Поточна версія на 14:44, 23 серпня 2012

Назва проекту

Галицько-Волинська держава

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Література, географія.

Навчальна тема (як записано в програмі)

Тема 4. Галицько-Волинська держава.[[1]]

Вік учнів, клас

12-13 років. 7 клас.

Стислий опис

Даний проект має на меті розкрити значення Галицько-Волинської держави для подальшої долі українських земель, визначити причини занепаду Галицької землі, визначити історичну роль галицьких князів,виховувати в учнів почуття патріотизму та споконвічні прагнення українців бути господарями на своїй землі.Учні на основі опрацьованої інформації з різних джерел мають створити комп’ютерну презентацію на тему « Галицько – Волинська держава ». Оголошується дослідницька проблема проекту, для вирішення якої створюються 4 групи. До кожної групи входять учні з різним рівнем предметних та загальнонавчальних компетенцій. Кожна група під час аналітичного етапу формулює проблему і мету проекту, добирає необхідну інформацію, розприділяються ролі в групі. На етапі планування учні самостійно визначають критерії оцінки продукту і самі називають фахівців, що є експертами з даних питань. Під час підготовки та створення презентаційних матеріалів (зокрема блогів)учні удосконалять навички аналізувати, порівнювати, систематизувати отриману інформацію, вміння аргументовано переконувати співрозмовника, використовувати допоміжні джерела інформації, користуватись різними електронними та друкованими ресурсами для накопичення та структурування інформації.[[2]]

Повний План вивчення теми

Навчальний проект з історії України в 7 класі за темою «Галицько-Волинська держава». В ході виконання проекту учні вивчають історію утворення та розвитку Галицько-Волинської держави, політику галицьких князів, причини занепаду князівства, особливості розвитку культури (здійснюють пошук інформації в довідниках, підручниках, мережі Інтернет). Повний План вивчення теми

План вивчення теми [[3]]

План впровадження [[4]]

Навчальні цілі

Після завершення проекту учні зможуть:

• називати роки правління найвидатніших галицько-волинських князів, монгольської навали на українські землі; • показувати на карті територію держави за Романа Мстиславовича та його наступників; території сусідніх держав; напрями навали монголів на українські землі; • пояснвати і застосовувати поняття: «орда», «золотоординське ярмо», «баскаки», «ярлик», «улус»; • описувати перебіг подорожі в Золоту Орду та коронацію Данила Романовича, пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури; • наводити приклади фактів героїчного опору монгольським завойовникам, змін в суспільстві Галичини й Волині, культурних досягнень; • характеризувати заходи, до яких вдавалися Романовичі для збереження могутності Галицько-Волинської держави, особливості монгольської зверхності на українських землях; • визначати сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої політики галицько-волинських правителів;

Формуються такі навички:

- ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження в реалізації даного проекту;

- критично оцінювати інформаційні ресурси за допомогою форм та контрольних списків;

- співпрацювати в команді;

- узагальнювати та оцінювати факти, формулювати та аргументувати власну точку ;

- створювати змістову презентацію за темою «Галицько-Волинська держава», розробляти буклети.

Опис оцінювання

На першому занятті проводиться оцінка первинного досвіду учнів та виявлення їх інтересів за допомогою опитування та мозкового штурму. Таблиця «ЗХД» учні заповнюють під час вступної презентації вчителя. Учні об’єднуються в групи для пошуку відповідей на тематичні питання, обговорюються критерії оцінювання їх проектної діяльності. В ході роботи над проектом вчитель веде спостереження за роботою дітей в групі, учні відповідають на контрольні питання, заповнюють листи для самооцінки та взаємооцінки, виконують тестування для оцінки отриманих знань з програмної теми. За допомогою форм оцінювання (Форма оцінювання прикладу учнівської роботи презентація.doc, Форма оцінювання прикладу учнівської роботи буклету.dot, Форма оцінювання виконання групового завдання.docx.doc) оцінюються продукти проектної діяльності учнів (Презентація ученика). Під час консультацій використовуються контрольні списки та підказки для спрямування самостійності учнів у проекті. Після завершення роботи над проектом проводиться учнівська конференція, де учні презентують свої результати проектної діяльності, проводиться самооцінка та взаємооцінка роботи над проектом. Учні ще раз переглядають таблицю «ЗХД» та визначають, чи дізналися вони те, що хотіли взнати або не знали.

Діяльність учнів

Учні знайомляться з темою проекту переглядаючи презентацію вчителя. В ході презентації заповнюють форми «ЗХД» для вхідного оцінювання навчальних потреб учнів. За допомогою результатів оцінювання формулюють питання, що цікавлять учнів, повідомляються проблемні питання проекту. З презентації вчителя учні отримують завдання та питання, на які їм необхідно відповісти під час виконання проекту. Учні об’єднуються в 4 групи за результатами жеребкування. Кожна група складає план проектної діяльності та розподіляють ролі, що виконують різні члени групи.

Учні виконують такі дослідницькі завдання:

1 група . Доведіть , що утворення Галицько-Волинської держави не було випадковою подією. 2 група . Складіть історичний портрет Данила Галицького. 3 група. Доведіть, що політика останніх Романовичів спрямовувалася на збереження Галицько-Волинської держави. 4 група. Доведіть, що культура Галицько-Волинської держави переживала піднесення.

Вчитель надає інструкції та правила роботи за комп’ютером, інструкції для пошуку інформації в мережі Інтернет. Учні здійснюють пошук необхідної для проекту інформації, проводять соцопитування. Учитель роздає контрольний список для оцінки веб-сайтів, пояснює, що при використанні в проектній діяльності учні вказують посилання на джерело інформації. Учні створюють блог для спілкування та обговорення матеріалів проектної діяльності, користуючись інструкцією щодо створення і розміщення публікацій у блозі виконують завдання на перевірку отриманих знань з теми, заповнюють формі для самооцінки та взаємооцінки.

1 тиждень: Усі учні отримують завдання спільно створити презентацію, в якій продемонструють знання історії розвитку Галицького і Волинського князівств..

Учні 1 групи ознайомлюються з історією утворення Галицько-Волинського князівства, політикою Романа Мстиславича за допомогою мережі Інтернет.

Учні 2 групи ознайомлюються з внутрішньою та зовнішньою політикою Данила Галицького, складають план характеристики історичної особи.

Учні 3 групи ознайомлюються зполітикою останніх Романовичів, складають порівняльну таблицю.

Учні 4 групи збирають інформацію про розвиток культури Галицько-Волинської держави за допомогою різних джерел.

Учні спілкуються між собою з приводу своєї проектної діяльності за допомогою блогу, консультаційних часів, під час яких організовується співробітництво учнів в середині окремої групи, з іншими однокласниками та з експертами.

2 тиждень: Учні 1 групи опрацьовують зібраний матеріал, аналізують, систематизують. Учні 2 групи працюють за планом характеристики історичної особи. Учні 3 групи на основі аналізу отриманої інформації доповнюють порівняльну таблицю і роблять висновки. Учні 4 групи роблять підбір ілюстрацій.

Учні виконують завдання на перевірку отриманих знань з теми.

3 тиждень: Учні 1 групи створюють інформаційне повідомлення з аргументацією своєї точки зору під час дискусії.

Учні 2 групи створюють аналітичну статтю.

Учні 3 групи створюють буклет.

Учні 4 групи створюю презентацію.

Працюючи в групах учні створюють кінцевий продукт своєї діяльності. Кожна група презентує свою роботу на підсумковій конференції. Завершуючи навчальний проект, слід повернутись знову до Ключового запитання. Запропонувати учням відповісти на це запитання у їхньому блозі. Надати їм свої коментарі до їх записів. Нагадати їм, щоб навели якнайбільше прикладів або доказів при відповіді на запитання. Потім проводиться обговорення всім класом. Вчитель знову повертається до Таблиці ЗХД і пропонує заповнити останню колонку. У заключній частині проекту учні використовують критерії оцінки співпраці, щоб оцінити свою роботу в групі, і розмірковують про отриманні знання і навички. Вони також обговорюють розвиток навиків, необхідних у 21 столітті, таких як використання технологій, співпраця, творчість та ін. Оскільки це груповий проект, оцінюються навички співпраці спільно з знанням предмету. Підводяться підсумки та виставляються оцінки.

Навчальні цілі (скопіювати з Плану)

В процесі виконання проекту:

-В учнів будуть формуватися навички створення презентацій та публікацій через роботу в програмах Pubilisher та Power Point.

-В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання необхідних відомостей різними методами: аналізу, впорядкування, осмислення, та систематизування інформації про історію Галицько-Волинської держави.

-Учні навчаться переконливо демонструвати свідчення про внутрішню та зовнішню політику Романа Мстиславича, Данила Галицького, Лева І, Юрія І, Андрія та Лева ІІ.

-Будуть формуватися в учнів уміння визначати та систематизувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість їхнього життя та життя людей даної історичної епохи.

-Учні зможуть визначати та аналізувати причини занепаду Галицько-Волинської держави.

-Будуть сформованні в учнів уміння доводити, що культура Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького переживала піднесення.

-Учні зможуть визначати та характеризувати історичне значення Галицько-Волиської держави.

Опис оцінювання (скопіювати з Плану)

[[5]] До початку проекту проводиться: визначення попередніх знань учнів щодо теми, що саме вони знають про Галицьке та Волинське князівство, відбувається при заповненні ними Таблиці З-Х-Д[[6]]; діагностика рівня сформованості навичок роботи з технологіями Веб 2.0 та створення презентацій. 2. Під час проведення проекту проводиться: анкетування для групування учнів та розподілення ролей; оцінювання з навичок використання інтернет-ресурсів[[7]]; відслідковування та коригування ходу виконання роботи. 3. По завершенню проекту проводиться: визначення рівня здобутих знань з теми "Галицько-Волинська держава" та сформованих умінь використання технологій Веб 2.0. ; організація взаємооцінювання в групі враховуючи те, який саме вклад зробив кожен учень в роботу групи.4. Оцінювання учнів під час підсумкового обговорення Ключового питання - У чому полягає історичне значення Галицько-Волинської держави?

Діяльність учнів (скопіювати з Плану)

Перед проведенням проекту вчитель повинен поспілкуватися з батьками учнів та взяти в них дозвіл на публікацію робіт їхніх дітей в Інтернеті, а також дозвіл на використання інтернет матеріалів. На початку учні отримують завдання від учителя у формі учительського буклету та учительської презентації, обговорюють хід проекту. Проходять анкетування за допомогою опитувальника. Для його виконання вони об’єднуються в 4 групи. Кожна група обговорює своє завдання, планує його та складає сценарій своєї роботи. Створюють схему діяльності та розподіляють між собою обов’язки та ролі. Далі вони досліджують матеріали в бібліотеках, друковані та електронні публікації. Проводять опитування, результати вчаться представляти та оформляти в Word, Excel, Power Point,Publisher.[[8]],[[9]]

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Тетяна Антонюк.

Фах, навчальний предмет

Вчитель. Історія.

Навчальний заклад

Грицівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Місто\село, район, область

смт Гриців. Шепетівський район. Хмельницька область.

Контактні дані

тел. 3-49-83

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу

17-23 серпня 2012 року.

Місце провведення тренінгу

Грицівська ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Тренери

Поліщук Марина Андріївна.