJMTRvbHc/edit?usp=sharing| Творчість С. Бажана] | |
| − | == | + | ==Моя E-mail адреса:== |
| − | + | webopenko@gmail.com | |
Поточна версія на 19:52, 22 квітня 2014
Зміст
Про мене
Опенько Людмила Миколаївна
Місце роботи
Царичанська ЗОШ І-ІІІ ст., смт. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області
Посада
заступник директора з виховної роботи, вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії
Мої блоги
мій сайт
Моя wiki-стаття
Відродження вітчизняної культури на початку минулого століття зактуалізувало проблему її естетичної орієнтації. Географічна, політична й ментальна межовість України спричинилася до того, що ці пошуки були спрямовані вздовж вектора "Схід-Захід". Найвпливовішим ученням 1920-х років була теорія "азіатського ренесансу" Миколи Хвильового, який услід за німецьким філософом Освальдом Шпенглером декларував вичерпаність духовного потенціалу Європи та майбутнє культурне піднесення азіатських країн. На сьогодні це питання не втратило своєї злободенності. Найновіші варіанти його розв'язання належать українським митцям 1990-х, серед яких чільне, ледь не культове місце належить харків'янину Сергієві Жадану. Низка критиків стверджувала, що "хвильовістське... заперечення "загопачення" української культури й концепція "азіатського ренесансу" є органічною частиною бачення митця (Ігор Римарук), де Захід атестовано як не гнилу чи гниючу, а "зогнилу" Європу (збірка "Цитатник"), простір духовної порожнечі, масової культури й духовної приземленості (новели "Варшава", "Берлін, який ми втратили").Натомість образ Сходу, найчастіше втілений в образі Китаю, прочитується як колиска найціннішого - релігійного досвіду людства. Однак через те, що традиційні релігії (церковне християнство чи буддизм) є "гамівною сорочкою" сучасної цивілізації (збірка "Генерал Юда"), Сергій Жадан пропонує творення міфології як нової релігії шляхом руйнування-перетлумачення релігійних образів-конструкцій (святий Георгій, Ісус Христос, Марія, Юда, Будда) та знакових постатей українців (Тарас Шевченко, Михайль Семенко, Богдан-Ігор Антонич, Володимир Сосюра). Отже, поет висуває містичний Схід як естетичний взірець української культури (поезії "Кода", "Блюз мандрівного копача");
Моя E-mail адреса:
webopenko@gmail.com
