Відмінності між версіями «Учнівська вікі-стаття "Хай буде світло"»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Назва проекту)
(Результати дослідження)
 
(не показано 75 проміжних версій цього учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
==Назва проекту==
 
==Назва проекту==
 +
'''Хай буде світло!'''
  
 
==Автор проекту==
 
==Автор проекту==
 +
''Іванова Анна Степанівна, Висоцька Світлана Михайлівна''
  
 
== Тема дослідження ==
 
== Тема дослідження ==
 +
''Світлові явища''
  
 
==Проблема дослідження==
 
==Проблема дослідження==
 +
''Розмаїття кольорів, які нас оточують''
  
 
==Гіпотеза дослідження ==
 
==Гіпотеза дослідження ==
 +
''Тіла можуть змінювати свій колір внаслідок зміни зовнішніх факторів''
  
 
==Мета дослідження==
 
==Мета дослідження==
 +
''Дослідити фактори, які впливають на зміну кольору тіла''
  
 
==Результати дослідження==
 
==Результати дослідження==
 +
Колись психологи провели цікавий експеримент — освітили стіл з їжею таким чином, що кольори продуктів різко змінилися: м`ясо стало сірим, салат і молоко — фіолетовими, зелений горошок — чорним, яєчний жовток — брунатним. Гості відмовлялись їсти, а тім, хто все ж відважився щось спробувати, стало дуже погано.
  
==Висновки==
+
Цікаво порівняти сприйняття кольору художниками та звичайними людьми. Око середнього спостерігача здатне відрізнити 200-1000 кольорів та відтінків. За давніми китайськими методиками художників того часу тренували на кольоросприйняття до 3 тисяч відтінків. Але існує й фізіологічна особливість нашого зору — око максимально чутливе до жовтих, зелених та блакитних кольорів. Кожен день ми майже не спостерігаємо чистих спектральних кольорів, а маємо справу з потоком змішаного складу з хвиль різної довжини. Відчуття "червоного" або "синього" кольору пов`язано з перебільшенням у потоці променів з визначеною довжиною хвилі. Сучасні дослідження колориметрії надають інформацію, що тренована людина з нормальним зором здатна відрізняти до 10 млн. відтінків, а всього їх можна утворити за допомогою комп`ютерної техніки близько 16 мільйонів. Одначе, в багатьох випадках така точність розрізнення кольору не потрібна — для практичної роботи буває достатньо декілька сотень найменувань кольору.
  
 +
'''Ми провели дослідження що відбувається з білим світлом після проходження через тригранну призму.'''
 +
 +
[[Файл:jhf7.jpg | 200 px]]        Біле світло  є складеним, тобто всіх кольорів веселки: червоний, жовтогарячий,  жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Цю кольорову смугу Ньютон назвав спектром.
 +
 +
 
 +
[[Файл:lvkgj768.jpg | 150 px]]                    [[Файл:jhg466.jpg | 200 px]]                      [[Файл:Sdf146.png.jpg | 170 px]]
 +
 +
Виявляється, що різні кольри заломлюються по різному! Інший колір - інший кут.А білий промінь взагалі перетворився на веселку. А про те що ширна спектру буде більшою із збільшенням відстані до екрану ми здогадались, як тільки отримали зображення спектру. Коли нам бабусі показували діафільми вони проектор рухали відносно екрану і так підбирали розмір зображення.
 +
 +
Як звук, так і світло та інші враження наших відчуттів підлягають певним фізичним законам. Як звук, так і світло залежить від хвилювання, яке творить враження в нашому оці через чутливу тканину сітківки. Ці враження неоднакові й залежать від сили, швидкості та способу хвилювання світлового проміння. Світло від різних джерел має різний спектральний склад. Цім пояснюється колір штучного освітлення: колір світла електричної лампи більш жовтий, ніж денний сонячний, який визначається білим (або безкольоровим), а колір світла гасової лампи більш жовтий, ніж електричний. Колір сучасних ламп денного світла близький до денного природного. Колір похмурого освітлення відрізняється від світла сонячного, він більше cіро-блакитний. Залежно від зміни характеру спектра даного джерела світла може змінюватися колірний тон офарблення предмета. Таким чином, колір освітлення значно впливає на колір предметів, що ми сприймаємо і які мають свій особистий, предметний чи локальний колір.  Предметний або локальний колір жовтих лимонів, оранжевих апельсинів, зеленого огірка, червоного яблука ми добре бачимо, якщо вони добре освітлені, але колір предмету змінюється в залежності від зміни освітлення і стає невидимим у темряві. Спробуйте у сутінках відгадати колір одягу або незнайомих квітів. Тільки світло дає можливість бачити предмети та їх кольори. Про те свідчить приказка "Ночью все кошки серы"
 +
 +
[[Файл:T_fok_003.jpg]]
 +
 +
'''Ми розглянули зміну кольору Сонця в різних положеннях екліптики і тепер можемо пояснити чому воно змінює колір"'''<br>
 +
[[Файл:100.jpg |200 px]]      [[Файл:jhfg123.jpg | 115 px]]      [[Файл:fghj123.jpg | 200 px]]
 +
 +
Коли Сонце міститься поблизу обрію, променям світла доводиться проходити до поверхні Землі довгий шлях у шарі повітря, що часто містить багато крупних часток вологи і пилу. В цьому разі голубе світло розсіюється дуже мало, сильніш розсіюються червоні та інші промені, які забарвлюють нижній шар атмосфери в різні яскраві і бурі відтінки червоного, жовтого та інших кольорів залежно від запиленості, вологості й сухості повітря. З кольором неба тісно пов’язане явище, назване опалесцентним помутнінням повітря. Назване це явиіце за мінералом «опал»; він міниться майже всіма кольорами веселки завдяки наявності в ньому безлічі найдрібніших тріщинок. Явище опалесцентного помутніння повітря полягає в тому, що віддалені земні предмети здаються оповитими голубим серпанком (розсіяні фіолетові, сині, голубі кольори). Таке явище спостерігається тоді, коли в повітрі міститься у завислому стані багато найдрібніших часток пилу діаметром менш як 4 мк. Численними дослідженнями кольору неба за допомогою спеціального прилада (ціанометра) і візуально встановлено залежність між кольором неба І характером повітряної маси. Виявилося, що існує прямий зв’язок між цими двома явищами. Глибокий синій колір свідчить про наявність у даному районі арктичної маси повітря, а білястий—запиленої континентальної і тропічної. Коли в результаті конденсації водяної пари в повітрі утворюються частки води або кристалики льоду більшого розміру, ніж молекули повітря, то вони відбивають усі промені однаково, і небо набирає білястого або сіруватого забарвлення.
 +
 +
==Висновки==
 +
Колір - характерна (часто диференційна) ознака всіх предметів. Для людей він є джере­лом інформації, комунікатором задоволення, полегшує зорове виявлення і розпізнавання предметів, нерідко допомагає ідентифікувати об'єкти. Колір додає фізич­ної цілісності довколишній дійсності. Кольорове зобра­ження інформативніше, ніж чорно-біле. Відчуття кольору суб'єктивні: доки немає спостерігача, що сприймає колір, немає і кольору і може змінювати в залежності від того під яким кутом зору ми будемо спостерігати або через окуляри якого кольору будемо спостерігати. А також люди різних професій одне й те ж тіло бачать в різному кольорі, про що ми дізнались провівши дослідження між людьми різної професії в нашому селі.  Сонце надає тілам кольори, а також саме при сході та заході має червоний відтінок тому, що його промені заломлюються в атмосфері та завдяки дисперсії до нас потрапляє не весь спектр а поступово, починаючи з червоного.
  
 
==Корисні ресурси==
 
==Корисні ресурси==
  
 
[[Категорія: Шаблони]]
 
[[Категорія: Шаблони]]

Поточна версія на 20:37, 27 серпня 2012



Назва проекту

Хай буде світло!

Автор проекту

Іванова Анна Степанівна, Висоцька Світлана Михайлівна

Тема дослідження

Світлові явища

Проблема дослідження

Розмаїття кольорів, які нас оточують

Гіпотеза дослідження

Тіла можуть змінювати свій колір внаслідок зміни зовнішніх факторів

Мета дослідження

Дослідити фактори, які впливають на зміну кольору тіла

Результати дослідження

Колись психологи провели цікавий експеримент — освітили стіл з їжею таким чином, що кольори продуктів різко змінилися: м`ясо стало сірим, салат і молоко — фіолетовими, зелений горошок — чорним, яєчний жовток — брунатним. Гості відмовлялись їсти, а тім, хто все ж відважився щось спробувати, стало дуже погано.

Цікаво порівняти сприйняття кольору художниками та звичайними людьми. Око середнього спостерігача здатне відрізнити 200-1000 кольорів та відтінків. За давніми китайськими методиками художників того часу тренували на кольоросприйняття до 3 тисяч відтінків. Але існує й фізіологічна особливість нашого зору — око максимально чутливе до жовтих, зелених та блакитних кольорів. Кожен день ми майже не спостерігаємо чистих спектральних кольорів, а маємо справу з потоком змішаного складу з хвиль різної довжини. Відчуття "червоного" або "синього" кольору пов`язано з перебільшенням у потоці променів з визначеною довжиною хвилі. Сучасні дослідження колориметрії надають інформацію, що тренована людина з нормальним зором здатна відрізняти до 10 млн. відтінків, а всього їх можна утворити за допомогою комп`ютерної техніки близько 16 мільйонів. Одначе, в багатьох випадках така точність розрізнення кольору не потрібна — для практичної роботи буває достатньо декілька сотень найменувань кольору.

Ми провели дослідження що відбувається з білим світлом після проходження через тригранну призму.

Jhf7.jpg Біле світло є складеним, тобто всіх кольорів веселки: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Цю кольорову смугу Ньютон назвав спектром.


Lvkgj768.jpg Jhg466.jpg Sdf146.png.jpg

Виявляється, що різні кольри заломлюються по різному! Інший колір - інший кут.А білий промінь взагалі перетворився на веселку. А про те що ширна спектру буде більшою із збільшенням відстані до екрану ми здогадались, як тільки отримали зображення спектру. Коли нам бабусі показували діафільми вони проектор рухали відносно екрану і так підбирали розмір зображення.

Як звук, так і світло та інші враження наших відчуттів підлягають певним фізичним законам. Як звук, так і світло залежить від хвилювання, яке творить враження в нашому оці через чутливу тканину сітківки. Ці враження неоднакові й залежать від сили, швидкості та способу хвилювання світлового проміння. Світло від різних джерел має різний спектральний склад. Цім пояснюється колір штучного освітлення: колір світла електричної лампи більш жовтий, ніж денний сонячний, який визначається білим (або безкольоровим), а колір світла гасової лампи більш жовтий, ніж електричний. Колір сучасних ламп денного світла близький до денного природного. Колір похмурого освітлення відрізняється від світла сонячного, він більше cіро-блакитний. Залежно від зміни характеру спектра даного джерела світла може змінюватися колірний тон офарблення предмета. Таким чином, колір освітлення значно впливає на колір предметів, що ми сприймаємо і які мають свій особистий, предметний чи локальний колір. Предметний або локальний колір жовтих лимонів, оранжевих апельсинів, зеленого огірка, червоного яблука ми добре бачимо, якщо вони добре освітлені, але колір предмету змінюється в залежності від зміни освітлення і стає невидимим у темряві. Спробуйте у сутінках відгадати колір одягу або незнайомих квітів. Тільки світло дає можливість бачити предмети та їх кольори. Про те свідчить приказка "Ночью все кошки серы"

T fok 003.jpg

Ми розглянули зміну кольору Сонця в різних положеннях екліптики і тепер можемо пояснити чому воно змінює колір"
100.jpg Jhfg123.jpg Fghj123.jpg

Коли Сонце міститься поблизу обрію, променям світла доводиться проходити до поверхні Землі довгий шлях у шарі повітря, що часто містить багато крупних часток вологи і пилу. В цьому разі голубе світло розсіюється дуже мало, сильніш розсіюються червоні та інші промені, які забарвлюють нижній шар атмосфери в різні яскраві і бурі відтінки червоного, жовтого та інших кольорів залежно від запиленості, вологості й сухості повітря. З кольором неба тісно пов’язане явище, назване опалесцентним помутнінням повітря. Назване це явиіце за мінералом «опал»; він міниться майже всіма кольорами веселки завдяки наявності в ньому безлічі найдрібніших тріщинок. Явище опалесцентного помутніння повітря полягає в тому, що віддалені земні предмети здаються оповитими голубим серпанком (розсіяні фіолетові, сині, голубі кольори). Таке явище спостерігається тоді, коли в повітрі міститься у завислому стані багато найдрібніших часток пилу діаметром менш як 4 мк. Численними дослідженнями кольору неба за допомогою спеціального прилада (ціанометра) і візуально встановлено залежність між кольором неба І характером повітряної маси. Виявилося, що існує прямий зв’язок між цими двома явищами. Глибокий синій колір свідчить про наявність у даному районі арктичної маси повітря, а білястий—запиленої континентальної і тропічної. Коли в результаті конденсації водяної пари в повітрі утворюються частки води або кристалики льоду більшого розміру, ніж молекули повітря, то вони відбивають усі промені однаково, і небо набирає білястого або сіруватого забарвлення.

Висновки

Колір - характерна (часто диференційна) ознака всіх предметів. Для людей він є джере­лом інформації, комунікатором задоволення, полегшує зорове виявлення і розпізнавання предметів, нерідко допомагає ідентифікувати об'єкти. Колір додає фізич­ної цілісності довколишній дійсності. Кольорове зобра­ження інформативніше, ніж чорно-біле. Відчуття кольору суб'єктивні: доки немає спостерігача, що сприймає колір, немає і кольору і може змінювати в залежності від того під яким кутом зору ми будемо спостерігати або через окуляри якого кольору будемо спостерігати. А також люди різних професій одне й те ж тіло бачать в різному кольорі, про що ми дізнались провівши дослідження між людьми різної професії в нашому селі. Сонце надає тілам кольори, а також саме при сході та заході має червоний відтінок тому, що його промені заломлюються в атмосфері та завдяки дисперсії до нас потрапляє не весь спектр а поступово, починаючи з червоного.

Корисні ресурси