Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(→‎Реформація. Братства)
(→‎Виникнення козацтва)
 
(не показано 70 проміжних версій цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.
 
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh8/992.html § 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh8/993.html § 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh8/995.html § 5. Виникнення українського козацтва та перших січей]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh8/996.html § 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh8/997.html § 7. Освіта, книговидання й літописання]
 +
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh8/998.html § 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво]
 +
  
 
=='''Словничок'''==
 
=='''Словничок'''==
 +
 +
[http://www.youtube.com/watch?v=somp_2bUrQA Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)]
  
 
• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.
 
• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.
Рядок 69: Рядок 84:
  
 
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==
 
==Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.==
 +
 +
[http://ukrmap.su/program2009/uh8/Maps/8_02.jpg Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.]
  
 
Передумови об’єднання:
 
Передумови об’єднання:
Рядок 80: Рядок 97:
 
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.
 
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.
  
−
Умови Люблінської унії
+
Умови [http://www.youtube.com/watch?v=FuZH8__jhIg Люблінської унії]
 
{| border=2
 
{| border=2
 
|<p align=center>'''Спільне'''</p>
 
|<p align=center>'''Спільне'''</p>
Рядок 107: Рядок 124:
 
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».
 
Братства – '''Львівське''' 1453, '''1586''' – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».
  
−
'''Берестейська церковна унія 1596'''
+
[http://www.youtube.com/watch?v=b4YCtfMtv1Y '''Берестейська церковна унія 1596''']
  
 
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.
 
Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.
Рядок 114: Рядок 131:
  
 
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.
 
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|+'''Полемічна література'''
 +
 +
|<p align=center>'''Прихильники'''</p>
 +
|<p align=center>'''Противники'''</p>
 +
|-
 +
|Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»
 +
Бенедикт Гербест
 +
 +
пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»
 +
|Христофор Філарет «Апокрисис»
 +
Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»
 +
 +
Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач»)
 +
Іван Вишенський
 +
|}
 +
 +
==Виникнення козацтва==
 +
 +
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована '''1489''' р.
 +
 +
'''Козацтво''' — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.
 +
 +
'''Дніпровський Низ''' — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.
 +
 +
'''Великий Луг''' — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.
 +
 +
'''Запорожжя''' — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.
 +
 +
'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.
 +
 +
'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.
 +
 +
 +
<p align=center>'''Передумови'''</p>
 +
 +
'''Дике Поле''' — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі.
 +
 +
'''Уходники''' займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.
 +
 +
'''147'''8 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками.
 +
 +
 +
<p align=center>'''Причини виникнення козацтва:'''</p>
 +
 +
'''Антифеодальна''' Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.
 +
 +
'''Релігійна та національна''' Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.
 +
 +
'''Зовнішня''' напади турків та татар.
 +
 +
'''Географічна: Дике Поле''' – південні незаселені землі Речі Посполитої.
 +
 +
'''1492''' перша згадка про козаків.
 +
 +
<p align=center>[http://www.youtube.com/watch?v=O_GDYsss6PE '''Запорізька Cіч''']</p>
 +
 +
Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.
 +
 +
Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів.
 +
 +
 +
'''Запорізька Січ''' –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.
 +
 +
Центр Запоріжжя – місто-фортеця '''Січ'''. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.
 +
 +
Січовики постійно мешкали на Січі.
 +
 +
'''Життя та побут козаків'''. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво»,  пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.
 +
 +
Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг:  домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа:  саламаху, тетерю, щербу,  рибу, дичину.  Промисли: все робили самостійно.
 +
 +
Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.
 +
 +
Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.
 +
 +
На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини:  кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.
 +
 +
'''Томаківська Січ''' 1540-1593- самовладна військова організація  близько 5 тис. козаків  сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.
 +
 +
'''Військове мистецтво''' Основу війська ''піхота'', ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).
 +
 +
''Тактика'' (організацію й ведення) бою: ''галас'' —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; ''табір'' —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. ''Самообкопування'' — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.
 +
 +
Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система ''димової сигналізації''. Мистецтво ведення морського бою - ''чайки'' — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.
 +
 +
<p align=center>'''Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.) '''</p>
 +
<p align=center>'''української християнської козацької республіки'''</p>
 +
<p align=center>Козацька рада</p>
 +
<p align=center>Курінні отамани</p>Курінні отамани
 +
<p align=center>Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)</p>
 +
<p align=center>Військова старшина: обозний, писар, суддя,</p>
 +
<p align=center>осавули (два)</p>
 +
 +
Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була '''[[Рада Січі]]''', що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.
 +
 +
Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|+'''Козацька старшина'''
 +
 +
|<p align=center>'''Посада'''</p>
 +
|<p align=center>'''Символ влади'''</p>
 +
|<p align=center>'''Обов'язки'''</p>
 +
|-
 +
|Кошовий отаман
 +
|Булава бунчук
 +
|належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.
 +
|-
 +
|Військовий суддя
 +
|печатка
 +
|чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.
 +
|-
 +
|Військовий писар
 +
|каламар (чорнильниця)
 +
|Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Очолював Січову канцелярію, був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів в паланках та в похідних командах. Посаду військового писаря займали високоосвічені люди, обізнані на іноземних мовах і латині.
 +
|-
 +
|Військовий осавул
 +
|тростина
 +
|В його обов'язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимівників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він проводив слідство та виконання судових вироків. Разом з обозним підтримував дисципліну й порядок у війську. в фортеці Січі та похідних таборах. Займався розподілом платні та провіанту. Його помічником був військовий довбиш. Мешкав і харчувався осавул у своєму курені.
 +
|-
 +
|Військовий обозний
 +
|гармата
 +
|Очолював артилерійську і фортифікаційну справу на Січі. Під час походу він або наказний обозний керували побудовою табору з возів, а також штурмом укріплень ворога. Займався обліком та комплектуванням війська, разом з військовим осавулом підтримував дисципліну та порядок на Січі.
 +
|-
 +
|Курінний отаман
 +
|пірнач
 +
|Хто не був раніше на посаді курінного отамана, не міг бути обраним на посаду кошового. мав необмежену владу над козаками свого куреня. Без його дозволу ніхто не мав права відмикати курінну скарбницю, де зберігались кошти куреня та особисті речі козаків.
 +
|}
 +
'''Кіш''' (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.
 +
 +
'''Клейноди'''  — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук).
 +
 +
'''Прапор''' (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом.
 +
 +
'''Печаткою''' розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.
 +
 +
'''Булава''' ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).
 +
 +
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша
 +
 +
''Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).''
 +
 +
Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.
 +
 +
 +
[http://www.youtube.com/watch?v=2NdFxOwBWwA '''Дмитро Вишневецький'''] (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».
 +
 +
Історичний портрет
 +
 +
'''''Дмитро Вишневецький''' (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замоꬫгородок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.
 +
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця.
 +
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».''
 +
 +
==Реєстрове козацтво==
 +
 +
[[Файл:Безымянный1111.png|200px|thumb|Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.]]
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|+'''Утворення реєстрового козацтва'''
 +
 +
|<p align=center>'''Роки'''</p>
 +
|<p align=center>'''Польський король'''</p>
 +
|<p align=center>'''Кількість реєстру та права'''</p>
 +
|-
 +
|1524
 +
|Сиґізмунд І
 +
|1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений
 +
|-
 +
|1572
 +
|Сигізмунд-Август
 +
|300 чол.
 +
 +
Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й  судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан
 +
|-
 +
|1576
 +
|Стефан Баторій
 +
|600 чол.
 +
Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ
 +
|}
 +
 +
Під час козацьких повстань 1591-1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано.
 +
В першій половині 17 ст. чисельний склад реєстрового козацтва не був сталий.  Збільшувався під час воєн.
 +
 +
Складання реєстрів супроводжувалося загостренням боротьби в Україні. Десятки тисяч виключених з реєстру, так званих виписних козаків ('''випищиків'''), польсько-шляхетський уряд не визнавав за козаків. Щоб позбутися закріпачення, вони тікали на Запоріжжя – центр визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського гніту.
 +
 +
==Повстання кінця ХVІ століття==
 +
 +
[http://www.youtube.com/watch?v=7PJv96SdwEc Перші козацькі повстання]
 +
 +
Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.
 +
 +
{| border=2
 +
|<p align=center>'''Повстання під приводом'''</p>
 +
|<p align=center>'''Криштофа Косинського'''</p>
 +
<p align=center>'''1591-1593'''</p>
 +
|<p align=center>'''Северина Наливайка'''</p>
 +
<p align=center>'''1594-1596'''</p>
 +
|-
 +
|Причини повстання
 +
|colspan=2 |1. Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.
 +
 +
2. Закріпачення селян.
 +
 +
3. Утиски православних міщан та шляхти.
 +
 +
4. Зменшення козацького реєстру.
 +
 +
5. Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців
 +
|-
 +
|
 +
|Я. Острозький забрав землю у К.Косинського
 +
|Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка
 +
|-
 +
|Хід повстання
 +
|1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.
 +
Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.
 +
Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів).
 +
1593 р. '''битва під П‘яткою''' з ополченням магнатів і шляхти.
 +
Хитрістю заманили Косинського та стратили.
 +
|1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.
 +
Притік селян та міщан.
 +
Мета створити республіку.
 +
 +
Повстанці перемогли під '''Білою Церквою'''.
 +
 +
В '''урочищі Солониця''' поляки оточили табір повстанців.
 +
 +
Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.
 +
 +
|}
  
 
==Розвиток культури==
 
==Розвиток культури==
 +
 +
'''Загальні риси:'''
 +
• звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;
 +
 +
• спадок Київської Русі;
 +
 +
• вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).
 +
 +
'''Гуманізм''': напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.
 +
 +
Представники світового гуманізму:
 +
 +
''Франческо Петрарка'' італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.
 +
 +
''Данте''  італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».
 +
 +
''Максим Грек'' — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.
 +
 +
''Франциск Скорина'' – французький першодрукар.
 +
 +
'''Українські гуманісти''':
 +
 +
'''Юрій Дрогобич''' - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав "Прогностик" - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул "королівського лікаря".
 +
 +
'''Станіслав Оріховський''' - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.
 +
 +
'''Павло Русин''' - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку  своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»
 +
 +
Реформація: '''социніанство''', братства.
 +
 +
'''Освіта:''' при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети.
 +
 +
'''Острозька Академія 1576-1580''' (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.
 +
 +
[[Файл:Vasyl-Kostantyn b.jpg|200px|thumb|left|Портрет Костянтина Острозького]]
 +
[[Файл:1261037445 perespe2.jpg|200px|thumb|left|Сторінки Пересопницького Євангелія]]
 +
 
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).
 
'''Василь-Костянтин Острозький''' - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).
  
−
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«Острозька Біблія»'''.
+
Перетворив Острог на центр культури. Розбудував '''Острозький замок''' під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У '''1576''' р відкрита '''Острозька слов'яно-греко-латинська академія'''. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою '''1581''' р. - '''«[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозька Біблія]»'''.
  
 
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.
 
Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.
 +
 +
Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.
 +
 +
'''Братства''' ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) '''Львівське Успенське братство''', '''Київське Богоявленське братство''' (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).
 +
 +
'''Література:''' 16 ст. виробництво паперу, '''1556-1561 Пересопницьке Євангеліє''' написане українською мовою.
 +
 +
'''Полемічна література''' (діалог про унію.
 +
 +
'''Герасим Смотрицький''' – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».
 +
 +
'''Іван Вишенський''' письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.
 +
 +
1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.
 +
[[Файл:Apost Lvov b.jpg|200px|thumb|left|Гравюра з "Апостола" 1574]]
 +
[[Файл:Будинок-Корнякта-у-Львові.jpg|200px|thumb|left|Будинок Корнякта у Львові]]
 +
[[Файл:7-Lwow-dziedziniecKrolewskiej.jpg|200px|thumb|left|Італійське подвір'я в "Будинку Корнякта"]]
 +
'''Світська література''': переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст),  Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.
 +
 +
'''Літописи''': Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).
 +
 +
'''Друкування'''
 +
Львів – '''«Апостол», «Буквар»(1574)''' [http://www.youtube.com/watch?v=6h25DT8rDeY Івана Федорова]
 +
 +
Острог – «Новий Завіт» (1580), '''[http://www.youtube.com/watch?v=WQrX7uJMPiQ Острозьку Біблію] (1581)'''- перше друковане слов‘янське видання Біблії.
 +
 +
'''Підручники''': «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).
 +
 +
'''Архітектура:''' оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами.
 +
 +
'''Замки''': Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький. 
 +
 +
'''Ренесансний стиль''': Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.
 +
 +
'''Будинок Корнякта у Львові''' - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.
 +
[[Файл:Uspenska.jpg|200px|thumb|left|Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта]]
 +
[[Файл:350854196.jpg|200px|thumb|Меджибізький замок]]
 +
[[Файл:7856-qwv36.jpg|200px|thumb|left|Острозький замок]]
 +
[[Файл:Pidhoreckyj-zamok-01 108468.jpg|200px|thumb|Підгоре́цький за́мок]]
 +
[[Файл:Megirichkuy.jpg|200px|thumb|left|Троїцький Межиріцький монастир]]
 +
'''Успенська (Волоська) церква у Львові''' була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.
 +
 +
'''Меджибізький замок''' - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.
 +
 +
'''Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі''' - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.
 +
 +
'''Острозький замок''' - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.
 +
 +
 +
'''Замок у Підгірцях''' - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.
 +
 +
'''[http://www.youtube.com/watch?v=MF905cIoRC8 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця]''' поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога.
 +
 +
'''Мистецтво'''
 +
[[Файл:83581651.jpg|200px|thumb|left|Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.]]
 +
[[Файл:72827353.jpg|200px|thumb|Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові]]
 +
[[Файл:192703491.jpg|200px|thumb|left|Ікона «Святий Миколай»]]
 +
[[Файл:Stefan Batory. Стэфан Баторы (1576).jpg|200px|thumb|Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.]]
 +
[[Файл:Medium 2222.jpg|200px|thumb|left|Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)]]
 +
[[Файл:1603 Korniakt.jpg|200px|thumb|Портрет Костянтина Корнякта]]
 +
[[Файл:214575675.jpg|200px|thumb|Портрет князя Криштофа Збаразького]]
 +
Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.
 +
 +
'''Пересопницьке Євангеліє''' — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.
 +
 +
В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.
 +
 +
Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.
 +
 +
 +
ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це '''ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.''' — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.
 +
 +
'''Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові'''
 +
М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.
 +
 +
Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного.
 +
Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.
 +
 +
Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.
 +
Портрет князя Криштофа Збаразького.
 +
 +
Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.
 +
 +
Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.
 +
 +
Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.
 +
 +
[http://www.youtube.com/watch?v=GCTFn-KoZHA Роксолана]

Поточна версія на 19:25, 11 січня 2014

1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.

1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.

Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.

1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.

§ 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя

§ 2. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель

§ 5. Виникнення українського козацтва та перших січей

§ 6. Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання

§ 7. Освіта, книговидання й літописання

§ 8. Архітектура, образотворче та декоративно­ужиткове мистецтво


Словничок

Від перших винаходів до промислової революції, повторне закріпачення селян (Історія Беларусії)

• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.

• Панщина – форма відробітку на землі феодала.

• Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

• Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

• Унія – об’єднання.

• Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).

• Сеймики – зібрання шляхти.

• “Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

• Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

• Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

Економічна розвиток

“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину. Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

Колонізація

Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.

Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.

Магдебурське право

Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.

В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.

Міське населення: патріціат (купецько-лихварська вірхівка), поспільство (цехова верхівка), міські низи. Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.

Закріпачення селян

Дике поле – незаселені території.

Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.

Фільварки та панщина.

Закріпачення селян:

“Устав на волоки” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

Литовські статути (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.

Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.

Карта: Українські землі у другій половині XVI - у першій половині XVII ст.

Передумови об’єднання:

Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу. - Боротьба українських князів за автономію. - Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.

Лівонська війна

Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.

Умови Люблінської унії

Спільне

Відмінне

Річ Посполита (республіка)

Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі Єдина грошова система, зовнішня політика

Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси

Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі


Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.

Реформація. Братства

Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.

Напрямок протестантизму – социніанство: визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.

Єзуїти ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.

Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький).

Братства – Львівське 1453, 1586 – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».

Берестейська церковна унія 1596

Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.

Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.

Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.

Полемічна література

Прихильники

Противники

Петро Скарга «Оборона Берестейської унії»

Бенедикт Гербест

пізніше в Римі Мелентій Смотрицький «Апологія»

Христофор Філарет «Апокрисис»

Герасим Смотрицький «Ключ Царства небесного…»

Мелентій Смотрицький «Тренос» («Плач») Іван Вишенський

Виникнення козацтва

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.

Козацтво — із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїннайманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIІ ст. козацтво стало привілейованим станом.

Дніпровський Низ — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

Великий Луг — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю.

Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.


Передумови

Дике Поле — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра, що фактично не належав жодній державі.

Уходники займалися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Колонізація з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища). → Загони уходників, для захисту.

1478 р. Кримське ханство васал Османської імперії → активізувало напади. Уходники, які здійснювали походи в степ проти татар або захищав від них власні оселі, стали називати козаками.


Причини виникнення козацтва:

Антифеодальна Закріпачення селян. Після Люблінської унії 1596 року, діє польське законодавство “Устав на волоки”, Литовський статут 1588 року – остаточне закріпачення селян.

Релігійна та національна Покатоличення, Берестейська унія 1596 року, безправність православних.

Зовнішня напади турків та татар.

Географічна: Дике Поле – південні незаселені землі Речі Посполитої. 

1492 перша згадка про козаків.

Запорізька Cіч

Козаки-уходники будували дерев’яні укріплення — «городки» й «січі» на Дніпровському Низі, поступово поширилося на Великий Луг і Запорожжя.

Литва використати козаків у прикордонному будівництві фортець для відсічі татарських нападів.


Запорізька Січ –військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва.

Центр Запоріжжя – місто-фортеця Січ. До складу Війська Запорізького входили січовики та зимівники.

Січовики постійно мешкали на Січі.

Життя та побут козаків. Перетворювалося на окремий міжстановий прошарок. Спочатку «уходництво», пізніше «козацьким хлібом» воєнну службу.

Житло: куренях, з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг: домотканого сукна й полотна, шаровари, сорочку, кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом, чоботи, шапка. Їжа: саламаху, тетерю, щербу, рибу, дичину. Промисли: все робили самостійно.

Дозвілля: пісні, гра на кобзі танці.

Створювали проблеми для уряду. Старости обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.

На рубежі 70—80-х рр. XVI ст. створення єдиної військово-політичної організації. Причини: кількісне зростання козаків, погіршення становища селянства після Люблінської унії, порушення прав православної шляхти (формування еліти, верхівки козацтва). Ідея національного звільнення.

Томаківська Січ 1540-1593- самовладна військова організація близько 5 тис. козаків сучасники називали «рицарями-людьми». Українське козацтво за часів першої Січі ймовірно становило не менше 10 тис. воїнів.

Військове мистецтво Основу війська піхота, ручна вогнепальна зброя, шикувалися кількома шеренгами: передня вели вогонь, а задніх — заряджали зброю. Артилерія: легкі гармати(маневреність в бою).

Тактика (організацію й ведення) бою: галас —до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, кожен демонстрував власну хоробрість і військову майстерність; табір —рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Самообкопування — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.

Рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювали фортеці, улаштовували засідки, нападали на ворога вночі тощо. Розвідка й вартова служба. Система димової сигналізації. Мистецтво ведення морського бою - чайки — легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.

Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр. XVIІ ст.)

української християнської козацької республіки

Козацька рада

Курінні отамани

Курінні отамани

Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)

Військова старшина: обозний, писар, суддя,

осавули (два)

Вищим органом управління Запорізької Січі, її землями, військом, господарством була Рада Січі, що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину. Рішення - обов’язкові до виконання (непокора каралася смертю), приймалися вигуками й підкиданням шапок.

Військова старшина виборна, обозний (керував артилерією), писар(очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).

Козацька старшина

Посада

Символ влади

Обов'язки

Кошовий отаман Булава бунчук належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою. Проте за мирного часу він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на Старшинській раді, здійснював дипломатичні стосунки з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених козаків на посади.
Військовий суддя печатка чинив суд на Січі, був охоронцем норм закону й права. За відсутності кошового його обов'язки виконував, тобто був наказним кошовим отаманом. Писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування.
Військовий писар каламар (чорнильниця) Від імені кошового отамана та товариства складав і підписував документи. Очолював Січову канцелярію, був начальником для всієї військової старшини, що займала посади писарів в паланках та в похідних командах. Посаду військового писаря займали високоосвічені люди, обізнані на іноземних мовах і латині.
Військовий осавул тростина В його обов'язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимівників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він проводив слідство та виконання судових вироків. Разом з обозним підтримував дисципліну й порядок у війську. в фортеці Січі та похідних таборах. Займався розподілом платні та провіанту. Його помічником був військовий довбиш. Мешкав і харчувався осавул у своєму курені.
Військовий обозний гармата Очолював артилерійську і фортифікаційну справу на Січі. Під час походу він або наказний обозний керували побудовою табору з возів, а також штурмом укріплень ворога. Займався обліком та комплектуванням війська, разом з військовим осавулом підтримував дисципліну та порядок на Січі.
Курінний отаман пірнач Хто не був раніше на посаді курінного отамана, не міг бути обраним на посаду кошового. мав необмежену владу над козаками свого куреня. Без його дозволу ніхто не мав права відмикати курінну скарбницю, де зберігались кошти куреня та особисті речі козаків.

Кіш (тат.укріплений табір) - 38 куренів — військово-адміністративних одиниць (кількасот козаків їхніх жителів), виборні курінні отамани.

Клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути. Стефан Баторій (прапор, печатка, булава та бунчук).

Прапор (хоругву) носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом.

Печаткою розпоряджався суддя, круглої форми, зі срібла, козак із шаблею.

Булава ознака влади гетьмана, також бунчук — палиця завдовжки 2—2,5 м, із кулею або вістрям угорі, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Він указував місцезнаходження гетьмана під час бою. Згодом кожен полк також отримав свої прапор і печатку, а ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пірнач (шестопер).

Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша

Запорозька Січ дуже відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Територія козацької держави називалася землями Війська Запорозького або Вільностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Приазов'ї на сході. На півночі її межа пролягала по річці Оріль (на Лівобережжі) та верхів'ях річок Інгул та Інгулець (на Правобережжі).

Зимовики жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.


Дмитро Вишневецький (Байда) – черкаський і канівський староста, засновник першої Запорізької (Хортицької) Січі (1556). Походи на Кри (Аслам-Керман, Очаків) і турецькі фортеці. Після зруйнування Хортицької січі, перенесена на о. Тамаківка. Перейшов на службу до Московського царя: походи на Крим та в Молдаві. «Пісня про Байду».

Історичний портрет

Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився у м. Вишневці на Волині. На початку 50-х рр. XVI ст. він вже був черкаським і канівським старостою і став організовувати відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця було збудовано замоꬫгородок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь взяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й став здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку. На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об’єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити о. Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».

Реєстрове козацтво

Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено
Формування та розташування реєстрового козацтва наприкінці XVI - початку XVII ст.
Утворення реєстрового козацтва

Роки

Польський король

Кількість реєстру та права

1524 Сиґізмунд І 1—2 тисячі козаків, проект не був здійснений
1572 Сигізмунд-Август 300 чол.

Плата за службу, отримували землю, але не могли мати кріпаків, права й привілеї - адміністративну владу й судочинство → перетворенню його на новий суспільний стан

1576 Стефан Баторій 600 чол.

Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Присяга, звільнялися від сплати податків, служба на власні кошти, право володіти землею, передавати у спадок, не підкорювалися місцевій владі, гетьман і старшина, обирали на козацькій раді. Назву Війська Запорозького Низового. Резиденцією – Трахтемирів, прапор і печатку (клейноди). Мета: розколоти козацтво, підпорядкувати Запорозьку Січ

Під час козацьких повстань 1591-1596 рр. сеймовими постановами реєстрове козацтво було ліквідовано. В першій половині 17 ст. чисельний склад реєстрового козацтва не був сталий. Збільшувався під час воєн.

Складання реєстрів супроводжувалося загостренням боротьби в Україні. Десятки тисяч виключених з реєстру, так званих виписних козаків (випищиків), польсько-шляхетський уряд не визнавав за козаків. Щоб позбутися закріпачення, вони тікали на Запоріжжя – центр визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського гніту.

Повстання кінця ХVІ століття

Перші козацькі повстання

Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію. За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.

Повстання під приводом

Криштофа Косинського

1591-1593

Северина Наливайка

1594-1596

Причини повстання 1. Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.

2. Закріпачення селян.

3. Утиски православних міщан та шляхти.

4. Зменшення козацького реєстру.

5. Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців

Я. Острозький забрав землю у К.Косинського Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка
Хід повстання 1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом.

Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни. Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля (підтримка місцевих жителів). 1593 р. битва під П‘яткою з ополченням магнатів і шляхти. Хитрістю заманили Косинського та стратили.

1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.

Притік селян та міщан. Мета створити республіку.

Повстанці перемогли під Білою Церквою.

В урочищі Солониця поляки оточили табір повстанців.

Протиріччя між реєстровцями (Лобота та Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.

Розвиток культури

Загальні риси: • звільнення від феодального (кріпацтво), національного (поляки, турки та татари) та релігійного (покатоличення) гніту, ІДЕАЛ КОЗАКА;

• спадок Київської Русі;

• вплив європейської культури (Гуманізму, Реформації).

Гуманізм: напрям у європейській культурі, повернення до цінностей античної культури, найвища цінність людина.

Представники світового гуманізму:

Франческо Петрарка італійський поет та вчений зібрав найбільшу бібліотеку, Збірка «Книга пісень» - трагічне кохання до Лаури.

Данте італійський поет, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною мовою, а не латиною, поема «Божественна Комедія».

Максим Грек — православний святий, письменник, перекладач, писав полемічні твори.

Франциск Скорина – французький першодрукар.

Українські гуманісти:

Юрій Дрогобич - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав "Прогностик" - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул "королівського лікаря".

Станіслав Оріховський - письменник полеміст, прихильник ідей М.Лютера, завзято виступав на захист народної мови і руського обряду. Одним з перших висунув ідею єдності слов'янських народів. Підтримував унію.

Павло Русин - перший гуманістичний поет України. 1509 видав збірку своїх поезій «Пісні Павла Русина з Кросна»

Реформація: социніанство, братства.

Освіта: при православних церквах, єзуїтські колегіуми, протестантські, братські школи. Вища освіта європейські університети.

Острозька Академія 1576-1580 (ректор Герасим Смотрицький), викладачі Дем‘ян Наливайко, Кирило Лукаріс (майбутній константинопольський патріарх),вивчали «сім вільних наук»:граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика; три мови: слов‘янська, грецька, латинська. Випускники: Сагайдачний, Іов Борецький, М.Смотрицький.

Портрет Костянтина Острозького
Сторінки Пересопницького Євангелія

Василь-Костянтин Острозький - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).

Перетворив Острог на центр культури. Розбудував Острозький замок під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У 1576 р відкрита Острозька слов'яно-греко-латинська академія. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою 1581 р. - «Острозька Біблія».

Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.

Єзуїтські колегії 1571 в Ярославлі(Галичина), Львові, Кам‘янці, Луцьку, Пермишлі, Острозі, Новгороді-Сіверському і Києві.

Братства ініціатори створення міщани. (1439, 1586 ставропігія) Львівське Успенське братство, Київське Богоявленське братство (1615), Луцьке Чеснохресттське братство (1617). Братські школи 1585 Львівська, 1615 Київська(на кошти Гальшки Гулевичівни, Іов Борецький).

Література: 16 ст. виробництво паперу, 1556-1561 Пересопницьке Євангеліє написане українською мовою.

Полемічна література (діалог про унію.

Герасим Смотрицький – перший ректор Острозької Академії, полеміст, автор «Ключ царства небесного» (1587) та «Календаря римського нового».

Іван Вишенський письменник-полеміст, «Послание до єпископів» - це єдиний твір, який був надрукований за життя автора, він уважається кращим зразком української полемічної літератури. «І. Вишенський з гострою сатирою викриває моральну ницість єпископів, які зображені жадібними й жорстокими феодалами. Саме в цьому посланні особливо помітні барокові елементи, зокрема в мові твору, це — нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, неймовірне скупчення формальних прикрас, основоположник жанру сатири в українській літературі.

1582 р папа Григорій ХІІІ ввів григоріанський календар, центр опору Острог, православні залишилися на юліанському.

Гравюра з "Апостола" 1574
Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено
Будинок Корнякта у Львові
Італійське подвір'я в "Будинку Корнякта"

Світська література: переклади та перекази про Трою, Трістан і Ізольда (рицарський роман 12 ст), Бову-королевича (російська). Оригінальний: «Промова каштеляна Мелешка» сатеричне зображення побуту панства і придворних.

Літописи: Київський, Баркулабівський (українсько-білоруський, повстання Наливайка), Супрасльський (створений у Білорусії, київський та Новгородський літописи, боротьба с татарами, похід Острозького битва під Оршею), хроніка Биховця (частина Литовського літопису).

Друкування Львів – «Апостол», «Буквар»(1574) Івана Федорова

Острог – «Новий Завіт» (1580), Острозьку Біблію (1581)- перше друковане слов‘янське видання Біблії.

Підручники: «Буквар» І.Федорова, «Адельфотес» (Арсеній, грецький філолог) - граматика у Львівській братській школі (1591), Лаврентія Зизанія (1596) – український вчений, автор «Граматики словенської» і «Лексиси» (перший словник, теорія віршування).

Архітектура: оборонні замки, храми т монастирі. Міста: дитинець – проживав власник міста, влада, навколо посад – поселення ремісників та торговців, оточувався валами і мурами, міста розросталися поясами.

Замки: Острозький, Луцький, Кам‘янець-Подільський (16 ст. Іов Претвич), Хотинський, Кременецький.

Ренесансний стиль: Львів, архітектори італійці - Петро з Борбони, Павло Домінічі Римлянин), українці – Петро Красовський, Мартин Люшня, Петро Лука). Споруди Львівського братства, вежа Успенської церкви, ансамбль будинків на площі Ринок, Петро Красовський - дзвіниця Вірменського собору, Чорна кам’яниця, каплиця Трьох Святителів. Петро Лука реставрував Луцький замок та Львівську рушу. Амвросій Прихильний у 1582 р. Збудував у Львові синагогу, та власний кам’яний будинок.

Будинок Корнякта у Львові - палац — пам’ятка ренесансної архітектури — споруджений 1580 р. на замовлення купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад маєшість вікон — такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітектори Петро Барбон та Павло Римлянин.

Успенська церква у Львові та Вежа Корнякта
Меджибізький замок
Острозький замок
Підгоре́цький за́мок
Троїцький Межиріцький монастир

Успенська (Волоська) церква у Львові була збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства.Вежа була збудована як дзвіниця Успенської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітектора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у 1572–1578 роках коштом купця Костянтина Корнякта.

Меджибізький замок - пам’ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовували для мурування стін. Через це замок набув злегка рожевого кольору.

Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі - дерев’яна церква Святого Духа (1502)була збудована в с. Потелич. Тризрубна,двоголова з піддашшям на випусках вінціві кронштейнах, церква складається з майжеквадратного центрального зрубу, до якогоприєднуються із заходу квадратний баби-нець, а зі сходу гранений п’ятистінний зрубз невеликими нішами з півночі і півдня.Церква належить до визначних споруд га-лицької школи народної архітектури.

Острозький замок - замок розташований на вершині 20-ме-трового пагорба над долиною ріки Вілії,у районному центрі Острог Рівненської об-ласті. Протягом XIV–XVI ст. був родовимгніздом князів Острозьких — найбагатшихмагнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо-годні ансамбль замку складається з ВежіМурованої, Круглої башти, Богоявленсько-го собору, надбрамної дзвіниці і фрагментівстін. Зараз на території розташований Ост-розький краєзнавчий музей.


Замок у Підгірцях - пам’ятка архітектури епохи Ренесансу(село Підгірці, Бродівський р-н, Львівськаобл.). Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектораАндреа дель Аква. Є одним із найкращихв Європі зразків поєднання ренесансного па-лацу з бастіонними укріпленнями.

Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога - Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерськоїлаври (про нього вперше згадано в літописах ХІІІ ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю поюднував підземний хід із замком Острога.

Мистецтво

Ікона перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р.
Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові
Ікона «Святий Миколай»
Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено
Стефан Баторій. Невідомий автор, близько 1576 р.
Портрет воєводи Івана Даниловича (1620)
Портрет Костянтина Корнякта
Портрет князя Криштофа Збаразького

Українська малярна школа з поширенням Ренесансу переймає риси італійської, німецької, нідерландської мистецьких шкіл. Відомі портрети Костянтина Корнякта та Івана Красовського. Відомі художники Василь із Стрия, Антін Іринкович, Василь Максимович та інші.

Пересопницьке Євангеліє — визначна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Особливу цінність становлять високого рівня мініатюри, виконані в традиціях іконописної школи того часу, а також оригінальна плетінчаста та рослинна орнаментика рукопису, яка, зберігаючи певну єдність з мистецтвом Відродження, має яскраво виражений характер українського книжного мистецтва.

В 16 ст розвивається графіка. З появою книгодрукування виникає гравюра. Львівський гравер Лавриш Филипович мав цілу школу малярів і граверів.

Євангеліст Лука. Гравюра зі львівського «Апостола» із поширенням друкарства мініатюри заступає граверство. Однією з найдавнішихвважається гравюра «Апостол Лука», автором якої, як припускають деякі дослідники, є Л. Пилипович. Гравюра була вміщенав книзі «Апостол» 1574 р. — першому на-друкованому в українських землях творі.Видав «Апостола» визначний російськийта український першодрукар Іван Федоров(Федорович) у власній, організованій близь-ко 1572 р. друкарні у Львові.


ХIV–XV ст. були часом розквіту української ікони, періодом найвищих досягнень в іконописанні. Перші ікони з авторським підписом дійшли до нас із ХVI ст. Це ікони перемишльського маляра Олексія Горошковича від 1547 р. — «Богородиця Одигітрія з пророками» та «Успіння» з церкви Собору архангела Михаїла у Смільнику.

Ікона «Христос перед Пілатом» М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові М. Петрахнович продовжив започатковані ренесансні підходи до пізнання світу талюдини. У пасіях (страстях) Петрахновичвільно використовував гравюри Біблії Піскатора. Але Петрахнович прагнув конкретніше розкривати історичні події, якими вінвважав євангельські сцени, що виходило зарамки канонів іконопису.

Ікона «Святий Миколай» з київської церкви святого Миколая набережного. Легенда розповідає про подружжя, якеповертались з паломництва у човні. Дорогою жінка упустила у воду немовля. Батькизвернулись до св. Миколая з проханням продопомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою на полатях Софії Київської під іконою св. Миколая. Навпроти того місця Дніпра, де тонула дитина, спорудили храм Миколи Набережного. У ньому зберігається ікона святого Миколая, відома під назвою «Миколи Мокрого», що була першою чудотворною іконою на Русі.

Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, - зображення Стефана Баторія (1576), створене львів’янином Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича (1620), знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів (20-30-і рр. XVII ст.), намальовані невідомими майстрами. До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х рр. XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу. Портрет князя Криштофа Збаразького.

Криштоф Збаразький (1580–1627) — будівничий замку в м. Збараж, кременецькийстароста, коронний конюший. Його портрет — один з найдавніших портретів в історії українського живопису.

Музика: 16 ст. багатоголосий спів узаконений константинопольським патріархом. П‘ятилінійний нотний стан точніше фіксував багатоголосі музичні твори.

Світська музика: побутова пісня (кант), цехова та театральна музика. Музичні цехи – грали на весіллях та святах.

Роксолана

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=УКРАЇНСЬКІ_ЗЕМЛІ_В_ХVІ_ст.&oldid=517037