Відмінності між версіями «Вікі стаття "Золота осінь в картинах художників"»

Поточна версія на 22:17, 7 лютого 2013

Назва проекту

"Золота осінь в картинах художників"

Автори проекту

Група «Творці» 3 клас

Мета проекту

Дослідили, як зображували золоту осінь художники у своїх картинах;

Розширювали знання про осінь як пору року;

Самостійно збирали необхідну інформацію, аналізували її;

Розвивали творчі й дослідницькі здібності, фантазію, уміння спостерігати.

Опис проекту

Людину оточує дивний і чарівний світ, ім'я якому — природа. Вона така різноманітна і багатогранна, що навіть дорослому важко збагнути всі її прояви та закономірності. Зрозуміти природу, відкрити таємниці різних її явищ і закони її існування, розвинути у собі почуття прекрасного можна лише через спілкування з довкіллям. Восени ми здійснили екскурсію до лісу, під час якої у нас виникло багато цікавих питань про зміни у живій і неживій природі восени. Тому ми вирішили попрацювати над питаннями, пов'язаними з дослідженням такої пори року, як осінь, на прикладі картин художників, як вони зображували своє бачення осені за допомогаю кисті та красок.

Результати дослідження

Картина Ісаака Левітана "Золота осінь"

Пейзажі Ісаака Левітана часто називають шедеврами. Він не просто зобразив знайомі багатьом пейзажі. Іноді кажуть: "Художник оспівав красу природи". Це вираз означає, що в свої картини він вклав всю силу любові. Картини Левітана дійсно сповнені любові до рідної природи. Вони схожі на красиву музику і на витончену поезію. Перед нами березова гайок. Береза ​​- дуже мальовниче дерево. Осінь вже забарвила природу в свої осінні кольори: жовтий, золотистий оранжевий. Вони такі яскраві, що спочатку здається: вся картина написана різними тонами жовтого кольору. Але це лише на перший погляд. Придивившись, ми бачимо, що і трава на передньому плані ще зелена, тільки почала жовтіти. І далеке поле, за яким видніється кілька сільських будинків, ще зелене. І гайок на правому березі ще бадьоро зеленіє. Але нашу увагу прикута саме до жовтим берізок. Їх листя тріпоче на вітрі, переливається як золото в сонячному світлі. У пейзажі немає смутку, навпаки, настрій умиротворений, спокійне. Це золота осінь. Вона зачаровує красою.

Картина І.С.Остроухова "Золота осінь"

Золото всюди: на деревах і на землі. Золотий наряд навколишніх дерев відтіняє блідо-синє небо на задньому плані картини, щоб не відволікати уваги від їх пишного вбрання. Небо лише подекуди просвічує крізь золоту листя, будучи своєрідним тлом для нового оздоблення цих красенів. Навіть старе коряве дерево, вказане ліворуч на картині, перетворилося, змінивши зелену сукню на золоте. Тільки трава ще не зовсім поміняла наряд, та на деяких листочках переглядають зелені плями. Але на тлі цієї непомітною зелені ще дивовижно виглядає осіннє оздоблення кленів, молодих беріз і осик. На лісовій стежці Остроухов зобразив двох сорок. Складається враження, що вони поспішали по своїх справах, але зупинилися, залучені оточуючим золотом, і тепер бурхливо обговорюють, чий наряд краше і пишніше. Чудова картина! На думку багатьох критиків, «Золота осінь» є одним з кращих творів знаменитого художника.

У цій картині дуже тонко передано ліричний зміст, прекрасно об'єднані в композиції близькі й далекі плани, чудово витримана основна колористична гама. Передній план картини, зайнятий молодий березовим гаєм, опрацьований з особливою ретельністю. Художник зумів зробити виразними і тендітні стовбури беріз, і буру землю, всипану сухими осіннім листям.

В розробці теми осіннього листопаду пензель художника досягає великої сили та виразності. У зображенні листя художник майже наближається до пленерного живопису: Волков тонко відчуває поезію цієї в'яне краси, любовно наводячи на опале листя промені минає сонця - в їх холодному освітленні різнобарвні листя створюють образ казкового килима, розкинутих під деревами. У звивистій стрічці річки відбивається холодну осіннє небо. Самотня постать старенької з торбою за плечима, яка бреде по стежці вздовж берега річки, підсилює відчуття в'янення природи.

Картина І.Бродський "Летний сад осенью"

Картина переносить нас в один із самих улюблених парків Санкт-Петербурга - Літній сад, в одну з його віддалених бічних алей. Там ростуть старі могутні дерева, їм, мабуть, багато років. Напевно, стільки ж, скільки й самому Літньому саду. Один з останніх днів золотої осені. Світить яскраве сонце. День радісний, приємний, теплий. Листя дерев жовта, але вже помітно поріділа, тому крони напівпрозорі, зате на землі багато помаранчевих опалого листя. Високі стовбури дерев впираються в блакитне небо, по якому пропливають білі хмари. В глибині алеї лавки. Ми бачимо крихітні фігурки людей, які прийшли відпочити в парк, провести тут сонячний деньок. Вони оживляють пейзаж, як би наближають його до нас. Ми теж могли б опинитися серед тих, хто прогулюється по алеї. На передньому плані картини перехрещуються на землі химерним малюнком темні тіні стовбурів і гілок. Це підкреслює силу, з якою світить сонце. Підсилює відчуття сонячного дня.

Корисні ресурси

http://gallerix.ru/album/200-Russian/pic/glrx-590924072

http://art19.info/all/picture/zolotaya-osen-1.html

http://сезоны-года.рф/сочинение%20летний%20сад%20осенью.html