Відмінності між версіями «Вікі-стаття "Народні думи"»
(→Результати дослідження) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
− | + | ||
− | + | ||
+ | |||
+ | |||
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
Рядок 28: | Рядок 30: | ||
Думи про Марусю Богуславку зафіксовано у репертуарах багатьох кобзарів та лірників (Назар Боклага, Микола Будник, Микола Ригоренко, Дем'ян Симоненко та ін.). | Думи про Марусю Богуславку зафіксовано у репертуарах багатьох кобзарів та лірників (Назар Боклага, Микола Будник, Микола Ригоренко, Дем'ян Симоненко та ін.). | ||
− | [[ | + | [[Зображення:Маруся Богуславка (Гуменюк).jpeg]] |
Маруся Богуславка (художник Гуменюк Ф. М.) | Маруся Богуславка (художник Гуменюк Ф. М.) | ||
Поточна версія на 12:48, 24 вересня 2012
Зміст
Назва проекту
Чим глибше пісня, тим ясніше душа...
Автори проекту
Тема дослідження
Народні думи
Проблема дослідження
Наскільки достовірним є зв`язок змісту думи з історичним контекстом?
Гіпотеза дослідження
Народні думи - своєрідний підручник з історії України.
Мета дослідження
Дослідження змісту та жанрових особливостей думи "Про Марусю Богуславку" з метою встановлення її зв`язку з історичним контекстом.
Результати дослідження
Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня 16-го або 17-го сторіччя. Подібно до Роксолани Лісовської, Марусю захопили турки і додали до гарему турецького султана. Знаменита козацька дума цього періоду повідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає її з ключами від його замку (і темниці). Вона використовує можливість звільнити групу українських козаків, які перебували в полоні протягом 30 років. Дивно, вона не тікає з ними але залишається зі своїм гаремом, оскільки це стало єдиним способом життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження. Думи про Марусю Богуславку зафіксовано у репертуарах багатьох кобзарів та лірників (Назар Боклага, Микола Будник, Микола Ригоренко, Дем'ян Симоненко та ін.).
Маруся Богуславка (художник Гуменюк Ф. М.)
Висновки
Думи — жанр української народної поетичної творчості. Виникнення думи відносять приблизно до середини 15 ст. Поява думи була пов'язана з розгортанням героїчної боротьби української народу проти татарсько-турецьких, а потім польсько-шляхетських загарбників. Думи відіграли значну роль у боротьбі українського народу за соціальне й національне визволення. Думи характеризуються відсутністю строф, дієслівним римуванням, імпровізаційністю, їм властиві стала композиція, розгорнутий сюжет, повільна епічна розповідь, постійні епітети тощо. Виконують думи переважно професійні народні співці — кобзарі чи бандуристи мелодійною декламацією-речитативом, під акомпанемент кобзи, бандури, рідше ліри. Корінням думи сягають періоду Київської Русі, її героїчного епосу. Думи тісно пов'язані з іншими жанрами українського фольклору — історичними піснями, голосіннями, казками тощо. Найдавніша згадка про виконання думи належить до 16 ст. Про думи повідомляє польський історик-хроніст С. Сарницький. Перший запис думи («Козак Голота») — відноситься до кінця 17 ст. Відомо понад 50 сюжетів думи у більш як 300 варіантах. До найдавніших належать думи про боротьбу українського народу проти татарсько-турецьких загарбників: «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі» та ін. У думах цього циклу народ створив образи колективного героя-борця, захисника рідної землі. До думи періоду визвольної війни 1648—54 належать «Хмельницький та Барабаш», «Перемога корсунська», «Білоцерківський мир і нове повстання проти польської шляхти», «Богдан Хмельницький і Василій Молдавський (Похід в Молдавію)» та ін. У них реалістично змальовано перемоги українського народу над польсько-шляхетськими військами, створено образи запорізьких козаків, оспівано мужність селянсько-козацьких військ, їхніх полководців — Б. Хмельницького, М. Кривоноса, І. Богуна, Д. Нечая та ін. У думах відображено соціальну нерівність, класове розшарування українського суспільства. Поширеними були думи про класову боротьбу («Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер»), на соціально-побутові теми («Козацьке життя» та ін.). Серед виконавців думи — плеяда талановитих кобзарів: О. Вересай, М. Кравченко, А. Шут, П. Носач, Т. Пархоменко, П. Ткаченко, Ф. Кушнерик, І. Кучугура-Кучеренко, Є. Мовчан та багато ін. Інтенсивне записування й видання думи припадає на 19 ст. Українські думи вперше опублікував М. Цертелєв («Опыт собрания старинных малороссийских песней». СПБ, 1819). Визначне місце в записуванні, виданні й дослідженні думи посідають М. Максимович, М. Костомаров, І. Срезневський, П. Житецький, I. Франко, М. Лисенко. Ідеї, сюжети, образи, деякі поетичні особливості думи використано в творах К. Рилєєва, М. Гоголя, Т. Шевченка, М. Старицького, М. Рильського, П. Тичини, П. Панча.