Відмінності між версіями «Користувач:Чижикова»
(→Державні освітні стандарти) |
(→Дати проведення тренінгу) |
||
(не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
=Відомості про тренінг= | =Відомості про тренінг= | ||
==Дати проведення тренінгу== | ==Дати проведення тренінгу== | ||
− | + | серпень | |
− | ==Місце | + | ==Місце проведення тренінгу== |
м.Святогірськ | м.Святогірськ | ||
+ | |||
==Тренери== | ==Тренери== | ||
Мурашко Юлія Василівна | Мурашко Юлія Василівна | ||
Рядок 112: | Рядок 113: | ||
==Навчальні програми== | ==Навчальні програми== | ||
Тема 3. ФУНКЦІЇ | Тема 3. ФУНКЦІЇ | ||
+ | |||
Функція. Область визначення і область значень функції. Способи задання функції. Графік функції.Функція як математична модель реальних процесів. | Функція. Область визначення і область значень функції. Способи задання функції. Графік функції.Функція як математична модель реальних процесів. | ||
Лінійна функція, її графік та властивості. | Лінійна функція, її графік та властивості. | ||
+ | |||
Учень: | Учень: | ||
+ | |||
наводить приклади: функціональних залежностей; лінійних функцій. | наводить приклади: функціональних залежностей; лінійних функцій. | ||
пояснює поняття: | пояснює поняття: | ||
+ | |||
-область визначення функції; область значень функції; графік функції. | -область визначення функції; область значень функції; графік функції. | ||
+ | |||
-Формулює означення понять: функція; лінійна функція. | -Формулює означення понять: функція; лінійна функція. | ||
+ | |||
Називає і характеризує способи задання функції. | Називає і характеризує способи задання функції. | ||
+ | |||
Описує побудову графіка функції, заданої таблично або аналітично. | Описує побудову графіка функції, заданої таблично або аналітично. | ||
+ | |||
Розв’язує вправи, що передбачають: | Розв’язує вправи, що передбачають: | ||
+ | |||
-знаходження області визначення функції; знаходження значення функції за даним значенням аргументу; | -знаходження області визначення функції; знаходження значення функції за даним значенням аргументу; | ||
+ | |||
-побудову графіка лінійної функції; з’ясування окремих характеристик функції за її графіком (додатні значення, від’ємні значення, нулі). | -побудову графіка лінійної функції; з’ясування окремих характеристик функції за її графіком (додатні значення, від’ємні значення, нулі). | ||
=Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів= | =Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів= | ||
− | - | + | -Створювати умови для формування понять: функція,область визначення, область значень та навичок застосування функції для описування і вивчення реальних процесів. |
+ | |||
-Розвивати творчі здібності учнів, навички самооцінки, розвивати логічне мислення і пам’ять; | -Розвивати творчі здібності учнів, навички самооцінки, розвивати логічне мислення і пам’ять; | ||
+ | |||
-Формувати навички ефективного пошуку інформації з різних джерел, критично та компетентно оцінювати інформацію, вміти вірно та творчо використовувати дані для вирішення проблем; | -Формувати навички ефективного пошуку інформації з різних джерел, критично та компетентно оцінювати інформацію, вміти вірно та творчо використовувати дані для вирішення проблем; | ||
+ | |||
-Ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження; | -Ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження; | ||
+ | |||
-Створювати презентації за даною темою. | -Створювати презентації за даною темою. | ||
+ | |||
=Основні запитання= | =Основні запитання= | ||
==Ключове запитання== | ==Ключове запитання== | ||
Рядок 147: | Рядок 163: | ||
=План та графік оцінювання= | =План та графік оцінювання= | ||
==На початку проекту== | ==На початку проекту== | ||
− | + | Методи:Обговорення основних запитань. Перегляд презентації вчителя та її обговорення.Вхідний контроль. Робота з таблицею «Знаю – Хочу дізнатись – Дізнався» (З – Х – Д).Використання прийому «Мікрофон» | |
+ | Інструменти оцінювання: | ||
''(Таблиця, аркуш паперу (або електронна таблиця) з заголовком теми, що вивчається. Записи або нотатки вчителя. Презентація основних запитань)'' | ''(Таблиця, аркуш паперу (або електронна таблиця) з заголовком теми, що вивчається. Записи або нотатки вчителя. Презентація основних запитань)'' | ||
Поточна версія на 16:16, 10 вересня 2012
Зміст
- 1 Про мене
- 2 Відомості про тренінг
- 3 Назва проекту
- 4 Навчальна тема (як записано в програмі)
- 5 Вік учнів, клас
- 6 Стислий опис
- 7 Предмет, навчальна тема
- 8 Приблизний час вивчення теми
- 9 Освітні засади
- 10 Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів
- 11 Основні запитання
- 12 План та графік оцінювання
- 13 Стислий опис оцінювання
- 14 Методичні засади
- 15 Диференціація навчання
- 16 Матеріали та ресурси
Про мене
П.І.Б.
Чижикова Зінаїда Андріївна
Місце роботи Святогірська ЗСШІ № 12
Посада учитель математики
Відомості про тренінг
Дати проведення тренінгу
серпень
Місце проведення тренінгу
м.Святогірськ
Тренери
Мурашко Юлія Василівна
Назва проекту
Функція як математична модель реальних процесів
Навчальна тема (як записано в програмі)
Тема:Функція.
Вік учнів, клас
7 клас 12-13 років
Стислий опис
Проект включає вивчення теми «Функція» з курсу Алгебра. В проекті беруть участь учні 7 класу. На початку вивчення теми вчитель пояснює учням алгоритм роботи з проектом. Демонструє презентацію з метою актуалізації знань учнів. Учні заповнюють таблицю ЗХД. Учнівський колектив поділяється на групи: теоретики, практики, історики. Результатом роботи може бути створення тематичних презентацій учнівськими групами або підготовка публікації буклету.
Предмет, навчальна тема
Навчальний предмет – алгебра. . Тема по навчальній програмі – «Функція»
Приблизний час вивчення теми
лютий 2013 року, 10 уроків по 45 хвилин
Освітні засади
Державні освітні стандарти
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти загальна частина
Цей Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (далі — Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня (далі — загальноосвітні заклади) і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи. У цьому Державному стандарті поняття вживаються у такому значенні:
1) громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;
3) загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
4) здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
5) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;
6) ключова компетентність — спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
7) ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;
8) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;
9) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
11) комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
12) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;
13) міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;
14) навчальна програма — нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;
15) особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;
16) предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;
17) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;
18) предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;
19) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;
20) соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності. Цей Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) — комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: “знає і розуміє”, “уміє і застосовує”, “виявляє ставлення і оцінює” тощо. Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. Завданнями освітньої галузі є: розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури; розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження; забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ; формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні вердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів; розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати го¬ловне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті; формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі - Державний стандарт)визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні. Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови: для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи; для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва тощо; для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів. Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.
Навчальні програми
Тема 3. ФУНКЦІЇ
Функція. Область визначення і область значень функції. Способи задання функції. Графік функції.Функція як математична модель реальних процесів. Лінійна функція, її графік та властивості.
Учень:
наводить приклади: функціональних залежностей; лінійних функцій. пояснює поняття:
-область визначення функції; область значень функції; графік функції.
-Формулює означення понять: функція; лінійна функція.
Називає і характеризує способи задання функції.
Описує побудову графіка функції, заданої таблично або аналітично.
Розв’язує вправи, що передбачають:
-знаходження області визначення функції; знаходження значення функції за даним значенням аргументу;
-побудову графіка лінійної функції; з’ясування окремих характеристик функції за її графіком (додатні значення, від’ємні значення, нулі).
Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів
-Створювати умови для формування понять: функція,область визначення, область значень та навичок застосування функції для описування і вивчення реальних процесів.
-Розвивати творчі здібності учнів, навички самооцінки, розвивати логічне мислення і пам’ять;
-Формувати навички ефективного пошуку інформації з різних джерел, критично та компетентно оцінювати інформацію, вміти вірно та творчо використовувати дані для вирішення проблем;
-Ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження;
-Створювати презентації за даною темою.
Основні запитання
Ключове запитання
Що таке функція?
Тематичні запитання
Задання функції? Графік функції? Лінійна функція?
Змістові запитання
Як можна задавати функцію? Що таке графік функції? Що є графіком лінійної функції? Як побудувати графік лінійної функції? Яку функцію називають прямою пропорційностю?
План та графік оцінювання
На початку проекту
Методи:Обговорення основних запитань. Перегляд презентації вчителя та її обговорення.Вхідний контроль. Робота з таблицею «Знаю – Хочу дізнатись – Дізнався» (З – Х – Д).Використання прийому «Мікрофон» Інструменти оцінювання: (Таблиця, аркуш паперу (або електронна таблиця) з заголовком теми, що вивчається. Записи або нотатки вчителя. Презентація основних запитань)
Впродовж роботи над проектом
Думаємо- об’єднуємось,Тестування. Консультації.Самостійна робота в групах. (Аркуш паперу (або електронна таблиця) з переліком питань теми, що вивчається)
Наприкінці роботи над проектом
Демонстрація. Презентація.Опитування.Робота з таблицями «ЗХД». Тестові завдання. (Аналіз виконаної роботи,Демонстрація публікацій. Презентація.Опитування. Контрольний тестовий аркуш. Контрольна робота.)
Стислий опис оцінювання
На початковому етапі вчитель використовує таблиці З-Х-Д, метод «Мікрофон» з метою виявлення знань, умінь, навичок та ступінь готовності до виконання даного проекту. На етапі роботи над проектом використовується метод «Думаємо - об’єднуємось - Думаємо» та тестування, ціллю яких є контроль процесу виконання та виявлення періоду необхідності надання консультацій. На заключному етапі використовуємо аналіз виконаної роботи,презентації або публікації учнівських груп суть яких полягає в аналізі та власне оцінці проведеної роботи.
Методичні засади
Попередні знання та навички
Учні повинні знати такі поняття, як : координати точок (абсциса і ордината), координатна площина.
Діяльність учнів та вчителя
Перше заняття. Використовуючи таблиці З-Х-Д, метод «Мікрофон», прийом «Інтелектуальна розминка» вчитель виявляє рівень знань, умінь, навичок та ступінь готовності до виконання даного проекту. Проводить мотиваційну роботу, демонстрація презентації вчителя. Учнів об’єднують у 3 групи по 6 учнів ( 18 учнів), надають рекомендації налаштовують на позитивну роботу. Кожна група отримує дане питання для роботи. 1 група “ теоретики ” готують публікацію про математичні закономірності живої природи. 2 група “ практики ” готують презентацію (Функція, як математична модель реальних процесів) 3 група ” історики ” досліджують історію поняття «Функція» Проводить вступний інструктаж щодо етапів та норм виконання проекту. А саме: - Дає поняття авторського права та закону про авторське право; - Дає поняття плагіату та негативні аспекти його використання; - Правила безпечного користування Інтернет ресурсами.
Друге заняття.Кожна група стосовно свого завдання складає план проведення дослідження та виконання роботи. Групи учнів отримують додаткові консультації. Методом «Експрес – тест» закріплюється матеріал В ході своєї діяльності учні всіх груп активно використовують ІКТ. Це і Інтернет тестування, анкетування та опитування за допомогою чатів та миттєвих повідомлень; збір інформації з Інтернет джерел, використання середовища Microsoft Office. На етапі роботи над проектом використовується метод «Думаємо - об’єднуємось - Думаємо» та тестування, ціллю яких є контроль процесу виконання та виявлення періоду необхідності надання консультацій. Використовує також учнівське само оцінювання.
Третє - дев’яте заняття. Кожна група продовжує працювати над завданням. Використовуючи прийом «учитель- учень» учні опрацьовують новий матеріал. Групи учнів отримують додаткові консультації прийомами «Мікрофон» та «Бліцтест» закріплюється матеріал. В ході своєї діяльності учні всіх груп активно використовують ІКТ. Використовується також учнівське само оцінювання.
Десяте заняття. Заключний етап. Учні представляють свій проект. Проходить заключний етап оцінювання роботи, на якому використовуємо презентації або публікації учнівських груп, проводиться аналіз виконаної роботи, суть яких полягає в аналізі та власній оцінці проведеної роботи.. Свої результати діяльності учні викладають на сайті школи, у wiki- статті.
Диференціація навчання
Учні, що мають проблеми у навчанні
Створення блок-схеми, таблиці З-Х-Д, , конспектування.
Обдаровані учні
Робота з додатковою літературою, творчі звіти, створення публікацій або презентацій
Матеріали та ресурси
Технічне забезпечення
Комп'ютер, доступ до Інтернету,лазерний диск,принтер,мультимедійний проектор,сканер
Програмне забезпечення
Програма для створення публікацій,програма для роботи із зображеннями,програма для роботи з Інтернетом,програма для роботи з текстами,програма для створення комп’ютерних презентацій.
Друковані матеріали
Алгебра. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Г. П. Бевз, В. Г. Бевз
Методичний комп’ютерний посібник «Електронний конструктор уроку».Видавнича група «Основа».
Обладнання та канцтовари
Комп’ютер, Мультимедійний проектор., принтер, сканер, портрети математиків, ілюстрацій ні матеріали про математичні закономірності живої природи. Олівці, лінійки, підручники, зошити.
Інтернет ресурси
Інші ресурси
В кінці проекту можна залучити батьків та однолітків для демонстрації їм кінцевого результату, готового продукту