Відмінності між версіями «Портфоліо з теми "Протистояння іменника та займенника"»
(→Відомості про автора) |
(→Стислий опис проекту) |
||
| (не показані 16 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
=Вік учнів, клас= | =Вік учнів, клас= | ||
| + | |||
| + | 6 клас. 10-11 років. | ||
| + | |||
==Стислий опис проекту== | ==Стислий опис проекту== | ||
| + | |||
| + | Проект «Протистояння іменника та займенника» розрахований на учнів 6 класу за предметом «Українська мова для класів з українською мовою навчання» з теми «Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». | ||
| + | Учні об’єднуються у 2 групи по 8 – 10 чол. | ||
| + | Тривалість проекту – 3 тижні. | ||
| + | |||
==Повний План вивчення теми== | ==Повний План вивчення теми== | ||
| + | [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTSHJrQWRsd0paSEk План вивчення теми] | ||
[https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTYTNmcjBiSTZIdW8 План впровадження] | [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTYTNmcjBiSTZIdW8 План впровадження] | ||
| Рядок 23: | Рядок 32: | ||
1. Ознайомити учнів із загальним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю займенника. Повторити відомості про іменник як частину мови. | 1. Ознайомити учнів із загальним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю займенника. Повторити відомості про іменник як частину мови. | ||
| + | |||
2. Удосконалювати навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей з морфології. | 2. Удосконалювати навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей з морфології. | ||
| + | |||
3. Навчити переконливо демонструвати отримані відомості за допомогою графіків чи діаграм або інших засобів візуалізації даних. | 3. Навчити переконливо демонструвати отримані відомості за допомогою графіків чи діаграм або інших засобів візуалізації даних. | ||
| + | |||
4. Формувати в учнів уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість між різними частинами мови (Іменник, займенник). | 4. Формувати в учнів уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість між різними частинами мови (Іменник, займенник). | ||
| + | |||
5. Сформувати в учнів навички створення презентацій, які будуть переконливими. | 5. Сформувати в учнів навички створення презентацій, які будуть переконливими. | ||
| − | |||
=Опис оцінювання= | =Опис оцінювання= | ||
| − | На початку проекту використовується он-лайн тестування з теми «Іменник» з метою визначити рівень засвоєння знань про цю частину мови (тести розробляє вчитель). Кожному учню виставляється оцінка. Також застосовується метод «Дошка запитань», яка розміщується у вступній презентації. Така форма роботи з запитаннями допомагає вчителю оцінити попередні знання учнів та враховувати це при плануванні уроків, розробляти завдання, які цікаві учням; знімає з нього необхідність відповідати на всі запитання; дає можливість зайвий раз похвалити одних учнів за коректно сформульоване запитання, інших – за відповідь; побачити теми для письмових завдань, що цікавлять учнів; дає можливість працювати із запитаннями всіх типів; побачити, що з вивченого залишилось незрозумілим; а токож стимулює природну допитливість дітей; знімає страх здатися нерозумним «незнайком»; формує навичку коректно формулювати свої запитання на папері; дає можливість показати свій інтелект (свої знання); розвиває вміння задавати всі типі запитань (від простих закритих до складних – відкритих). Уже на цьому етапі вчитель дає завдання учням розпочати ведення «Щоденника рефлексії» з метою проведення самооцінювання на всіх етапах проекту. | + | На початку проекту використовується [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?formkey=dFBoVWVtTTB5cGhISkpSNEFYU2VLZlE6MQ#gid=0 он-лайн тестування] з теми «Іменник» з метою визначити рівень засвоєння знань про цю частину мови (тести розробляє вчитель). Кожному учню виставляється оцінка. Також застосовується метод «Дошка запитань», яка розміщується у вступній презентації. Така форма роботи з запитаннями допомагає вчителю оцінити попередні знання учнів та враховувати це при плануванні уроків, розробляти завдання, які цікаві учням; знімає з нього необхідність відповідати на всі запитання; дає можливість зайвий раз похвалити одних учнів за коректно сформульоване запитання, інших – за відповідь; побачити теми для письмових завдань, що цікавлять учнів; дає можливість працювати із запитаннями всіх типів; побачити, що з вивченого залишилось незрозумілим; а токож стимулює природну допитливість дітей; знімає страх здатися нерозумним «незнайком»; формує навичку коректно формулювати свої запитання на папері; дає можливість показати свій інтелект (свої знання); розвиває вміння задавати всі типі запитань (від простих закритих до складних – відкритих). Уже на цьому етапі вчитель дає завдання учням розпочати ведення «Щоденника рефлексії» з метою проведення самооцінювання на всіх етапах проекту. |
| − | Упродовж роботи над проектом здійснюється формуюче оцінювання. Дані такого оцінювання використовуються для того, щоб коригувати своє викладання та забезпечувати правильне виконання учнями проектних завдань. Коли вчителі регулярно залучають учнів до збору та перевірки таких відомостей про їхнє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними, самостійними та незалежними учнями. Використовується метод «З-Х-Д-схеми», інструментами якого є аркуші паперу (або електронна таблиця) із заголовком теми, що вивчається, та таблицею З-Х-Д. Постійні зустрічі та консультації за проектом також допомагають учителю відстежувати процес пошуку інформації, засвоєння нових знань, умінь та навичок, відслідковувати прогрес у їх навчанні, надавати зворотній зв’язок. | + | Упродовж роботи над проектом здійснюється формуюче оцінювання. Дані такого оцінювання використовуються для того, щоб коригувати своє викладання та забезпечувати правильне виконання учнями проектних завдань. Коли вчителі регулярно залучають учнів до збору та перевірки таких відомостей про їхнє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними, самостійними та незалежними учнями. Використовується метод [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTOUMxOF9xRWx4SFE «З-Х-Д-схеми»], інструментами якого є аркуші паперу (або електронна таблиця) із заголовком теми, що вивчається, та [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTOUMxOF9xRWx4SFE таблицею З-Х-Д]. Постійні зустрічі та [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTZjlrSU9NWEVNcWc консультації] за проектом також допомагають учителю відстежувати процес пошуку інформації, засвоєння нових знань, умінь та навичок, відслідковувати прогрес у їх навчанні, надавати зворотній зв’язок. |
| − | З метою перевірки набутих знань, умінь та навичок застосовуються такі методи підсумкового оцінювання, як: щоденник рефлексії, оцінювання продуктів діяльності (буклет, презентація) та журнал взаємного оцінювання. Інструментарій на цьому етапі складається з нотаток у щоденнику, зі спеціальних бланків бальної оцінки роботи кожного учасника. На цьому етапі здійснюються всі види оцінювання: самооцінювання, оцінка вчителя (виставляє оцінки за сворені буклети, презентації та виступи учнів) та взаємооцінювання. | + | З метою перевірки набутих знань, умінь та навичок застосовуються такі методи підсумкового оцінювання, як: [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTRl9tSDFmeWtGck0 щоденник рефлексії], оцінювання продуктів діяльності ([https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTS3dWQ2ZiVUVXYjQ буклет], [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTYXg3dm5xRHktNjg презентація]) та [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTeTd5ZmVxUFA5aTA журнал взаємного оцінювання]. Інструментарій на цьому етапі складається з нотаток у щоденнику, зі спеціальних бланків бальної оцінки роботи кожного учасника. На цьому етапі здійснюються всі види оцінювання: самооцінювання, оцінка вчителя (виставляє оцінки за сворені буклети, презентації та виступи учнів) та взаємооцінювання. |
=Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)= | =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)= | ||
Перед початком проекту вчитель роз'яснює правила виконання мовознавчого проекту, а також правила роботи у комп'ютерному класі (вступний інструктаж). З метою убезпечення учнів від використання непотрібних, небезпечних інтернет-ресурсів учитель складає список інтернет-ресурсів, літератури для використання, пояснює правила користування ІКТ. Береться також дозвіл батьків на роботу дітей над проектом та в Інтернеті. | Перед початком проекту вчитель роз'яснює правила виконання мовознавчого проекту, а також правила роботи у комп'ютерному класі (вступний інструктаж). З метою убезпечення учнів від використання непотрібних, небезпечних інтернет-ресурсів учитель складає список інтернет-ресурсів, літератури для використання, пояснює правила користування ІКТ. Береться також дозвіл батьків на роботу дітей над проектом та в Інтернеті. | ||
| − | На початку проекту вчитель роз'яснює поняття авторського права, вимоги до оформлення списку використаних джерел. Вступна презентація вчителя (методи «Дошка запитань», тестування) допоможе зацікавити учнів та з’ясувати їх навчальні потреби, чітко сформулювати завдання, ролі учасників проекту, змістові запитання спрямують пошуки учнів під час вивчення теми. Після цього здійснюється розподіл учнів на 2 групи за результатами вхідного контролю (у кожній групі повинна бути однакова кількість «сильних» та «слабких» учнів, обирається також учень-консультант). Створені групи протягом першого тижня роботи над проектом самостійно обирають завдання, розподіляють ролі, планують власне навчання. Одна група учнів систематизує вивчене про іменник, готує буклет «Що нам треба знати про іменник» та усний виступ-захист свого дослідження. Друга група має зібрати інформацію про займенник, щоб підготувати презентацію «Чим займенник відрізняється від іменника?» та виступ учнів під час захисту робіти. | + | На початку проекту вчитель роз'яснює поняття авторського права, вимоги до оформлення списку використаних джерел. [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTU1JEdVd0NkpKTjg Вступна презентація] вчителя (методи «Дошка запитань», тестування) допоможе зацікавити учнів та з’ясувати їх навчальні потреби, чітко сформулювати завдання, ролі учасників проекту, змістові запитання спрямують пошуки учнів під час вивчення теми. Після цього здійснюється розподіл учнів на 2 групи за результатами вхідного контролю (у кожній групі повинна бути однакова кількість «сильних» та «слабких» учнів, обирається також учень-консультант). Створені групи протягом першого тижня роботи над проектом самостійно обирають завдання, розподіляють ролі, планують власне навчання. Одна група учнів систематизує вивчене про іменник, готує буклет «Що нам треба знати про іменник» та усний виступ-захист свого дослідження. Друга група має зібрати інформацію про займенник, щоб підготувати презентацію «Чим займенник відрізняється від іменника?» та виступ учнів під час захисту робіти. |
Упродовж роботи над проектом учитель здійснює моніторинг засвоєння знань під час урочної роботи (виконання навчальних вправ з теми), а також за допомогою методу «З – Х – Д» та систематичних консультацій. На цьому етапі доречно продемонструвати створений учителем приклад учнівської роботи (буклет «Що нам треба знати про іменник»), який може використовуватися учнями як зразок. У пригоді учням стануть указівки вчителя для допомоги їх навчанню, адже другий і третій тиждень роботи присвячені пошуку інформації, її обробці та виготовленню буклету (І група) та презентації (ІІ група), а також виступів для захисту цих робіт. | Упродовж роботи над проектом учитель здійснює моніторинг засвоєння знань під час урочної роботи (виконання навчальних вправ з теми), а також за допомогою методу «З – Х – Д» та систематичних консультацій. На цьому етапі доречно продемонструвати створений учителем приклад учнівської роботи (буклет «Що нам треба знати про іменник»), який може використовуватися учнями як зразок. У пригоді учням стануть указівки вчителя для допомоги їх навчанню, адже другий і третій тиждень роботи присвячені пошуку інформації, її обробці та виготовленню буклету (І група) та презентації (ІІ група), а також виступів для захисту цих робіт. | ||
Диференціація навчання в ході вивчення теми буде здійснюватися за допомогою «Щоденника рефлексії», який також дасть можливість учителю та учням відслідковувати, як формуватиметься самоспрямованість та прогрес учнів у навчанні, та оцінити його. | Диференціація навчання в ході вивчення теми буде здійснюватися за допомогою «Щоденника рефлексії», який також дасть можливість учителю та учням відслідковувати, як формуватиметься самоспрямованість та прогрес учнів у навчанні, та оцінити його. | ||
| − | Наприкінці проекту (кінець 3 тижня) кожна група захищає свою роботу: демонструє буклет (І група) та презентацію (ІІ група) та виступає із невеликою доповіддю за ними. Результативність проектної діяльності оцінюється самими учнями («Щоденник рефлексії», «Журнал взаємного оцінювання») та вчителем, які наприкінці проекту аналізують продукти діяльності (буклет, презентацію, виступи учнів). | + | Наприкінці проекту (кінець 3 тижня) кожна група захищає свою роботу: демонструє [https://docs.google.com/open?id=0B0k7LL50R4wTb1RfNTJIeTFzM1E буклет] (І група) та презентацію (ІІ група) та виступає із невеликою доповіддю за ними. Результативність проектної діяльності оцінюється самими учнями («Щоденник рефлексії», «Журнал взаємного оцінювання») та вчителем, які наприкінці проекту аналізують продукти діяльності (буклет, презентацію, виступи учнів). |
=Відомості про автора= | =Відомості про автора= | ||
| Рядок 48: | Рядок 60: | ||
Денисенко Марина Вікторівна | Денисенко Марина Вікторівна | ||
| − | |||
==Фах, навчальний предмет== | ==Фах, навчальний предмет== | ||
Учитель української мови та літератури | Учитель української мови та літератури | ||
| − | |||
==Навчальний заклад== | ==Навчальний заклад== | ||
Донецький багатопрофільний ліцей № 37 | Донецький багатопрофільний ліцей № 37 | ||
| − | |||
==Місто\село, район, область== | ==Місто\село, район, область== | ||
м.Донецьк, Ленінський район, Донецька область | м.Донецьк, Ленінський район, Донецька область | ||
| − | |||
==Контактні дані== | ==Контактні дані== | ||
| Рядок 70: | Рядок 78: | ||
=Відомості про тренінг= | =Відомості про тренінг= | ||
| + | |||
==Дати проведення тренінгу== | ==Дати проведення тренінгу== | ||
| + | |||
| + | 20.06.2012 - 26.06.2012 | ||
| + | |||
==Місце проведення тренінгу== | ==Місце проведення тренінгу== | ||
| + | |||
| + | м.Донецьк, Ленінський район, ДБПЛ № 37 | ||
| + | |||
==Тренери== | ==Тренери== | ||
| + | |||
| + | Пшеслінська Тетяна Леонідівна | ||
| + | |||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 20:59, 26 червня 2012
Зміст
Назва проекту
Протистояння іменника та займенника
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Основний предмет: українська мова.
Навчальна тема (як записано в програмі)
Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Вік учнів, клас
6 клас. 10-11 років.
Стислий опис проекту
Проект «Протистояння іменника та займенника» розрахований на учнів 6 класу за предметом «Українська мова для класів з українською мовою навчання» з теми «Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Учні об’єднуються у 2 групи по 8 – 10 чол. Тривалість проекту – 3 тижні.
Повний План вивчення теми
Навчальні цілі
1. Ознайомити учнів із загальним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю займенника. Повторити відомості про іменник як частину мови.
2. Удосконалювати навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей з морфології.
3. Навчити переконливо демонструвати отримані відомості за допомогою графіків чи діаграм або інших засобів візуалізації даних.
4. Формувати в учнів уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість між різними частинами мови (Іменник, займенник).
5. Сформувати в учнів навички створення презентацій, які будуть переконливими.
Опис оцінювання
На початку проекту використовується он-лайн тестування з теми «Іменник» з метою визначити рівень засвоєння знань про цю частину мови (тести розробляє вчитель). Кожному учню виставляється оцінка. Також застосовується метод «Дошка запитань», яка розміщується у вступній презентації. Така форма роботи з запитаннями допомагає вчителю оцінити попередні знання учнів та враховувати це при плануванні уроків, розробляти завдання, які цікаві учням; знімає з нього необхідність відповідати на всі запитання; дає можливість зайвий раз похвалити одних учнів за коректно сформульоване запитання, інших – за відповідь; побачити теми для письмових завдань, що цікавлять учнів; дає можливість працювати із запитаннями всіх типів; побачити, що з вивченого залишилось незрозумілим; а токож стимулює природну допитливість дітей; знімає страх здатися нерозумним «незнайком»; формує навичку коректно формулювати свої запитання на папері; дає можливість показати свій інтелект (свої знання); розвиває вміння задавати всі типі запитань (від простих закритих до складних – відкритих). Уже на цьому етапі вчитель дає завдання учням розпочати ведення «Щоденника рефлексії» з метою проведення самооцінювання на всіх етапах проекту. Упродовж роботи над проектом здійснюється формуюче оцінювання. Дані такого оцінювання використовуються для того, щоб коригувати своє викладання та забезпечувати правильне виконання учнями проектних завдань. Коли вчителі регулярно залучають учнів до збору та перевірки таких відомостей про їхнє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними, самостійними та незалежними учнями. Використовується метод «З-Х-Д-схеми», інструментами якого є аркуші паперу (або електронна таблиця) із заголовком теми, що вивчається, та таблицею З-Х-Д. Постійні зустрічі та консультації за проектом також допомагають учителю відстежувати процес пошуку інформації, засвоєння нових знань, умінь та навичок, відслідковувати прогрес у їх навчанні, надавати зворотній зв’язок. З метою перевірки набутих знань, умінь та навичок застосовуються такі методи підсумкового оцінювання, як: щоденник рефлексії, оцінювання продуктів діяльності (буклет, презентація) та журнал взаємного оцінювання. Інструментарій на цьому етапі складається з нотаток у щоденнику, зі спеціальних бланків бальної оцінки роботи кожного учасника. На цьому етапі здійснюються всі види оцінювання: самооцінювання, оцінка вчителя (виставляє оцінки за сворені буклети, презентації та виступи учнів) та взаємооцінювання.
Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)
Перед початком проекту вчитель роз'яснює правила виконання мовознавчого проекту, а також правила роботи у комп'ютерному класі (вступний інструктаж). З метою убезпечення учнів від використання непотрібних, небезпечних інтернет-ресурсів учитель складає список інтернет-ресурсів, літератури для використання, пояснює правила користування ІКТ. Береться також дозвіл батьків на роботу дітей над проектом та в Інтернеті. На початку проекту вчитель роз'яснює поняття авторського права, вимоги до оформлення списку використаних джерел. Вступна презентація вчителя (методи «Дошка запитань», тестування) допоможе зацікавити учнів та з’ясувати їх навчальні потреби, чітко сформулювати завдання, ролі учасників проекту, змістові запитання спрямують пошуки учнів під час вивчення теми. Після цього здійснюється розподіл учнів на 2 групи за результатами вхідного контролю (у кожній групі повинна бути однакова кількість «сильних» та «слабких» учнів, обирається також учень-консультант). Створені групи протягом першого тижня роботи над проектом самостійно обирають завдання, розподіляють ролі, планують власне навчання. Одна група учнів систематизує вивчене про іменник, готує буклет «Що нам треба знати про іменник» та усний виступ-захист свого дослідження. Друга група має зібрати інформацію про займенник, щоб підготувати презентацію «Чим займенник відрізняється від іменника?» та виступ учнів під час захисту робіти. Упродовж роботи над проектом учитель здійснює моніторинг засвоєння знань під час урочної роботи (виконання навчальних вправ з теми), а також за допомогою методу «З – Х – Д» та систематичних консультацій. На цьому етапі доречно продемонструвати створений учителем приклад учнівської роботи (буклет «Що нам треба знати про іменник»), який може використовуватися учнями як зразок. У пригоді учням стануть указівки вчителя для допомоги їх навчанню, адже другий і третій тиждень роботи присвячені пошуку інформації, її обробці та виготовленню буклету (І група) та презентації (ІІ група), а також виступів для захисту цих робіт. Диференціація навчання в ході вивчення теми буде здійснюватися за допомогою «Щоденника рефлексії», який також дасть можливість учителю та учням відслідковувати, як формуватиметься самоспрямованість та прогрес учнів у навчанні, та оцінити його. Наприкінці проекту (кінець 3 тижня) кожна група захищає свою роботу: демонструє буклет (І група) та презентацію (ІІ група) та виступає із невеликою доповіддю за ними. Результативність проектної діяльності оцінюється самими учнями («Щоденник рефлексії», «Журнал взаємного оцінювання») та вчителем, які наприкінці проекту аналізують продукти діяльності (буклет, презентацію, виступи учнів).
Відомості про автора
Ім'я, прізвище
Денисенко Марина Вікторівна
Фах, навчальний предмет
Учитель української мови та літератури
Навчальний заклад
Донецький багатопрофільний ліцей № 37
Місто\село, район, область
м.Донецьк, Ленінський район, Донецька область
Контактні дані
MarinaV.D.777@gmail.com
Відомості про тренінг
Дати проведення тренінгу
20.06.2012 - 26.06.2012
Місце проведення тренінгу
м.Донецьк, Ленінський район, ДБПЛ № 37
Тренери
Пшеслінська Тетяна Леонідівна
