Поточна версія на 11:46, 29 серпня 2012

Назва проекту

"Розвиток пізнавальної активності підлітків у процесі домашньої навчальної роботи з музики"

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Зв`язок з гуманітарними предметами естетичним циклом та інформатикою.

Навчальна тема (як записано в програмі)

Виконання домашньої роботи

Вік учнів, клас

12-14 років 2(6),3(7),4(8)гімназичні класи

Стислий опис

Шляхи розвитку пізнавальної активності підлітків у процесі домашньої навчальної роботи з музики

Активізація пізнавальної діяльності підлітка вимагає, на думку В.І. Лозової, застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають його до виявлення активності. Для цього потрібна така організація процесу пізнання, в якій об’єкт пізнання був би включеним у сферу діяльності підлітка, і діалектично взаємодія між ними створювала б передумови виявлення активності особистості. Методична розробка даної теми потребує уточнення поняття „пізнавальна активність”. Про необхідність і важливість аналізу наукового поняття „активність” пишуть філософи, психологи, педагоги: С.Л. Рубінштейн, В.О. Петровський, В.З. Коган, А.І. Арістова, Т.І. Шамова, Г.І. Щукіна та ін. В наш час активність як наукова категорія досліджується в різних аспектах біологічному, психологічному і педагогічному, соціологічному. Слово „активність” походить від латинського aktivus і означає „діяльний”, „енергійний”, „ініціативний”. Тобто людина з такими рисами характеру прагне до живої участі у всьому, виявляє себе в діяльності. Автор статті про активність в „Педагогической энциклопедии” Г.С. Костюк дає істотне доповнення до визначення поняття „ активність”: „здатність змінювати навколишню дійсність відповідно до особистих потреб, поглядів, мети. Як риса особистості активність виявляє себе в енергійній, ініціативній діяльності у праці, у навчанні, у громадському житті, різних видах творчості, у спорті, іграх та ін. Питання про сутність активності є багатоаспектним, що свідчить про його складність. Тому не можна дати одне визначення цього поняття, оскільки активність може розглядатися або як загальна категорія, або як біологічна, психологічна, або як фізіологічна особливість. Біологічний аспект передбачає пристосування організму до навколишнього середовища, фізіологічне – активність у плані регулятивної функції мозоку. Психологи вбачають в активності діяльність, в якій суб’ект змінює свою поведінку і свої психічні властивості. Гносеологія розглядає активність як діяльні пізнання. У педагогіці поняття „активність” трактують як рису людини, яка виявляється в стані готовності, у прагненні до самостійної діяльності, а також під час здійснення діяльності, виборі оптимальних шляхів досягнення поставленої мети. Як вказують науковці, внутрішні стимули активності – це потреби, інтереси, інтелект, воля, емоції та ін. „Передумовою будь-якої діяльності є та чи інша потреба, - вважає О.Н. Лєонтьєв, - бо вона являє собою об’ективну необхідність кожної людини в певних умовах, які забеспечують її життя і розвиток”. Соціальні потреби людини є об’ективними джерелами людської активності, а спрямованість особи з її інтересами, метою, ідеалами складає суб’єктивні джерела. Але як зазначає Т.С. Арефьєва, активність породжують не самі по собі потреби, а протеріччя між ними та існуючими умовами беття суб’єкта. Відсутність будь якого з компонентів діяльності викликає активність, бо потрібен пошук об’єкту потреби, засобів їх задовільнення. Якщо не буде потреби, не буде й активності людини. Активність виступає і як умова, і як момент що реалізує потреби. З поняттям потреби тісно пов’язане і поняття мети, тобто те, до чого прагнуть, чого бажають досягти. О.В. Петровський бачить динаміку активності особи в переході від освідомлення мети як передумови діяльності до її реалізації. Постановка мети та її реалізація передбачають певні мотиви діяльності. У мотиві відбувається з’єднання, синтез зовнішніх та внутрішніх сил, які визначають характер діяльності суб’экта. Якщо потреба виражає необхідність, мета – конкретизовану потребу, то мотиви характеризують внутрішні причини цих процесів. М.І. Алексєєва визначає такі дві групи мотивів навчпнні учнів: 1. Пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності і процесам її виконання, тобто закладені в самому процесі навчання; 2. Соціальні мотиви, пов’язані з різноманітними взаємодіями школяра з іншими людьми. У цій мотивації розкриваються вагомі для особистості соціальні настанови, прагнення, запити. У свою чергу, серед пізнавальних мотивів автор визначає підгрупи: а) широкі пізнавальні мотиви, які спонукають учнів виявляти інтерес до знань, постановки перспективи в придбанні новиз знань; б) навчально-пізнавальні мотиви, які сприяють формуванню пізнавальної активності школяр, оскількі він у прцесі навчання виявляє інтерес до різних засобів оволодіння знаннями, до прийомів самостійного придбання знань, до методів наукового пізнання. Коли з’являються труднощі, учень їх переборює, виявляє при цьому терпіння то посидючість; в) мотиви самоосвіти, які спонукають учня до пізнання нового з метою розширення свого кругозору, до формування бажання відкрити для себе те нове, що раніше було невідомо в будь якій галузі науки. На думку М.І. Алексєєвої, соціальні мотиви навчання мають великі значення для учнів середнього шкільного віку.Це пов’язано з психо-фізиологічними особливостями підлітка. У групі соціальних мотивів автор виділяє такі підгрупи: а) широкі соціальні мотиви – пов’язані з почуттям громадського обов’язку, бажанням використовувати знання у праці; б) вузькі соціальні мотиви – спонукають школяра до навчання, яке він сприймає як шлях до особистого благополуччя. Учень прагне посісти гідне місце в колективі, серед товаришів і дорослих: одержати від них схвалення, заслужити в них авторітет та ін.; в) мотиви соціального співробітництва виступають як основи самовиховання, самовдосконалення особистості. А.К. Маркова зазначає, що у школярів середнього та старшого шкільного віку можуть виявлятися творчі мотиви навчання. Саме творчі мотиви свідчать про те, що учні шукають нові засоби дій у навчанні і формах спілкування з оточуючими. Педагог вважає, що у формуванні пізнавальної активності підлітків необхідне поєднання різних мотивів навчання. Отже, активність людини передбачає певний психологічний стан, який зумовлюється її потребами, інтересами, мотивами та вольовими прцесами. У психологічній та дедактичній науках не має єдиного підходу до вивчення поняття „пізнавальна активність”, хоч у багатьох випадках вчені називають деякі загальні істотні риси цього поняття. Так, у працях Д.В. Вількєєва, Б.Н. Єсіпова, Н.О. Половнікової підкреслюється вольова та емоційна настроєність суб’єкта як важливий показник активності школяра: готовність і прагнення до енергійного засвоєння знань, психічний стан, який виявляється в настрої вирішувати інтелектуальні завдання. М.І. Махмутов визначає пізнавальну активність як виявлення у навчальному процесі вольової, емоційної та інтелектуальної сторін особистості. Т.І. Шамова розглядає пізнавальну активність учнів та їхню розумову діяльність, спрямовану на досянення певного пізнавального результату, і як підвищену інтелектуально орієнтовану реакцію до навчального матеріалу на с=основі пізнавальної потреби. Л. Арістова вважає, що активність слід розуміти як виявлення перетворювального, творчого ставлення індивіда до об’єктів пізнання і передбачає наявність таких компонентів активності, як вибирання підходу до об’єктів пізнання, постановку мети, завдання, яке нкеобхідно виконати, перетворення об’єкта в наступній діяльності. Г.І. Щукіна розглядає пізнавальну активність як „творення особистості, яке виявляє інтелектуальний відгук на процес пізнання, живу участь, розумово-емоційну чуйність учня в пізнавальному процесі”. Наведені визначення поняття „пізнавальна активність” дозволяють зробити висновок, що освоєння невідомоо спонукає людину до творчої діяльності. При цьому зовнішний вплив відбивається через психічний стан конкретної особи, через її вольові якості, емоціїї. І засвоєння об’єкта пізнання, і відбиття зовнішнього впливу вимагає активності суб’єкта. Отже, пізнавальна активність характеризує індивідуальні особливості людини в процесі пізнавальної діяльності. Питання методики музичного виховання учнів підліткового віку детально висвітлені в науково-методичних працях Ю.Б. Алієва, Д.Б. Кабалевського, Н.П. Радчука, О.Я. Ростовського, Е.П. Печерської та ін. Педагогами запропонована низка різноманітних методів, що сприяють розвитку пізнавальної активності учнів на уроках музики. Але нам хотілося б звернути увагу на те, що уроки музики в загальноосвітніх навчальних закладах проводяться лише один раз на тиждень. Тому важливим доповенням до роботи у класі можна вважати домашню навчальну роботу. Домашнє завдання бажано давати систематично, що сприяє формуванню в дітей позитивної мотиваціїї учіння. Домашнє завдання має бути логічним, доступним для них, різноманітним, цікавим. В нашій практичній роботі ми пропонуємо гімназитам такі домашні завдання: - прочиитати вірш, поему чи повість, що послугувала літературною основою музичних творів, які вивчаються на уроці; - виконати малюнок, що віддзеркалює художній образ чи настрій прослуханого музичного твору; - підібрати аналогічний до музичного твір іншого виду мистецтва (література, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура); - відшукати інформацію про того чи іншого музиканта (композитора, виконавця); - підготувати розповідь про улюбленого співака або музично-виконавський колектив; - створити оповідання чи вірш, співзвучні прослуханій музиці; Виконані домашні завдання прослуховуються (проглядаються) у класі, де кожен має змогу висловити власні думки. Домашні завдання стимулюють інтерес учнів до музики й пізнавальну активність. Відомо, що ефективними у навчанні й розвитку школярів є ігрові методи. Один з них – відгадування кросвордів. На уроках музики ми теж використовєио цей метод – переважно, під час закріплення навчального матеріалу. Відгадування кросворду вносить „ділове пожвавлення” в урок, активізуючи пізнавальну діяльність, пам’ять, мислення учнів. До речі, цікаво ознайомитися з деякими факторами з історії кросвордів. Як зазначають сучасні дослідники єдиної думки щодо часу появи перших кросвордів немає. Вчені висловлюють припущення, що люди захоплювалися ними ще в другому тисячоліті до н.е. Як і багато інших геніальних цивілізацій, вони з’явилися ще у Древній Греції. Про це свідчать глиняні таблички з малюнками, схожими на сучасні кросворди, що знайдені на острові Крит. У подальшому вони одержали розповсюдження в античному Римі. Так, при розкопках древньоримського поселення Коринум у 1868 році в Англії, була знайдена плита із зображенням малюнком, дуже схожим на кросворд. Знахідка датувалася III-IV століттям н.е. Дещо подібне було виявлено на колоні у Помпеях під час розкопок 1936 року. Це творення відносилося до 79 року нашої ери і дивувало тим, що могло читатися однаково: зліва направо, зправа наліво, згори вниз і знизу догори.

Повний План вивчення теми

- прочиитати вірш, поему чи повість, що послугувала літературною основою музичних творів, які вивчаються на уроці; - виконати малюнок, що віддзеркалює художній образ чи настрій прослуханого музичного твору; - підібрати аналогічний до музичного твір іншого виду мистецтва (література, образотворче мистецтво, скульптура, архітектура); - відшукати інформацію про того чи іншого музиканта (композитора, виконавця); - підготувати розповідь про улюбленого співака або музично-виконавський колектив; - створити оповідання чи вірш, співзвучні прослуханій музиці;

Навчальні цілі (скопіювати з Плану)

Розвивати пізнавальну активність підлітків,стимулювати інтерес до музичного мистецтва.

Опис оцінювання (скопіювати з Плану)

Виконані домашні завдання прослуховуються(проглядаються) у класі,де кожен має змогу висловити свої думки.Тому основний критерій оцінки домашніх творів- наявність особистісного ставлення до музики.Це не виключає ознайомлення учнів з деякою інформацією в "готовому вигляді", але не обмежується нею.

Діяльність учнів (скопіювати з Плану)

Мацинкевич Юлия, 4-В 1. Один из видов музыки (Камерная). 2. Один из видов музыкальных инструментов, который относится к медным (Туба). 3. Один из видов регистра (Низкий). 4. Ударный музыкальный инструмент (Литавры). 5. Одна из подгрупп музыкальных инструментов (Щипковые). 6. Самый низкий мужской голос (Бас). 1. Фамилия человека, который в 1711 г. изобрел фортепиано (Кристофори). 2. Инструмент, который был изобретен еще во времена Пифагора (Монохорд). 3. Песня о любви (Романс). 4. Критик, который входил в общество созданное в 1859 г. (Стасов). 5. Инструмент изобретенный в XVII в. (Клавесин). 6. Город, в котором изобрели фортепиано (Падуэ). 7. Основатель «Могучей кучки» (Балакирев). 8. Инструмент созданный в XVI в. (Клавикорд). 9. Музыкальное произведение в стихотворной форме, положенное на музыку (Песня). 10. Город, в котором было создано общество в 1859 г. (Москва). Ергиев Владислав, 4-А По горизонтали: 1. Один из мужских певческих голосов. 2. Один из мужских певческих голосов. 3. Клавишно-ударный инструмент, изобретенный в 12–14 вв. 4. Большой коллектив музыкантов, играющих на различных музыкальных инструментах. 5. Один из женских певческих голосов. 6. Клавишно-ударный инструмент, изобретенный в 1711 г. 7. Клавесин – клавишно-… инструмент. 8. От перемещения чего зависела высота звука в монохорде?

По вертикали: 1. Одна из трех групп, на которые делится симфонический оркестр. 2. Клавишно-щипковый инструмент, изобретенный в 16–17 вв. 3. Имя итальянского мастера, который изобрел фортепиано. 4. Человек, руководящий симфоническим оркестром. 5. Инструмент, в переводе означающий «струна». 6. Одна из трех групп, на которые делится симфонический оркестр. 7. Один из женских певческих голосов. 8. Как звучит клавикорд – тихо или громко? 9. Один из мужских певческих голосов. 10. С помощью чего на фортепиано можно делать динамику? 11. Какая педаль звучит громче и протяжнее? ОТВЕТЫ По горизонтали: 1. Бас. 2. Баритон. 3. Клавикорд. 4. Оркестр. 5. Альт. 6. Фортепиано. 7. Щипковый. 8. Клапан. По вертикали: 1. Ударные. 2. Клавесин. 3. Бартоломео. 4. Дирижер. 5. Монохорд. 6. Духовые. 7. Контральто. 8. Тихо. 9. Тенор. 10. Педали. 11. Правая. Жилик Анастасия, 4-А По горизонтали: 1. Певческий мужской голос среднего тона (высоты). 2. Духовой музыкальный инструмент. 4. Ударный музыкальный инструмент (во мн. ч.). 6. Самый высокий мужской голос. 8. Средство музыкальной выразительности. 9. Духовой музыкальный инструмент. 10. Средство музыкальной выразительности. 11. Клавишный инструмент, изобретенный в XVI–XVII веке. 12. Средство музыкальной выразительности. 13. Веселый лад.

По вертикали: 1. Самый низкий мужской певческий голос. 3. Клавишный струнный инструмент, входящий в состав симфонического оркестра по желанию композитора. 5. Изобретатель пианино. 7. Группа музыкальных инструментов. 10. Иетсрумент с одной струной времен Пифагора. 14. Вид музыки. ОТВЕТЫ По горизонтали: 1. Баритон. 2. Саксофон. 4. Тарелки. 6. Тенор. 8. Динамика. 10. Мелодия. 11. Клавесин. 12. Регистр. 13. Мажор. По вертикали: 1. Бас. 3. Фортепиано. 5. Кристофори. 7. Ударные. 10. Монохорд. 14. Симфоническая. Мисевра Анастасия, 4-Г 1. Великий русский композитор. 2. Где родился Петр Ильич Чайковский? 3. Фортепианный цикл, который написал П.И. Чайковский. 4. Струнно-смычковые, духовые, ударные. Что это? 5. p – тихо, mp – не очень тихо, f – громко, mf – не очень громко. Как это называется? 6. Кто в 1862 г. открыл музыкальную школу в которой учились дети бедняков? 7. Кто написал летопись о тяжелой доле русского народа? 8. Какакя галерея была открыта в 1891 г.? 9. Какой инструмент был изобретен во времена Пифагора? Великий немецкий композитор. 11. Основоположник украинской классической музыки. 12. Лучшее клавирное произведение Баха, написанное в 1717 г. ОТВЕТЫ 1. Чайковский. 2. Урал. 3. Времена года. 4. Группы. 5. Динамика. 6. Балакирев. 7. Некрасов. 8. Третьяковская. 9. Монохорд. 10. Бах. 11. Лысенко. 12. Инвенции. Чернат А., 4-Г 1. Певческий мужской средний голос. 2. Основатель «Могучей кучки». 3. Один из поэтов-писателей. 4. Кто написал летопись о тяжелой доле русского народа? 5. Один из художников-передвижников. 6. Кто такой Третьяков? 7. Во времена кого был изобретен монохорд? 8. Что было изобретено до фортепиано? 9. Кто изобрел фортепиано? 10. Великий русский композитор. 11. Кто написал 12 лондонских симфоний? 12. Произведение Баха в первый период его творчества. ОТВЕТЫ 1. Баритон. 2. Балакирев. 3. Добролюбов. 4. Некрасов. 5. Левитан. 6. Меценат. 7. Пифагор. 8. Клавикорд. 9. Кристофори. 10. Чайковский. 11. Гайдн. 12. Фуга. Малецкая Лена, 4-А По горизонтали: 1. Слова положенные на музыку (Песня). 2. Танцуют на сцене оперного театра (Балет). 3. Известный русский композитор (Чайковский). 4. Мужской певческий голос (Баритон). 5. Композитор органной музыки (Бах). 6. Нота (До). 7. Серьезное музыкальное произведение (Симфония). 8. Каждое произведение имеет свою … (Тональность). 9. Музыкальный инструмент (Гитара). 10. Опера Римкого-Корсакова (Снегурочка). 11. Мелодия (Музыка). 12. Танец (Мазурка). По вертикали: 1. Мужской низкий голос (Бас). 2. Музыкальный инструмент (Тромбон). 3. Нота (Ми). 4. Струнный инструмент (Арфа). 5. Лад (Минор). 6. Чем пользуется композитор, сочиняя музыку (Нота). 7. Чем музыкант тренирует свою технику (Гамма). 8. Умеренный, быстрый, медленный (Темп). Вчені сходяться в думці, що прообразом сучасних кросвордів є так звані „Магічні квадрати” – відома з античності гра, в якій одні й ті самі слова розташовуються по горизонталі і вертикалі. Вважається, що такі „магічні квадрати” мають здатність приносити вдачу, тому древні римляни часто зображували їх на стінах своїх будинків. Серед них відомий магічний квадрат з латинською фразою „SATOR AREPO TENET OPERA ROTAS” (IV ст. нашої ери) S A T O R A R E P O T E N E T O P E R A R O T A S Кросворд у сучасному розумінні з’явився біля століття тому. Але версії його виникнення суперечливі. Три країни – Великобританія, Сполучені штати Америки та Південно-Африканська Республіка – сперечаються за право називатися батьківщиною кросворду. Так, один з „претендентів” на першість – так звані „змішані квадрати”, надруковані в „Народному домашньому журналі” (США, 2004). А за даними енциклопедії „Americana”, першим був „Хрест слів” („Words Cross”) Артура Уінна, опублікований в журналі „New-York World”. Причому поштовхом для складання кросвордів був листочок з незвичайно записаними словами, знайдений Уінном серед паперів свого дідуся. Можейко, 4-В 1. Имя основателя «Могучей кучки» (Милий). 2. Город, где было изобретено фортепиано (Падуе). 3.Один из регистров (Низкий). 4. Один из основоположников русского романса (Доргомыжский). 5. Один из видов музыки (Камерная). 6. Одно из средств музыкальной выразительности (Лад). 1. Женский голос (Сопрано). 2. Он бывает духовой, симфонический (Оркестр). 3. Песня о любви (Романс). 4. Инструмент, необходимый для игры на скрипке (Смычок). 5. Предшественник фортепиано в 14 веке (Клавикорд). 6. Предмет, лежавший в основе монохорда (Дощечка). 7. Щипковый инсрумент (Арфа). 8. Один из деревяных духовых музыкальных инструментов (Фагот). Еремеева Валерия, 4-В 1. Балет П.И. Чайковского («Щелкунчик»). 2. Лад музыки (Мажор). 3. Музыкальный инструмент, входящий в подгрупу (Арфа). 4. Один из характеров музыки (Строгий). 5. Мужской маленький певческий голос (Бас). 6. Основоположник «Могучей кучки» (Баоакирев). 7. Лад музыки (Минор). 8. Один из духовых инструментов (Валторна). Галимова Севиль, 4-Г По вертикали: 1. Кто был директорами консерваторий (Рубинштейн). 2. Вокально-инструментальный ансамбль (ВИА). 6. Из какого фильма песня снежинка («Чародеи»). 4. Какая галлерея была открыта в Москве (Третьяковская). 8. В XIV веке инструмент похожий на монохорд (Клавикорд). 5. Обрядовая песня, которая поется на щедрый вечир (Щедривка). 11. Кем были Серов и Левитан (Художник). 12. Большой коллектив музыкантов, играющих на разных музыкальных инструментах под руководством дирижера (Оркестр). 15. Перевод слова «слезы» («Лакримоза»). 17. Кто написал оперу «Наталка-Полтавка» (Лысенко). 18. Музыкально произведение, состоящее из 4-х частей, главных тем, в которой передается только с помощью музыкальных инструментов (Сюита). 19. Кому принадлежат слова: «Ты, Моцарт, Бог, и сам того не знаешь» (Пушкин). 21. Какую симфоническую сюиту написал Римский-Корсаков (Шахерезада). По горизонтали: 3. Кто изобрел фортепиано (Бартоломео). 9. С каким композитором всречается Гайдн после того, как его выгнали из церковного хора (Пароле). 7. Инструмент, входящий в 4-ю группу симфонического оркестра (Литавры). 10. Где родился Моцарт (Зальцбург). 13. Какую песню написал бородин («Снежинка»). 14. Где была открыта первая консерватория (Москва). 15. Как зовут Бетховена (Людвиг). 16. Обрядовая песня, которая поется перед Новым годом (Колядка). 20. Кто написал летопись о тяжелой доле русского народа (Некрасов). Згідно з іншою версією, винахідником кросворду вважається південноафриканець Віктор Орвілл, який під час свого ув’язнення одного разу задумливо дивився на кам’яну підлогу. На ній були промені сонця, що проглядало крізь грати. Побачивши „сонячні квадрати”, Орвілл несподівано дійшов думки, що в них можна вписати слова особливим, „кросвордним” способом, тобто так, щоб слова пересікалися на буквах. Що було з ним далі – невідомо. Важлива дата в історії кросвордів – 1924 рік, коли була видана перша сбірка кросвордів. Ця подія поклала початок всеамериканському, а потім і всесвітньому захопленню кросвордами, які стали найбільш розповсюдженою в світі „грою в слова”. В Росії кросворди вперше були надруковані в журналі „Огоньок” (1929 рік). Звичайно, кросворди можуть бути тематичними. Як засвідчує енциклопедія „Americana” (1963 рік), в Росії у кросвордах використовували спеціальні (тенденціозні) дефініції, тим самим перетворюючи його на засб політичної пропаганди. За свою столітню історію кросворд неабияких змін. Його ускладнювали й спрощували, погіршували й покращували, і в результаті чимало вдалих модифікацій стали самостійними різновидами: чайнворди і кросчайнворди, кросворди з картинками, скандинавські, італійські, англійські кросворди, „крокодильські” веселі кросворди тощо. Але неперевершеним за популярністю залишився класичний кросворд в тому вигляді, в якому він з’явився на початку минулого століття. Останнім часом інтерес до кросвордів посилився, в різних країнах проводять конкурси і навіть чемпіонати щодо відгадування кросвордів. Так, у США і Англії є клуби кросвордистів, у Росії на фінальному турі (1997 рік) учасники повинні були відгадати суперкросворд „100 слів за 100 хвилин” без використання довідкової літератури. Отже, в будь-якому разі суть кросворду одна: відгадати слово, добути його з власної пам’яті, або взнати в когось, а краще - відшукати в довідниках чи енциклопедіях. Відгадування кросворду – це своєрідне інтелектуальне єдиноборство людини з автором кросворду, і тому цей вид діяльності можна вважати ефективним засобом розвитку пізнавальної активності. Але, на наш погляд, доцільним можна вважати не тільки відгадування кросвордів, а й складання їх учнями. Слід зазначити, що складання кросвордів – нелегка справа. Для цього необхідно не тільки згадати вивчений навчальний матеріал, а й провести пошукову роботу з використанням словників, довідників та іншої літератури. Спостереження засвідчують, що підліткам подобається складати кросворди. Прибавлює їх не тільки зміст, а й форма кросвордів, можливість зашифрувати в них певний музичний термін чи призвище композитора. Навчальний процес на уроках музики ми намагаємось організувати таким чином, щоб спланувати відгадування складених учнями кросвордів. Отже, можна стверджувати, що складання кросвордів є ефективним методом розвитку пізнавальної активності учнів. Для прикладу наводимо кілька кросвордів, складених гімназистами під час домашньої навчальної роботи. Деякі з них відзеркалюють зміст однієї з навчальних тем (див. № ), інші є комплексними, що містять у обі різнопланову інформацію (див. № ). Локтюшина Наталя, 3-В По горизонталі: 1. Музичний інструмент, від переміщення клапану змінюється висота звуку (Монохорд). 2. Місто, де народився Гріг (Берген). 3. Клавішно-щипковий інструмент, на кінці защип з пташиного пера (Клавесін). 4. Клавішно-ударний інструмент, не виконує динамічних відтінків (Клавікорд). 5. Музичний твір, створений поетом і композитором (Пісня). 6. Музичний твір, що виконується змішаним хором, квартетом солістів, орнкестром (Реквієм). 7. Великий австрійський композитор, “батько симфоній” (Гайдн). 8. Основоположник української класичної музики (Лисенко). По вертикалі: 1. Пісні, які виконувались під час колядування, в Щедрий вечір (Щедрівки). 2. Музичний інструмент, який об’єднує піаніно і рояль (Фортепіано). 3. Місто. де народився Йозеф Гайдн (Рорау). 4. Багаточасний твір, який зв’язаний змістом (Сюіта). 5. Величальні пісні на честь народження Іісуса Христа (Колядки). 6. Пісня про любов, що виражає почуття та емоції (Романс). 7. Місто. де було винайдено фортепіано (Падуе). Сизадюк В., 4-Г По горизонтали: 1. Группа нот, сыграных одновременно. 2. Имя изобретателя фортепиано. 3. Соло. спетое в опере. 4. Темп в музыке – тихо, слабо. 5. Опера, написаная Дж. Верди в 1887 г. по пьесе Шекспира. 6. Высота звуков лада. 7. Опера, написаная Дж. Верди в 1893 г. по пьесе Шекспира. 8. Основной инструмент в рок-музыке. 9. Опера, написаная Дж. Верди в 1851 г. по пьесе В. Гюго. 10. Расстояние по высоте между двумя нотами, определяемое их позицией в диатонической гамме. 11. Как называется музыкальное произведение. 12. СД с медьшим количеством, чем на альбоме песен. По вертикали: 13. Фамилия изобретателя фортепиано. 14. Самая престижная награда в мире поп-музыки. 15. Стиль в котором работает Eminem. 16. Инструмент, изобретенный в Германии в 1822 г. и похожий на ящик с клавиатурой. 17. Немецкий композитор, написавший увертюру «Егмонт». 18. Основной этап творческого развития певца или группы. 19. Ночная музыка. 20. Композитор, написавший оперу «Свадьба Фигаро». 21. Любимый инсрумент этого немецкого композитора – орган. 22. Самая старая опера, дошедшая до нас, написана Дж. Пери во Флоренции, Италия, в 1600 г. 23. Произведение, состоящее из нескольких разделов или частей. ОТВЕТЫ Погоризонтали: 1. Аккорд. 2. Бартоломео. 3. Ария. 4. Пиано. 5. «Отелло». 6. Тональность. 7. Фальстаф. 8. Электрогитара. 9. «Риголетто». 10. Интервал. 11. Опера. 12. Сингл. По вертикали: 13. Кристофий. 14. Гремми. 15. Реп. 16. Аккордеон. 17. Бетховен. 18. Альбом. 19. Ноктюрн. 20. Моцарт. 21. Бах. 22. Эвридика. 23. Сюита. Давыденкова, 4-Б По горизонтали: 1. Женский певческий голос. 3. Низкий, средний, высокий. 5. Город, в котором было изобретено фортепиано. 7. Группа музыкальных инструментов в симфоническом оркестре. 9.Музыкальное произведение для смешанного хора и симфонического оркестра. 11. Автор произведения «Сотворение мира». 14. Инструмент XIV века. 12. Балет Чайковского. По вертикали: 2. Вид музыки. 4. Большой коллектив музыкантов. 6. Инструмент времен Пифагора. 8. Имя Римского-Корсакова. 10. Произведение Римского-Корсакова. 13. Фамилия художника. 15. Отцом чего называли Гайдна. ОТВЕТЫ По горизонтали: 1. Сопрано. 3. Регистр. 5. Падуэ. 7. Духовые. 9. Оратория. 11. Гайдн. 12. «Щелкунчик». 14. Клавикорд. По вертикали: 2. Вокальный. 4. Оркестр. 6. Монохорд. 8. Николай. 10. «Садко». 13. Крамской. 15. Симфонии. Булышева Даша, 4-Б По вертикали: 1. Симфоническая сюита Римского-Корсакова. 2. Основоположник органной музыки. 3. Вид музыки. 4. Опера Римского-Корсакова. 5. Место рождения Римского-Корсакова. 6. Медный духовой инструмент. 7. Струнно-… музыкальные инструменты. 8. Имя Римского-Корсакова. 9. Отчество Римского-Корсакова. 10. Медный духовой инструмент. 11. Струнно-смычковый инструмент. 12. Где Иоганн Себастьян Бах писал свои вокально-инструментальные произведения? По горизонтали: 1. Одна из основных групп музыкальных инструментов. 2. Ударный инструмент. 3. Где Иоганн Себастьян Бах писал свои органные произведения? 4. Вид музыки. 5. Струнно-смычковый инструмент. 6. Женский певческий голос. 7. Произведения, написанные Бахом в Кеттене. 8. Мужской певческий голос. 9. Сказочная опера Римского-Корсакова. 10. Мужской певческий голос. 11. Медный духовой инструмент. 12. Одна из основных групп музыкальных инструментов. 13. Деревянный духовой инструмент. 14. Место рождения Баха. 15. Опера Римского-Корсакова. ОТВЕТЫ. По вертикали: 1. Шахерезада. 2. Бах. 3. Камерная. 4. Снегурочка. 5. Тихвин. 6. Трамбон. 7. Смычковые. 8. Николай. 9. Андреевич. 10. Волторна. 11. Скрипка. 12. Лейпциг. По горизонтали: 1. Ударные. 2. Барабан. 3. Веймар. 4. Вокальная. 5. Виолончель. 6. Сопрано. 7. Клавирные. 8. Баритон. 9.Садко. 10. Тенор. 11. Туба. 12. Духовые. 13. Гобой. 14. Эйзенах. 15. Петушок. Семенюк Анастасія, 3-В По горізонталі: 1. Музичний інструмент, у супроводі якого зазвичай виконується романс (Фортепіано). 2. Пісні, що виконуються у Щедрий вечір (Щедрівки). 3. Засновник українського романсу (Лисенко). 4. Клавішно-ударний інструмент, створений у 14 сторіччі (Клавікорд). 5. Український композитор (Леонтович). 6. Пісня про кохання (Романс). 7. Музичний інструмент у часи Піфагора (Клавікорд). 8. Останній музичний твір Моцарта (Реквієм). По вертикалі: 9. Клавішно-щіпковий инструмент, у якого на кінцях клавіш є защип з пташиного пера (Клавесін). 10. “Батько” симфонії (Гайдн). 11. Музичний термін, що означає “голосно” (Форте). 12. Музичний термін, що означає “тихо” (Піано). 13. Італійський майстер, що створив фортепіано (Бартоломео). 14. Величальні пісні на честь народження нового сонця (Колядки). 15. Музичний твір, створений поетом та композитором (Пісня). Одним з видів домашніх завдань з музики є невеличкі письмові твори, які безпосередньо пов’язані зі змістом уроків музики. Вказані домашні завдання можуть бути присвячені музичному твору, прослуханому на уроці або відзеркалювати творчий портрет композитора в узагальненому вигляді. Не секрет, що у інтернеті можна добути інформацію про будь-якого діяча чи твір мистецтва. Але у своїй роботі ми прагнемо до того, щоб замість стандартних фраз або переписування чужих думок гімназисти вчилися висловлювати власні думки. Тому основний критерій оцінки домашніх творів –наявність особистісного ставлення до музики. Це не виключає ознайомлення учнів з деякою інформацією в „готовому вигляді”, але не обмежується нею. Поступово гімназисти звикають до вказаних вимог, що спонукає їх уважніше сприймати музику та вивчати життєвий і творчий шлях композитора, особливості тих чи інших музичних жанрів. Нерідко учні висловлюють бажання повторно прослухати музичний твір, щоб домашня письмова робота була змістовнішою. Виходячи з цього письмові домашні завдання про композиторів або музичні твори також можна вважати корисним методом розвитку пізнавальної активності підлітків. Слід зазначити, що деякі з них висловлюють оригінальні дуже глибокі думки, що свідчить про певний рівеня розвитку творчого мислення та духовності, якої так не вистачає значній частині молоді. Для прикладу наводимо деякі письмові домашні роботи гімназистів. Костецька Марія, 3-Г Розбір концерту для фортепіано з оркестром П.І. Чайковського Мене вразила перша частина симфонії, тим що вона різко змінюється у настрої та темпі. Це надає їй особливості та неповторності, адже те, що музика змінює свій характер, надає більш емоцій та вражень від її прослухання – це і відрізняє першу частину симфонії від другої, яка в свою чергу, має більш “легкий” характер та м’який темп. Плавність переходу від спокійної музики до тривожної наявна у другій частині симфонії, робить ці дві частини симфонії зовсім різними. Бо перша переповнена емоціями, а друга нагадує танок, ритм якого ніжний та спокійний. Теплюк Ирина, 3-Г Концерт для фортепіано з оркестром П.І. Чайковського Ця музика дуже граційна і мінлива, в ній дуже багато різних відтінків і почуттів. В деяких місцях вона дуже глибока і швидка, а в деяких – легка і повільна. Під цю музику у мене виникають уявлення, що відбуваються якісь різкі, важливі події в душі і серці людини, може це спогади минулого або думки про майбутнє? У другій частині переважає більш спокійна і тонка мелодія. Чайковський використовує різні засоби, щоб підкреслити розвиток подій своєї музики. Любинецкая Анна, 3-Г П.І. Чайковський. Концерт для фортепіано з оркестром. На уроці ми прослуховували багато музики П.І. Чайковського, але написати про свої враження нам було задано саме про останню агоду. Можу сказати, що ця музика нагадує мені якусь розповідь про чарівну казку. Дійсно, за зміною мелодії можна скласти певний сюжет: чарівна музика балів у замках та грізність негативних персонажів. Так я собі уявляю. Це справжня знахідка для мрійника, для людини з розвинутою фантазією або письменника. Не можу сказати, що це мій улюблений твір цього композитора, але якщо б цей запис був би на дисках, я б його придбала. Шилименко Алина, 3-Г Концерт для фортепіано з оркестром Перша частина симфонії має сумний характер , іноді схвильований, тривожний. Мені подобається ця музика. Вона викликає почуття радості. Її приємно слухати. Ніби це природа яка оживає навесні. Мов пташки співають, розпускаються бруньки, тає сніг. Друга частина симфонії більш весела. Швидка та мелодійна, шумна та бадьора. Вона нагадує грім, який затихає і знову грімить. Те саме дієть і з мелодією. Коли слухаєш цю симфонію на душі стає легко, тепло та радісно. Я вважаю що цей концерт П.І. Чайковський писав з любов’ю, з великою пошаною до народу. Кожна частина по своєму гарна і милозвучна. Зотова Екатерина, 3-Г Концерт для фортепіано з оркестром В цьому концерті музика мелодична і красива. Тут нібито прокидається весна. Все оживає. Птахи прилітають з півдня, на річках тане крига. А потім наступає більш серйозна музика, мені здається, що це дощ. Він стає більшим. А коли музика стає вже тише і тише дощь закінчується і виглядає сонечко з під хмар. На небі з’являється веселка. В другій частині концерта, показується, яка гарна пора року літо. Музика стає спокійною, милозвучною, здається, що це ліс, як листя дерев, як у казці перешоптуються між собою. Потім подув сильний вітер. І почалася злива. Дощ швидко скінчився і виглянуло веселе і ласкаве сонечко. Труфкака Екатерина, 3-Б 1-й концерт фортепіано з оркестром П.І. Чайковського Мені дуже подобається музика П.І. Чайковського, тому що вона піднесена та хвилююча. Вона актуальна в усі часи та віки. Коли я слухаю даний музичний твір, я уявляю, ніби якась пташка летить дуже-дуже високо, понад хмарами. Враз якась хижа птаха накинулася на нашого летуна. Вони б’ються довго й завзято, і нарешті пташечці вдається втікти. Вона знову летить, рада, що подалала таку велику небезпеку. Концерт для фортепвано з оркестром – дуже жива й мелодійна музика, яку можна слухати ще раз і ще раз. Вона мені дуже подобається. Ковалева Мария, 3-Б 1-й концерт фортепіано з оркестром П.І. Чайковського Музика П.І. Чайковського ніби музика природи. В ній світанки й вечори, сонечко й дощі. Тому вона буде чарувати нас завжди. Коли я слухаю концерт, я уявляю собі таке: спочатку ми ніби летимо понад хмарами, до самого сонця, а потім спускаємось у місто. Тоді ніби зібрались хмари і пішов тихий дощик, але невдовзі він скінчився, посвітлішало. Люди повиходили на вулиці й радіють сонцю. Запурхали метелики, заспівали пташки. Потім ніби закотилося сонечко і настала темна ніч. Цю музику можна слухати як у ясний, так і в похмурий день, бо вона завжди зігріє своїм теплом, і скрасить життя. Бо музика природи – вічна, як сама Природа. Саркисова Вероника, 3-Б 1-й концерт фортепіано з оркестром П.І. Чайковського Ця музика викликає у мене бурхливі почутя. Автор висловлює через музику свої емоції, почуття і переживання. Слухаючи цю музику, я уявляю собі якусь чудову казку, де в кінці залишаются щасливими. Також можна уявити собі інші сюжети: хтось дізнається якусь важливу новину та дуже несподіваний розвиток події. Шепель Евгения, 3-Г Концерт для фортепіано з оркестром П.І. Чайковського 1. Харктер цього твору дуже суворий, інколи бували моменти радості, але в основі, в творі переважає суворість та гордість. Цей твір дуже заворожливий, ти ніби потапляєш у мир світів. Ти наче перебуваєш в якомусь іншому світі ді все навпаки, тобі це подобається, але тебе тягне до рідного дому, до Батьківщини. П.І. Чайковський застосовує підібрані інструменти щоб зробити цей твір більш суворим. Мені не дуже сподобався цей твір бо мені більш до вподоби спокійна та легка музика під яку можна помріяти або задуматися над майбутнім. 2. Характер цього твору дуже спокійний та зрівноважений, тому мені цей тсвір дуже подобається. Ти бачиш перед собою таку картину: кінець зими, початок весни, проліски, нарциси, тюльпани починають розквітати, все цвіте і пахне але раптом починає дути сильний вітер, починається завірюха. Настає зима, але виглядає сонечко з=під хмар і знову сніг починає танути, все розцвітає і все починає нове життя. Домусчи Анна, 2-В Фортепіанні твори Людвіга ван Бетховена «Лунная соната», «К Элизе» Музика Людвіга ван Бетховена була, є і буде актуальною. У «Лунній сонаті» я чую, як автор «вливає» усі свої емоції у твір… Тут чуються: душевний неспокій, але й покора, нехай і болюча. Є сподівання, мрії, надії на щось краще. Чуючи цю музику можна уявити собі янгола на хмаринці, який сумує за земним життям, за своїми ріднимию. Те, що він на небі, у раю, все меньше його втішає… Слухаючи твір «К Элизе» моя уява починая зі мною бурхливу гру. Я уявляю собі, судячи з назви твору, юнака, який йде до своєї коханої, долаючи усілякі перешкоди: гори, річки, камянисті долини. Він йде д неї і тішить себе надією, що, коли він прийде до неї, вона поцілує його і «задушить» в обіймах, буде розповідати, як довго вона його чекала… Але, можливо, вона не дочекалася його, можливо, й не думає більш про нього… Отак він йде та йде, а в ньому бушує море думок і переживань. Слухаючи музику Людвіга ван Бетховена можна тільки уявляти собі, якою великою і «високою» людиною він був. Блинова К., 3-Б Моє враження від прослуханної музики Музика ця дуже гарна. Спочатку вона торжествена та швидка, а потім замідлюється. Автор робить її мелодичною. Слухаючи цю музику, складається таке почуття, що це гарний бал, на якому танцюють гарні люди. Вони починають швидкий танець, а звідси переходять плавно у повільний. Потім усі люди сідають. Тільки одна дівчина з парубком починають танцювати. Цей твір мені сподобався. Еремеева Галина, 2-В Людвіг Ван Бетховен(1770–1827) Луна соната Мелодія не весела, але Бетховен хотів показати, що треба мати і захищати свою думку, бути вільною людиною. Бетховен хотів сказати, що треба слухати себе і вірити своїм силам. Також іноді прислухатися до своїх близьких і рідних. До Елізи Бетховен покликає до того, що треба любити життя, радіти йому і дякувати що ти живеш. Мелодія спочатку була весела, але потім вона стихла і стала більш легкою та знову веселою. У мелодії чується життя людини, яка робить перші кроки у цей жорстокий світ і закінчує життя вдячною людиною. Цю людину пам’ятають завжди як вона ніколи не сумувала і не журилася. Мені здається ці фортепіанні твори Людвіга Ван Бетховена мають одну спільну рису – вони відображують життя великого композитора. Жилик Анастасия, 4-А Фредерик Шопен. Концерт для фортепиано с оркестром. В первой части концерта играет симфонический оркестр. Струнно-смычковые инструменты придают музыке утонченность и торжественность. Мелодия характеризуется резкими переходами от чего-то спокойного и тихого к чему-то громкому, устремленному и волнующему. Музыка печальная. имеет лирический оттенок и контрастную основу. Во второй части играет фортепиано, придавая музыке нежность и плавность. Произведение вызывает массу эмоций и уносит слушателей в мир романтики. Малютина Анна, 3-Г Слухання музики. 1-й фортепіанний коцерт Перша частина дуже лагідна і мелодична, вона різноманітна на різні барви музики, вона б дуже гарно підійшла б до балу, весілля і под неї легко танцювати. Ще це дуже схоже на таку пору року, як зима, в ній грає завірюха, але іноді вона стихає і над землею кружляють маленькі сніжинки-зірочки. Друга частина дуже схожа на те, коли шут короля робить свої дурні витівки, але вони настільки дурні, що короля це виводить зі спокою і він бранить його. Вона ще дуже схожа на море, на бурю, дуже сильну, яка зносить усе на своєму путі, але іноді хвилі стають меньшими і музика стає лагіднішою, але через декілька хвилин знов починається буря. Ергиев Владислав, 4-А Слушание концерта №1 Фредерика Шопена Музыка очень нежная, взволнованная, печалная, трогательная. То спокойная, то торжественная, то волнительная, она описывает состояние души композитора. Главная тема как будто выражает воспоминания о прошлом и мысли о будущем. В более взволнованных темах Шопен показывает свое состояние, а в более спокойных, лирических – хорошее прошлое и свои мечты. Всем произведением Шопен хотел показать свое состояние души, высказать свои мысли о прошедшем, настоящем и будущем, переживания о том, что же будет двльше – это нам доносит его драматическая музыка. У меня она вызывает разнообразные мысли о том, что я сделал или о том, что сделал неправильно. Во время ее слушания я улетаю далеко-далеко в своих мыслях и мечтаю…

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Світлана Охотюк

Фах, навчальний предмет

Вчитель музики і співу, методист з виховної роботи

Навчальний заклад

Одеська гімназія №5

Місто\село, район, область

Місто Одеса

Контактні дані

svetlanagan@gmail.com

Відомості про тренінг

Тренінг в рамках співпраці в Національному проекті «Відкритий світ»

Дати проведення тренінгу

20-25 серпня 2012

Місце провведення тренінгу

Одеська гімназія №5

Тренери

Безверхня Олена Володимирівна