Відмінності між версіями «Учнівська вікі-стаття "Діалог.Полілог."»
(→Тема дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| + | |||
| + | З'ясувати, як записується діалог, полілог. | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Діалог, полілог - це розмова людей. | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| + | |||
| + | Навчитися записувати діалог (розділові знаки)З'ясувати, чим діалог відрізняється від прямої мови? | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Після виконання проекту учні повинні вміти читати речення з правильною інтонацією, креслити схеми речень, обґрунтовувати вживання розділових знаків. Вміти писати речення під диктовку, складати речення за поданими схемами. Перебудовувати речення ,замінивши пряму мову непрямою. | ||
| + | |||
| + | У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. | ||
| + | Які ж існують способи передачі чужого мовлення? | ||
| + | |||
| + | Діалог (dialog) - двосторонній обмін інформацією між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей. | ||
| + | Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей текстоутворення, що в них діють (О.І. Москальська). | ||
| + | Відмінності в структурі мовленнєвої ситуації визначаються розподілом ролей між учасниками мовленнєвого акту. Монологічний текст – це усне чи письмове мовлення однієї особи, інший учасник мовленнєвого акту – адресат, реципієнт*, або мислиться, або не відразу реагує (лінійний ланцюжок речень). Діалогічний текст репрезентує альтернативний ланцюжок, що утворюється чергуванням висловлювань двох чи декількох учасників мовлення. | ||
| + | В основі діалогу лежить діалогічна єдність: вираження думок та їх сприйняття, реакція на них, що знаходить відображення у структурі цього акту мовлення. Діалог складається з взаємопов'язаних реплік співрозмовників. | ||
| + | Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання – нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності. | ||
| + | Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови. | ||
| + | Цілеспрямованість мовленнєвої дії в діалозі – це наявна чи прихована мета мовця (слухача) (повідомлення про щось, питання, наказ, порада, обіцянка і под.). | ||
| + | Для того, щоб досягнути своєї мети кожний із співрозмовників реалізує свій намір, спонукаючи партнера до певних мовленнєвих дій. Необхідною для діалогу є правила ведення розмови: а) повідомлення подається певними порціями; б) повідомлення відповідає темі розмови; в) співрозмовники роблять мовлення зрозумілим, послідовним. | ||
| + | Існує типовий набір смислових частин розмови: | ||
| + | 1) установлення контакту із співрозмовником (зоровий – мовленнєвий, зоровий + мовленнєвий); | ||
| + | 2) початок розмови; | ||
| + | 3) розвиток теми (реакція співрозмовника + репліки); кінцівка розмови. | ||
| + | Істотним для діалогу є той факт, що відповідач знає, про що йдеться, що дуже важливо. Саме знання ситуації і є тією ознакою, яка визначає граматичний лад усного діалогічного мовлення. | ||
| + | |||
| + | Не вживайте незрозумілих слів. | ||
| + | • Говоріть так, щоб вас цікаво було слухати. | ||
| + | • Менше жестикулюйте. | ||
| + | • Не читайте мораль у процесі діалогу. | ||
| + | • Прагніть тримати себе впевнено навіть у складній ситуації. | ||
| + | • Не піддавайтесь емоціям. | ||
| + | • Прагніть постійно контактувати з аудиторією чи опонентом. | ||
| + | |||
| + | Діалогічне красномовство | ||
| + | Діалогічне (полілогічне) красномовство формується не одним промовцем, а двома або кількома. Основні види такого красномов¬ства: бесіда, дискусія, суперечка, диспут, нарада, прес-конферен¬ція, інтерв'ю, ділова гра, вечір запитань і відповідей, вікторина, «круглий стіл» тощо. | ||
| + | В умовах правової держави, коли авторитарний стиль змінюється демократичним, зростає роль конструктивного діалогу не тільки в . політиці та пропаганді, а й у інших сферах суспільного життя, зок¬рема в культурі, освіті. Невміння вести конструктивний діалог при¬зводить до непотрібного протистояння і протидії сил, до гальму¬вання демократичного розв'язання проблем. | ||
| + | Діалог як вид красномовства є дуже давнім. Великим майстром діалогічного ораторства був Сократ. У грецькій риториці мистецтво вести суперечку, полеміку називалось еристикою. Еристика є складнішим видом, ніж монологічне красномовство. Оскільки, як правило, учасникам діалогів і полілогів притаманні різні погляди, суперечливі думки й емоції, а це потребує неабиякої уваги співбе¬сідників, підготовки, відповідного настрою, переконливих доказів, тактовності тощо. | ||
| + | У діалозі-полілозі може бути зіткнення учасників різних ідео¬логій, різних способів міркування, соціальних ролей, неоднаково¬го життєвого досвіду, діаметрально протилежних душевних станів, різної міри вихованості, а в результаті все-таки треба дійти згоди і знайти прийнятне розв'язання проблеми. Тому оратори і педагоги, для яких також головною формою роботи з вихованцями є діалог-полілог, мають враховувати всі аспекти підготовки діалогу: мов¬ний, логічний, психологічний, педагогічний, аксіологічний (оцін¬ний), політологічний і соціологічний. | ||
| + | Полілог - це дискусія, бесіда трьох і більше учасників. | ||
| + | |||
| + | Полілог - це обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку зору. | ||
| + | |||
| + | Полілог - (від грецького polys - багато і logos - слово) - розмова декількох дійових осіб в літературному творі. Порівняння: діалог | ||
| + | |||
| + | Полілог – форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань декількох мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією. Полілог часто набуває форми групового спілкування (бесіда, збори, дискусія, гра тощо). У полілозі відбувається накопичення інформації, що вноситься окремими його учасниками. Для полілогу характерні тематичні перескакування, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей та ін. | ||
| + | Важливими компонентами у полілозі є репліки (конструктивні і деструктивні), обговорення теми, що репрезентує діалог, обмін інформацією, а також підсумковий діалог, який спрямований на з'ясування успішності цього мовленнєвого акту. | ||
| + | Схематично полілог може виглядати так: | ||
| + | 1) початок: а) відкриття обговорення, б) вступне слово ведучого; | ||
| + | 2) основна частина: а) виступ А, б) репліки, в) виступ Б, г) репліки, ґ) резюме ведучого, д) виступ В і т.д.; | ||
| + | 3) підсумковий монолог ведучого, 4) підсумковий діалог / аналіз самого обговорення. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | З'ясували, чим відрізняється діалог від прямої мови. Навчилися записувати діалог.Знайшли приклади полілогу. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3._%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC._%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%96 | ||
| + | |||
| + | http://ua-referat.com/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3 | ||
| + | |||
| + | http://rudiplom.ru/lectures/stilistika-teksta/1087.html | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 14:59, 24 вересня 2012
Зміст
Назва проекту
"Пряма мова.Діалог, Цитати."
Автори проекту
Шевченко Т., Ковальова Н.
Тема дослідження
Складання діалогів.Що таке полілог7
Проблема дослідження
З'ясувати, як записується діалог, полілог.
Гіпотеза дослідження
Діалог, полілог - це розмова людей.
Мета дослідження
Навчитися записувати діалог (розділові знаки)З'ясувати, чим діалог відрізняється від прямої мови?
Результати дослідження
Після виконання проекту учні повинні вміти читати речення з правильною інтонацією, креслити схеми речень, обґрунтовувати вживання розділових знаків. Вміти писати речення під диктовку, складати речення за поданими схемами. Перебудовувати речення ,замінивши пряму мову непрямою.
У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Які ж існують способи передачі чужого мовлення?
Діалог (dialog) - двосторонній обмін інформацією між двома людьми, людиною та ЕОМ в вигляді питань та відповідей. Монологічний і діалогічний тексти розрізняються між собою як з погляду структури, що лежить в основі мовленнєвої ситуації, так і з погляду закономірностей текстоутворення, що в них діють (О.І. Москальська). Відмінності в структурі мовленнєвої ситуації визначаються розподілом ролей між учасниками мовленнєвого акту. Монологічний текст – це усне чи письмове мовлення однієї особи, інший учасник мовленнєвого акту – адресат, реципієнт*, або мислиться, або не відразу реагує (лінійний ланцюжок речень). Діалогічний текст репрезентує альтернативний ланцюжок, що утворюється чергуванням висловлювань двох чи декількох учасників мовлення. В основі діалогу лежить діалогічна єдність: вираження думок та їх сприйняття, реакція на них, що знаходить відображення у структурі цього акту мовлення. Діалог складається з взаємопов'язаних реплік співрозмовників. Діалогічне спілкування являє собою не один якийсь вид мовленнєвої діяльності його учасників, а мовленнєвий акт (обмін інформацією), у якому говоріння і слухання – нерозривно пов'язані види мовленнєвої діяльності. Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови. Цілеспрямованість мовленнєвої дії в діалозі – це наявна чи прихована мета мовця (слухача) (повідомлення про щось, питання, наказ, порада, обіцянка і под.). Для того, щоб досягнути своєї мети кожний із співрозмовників реалізує свій намір, спонукаючи партнера до певних мовленнєвих дій. Необхідною для діалогу є правила ведення розмови: а) повідомлення подається певними порціями; б) повідомлення відповідає темі розмови; в) співрозмовники роблять мовлення зрозумілим, послідовним. Існує типовий набір смислових частин розмови: 1) установлення контакту із співрозмовником (зоровий – мовленнєвий, зоровий + мовленнєвий); 2) початок розмови; 3) розвиток теми (реакція співрозмовника + репліки); кінцівка розмови. Істотним для діалогу є той факт, що відповідач знає, про що йдеться, що дуже важливо. Саме знання ситуації і є тією ознакою, яка визначає граматичний лад усного діалогічного мовлення.
Не вживайте незрозумілих слів. • Говоріть так, щоб вас цікаво було слухати. • Менше жестикулюйте. • Не читайте мораль у процесі діалогу. • Прагніть тримати себе впевнено навіть у складній ситуації. • Не піддавайтесь емоціям. • Прагніть постійно контактувати з аудиторією чи опонентом.
Діалогічне красномовство Діалогічне (полілогічне) красномовство формується не одним промовцем, а двома або кількома. Основні види такого красномов¬ства: бесіда, дискусія, суперечка, диспут, нарада, прес-конферен¬ція, інтерв'ю, ділова гра, вечір запитань і відповідей, вікторина, «круглий стіл» тощо. В умовах правової держави, коли авторитарний стиль змінюється демократичним, зростає роль конструктивного діалогу не тільки в . політиці та пропаганді, а й у інших сферах суспільного життя, зок¬рема в культурі, освіті. Невміння вести конструктивний діалог при¬зводить до непотрібного протистояння і протидії сил, до гальму¬вання демократичного розв'язання проблем. Діалог як вид красномовства є дуже давнім. Великим майстром діалогічного ораторства був Сократ. У грецькій риториці мистецтво вести суперечку, полеміку називалось еристикою. Еристика є складнішим видом, ніж монологічне красномовство. Оскільки, як правило, учасникам діалогів і полілогів притаманні різні погляди, суперечливі думки й емоції, а це потребує неабиякої уваги співбе¬сідників, підготовки, відповідного настрою, переконливих доказів, тактовності тощо. У діалозі-полілозі може бути зіткнення учасників різних ідео¬логій, різних способів міркування, соціальних ролей, неоднаково¬го життєвого досвіду, діаметрально протилежних душевних станів, різної міри вихованості, а в результаті все-таки треба дійти згоди і знайти прийнятне розв'язання проблеми. Тому оратори і педагоги, для яких також головною формою роботи з вихованцями є діалог-полілог, мають враховувати всі аспекти підготовки діалогу: мов¬ний, логічний, психологічний, педагогічний, аксіологічний (оцін¬ний), політологічний і соціологічний. Полілог - це дискусія, бесіда трьох і більше учасників.
Полілог - це обмін думками з тієї чи іншої теми, де кожен учасник має власну відмінну точку зору.
Полілог - (від грецького polys - багато і logos - слово) - розмова декількох дійових осіб в літературному творі. Порівняння: діалог
Полілог – форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань декількох мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією. Полілог часто набуває форми групового спілкування (бесіда, збори, дискусія, гра тощо). У полілозі відбувається накопичення інформації, що вноситься окремими його учасниками. Для полілогу характерні тематичні перескакування, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей та ін. Важливими компонентами у полілозі є репліки (конструктивні і деструктивні), обговорення теми, що репрезентує діалог, обмін інформацією, а також підсумковий діалог, який спрямований на з'ясування успішності цього мовленнєвого акту. Схематично полілог може виглядати так: 1) початок: а) відкриття обговорення, б) вступне слово ведучого; 2) основна частина: а) виступ А, б) репліки, в) виступ Б, г) репліки, ґ) резюме ведучого, д) виступ В і т.д.; 3) підсумковий монолог ведучого, 4) підсумковий діалог / аналіз самого обговорення.
Висновки
З'ясували, чим відрізняється діалог від прямої мови. Навчилися записувати діалог.Знайшли приклади полілогу.
