|
|
| (не показані 18 проміжних версій 2 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | |
| | | | |
| − | | + | =Назва навчальної теми= "А.С. Пушкин. Сообщение о жизни и творчестве поэта" |
| − | =Назва проекту= | + | "А.С. Пушкин. Сообщение о жизни и творчестве поэта" |
| | | | |
| | =Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети= | | =Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети= |
| − | | + | Навчальні предмети, з якими перекликатиметься ця тема та проект -зарубіжна література, музика, інформатика, історія. |
| − | o Географія материків та океанів
| + | |
| − | | + | |
| − | o Африка. Специфічність грунтово-рослинного покриву і тваринного світу.
| + | |
| − | | + | |
| − | o Біологія
| + | |
| − | | + | |
| − | =Навчальні цілі=
| + | |
| − | • Вселити натхнення до створення подальших, невиключно власних проектів
| + | |
| − | | + | |
| − | • Досягти самостійного вміння пошуку поглибленої та додаткової інформації
| + | |
| − |
| + | |
| − | • Повільно володіти мультимедійними засобами
| + | |
| − | | + | |
| − | • Зберегти інтерес до подальших пошуків і досліджень, збору творчіх матеріалів
| + | |
| | | | |
| | =Вік учнів, клас= | | =Вік учнів, клас= |
| − | 7 клас 13 років
| |
| − | ==Стислий опис проекту==
| |
| − | Даний проект присвячується опрацюванню теми «Африка», дослідження природи материка. У проекті фігурують природні зони, грунтово-рослинний покрив, тваринний світ, кора материка. Необхідність проведення проекту полягає у розкритті особливості контрастної природи, складнощів клімата та поверхневих вод, з”ясуванні пристосованості корінного населення до «природних правил» життя на материку. У проведення проекту задіяні учні 7 класу; вони є ключовими фігурами для розвязання складних питань. Проект задіяний як інтелектуальне змагання для колективної перевірки знань. Змагання побудовані за сценарійом:
| |
| − |
| |
| − | • Дві команди
| |
| | | | |
| − | • Гравці(відповідачі)
| + | 7 класс, 12-13 лет. |
| | | | |
| − | • Виконувачі ролей
| + | =Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)= |
| | | | |
| − | • Капітани
| + | =План вивчення теми (вставити файл)= |
| | | | |
| − | Проведення змагань оперується турами, містячими завдання з кодовими назвами
| + | =Оцінювання (стислий опис і інструменти)= |
| | | | |
| − | ==Повний План вивчення теми== | + | =Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)= |
| − | План вивчення теми [https://docs.google.com/file/d/0B2I-uJHx2T84WDMxUnpkSlZBLUk/edit]
| + | Вчитель на першому уроці теми показує презентацію з поясненнями по життю і творчості О.С. Пушкіна.[https://docs.google.com/file/d/0B2I-uJHx2T84WlpUMVRKNXZSTlk/edit] Пропонує дітям створити три команди. |
| | | | |
| − | Презентація учительска [https://docs.google.com/file/d/0B2I-uJHx2T84TUFoUGJ5OURMbUE/edit]
| + | Создаємо три групи учнів: |
| | | | |
| − | =Навчальні цілі=
| + | 1. «Літературознавці» - ведуть пошук інформації про твори, що відносяться до болдинського періоду О.С. Пушкіна. |
| − | • Вивчення теми необхідно для здобуття нових знань. Досягнення поглиблених розумінь про поверхневу оболонку континенту. Набуття навиків роботи з літературними джерелами і картами нового материка.
| + | |
| | | | |
| − | • У проведенні змагань полягає: якісне узагальнення знань,активізація пізнав чого інтересу. Вплив на розвиток мислення, уяви, допитливості, кмітливості, творчих здібностей дітей
| + | 2. «Читці»- читають напам'ять уривки з творів болдинського періоду. |
| | | | |
| − | Виховна мета вимагає подальшого розуміння цінностей природи як материка так і світу в цілому і поваги до неї
| + | 3. «Музикознавці»- знаходять записи симфонічної музики і романсів, популярних в період життя і творчості О.С. Пушкіна. Музика грає під час прочитання віршів поєта. Також вони знаходять музичні записи, вигадані композиторами на твори О.С. Пушкіна. |
| | | | |
| − | =Опис оцінювання=
| + | Диференціація навчання: |
| − | На особливу увагу серед оцінювань заслуговує тестування в навчанні географії. Тести значно поширюють методи навчання тем і перевірки рівня знань. За допомогою пропонованих тестів учителі зможуть більш обєктивно оцінювати рівень підготовки учнів у здобутті географічних знань. Але тестування треба проводити поряд з іншими видами перевірки знань. Контрольні, самостійні роботи, опитування. Для підвищення ефективності у опитуванні його можна використати як вікторину,чи роботу в групах.
| + | |
| | | | |
| − | УЧИТЕЛЬ МОЖЕ ОЦІНИТИ ТІ РОБОТИ, ЯКИМ УЧНІ ВІДДАЮТЬ ПЕРЕВАГУ:
| + | • Учні із слабким рівнем знань займаються пошуком і збором інформації про музику початка 19 століття, а також технічною частиною (запис музики на електронні носії і її звучанням під час виступу читців). |
| | | | |
| − | • Реферати – розкриття учнем проблемної теми наприклад: клімат, внутрішні та зовнішні процеси континенту , можна історія дослідження, | + | • Учні з достатнім рівнем знань утворюють групу читців. |
| | | | |
| − | • Також пропонуються реферати з поширеним «сенсаційним» уклоном (традиційне життя маловідомих народів, або племен, род діяльності та ведення господарства то що.) | + | • Учні з високим рівнем знань утворюють групи літературознавців, які займаються пошуком інформації і створюють презентації і публікициі. |
| | | | |
| − | • Твори (міні описи за власним планом), наприклад: долина річки Ніл:
| + | Наприкінці проекту групи показують свої досягнення. |
| − | | + | |
| − | Географічне розташування долини
| + | |
| − | | + | |
| − | Протяжність
| + | |
| − | | + | |
| − | Рівень живлення
| + | |
| − | | + | |
| − | Гідрологічний режим
| + | |
| − | | + | |
| − | Типові організми водойму
| + | |
| − | | + | |
| − | Господарське значення та особливості
| + | |
| − | | + | |
| − | • Презентації - створення слайдів
| + | |
| − | | + | |
| − | =Діяльність учнів та вчителя=
| + | |
| − | Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання
| + | |
| − | | + | |
| − | • Реферативні роботи
| + | |
| − | | + | |
| − | • Твори за власним планом
| + | |
| − | | + | |
| − | • Накопичення ілюстративного матеріалу
| + | |
| − | | + | |
| − | • Вирішення кросвордів
| + | |
| − | | + | |
| − | • Складання власних запитань по темі
| + | |
| − | | + | |
| − | Оцінювання проводиться переважно вчителем у вигляді тестування, самостійної роботи, контрольної роботи, контрольного опитування. У якості експериментування учитель може запропонувати провести на кінцевому етапі оцінювання взаємооцінювання (учні перевіряють один одного), само оцінювання (учень ставить оцінку на свій розсуд), після експериментального оцінювання учитель аналізує його і виставляє оцінку
| + | |
| − | | + | |
| − | Диференціація навчання
| + | |
| − | | + | |
| − | Учні, що мають проблеми у навчанні
| + | |
| − | Проблемні учні - це учні, які потребують уваги збоку батьків, вчителів, психологів. У цих учнів вагомою проблемою є навчання. Географія, як складний предмет не виключення. Збоку вчителя потрібні додаткові увага та завдання, окремий час на розв’язання складних питань. Але найголовнішим є оцінювання учнів за його рівнем знань. Учнів оцінюють за 1,2,3,4 рівнями. Для слабких учнів обирають карткові завдання 1-2 рівнів. Якщо учитель знає рівень кожного учня в класі, ому повинен орієнтуватись у складності питань, завдань, задач, вправ, тестів. Обирає ті , як на його думку може виконати учень. Для 1 рівня в основному використовуються репродуктивні методи.Учень відтворює знання що були набуті раніше. Використовуючи репродуктивний метод, учитель формує якість оперативності, ВМІННЯ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗНАННЯ В РІЗНИХ ситуаціях
| + | |
| − | 2 рівень є творчім і проблемним. Спонукає писати та аналізувати, шукати та знаходити відповідь. Мета - розглядати географічні об’єкти і явища
| + | |
| − | | + | |
| − | Обдаровані учні форми та методи роботи з обдарованими дітьми, розкриття потенціалу креативності, а саме:
| + | |
| − | | + | |
| − | • реалізація творчого експрес-тренінгу під час проведення шкільних уроків;
| + | |
| − | | + | |
| − | • налаштування учнів на досягнення успіху;
| + | |
| − | | + | |
| − | • допомога кожному учневі ставити перед собою посильні завдання, які б відповідали його інтересам і носили дослідницький характер;
| + | |
| − | | + | |
| − | Ейдетика – технологія формування ейдетичного мислення, в основі якого запам’ятовування інформації через образи, асоціації й відчуття. В учнів розвивається уява та фантазія, гнучкість мислення, здатність створювати об’ємні й яскраві образи. Відбувається стимулювання роботи правої півкулі головного мозку, що забезпечує розвиток здатності створювати варіативність у розв’язанні творчої задачі, що є основою для активізації креативного мислення та використання його у вирішенні навчальних та життєвих задач.
| + | |
| − | проблемні запитання. При вивченні різних тем з предмету підбираються проблемні запитання, на які учень у підручнику готової відповіді не знайде. При цьому для вірної відповіді учню потрібно ще зас тосувати знання з вивчених раніше розділів.
| + | |
| − | інтерактивне навчання: «запитання – відповідь». Для цього клас поділяється на декілька груп. Кожна група одержує завдання прочитати текст з підручника і скласти запитання до нього. Коли учень замислюється над постановкою запитання, то в його уяві має бути варіант відповіді, це розвиває логічне мислення. Ланцюжок «запитання – відповідь» сприяє тому, що відповідь породжує нове запитання. Така методика роботи допомагає дитині формулювати певні умовиводи, висловлювати свої думки, доходити правильних висновків.
| + | |
| − | Інтерактивні ігри в групах: Вікторини, мозкові штурми, Брейн-ринги
| + | |
| − | «інформаційно – пізнавальна суперечність». Характерна особливість полягає в тому, що елементами є істинні, але, на перший погляд, суперечливі судження.
| + | |
| − | | + | |
| − | Прийом «Незавершене рішення» – за його допомогою можна визначити рівень пізнавальної активності. Наприкінці уроку вчитель пропонує учням виконати завдання творчого характеру і попереджає, що рішення виявиться досить цікавим і несподіваним. Після обговорення висунутої проблеми учні починають роботу, але не встигають виконати завдання до закінчення уроку. Вчитель, не фіксуючи увагу на тому, що завдання повинно бути завершено, перевіряє його наявність і якість виконання на наступному уроці.
| + | |
| − | «Виділяти найкраще» – цей метод, відомий як «ефект Розенталя» або ефект Пігмаліона – психологічний феномен, який полягає в тому, що очікування особистістю реалізації пророцтва багато в чому визначають характер її дій та інтерпретацію реакцій оточуючих, що й провокує «само здійснення пророцтва», цей термін винайшов американський соціолог Роберт Мертон у 1948 році для тих пророкувань, які стихійно «керують» поведінкою людей і призводять до очікуваних ними результатів.
| + | |
| − | Принцип відкритих перспектив: будь-який учень, навіть найслабший, може сьогодні спробувати вивчити тільки один сьогоднішній урок, добре написати конспект і відразу одержати свою першу добру оцінку, а там другу, а там третю… Спочатку ці оцінки майже нічого не важать (крім того, що учень старається, але хіба цього мало?); однак поступово приходить і справжнє знання, а разом з ним і інтерес до предмету. Починаючи з будь-якого дня, кожен може вчитися добре, і це зараз же позначиться на оцінках, це негайно відзначить учитель, скільки б у нього не було учнів.
| + | |
| | | | |
| | =Відомості про автора= | | =Відомості про автора= |
| | ==Ім'я, прізвище== | | ==Ім'я, прізвище== |
| − | Потапова Вікторія Анатоліївна
| + | Ротаренко Тетяна Олександрівна |
| | | | |
| | ==Фах, навчальний предмет== | | ==Фах, навчальний предмет== |
| − | Вчитель географії | + | Вчитель російської мови та літератури |
| | | | |
| | ==Навчальний заклад== | | ==Навчальний заклад== |
| − | Одеська ЗОШ № 76 | + | Одеська ЗОШ №76 |
| | | | |
| | ==Місто\село, район, область== | | ==Місто\село, район, область== |
| − | Місто Одеса
| + | місто Одеса |
| | | | |
| | ==Контактні дані== | | ==Контактні дані== |
| − | 720-09-06 | + | телефон 720-09-06 |
| | | | |
| | =Відомості про тренінг= | | =Відомості про тренінг= |
| Рядок 131: |
Рядок 58: |
| | | | |
| | ==Дати проведення тренінгу== | | ==Дати проведення тренінгу== |
| − | 22.08.12.-27.08.12. | + | 22.08.12- 27.08.12 |
| | | | |
| | ==Місце проведення тренінгу== | | ==Місце проведення тренінгу== |
| − | Одеська ЗОШ № 76 | + | Одеська ЗОШ №76 |
| | | | |
| | ==Тренери== | | ==Тренери== |
| − | Чачуа Лела Джемалівна
| + | |
| | [[Категорія: Шаблони]] | | [[Категорія: Шаблони]] |
| | [[Категорія: 10 версія]] | | [[Категорія: 10 версія]] |
| | [[Категорія: НП "Відкритий світ"]] | | [[Категорія: НП "Відкритий світ"]] |
| | [[Категорія:Банк проектів]] | | [[Категорія:Банк проектів]] |
Навчальні предмети, з якими перекликатиметься ця тема та проект -зарубіжна література, музика, інформатика, історія.
Вчитель на першому уроці теми показує презентацію з поясненнями по життю і творчості О.С. Пушкіна.[1] Пропонує дітям створити три команди.
1. «Літературознавці» - ведуть пошук інформації про твори, що відносяться до болдинського періоду О.С. Пушкіна.
2. «Читці»- читають напам'ять уривки з творів болдинського періоду.
3. «Музикознавці»- знаходять записи симфонічної музики і романсів, популярних в період життя і творчості О.С. Пушкіна. Музика грає під час прочитання віршів поєта. Також вони знаходять музичні записи, вигадані композиторами на твори О.С. Пушкіна.
• Учні із слабким рівнем знань займаються пошуком і збором інформації про музику початка 19 століття, а також технічною частиною (запис музики на електронні носії і її звучанням під час виступу читців).
• Учні з достатнім рівнем знань утворюють групу читців.
• Учні з високим рівнем знань утворюють групи літературознавців, які займаються пошуком інформації і створюють презентації і публікициі.
