Відмінності між версіями «Портфоліо Біологія»
(→Відомості про тренінг) |
(→Стислий опис) |
||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
=Назва проекту= | =Назва проекту= | ||
| − | + | «Вищі спорові рослини.» | |
=Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети= | =Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети= | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
=Навчальна тема (як записано в програмі)= | =Навчальна тема (як записано в програмі)= | ||
| − | + | Вищі спорові рослини. | |
Біологія. 7 клас | Біологія. 7 клас | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
=Стислий опис= | =Стислий опис= | ||
| − | + | Проект «Вищі спорові рослини.» 7 клас. Тема «Вищі спорові рослини». На початку вивчення теми ставиться питання: «Що вимушені були зробити організми, коли водного середовища стало для них замало? Чим відрізняються водне і наземно-повітряне середовища?Як пристосовувалися рослини до нового середовища існування?» Потім клас поділяється на групи : морфологи, дослідники, географи, історики, промисловці. Вивчаючи відділи вищих спорових рослин кожна група готує повідомлення по своєму питанню, потім відбувається обмін інформацією(формуються нові групи, в кожну з яких потрапляє по одному учню з попередніх груп), виконується лабораторна робота, готується буклет по кожному відділу, На останніх уроках узагальнюються отримані знання, кожна група складає буклет або мультимедійну презентацію по темі . | |
= Повний План вивчення теми = | = Повний План вивчення теми = | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)= | =Навчальні цілі (скопіювати з Плану)= | ||
| − | + | Учні мають: | |
| − | + | • Характеризувати загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних; | |
| − | + | • Порівнювати будову вищих спорових рослин із будовою водоростей; | |
| − | + | • Пояснювати значення вищих спорових рослин у формуванні місцевих ландшафтів; значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля; | |
| − | + | • Розпізнавати спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях; | |
| + | • Спостерігати та описувати особливості будови мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних; пристосування до середовища існування; | ||
| + | • Робити висновок про виникнення спорових рослин на Землі; про зміни в будові, процесах життєдіяльності, розмноженні як результат пристосування рослин до життя на суходолі. | ||
| + | • В учнів будуть формуватися навички створення презентацій | ||
| + | • В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання інформації кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про вищі спорові рослини | ||
| + | • Учні навчаться переконливо демонструвати відомості про будову та життєдіяльність вищих спорових рослин, за допомогою схем, малюнків або інших засобів візуалізації даних. | ||
| + | • Формування в учнів уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість вищих спорових та інших рослин. | ||
| + | • Формування в учнів умінь | ||
| + | - аналізувати умови росту рослин | ||
| + | - працювати як вчені з планування, проведення досліджень, аналізу та написання звітів проведених експериментів | ||
=Опис оцінювання= | =Опис оцінювання= | ||
| Рядок 40: | Рядок 49: | ||
'''Реалізація проекту:''' | '''Реалізація проекту:''' | ||
| − | + | Оцінювання відбувається упродовж всього навчання за темою. Оцінювання ґрунтується на відповідях на запитання з метою виявлення та моніторингу розуміння учнями процесу дослідження, а також оцінюються їх знання та вміння на кінцевому етапі виконання буклету чи мультимедійного продукту для представлення результатів учнівських проектів. Учні використовують форму оцінювання про вищі спорові рослини для самооцінювання свого проекту. Також для виставлення оцінки кінцевих презентацій використовується ця ж форма оцінювання. Контрольний список питань до проекту допомагає учням планувати, а потім відстежувати свій прогрес під час вивчення данної темии. Після обговорення у класі оцінюється ступінь розуміння теми учнів за допомогою письмових відповідей на Основні запитання до вивчення теми і запитання, які викладено в документі на розуміння теми | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
=Діяльність учнів= | =Діяльність учнів= | ||
| − | + | До початку навчання за цією темою потрібно: | |
| − | + | • Переглянути терміни та основні поняття у довідковому інформаційному документі. | |
| − | + | • Пересвідчитися, щоб учні знають, як користуватися мікроскопом | |
| − | + | • Перевірити, чи учні знають, як шукати інформацію в Інтернеті, зберігати її та документувати | |
| − | + | Заняття 1 | |
| − | + | Спочатку поставити перед учнями Ключове запитання: Що привело до тієї розмаїтості рослин, яку ми можемо бачити сьогодні? Провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати: Як і чому змінився склад атмосфери Землі? За яких умов рослини вийшли на суходіл? Які фактори слабко діють на рослини у воді й сильно діють на суходолі? | |
| − | + | Провести з класом обговорення таких запитань: Які пристосування були потрібні рослинам щоб опанувати суходіл? Пригадати що таке нижчі та вищі рослини; що таке спорові та насінні рослини. | |
| − | + | Особливості будови та життєдіяльності вищих спорових рослин та їхня класифікація вивчається учнями самостійно в малих групах. Учні використовують підручник, енциклопедію та інтернет-ресурси. Наприкінці уроку складається схема класифікації вищих спорових рослин. | |
| − | + | Учні об’єднуються в малі групи для розробки учнівських проектів. | |
| − | Учні | + | Заняття 2 і 3 |
| − | + | Використовується метод «ажурна пилка» | |
| − | + | Відділ Мохоподібні. Клас поділяється на групи. | |
| − | + | • Морфологи. Вивчають будову мохів. Роблять малюнки, схеми. | |
| − | + | • Дослідники. Вивчають особливості життєдіяльності мохів. Готують та демонструють дослід зі сфагнумом, розробляють та демонструють схеми розмноження мохів. | |
| − | + | • Географи. Готують повідомлення про різноманітність та розповсюдженість мохів. | |
| − | + | • Історики. шукають інформацію про виникнення мохів та утворення торфу. | |
| − | + | • Промисловці. Готують повідомлення про значення мохів у житті людини та використання торфу людиною. | |
| − | + | Формуються нові групи, до складу яких входить по експерту з кожної попередньої групи. Відбувається обмін інформацією, виконується лабораторна робота «Будова й розмаїтість мохоподібних». Готується буклет | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. | |
| − | + | Протягом останніх 10 хвилин, учні відповідають у своїх Журналах для дослідження на запитання 1 і 2, які містяться в документі «Дослідження для розуміння» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє журнали та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. | |
| − | + | Заняття 4 | |
| − | + | Використовується метод «ажурна пилка» | |
| + | Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні. | ||
| + | • Морфологи. Вивчають будову хвощів та плаунів . Роблять малюнки, схеми. | ||
| + | • Дослідники. Вивчають особливості життєдіяльності хвощів та плаунів . Розробляють та демонструють схеми розмноження хвощів та плаунів. | ||
| + | • Географи. Готують повідомлення про різноманітність та розповсюдженість хвощів та плаунів. | ||
| + | • Історики. Шукають інформацію про виникнення хвощів та плаунів. Готують повідомлення про давніх представників цих відділів. | ||
| + | • Промисловці. Готують повідомлення про значення хвощів та плаунів у житті людини | ||
| + | Формуються нові групи, до складу яких входить по експерту з кожної попередньої групи. Відбувається обмін інформацією, виконується лабораторна робота «Особливості будови плауна булаво видного і хвоща польового» Готується буклет | ||
| + | Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. | ||
| + | Протягом останніх 10 хвилин, учні відповідають у своїх Журналах для дослідження на запитання 1 і 2, які містяться в документі «Дослідження для розуміння» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє журнали та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. | ||
| − | + | Заняття 5 і 6 | |
| − | + | Використовується метод «ажурна пилка» | |
| + | Папоротеподібні. | ||
| + | • Морфологи. Вивчають будову папоротей. Роблять малюнки, схеми. | ||
| + | • Дослідники. Вивчають особливості життєдіяльностіпапоротей. Розробляють та демонструють схеми розмноження папоротей. | ||
| + | • Географи. Готують повідомлення про різноманітність та розповсюдженість папоротей . | ||
| + | • Історики. Шукають інформацію про виникнення папоротей. Готують повідомлення про давніх представників цього відділу та про те, як утворилося вугілля. | ||
| + | • Промисловці. Готують повідомлення про значення папоротей у житті людин. | ||
| + | Формуються нові групи, до складу яких входить по експерту з кожної попередньої групи. Відбувається обмін інформацією, виконується лабораторна робота «Будова щитника звичайного або чоловічої папороті» Готується буклет | ||
| + | Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. | ||
| + | Протягом останніх 10 хвилин, учні відповідають у своїх Журналах для дослідження на запитання 1 і 2, які містяться в документі «Дослідження для розуміння» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє журнали та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. | ||
| − | |||
| − | Вчитель | + | Заняття 7 |
| + | Вчитель пояснює, що тепер учні розроблятимуть мультимедійну презентацію або брошуру у малих групах. Вчитель роздає учням документ Контрольний список, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом. | ||
| − | + | Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне: | |
| + | • Систематичну класифікацію вищих спорових рослин. | ||
| + | • Схеми або малюнки будови рослин. | ||
| + | • Схеми, які демонструють особливості розмноження цих рослин. | ||
| + | • Фотографії або малюнки представників відділів вищих спорових рослин | ||
| + | • Інформацію про значення вищих спорових рослин в природі та житті людини. | ||
| + | Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ) та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи. | ||
| + | Наприкінці уроку проводиться перевірка засвоєних знань. | ||
=Відомості про автора= | =Відомості про автора= | ||
| Рядок 135: | Рядок 136: | ||
==Тренери== | ==Тренери== | ||
| − | |||
Грішко Олена Володимирівна | Грішко Олена Володимирівна | ||
Поточна версія на 23:07, 26 серпня 2012
Зміст
Назва проекту
«Вищі спорові рослини.»
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Біологія, хімія
Навчальна тема (як записано в програмі)
Вищі спорові рослини. Біологія. 7 клас
Вік учнів, клас
7 клас. 12-13 років
Стислий опис
Проект «Вищі спорові рослини.» 7 клас. Тема «Вищі спорові рослини». На початку вивчення теми ставиться питання: «Що вимушені були зробити організми, коли водного середовища стало для них замало? Чим відрізняються водне і наземно-повітряне середовища?Як пристосовувалися рослини до нового середовища існування?» Потім клас поділяється на групи : морфологи, дослідники, географи, історики, промисловці. Вивчаючи відділи вищих спорових рослин кожна група готує повідомлення по своєму питанню, потім відбувається обмін інформацією(формуються нові групи, в кожну з яких потрапляє по одному учню з попередніх груп), виконується лабораторна робота, готується буклет по кожному відділу, На останніх уроках узагальнюються отримані знання, кожна група складає буклет або мультимедійну презентацію по темі .
Повний План вивчення теми
План впровадження
Повний план
Навчальні цілі (скопіювати з Плану)
Учні мають: • Характеризувати загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних; • Порівнювати будову вищих спорових рослин із будовою водоростей; • Пояснювати значення вищих спорових рослин у формуванні місцевих ландшафтів; значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля; • Розпізнавати спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях; • Спостерігати та описувати особливості будови мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних; пристосування до середовища існування; • Робити висновок про виникнення спорових рослин на Землі; про зміни в будові, процесах життєдіяльності, розмноженні як результат пристосування рослин до життя на суходолі. • В учнів будуть формуватися навички створення презентацій • В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання інформації кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про вищі спорові рослини • Учні навчаться переконливо демонструвати відомості про будову та життєдіяльність вищих спорових рослин, за допомогою схем, малюнків або інших засобів візуалізації даних. • Формування в учнів уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість вищих спорових та інших рослин. • Формування в учнів умінь - аналізувати умови росту рослин - працювати як вчені з планування, проведення досліджень, аналізу та написання звітів проведених експериментів
Опис оцінювання
До початку проекту:
1. Учитель проводить анкетування учнів за допомогою он-лайн опитувальника про вміння працювати з комп’ютерними програмами та Інтернетом (в залежності від цього були розподілені ролі в групі).
2. Учитель проводить оцінювання знань за допомогою перевірочної роботи.
Реалізація проекту:
Оцінювання відбувається упродовж всього навчання за темою. Оцінювання ґрунтується на відповідях на запитання з метою виявлення та моніторингу розуміння учнями процесу дослідження, а також оцінюються їх знання та вміння на кінцевому етапі виконання буклету чи мультимедійного продукту для представлення результатів учнівських проектів. Учні використовують форму оцінювання про вищі спорові рослини для самооцінювання свого проекту. Також для виставлення оцінки кінцевих презентацій використовується ця ж форма оцінювання. Контрольний список питань до проекту допомагає учням планувати, а потім відстежувати свій прогрес під час вивчення данної темии. Після обговорення у класі оцінюється ступінь розуміння теми учнів за допомогою письмових відповідей на Основні запитання до вивчення теми і запитання, які викладено в документі на розуміння теми
Діяльність учнів
До початку навчання за цією темою потрібно: • Переглянути терміни та основні поняття у довідковому інформаційному документі. • Пересвідчитися, щоб учні знають, як користуватися мікроскопом • Перевірити, чи учні знають, як шукати інформацію в Інтернеті, зберігати її та документувати Заняття 1 Спочатку поставити перед учнями Ключове запитання: Що привело до тієї розмаїтості рослин, яку ми можемо бачити сьогодні? Провести з учнями мозковий штурм у малих групах та поміркувати: Як і чому змінився склад атмосфери Землі? За яких умов рослини вийшли на суходіл? Які фактори слабко діють на рослини у воді й сильно діють на суходолі? Провести з класом обговорення таких запитань: Які пристосування були потрібні рослинам щоб опанувати суходіл? Пригадати що таке нижчі та вищі рослини; що таке спорові та насінні рослини. Особливості будови та життєдіяльності вищих спорових рослин та їхня класифікація вивчається учнями самостійно в малих групах. Учні використовують підручник, енциклопедію та інтернет-ресурси. Наприкінці уроку складається схема класифікації вищих спорових рослин. Учні об’єднуються в малі групи для розробки учнівських проектів.
Заняття 2 і 3
Використовується метод «ажурна пилка» Відділ Мохоподібні. Клас поділяється на групи. • Морфологи. Вивчають будову мохів. Роблять малюнки, схеми. • Дослідники. Вивчають особливості життєдіяльності мохів. Готують та демонструють дослід зі сфагнумом, розробляють та демонструють схеми розмноження мохів. • Географи. Готують повідомлення про різноманітність та розповсюдженість мохів. • Історики. шукають інформацію про виникнення мохів та утворення торфу. • Промисловці. Готують повідомлення про значення мохів у житті людини та використання торфу людиною. Формуються нові групи, до складу яких входить по експерту з кожної попередньої групи. Відбувається обмін інформацією, виконується лабораторна робота «Будова й розмаїтість мохоподібних». Готується буклет
Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. Протягом останніх 10 хвилин, учні відповідають у своїх Журналах для дослідження на запитання 1 і 2, які містяться в документі «Дослідження для розуміння» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє журнали та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів. Заняття 4 Використовується метод «ажурна пилка» Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні. • Морфологи. Вивчають будову хвощів та плаунів . Роблять малюнки, схеми. • Дослідники. Вивчають особливості життєдіяльності хвощів та плаунів . Розробляють та демонструють схеми розмноження хвощів та плаунів. • Географи. Готують повідомлення про різноманітність та розповсюдженість хвощів та плаунів. • Історики. Шукають інформацію про виникнення хвощів та плаунів. Готують повідомлення про давніх представників цих відділів. • Промисловці. Готують повідомлення про значення хвощів та плаунів у житті людини Формуються нові групи, до складу яких входить по експерту з кожної попередньої групи. Відбувається обмін інформацією, виконується лабораторна робота «Особливості будови плауна булаво видного і хвоща польового» Готується буклет Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. Протягом останніх 10 хвилин, учні відповідають у своїх Журналах для дослідження на запитання 1 і 2, які містяться в документі «Дослідження для розуміння» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє журнали та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів.
Заняття 5 і 6 Використовується метод «ажурна пилка» Папоротеподібні. • Морфологи. Вивчають будову папоротей. Роблять малюнки, схеми. • Дослідники. Вивчають особливості життєдіяльностіпапоротей. Розробляють та демонструють схеми розмноження папоротей. • Географи. Готують повідомлення про різноманітність та розповсюдженість папоротей . • Історики. Шукають інформацію про виникнення папоротей. Готують повідомлення про давніх представників цього відділу та про те, як утворилося вугілля. • Промисловці. Готують повідомлення про значення папоротей у житті людин. Формуються нові групи, до складу яких входить по експерту з кожної попередньої групи. Відбувається обмін інформацією, виконується лабораторна робота «Будова щитника звичайного або чоловічої папороті» Готується буклет Вчитель підчас роботи груп ходить класом, прислухається до обговорень учнів, записує нотатки у блокнот щодо роботи малих груп, їх ідей та намічає шляхи для подальшого спрямування навчання кожної групи учнів. Протягом останніх 10 хвилин, учні відповідають у своїх Журналах для дослідження на запитання 1 і 2, які містяться в документі «Дослідження для розуміння» - аркуші перевірки розуміння матеріалу. Вчитель після заняття перевіряє журнали та надає учням свої коментарі, які сприяють корекції знань, розумінню та навчанню учнів.
Заняття 7
Вчитель пояснює, що тепер учні розроблятимуть мультимедійну презентацію або брошуру у малих групах. Вчитель роздає учням документ Контрольний список, щоб допомогти учням планувати та стежити за своїм прогресом.
Вчитель повідомляє учням, що всі їх проекти повинні включати наступне: • Систематичну класифікацію вищих спорових рослин. • Схеми або малюнки будови рослин. • Схеми, які демонструють особливості розмноження цих рослин. • Фотографії або малюнки представників відділів вищих спорових рослин • Інформацію про значення вищих спорових рослин в природі та житті людини.
Потрібно попередньо забезпечити учнів формою оцінювання (документ) та обговорити її з учнями, щоб переконатися, що вони розуміють критерії оцінювання перед початком роботи.
Наприкінці уроку проводиться перевірка засвоєних знань.
Відомості про автора
Ім'я, прізвище
Ольга Лобач
Фах, навчальний предмет
Учитель біології та хімії
Навчальний заклад
Новотроїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4
Місто\село, район, область
с.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області
Контактні дані
Відомості про тренінг
Дати проведення тренінгу
07.08.2012 - 11.08.2012
Місце проведення тренінгу
с. Новотроїцьке
Тренери
Грішко Олена Володимирівна
