Відмінності між версіями «Користувач:Катерина Шевченко»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
 
(не показані 23 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
  
−
== Про мене  Вчитель біології Одеського НВК "гімназія № 2", вчитель вищої кваліфікаційої категорії, вчитель-методист, Заслужений вчитель України==
+
== Про мене  Вчитель біології Одеського НВК "гімназія № 2", вчитель вищої кваліфікаційої категорії, вчитель-методист, Заслужений вчитель України ==
  
 
== Мої блоги ==
 
== Мої блоги ==
Рядок 21: Рядок 21:
 
'''
 
'''
 
  7 клас'''
 
  7 клас'''
 +
  
 
Стислий опис проекту
 
Стислий опис проекту
Рядок 27: Рядок 28:
  
 
'''Повний План вивчення теми'''
 
'''Повний План вивчення теми'''
 +
 +
'''1 урок'''
 +
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGSlJxQnBDWmt5RzA/edit[Квітка.Суцвіття(конспект)]]
 +
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGbXFiNi1xakpoSDg/edit[Квітка.Суцвіття(презентація)]]
 +
 +
'''Тема уроку: Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Лабораторна робота  №9. Будова і різноманітність квіток.'''
 +
 +
В учнях формується розуміння, що для статевого розмноження рослина повинна не тільки утворити гамети, а також створити максимально оптимальні умови для їх запліднення. Для цього учні повинні вивчити будову квітки та суцвіття і зрозуміти, що саме вони є пристосуванням для статевого розмноження або генеративними органами.Особливістю будови квіток є те, що вони мають пристосування для виконання процесів запилення та запліднення. Для формування правильних висновків проводиться лабораторна робота, під час якої учні не тільки дізнаються про будову квітки, а й знайомляться з різноманіттям видів квіток, типами суцвіть та їх біологічним значенням.
 +
 +
'''2 урок'''
 +
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGS3NHLUJLSXJRT1U/edit[Запилення(конспект)]]
 +
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGeE9lSWRVLVB5VUk/edit[Запилення(презентація)]]
 +
 +
'''Тема уроку: Запилення. Пристосування до запилення.'''
 +
 +
Звертається увага учнів на дивовижні пристосування у квіткових рослин до запилення, що може здійснюватися різними способами. Всі вони призводять до того, що на маточках квіток одних рослин опиняється пилок інших рослин того ж самого виду. Отже статеве розмноження в природі можливе тільки між рослинами одного виду. Найчастіше зустрічається перехресне запилення, тому що зигота, яка утворилася внаслідок запліднення, буде нести інформацію від різних батьків і рослина, що з неї виросте буде стійкішою до змін довкілля. Учні навчаться розрізняти квіти та суцвіття вітрозапильних, комахозапильних, гідрофільних та орнітофільних рослин. 
 +
 +
'''3 урок'''
 +
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGWXUwMVdoUGJiNms/edit[Запліднення(конспект)]]
 +
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGZHBnVGZDMmRYQlU/edit[Запліднення(презентація)]]
 +
 +
'''Тема уроку: Запліднення і розвиток насіння.'''
 +
 +
Звертається увага учнів на те, що крім вегетативного способу розмноження рослин існує і їхнє статеве розмноження. Для цього учні повторюють будову маточки і тичинок, звертаючи особливу увагу на будову зав`язі, маточки та пиляка тичинки. В учнів формується уявлення про те, що саме в них утворюються жіночий та чоловічий гаметофіти. Учні мають зробити висновки про значення процесу редукції гаметофіту та переважання в життєвому циклі рослин спорофіту. Як результат, формується уявлення про процес подвійного запліднення у квіткових рослин та утворення насінини - пристосування за допомогою якого розмножується рослина.
  
 
'''4 урок'''
 
'''4 урок'''
−
[https://docs.google.com/file/d/0B2_Nbtcl76qGVHYteUxVVEZlMTQ/edit[Дієприкметниковий зворот(конспект)]]
+
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGZjVuS3N3X2RyWVU/edit[Плоди(конспект)]]
−
[https://docs.google.com/file/d/0B2_Nbtcl76qGYllmckt0Vi1vRGs/edit[Дієприкметниковий зворот(презентація)]]
+
[https://docs.google.com/file/d/0Bx7zIKPqkstGRGUzcFdFS3Z0Yzg/edit[Плоди(презентація)]]
  
−
'''Тема уроку: Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).'''
+
'''Тема уроку: Різноманітність плодів.'''
  
−
Учні знайомляться із поняттям про дієприкметниковий зворот, формують вміння визначати його в реченнях,правильно інтонують речення з дієприкметниковими зворотами та вживають у таких реченнях розділові знаки. Кожна група виконує завдання "Читай - міркуй -роби висновки!"; знайомляться із індивідуальною карткою; працюють в групах над відокремленими та невідокремленими зворотами; пишуть навчальний диктант.
+
На уроці учні дізнаються про різноманіття плодів, їхню будову. Виявляють подібність та відмінність у будові сухих і соковитих плодів, удосконалюють вміння та навички розпізнавати справжні та несправжні плоди, дізнаються, що насінина - це зародок рослини із запасом поживних речовин. Практичне навчання допомагає продовжити вчитися працювати з роздатковим матеріалом та колекціями плодів і насіння. Цілком доступним є проведення лабораторного досвіду з виявлення в насінинах органічних та мінеральних речовин.
  
 +
'''5 урок'''
  
−
Урок контрольно-узагальгнюючий. ПРоводиться у вигляді опитування, тестування, аналізу експериментальних результатів.
+
'''Тема уроку: Поширення плодів.'''
 +
 
 +
На уроці учні дізнаються, що плоди та насіння можуть поширюватися різними способами. В учнів формується уява про важливість плодів і насіння для людини, їх використання у різних галузях промисловості та для виготовлення ліків. Матеріал уроку допомагає зрозуміти учням, що оплодень забезпечує не лише захист насінин, а й їхнє поширення та якомога ширше розселення. Учні детальніше дізнаються про рослини свого краю, а також про отруйні речовини, які вони можуть містити. Всебічне вивчення рослин убезпечить учнів від небажаних отруєнь.
 +
 
 +
'''6 урок'''
 +
 
 +
'''Тема уроку: Проростання насіння.'''
 +
 
 +
Під час уроку в учнів формується уява про взаємозв`язок будови та функції насіння. Для проростання насіння потрібна сукупність таких умов, як схожість, вологий грунт, певна температура та доступ повітря. Учні дізнаються, що велике значення на проростання насіння має глибина його загортання та тип грунту. Ці знання учні можуть використовувати як для вирощування кімнатних рослин, так і рослин на присадибній ділянці, а в майбутньому для професій, що пов`язані з рослинництвом.
 +
 
 +
'''7 урок'''
 +
 
 +
'''Тема уроку: Систематизація знань щодо вивчення генеративних органів квіткових рослин.'''
 +
 
 +
Проводиться у вигляді опитування, біологічного диктанту, тестування та розгляду проектних робіт учнів.
 
   
 
   
−
'''Навчальні цілі.'''
 
−
1. Формувати аналітичне мислення учнів через оцінювання результатів наукових досліджень та експериментів.
 
−
2. Привчати учнів до самостійного отримання знань, як необхідної умови успішного навчання та саморозвитку
 
−
3. Навчити дітей чітко формулювати отримані знання, їх уміння використовувати отриманні знання при опануванні нової теми.
 
  
 +
'''Навчальні цілі:'''
 +
1. Формувати логічне мислення учнів через виконання практичних робіт і лабораторних досліджень.
 +
2. Продовжити вчитись самостійно здобувати знання, використовуючи для цього довідникову літературу ресурси інтернету та науково-популярні видання.
 +
3. Зорієнтувати учнів на написання проектних робіт, викликавши зацікавленість поставленою метою та практичним приміненням отриманих знань у повсякденному житті.
  
−
'''Мета вивчення проекту'''
 
  
 +
'''Мета вивчення проекту:'''
 
'''Навчальна:'''
 
'''Навчальна:'''
−
- поглибити знання про будову речовини, отриманих учнями у попердні роки вивчення курсу природознавства,
+
- поглибити знання про генеративні органи рослин, їх будову та біологічне значення,  
 
'''Виховна:'''
 
'''Виховна:'''
−
- формувати вміння логічно та аргументовано висловлювати власні думки та позиції щодо навчального матеріалу,
+
- виховувати бережне ставлення до квіткових рослин,  
−
- виховувати цілеспрямованість у отриманні ннових навчальних знань
+
- формувати екологічне мислення та ойкуменічний світогляд,
 
'''Розвиваюча:'''
 
'''Розвиваюча:'''
−
- розвивати увагу, пам’ять, уяву та формувати навички толерантного спілкування,  
+
- розвивати дослідницькі навички,вміння творчо мислити, порівнювати та узагальнювати,
−
- зміцнювати інтерес природничо-математичних наук.
+
- викликати любов до рідної природи.
  
  
 
'''Протягом реалізації проекту учні навчаються:'''
 
'''Протягом реалізації проекту учні навчаються:'''
−
- шукати в Інтернеті необхідну інформацію стосовно теми уроків ( аудіо, відеоматеріали, статті  щодо оточуючого світу)),
+
- проводити дослідницьку роботу в куточку живої природи;
−
- працювати у програмах Microsoft Office: Word, Power Point,
+
-      ставити експерименти та використовувати їх результати для порівняння і узагальнення;
−
- створювати та демонструвати презентації,
+
-      готувати дидактичний матеріал при написанні проектів шляхом використання Інтернету;
−
- створювати інформаційні бюлетені та wiki - сайти, блоги,
+
- працювати у програмах Microsoft Office: Word, Power Point,
−
- обговорювати та висловлювати власні думки на форумах любителів класики та прихильників музики видатного композитора.
+
- вчитися створювати презентації та захищати їх на уроках,
 +
- висловлювати своє ставлення щодо вирішення актуальних проблем захисту квіткових рослин та бережного ставлення до них на відповідних екологічних форумах.
  
−
'''Опис оцінювання'''
+
'''Опис оцінювання:'''
  
−
Контрольно-оцінювальна діяльності на уроках фізики передбачає систематичну взаємодію між учителем та учнями  у результаті якої отримується об’єктивна інформація про перебіг і результати навчально-виховної діяльності. Вона забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до фізичної освіти школярів і складається з організаційних методів (тестування у поєднанні з  анкетуванням, метод З-Х-Д, спостереження за навчальною роботою учнів)  форм та засобів оцінювання.  Головний  метод, що застосовувався протягом вивчення теми – це метод тестування та захист результатів експериментів. Тестування результатів фізичної освіти школярів  визначається як об’єктивне, стандартне вимірювання, що має у собі завдання, орієнтовані на визначення  рівнів засвоєння змісту фізичної освіти та оцінювання індивідуальних досягнень, яке проводить як і вчитель так і використовується самооцінювання.  Тести мали комплексний характер і фіксували особистісне ставлення (самостійні судження, погляди, позиції, смаки) учнів до обраної теми на основі набутих знань. Оцінки виставлялись після кожного уроку.
+
На уроках біології використовується особистісно-зорієнтований підхід до кожного учня, що дозволяє розвивати активну співпрацю між вчителем і учнем. Вчитель відзначає навіть маленькі успіхи кожного учня, дозволяючи тим самим підвищити його самооцінку та бажання працювати на уроці. Випереджуюче навчання дозволяє самостійно опрацьовувати невеликі за обсягом теми та отримувати за них учнями позитивні оцінки, що дає змогу підвищити інтерес до науки "біології". Важливе значення для оцінки .знань учнів мають такі фактори: максимальна активність учня на уроці, робота в групах, виконання практичних та лабораторних робіт, тестування, вивчення та засвоєння біологічної термінології, захист розроблених проектів.  Оцінки виставляються після кожного уроку.
−
Протягом вивчення теми проводять фізичні диктанти, « ланцюжкове» формулювання основних означень, положень МКТ, підготовка та  виконання демонстраційних експериментів, заповнення таблиць, захист проектів-презентацій.
+
  
−
'''Діяльність учнів'''
 
  
−
Учні проводять протягом вивчення теми такі достіди та експерименти:
+
'''Діяльність учнів:'''
  
−
1. Стисливість газів.
+
Протягом вивчення теми учні проводять:
  
−
2. Розширення тіл під час нагрівання.
+
1. Лабораторні роботи (будова квітки, будова суцвіть, склад насіння).
  
−
3. Розчинення фарби у воді.
+
2. Досліджують умови проростання насіння.
  
−
4. Дифузія газів, рідин.
+
3. Дізнаються про різноманітність квіток та суцвіть.
  
−
5. Зчеплення свинцевих циліндрів.
+
4. Вивчають біологічне значення плодів та насіння.
  
−
7. Змочування скла водою та гліцеріном
+
5. Вчаться розрізняти коричсні та отруйні плоди і насіння.
 +
 
 +
7. Навчаються висівати насіння різних рослин.
 +
 
 +
8. Дізнаються про способи поширення плодів і насіння.
 +
 
 +
Вчитель повинен знати індивідуальні та психофізіологічні особливості учнів, з якими він працює. Це допоможе обрати відповідну методику виховання при навчанні учнів з різними типами темпераменту, встановити тісний контакт між учнем та вчителем, що дозволить розкрити зддібності дитини та створити творчу і комфортну атмосферу роботу на уроці.
  
−
8. Об’єм і форма твердого тіла і рідини.
 
  
−
9. Властивість газу займати увесь наданий йому об’єм.
 
−
 
−
Перед початком вивченя теми вчителю слід поставити запитання пов’язані з побутом учнів, їх реальним життям. Показати, як знаючі основні особливості будови речовини, реально можна покращити свій побут. Вчитель може застосувати окрім комп’ютерної презентації ще і досліди, які проводить при участі учнів, спираючись на їх знання з курсу природознавства, біології, географії.
 
  
 
'''Відомості про автора'''
 
'''Відомості про автора'''
Рядок 100: Рядок 141:
 
Місто - м. Одеса
 
Місто - м. Одеса
  
−
Контактні дані т. 0978271988
+
Контактні дані т. 0978271988; kate.biolog@gmail.com
  
 
Відомості про тренінг
 
Відомості про тренінг
Рядок 109: Рядок 150:
  
  
−
Тренер
+
Тренер:
 
Сизова Лариса Володимирівна
 
Сизова Лариса Володимирівна
  
 
[[Категорія: Шаблони]]
 
[[Категорія: Шаблони]]

Поточна версія на 02:20, 11 січня 2013

Про мене Вчитель біології Одеського НВК "гімназія № 2", вчитель вищої кваліфікаційої категорії, вчитель-методист, Заслужений вчитель України

Мої блоги

Мій внесок

[Мої файли]

Мої закладки

Мої захоплення

Тема: Генеративні органи квіткових рослин

Біологія - основний; географія, хімія, фізика - другорядний предмети

Навчальна тема: Квітка. Плід. Насінина 

7 клас


Стислий опис проекту

Вивчення теми «Квітка. Плід. Насінина» проводиться на базі раніше вивченого навчального матеріалу в курсі природознавства 6-го класу. Тому поряд з вивченням теоретичних основ, вчитель повинен проводити суттєву експериментально-дослідницьку роботу з учнями. На період вивчення теми учням пропонується не тільки засвоєння теоретичного матеріалу, а й лабораторні дослідження по будові квіток, суцвіть та різноманітності плодів, використовуючи для цього матеріали куточка живої природи кабінету біології, роздатковий гербарний матеріал та колекції і зразки плодів і насіння. Використовуючи випереджаюче навчання та додаткову довідникову ілюстративну літературу, учні повинні скласти проекти та захистити їх на підсумковому уроці. В позаурочний час учні можуть використовувати програмний матеріал вільної енциклопедії "Вікіпедія" та інші навчальні електронні ресурси.

Повний План вивчення теми

1 урок [Квітка.Суцвіття(конспект)] [Квітка.Суцвіття(презентація)]

Тема уроку: Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Лабораторна робота №9. Будова і різноманітність квіток.

В учнях формується розуміння, що для статевого розмноження рослина повинна не тільки утворити гамети, а також створити максимально оптимальні умови для їх запліднення. Для цього учні повинні вивчити будову квітки та суцвіття і зрозуміти, що саме вони є пристосуванням для статевого розмноження або генеративними органами.Особливістю будови квіток є те, що вони мають пристосування для виконання процесів запилення та запліднення. Для формування правильних висновків проводиться лабораторна робота, під час якої учні не тільки дізнаються про будову квітки, а й знайомляться з різноманіттям видів квіток, типами суцвіть та їх біологічним значенням.

2 урок [Запилення(конспект)] [Запилення(презентація)]

Тема уроку: Запилення. Пристосування до запилення.

Звертається увага учнів на дивовижні пристосування у квіткових рослин до запилення, що може здійснюватися різними способами. Всі вони призводять до того, що на маточках квіток одних рослин опиняється пилок інших рослин того ж самого виду. Отже статеве розмноження в природі можливе тільки між рослинами одного виду. Найчастіше зустрічається перехресне запилення, тому що зигота, яка утворилася внаслідок запліднення, буде нести інформацію від різних батьків і рослина, що з неї виросте буде стійкішою до змін довкілля. Учні навчаться розрізняти квіти та суцвіття вітрозапильних, комахозапильних, гідрофільних та орнітофільних рослин.

3 урок [Запліднення(конспект)] [Запліднення(презентація)]

Тема уроку: Запліднення і розвиток насіння.

Звертається увага учнів на те, що крім вегетативного способу розмноження рослин існує і їхнє статеве розмноження. Для цього учні повторюють будову маточки і тичинок, звертаючи особливу увагу на будову зав`язі, маточки та пиляка тичинки. В учнів формується уявлення про те, що саме в них утворюються жіночий та чоловічий гаметофіти. Учні мають зробити висновки про значення процесу редукції гаметофіту та переважання в життєвому циклі рослин спорофіту. Як результат, формується уявлення про процес подвійного запліднення у квіткових рослин та утворення насінини - пристосування за допомогою якого розмножується рослина.

4 урок [Плоди(конспект)] [Плоди(презентація)]

Тема уроку: Різноманітність плодів.

На уроці учні дізнаються про різноманіття плодів, їхню будову. Виявляють подібність та відмінність у будові сухих і соковитих плодів, удосконалюють вміння та навички розпізнавати справжні та несправжні плоди, дізнаються, що насінина - це зародок рослини із запасом поживних речовин. Практичне навчання допомагає продовжити вчитися працювати з роздатковим матеріалом та колекціями плодів і насіння. Цілком доступним є проведення лабораторного досвіду з виявлення в насінинах органічних та мінеральних речовин.

5 урок

Тема уроку: Поширення плодів.

На уроці учні дізнаються, що плоди та насіння можуть поширюватися різними способами. В учнів формується уява про важливість плодів і насіння для людини, їх використання у різних галузях промисловості та для виготовлення ліків. Матеріал уроку допомагає зрозуміти учням, що оплодень забезпечує не лише захист насінин, а й їхнє поширення та якомога ширше розселення. Учні детальніше дізнаються про рослини свого краю, а також про отруйні речовини, які вони можуть містити. Всебічне вивчення рослин убезпечить учнів від небажаних отруєнь.

6 урок

Тема уроку: Проростання насіння.

Під час уроку в учнів формується уява про взаємозв`язок будови та функції насіння. Для проростання насіння потрібна сукупність таких умов, як схожість, вологий грунт, певна температура та доступ повітря. Учні дізнаються, що велике значення на проростання насіння має глибина його загортання та тип грунту. Ці знання учні можуть використовувати як для вирощування кімнатних рослин, так і рослин на присадибній ділянці, а в майбутньому для професій, що пов`язані з рослинництвом.

7 урок

Тема уроку: Систематизація знань щодо вивчення генеративних органів квіткових рослин.

Проводиться у вигляді опитування, біологічного диктанту, тестування та розгляду проектних робіт учнів.


Навчальні цілі: 1. Формувати логічне мислення учнів через виконання практичних робіт і лабораторних досліджень. 2. Продовжити вчитись самостійно здобувати знання, використовуючи для цього довідникову літературу ресурси інтернету та науково-популярні видання. 3. Зорієнтувати учнів на написання проектних робіт, викликавши зацікавленість поставленою метою та практичним приміненням отриманих знань у повсякденному житті.


Мета вивчення проекту: Навчальна: - поглибити знання про генеративні органи рослин, їх будову та біологічне значення, Виховна: - виховувати бережне ставлення до квіткових рослин, - формувати екологічне мислення та ойкуменічний світогляд, Розвиваюча: - розвивати дослідницькі навички,вміння творчо мислити, порівнювати та узагальнювати, - викликати любов до рідної природи.


Протягом реалізації проекту учні навчаються: - проводити дослідницьку роботу в куточку живої природи; - ставити експерименти та використовувати їх результати для порівняння і узагальнення; - готувати дидактичний матеріал при написанні проектів шляхом використання Інтернету; - працювати у програмах Microsoft Office: Word, Power Point, - вчитися створювати презентації та захищати їх на уроках, - висловлювати своє ставлення щодо вирішення актуальних проблем захисту квіткових рослин та бережного ставлення до них на відповідних екологічних форумах.

Опис оцінювання:

На уроках біології використовується особистісно-зорієнтований підхід до кожного учня, що дозволяє розвивати активну співпрацю між вчителем і учнем. Вчитель відзначає навіть маленькі успіхи кожного учня, дозволяючи тим самим підвищити його самооцінку та бажання працювати на уроці. Випереджуюче навчання дозволяє самостійно опрацьовувати невеликі за обсягом теми та отримувати за них учнями позитивні оцінки, що дає змогу підвищити інтерес до науки "біології". Важливе значення для оцінки .знань учнів мають такі фактори: максимальна активність учня на уроці, робота в групах, виконання практичних та лабораторних робіт, тестування, вивчення та засвоєння біологічної термінології, захист розроблених проектів. Оцінки виставляються після кожного уроку.


Діяльність учнів:

Протягом вивчення теми учні проводять:

1. Лабораторні роботи (будова квітки, будова суцвіть, склад насіння).

2. Досліджують умови проростання насіння.

3. Дізнаються про різноманітність квіток та суцвіть.

4. Вивчають біологічне значення плодів та насіння.

5. Вчаться розрізняти коричсні та отруйні плоди і насіння.

7. Навчаються висівати насіння різних рослин.

8. Дізнаються про способи поширення плодів і насіння.

Вчитель повинен знати індивідуальні та психофізіологічні особливості учнів, з якими він працює. Це допоможе обрати відповідну методику виховання при навчанні учнів з різними типами темпераменту, встановити тісний контакт між учнем та вчителем, що дозволить розкрити зддібності дитини та створити творчу і комфортну атмосферу роботу на уроці.


Відомості про автора Ім'я, прізвище - Шевченко Катерина Микитівна

Фах, навчальний предмет== вчитель біології

Навчальний заклад - Одеський НВК "Гімназія № 2" Одеської міської ради Одеської області

Місто - м. Одеса

Контактні дані т. 0978271988; kate.biolog@gmail.com

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу - 17.10-25.10.2012 р.

Місце проведення тренінгу: Одеський НВК "Гімназія № 2" Одеської міської ради Одеської області


Тренер: Сизова Лариса Володимирівна

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Користувач:Катерина_Шевченко&oldid=343105