Відмінності між версіями «Користувач:Kravchenko nat»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(→‎Вік учнів, клас)
(→‎Мій внесок)
 
(не показані 35 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 15: Рядок 15:
 
''Мої проекти''
 
''Мої проекти''
  
−
''Мої файли''
+
''Мої файли''  
 +
 
 +
''обговорення проекту '' [[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BE_%22%D0%9C%D0%B8_%D0%B2%D1%81%D1%96_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8!%22 Обговорення портфоліо "Шекспір.Життя і творчість"]
 +
]
 +
 
 
   
 
   
 
''Мої закладки''
 
''Мої закладки''
−
 
  
 
=Назва проекту=
 
=Назва проекту=
Рядок 33: Рядок 36:
  
 
=Стислий опис=
 
=Стислий опис=
 +
Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.
  
 
= Повний План вивчення теми =
 
= Повний План вивчення теми =
 +
[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxEWGdjVzQtME5Yd1E/edit] План вивчення теми
 +
 +
Ключове запитання  : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між  декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»?
 +
Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні?
 +
Змістові запитання  : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра? 
 +
Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?
  
 
=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
 
=Навчальні цілі (скопіювати з Плану)=
 +
■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
 +
■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
 +
■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва);
 +
■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури;
 +
■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
 +
■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними.
 +
Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним.
 +
Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах.
 +
Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у
 +
5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те,
 +
що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст.
 +
Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів.
 +
Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо.
 +
Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур).
 +
Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо.
 +
У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.
  
 
=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
 
=Опис оцінювання (скопіювати з Плану)=
 +
Тестування,опитування.
  
 
=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
 
=Діяльність учнів (скопіювати з Плану)=
 +
На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxER1JrdVFpYWo5T1U/edit],  учні об’єднуються у групи., кожна
 +
группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації
 +
відповідно теми з Інтернету,  знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію[https://docs.google.com/file/d/0B32Qv-C2CMxENmVDRDNCTldHRjQ/edit].
 +
Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім
 +
та високим рівнем  працюють самостійно, творчо.
 +
Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом.
 +
Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації
  
 
=Відомості про автора=
 
=Відомості про автора=
  
 
==Ім'я, прізвище==
 
==Ім'я, прізвище==
−
 
+
Кравченко Наталя
  
 
==Фах, навчальний предмет==
 
==Фах, навчальний предмет==
−
 
+
Учитель зарубіжної літератури
  
 
== Навчальний заклад==
 
== Навчальний заклад==
−
 
+
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
  
 
==Місто\село, район, область==
 
==Місто\село, район, область==
 +
 +
м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області
  
 
==Контактні дані==
 
==Контактні дані==
Рядок 60: Рядок 96:
  
 
==Дати проведення тренінгу==
 
==Дати проведення тренінгу==
 +
05.06.2012- 11.06.2012
  
 
==Місце проведення тренінгу==
 
==Місце проведення тренінгу==
 +
Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області
  
−
==Тренери==
+
=Тренери=
−
[[Категорія:10 версія]]
+
Нікітенко Лариса Вікторівна
−
[[Категорія:Банк проектів]]
+
  
 
== Корисні посилання ==
 
== Корисні посилання ==
  
 +
[[http://kravchenkoyasia.blogspot.com/2012_06_01_archive.html]] Власний блог
  
−
[[Категорія:Користувачі]]
+
[[https://docs.google.com/open?id=0B32Qv-C2CMxEV0NqUjQ1c3RWXzg]]Загальні критерії оцінювання

Поточна версія на 15:38, 13 серпня 2012


Тут може бути ваша фотографія

Про мене

Прізвище, ім'я по батькові Кравченко Наталя Юріївна Місце праці Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області Посада учитель

Мій внесок

Мої проекти

Мої файли

обговорення проекту [Обговорення портфоліо "Шекспір.Життя і творчість" ]


Мої закладки

Назва проекту

Вільям Шекспір.Його життя і творчість

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Світова література- основний предмет.

Навчальна тема (як записано в програмі)

.Злет людського духу в літературі доби Відродження.

Вік учнів, клас

13-14 років.8 клас.

Стислий опис

Залучення учнів до іншомовної культури.Учні вивчають та досліджують історико-культурні особливості епохи В.Шекспіра.Роблять огляд поетичних та драматичних творів,досліджують актуальність творів В.Шекспіра на сьогоднішній день.Створюють презентації щодо своїх досліджень та пропонують обмін презентаціями з іншими.

Повний План вивчення теми

[1] План вивчення теми

Ключове запитання  : Широке, об’єднуюче запитання, яке може встановити зв’язки між декількома навчальними предметами чи темами: Які асоціації викликає у тебе тема« В.Шекспір»? Тематичні запитання : Чому твори Вільяма Шекспіра залишаються класикою і в наші дні? Змістові запитання  : Фактичні запитання з теми На скільки періодів поділяється творчість Шекспіра? Які трагедії написані Шекспіром? Що допомагало йому створювати його чудові п' єси?

Навчальні цілі (скопіювати з Плану)

■ навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення; ■ давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу; ■ вчити визначати національну своєрідність і загальнолюдську цінність творів світової літератури (зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва); ■ відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури; ■ розвивати мислення школярів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо); ■ виховувати в учнів повагу до духовних здобутків людства, зокрема українського народу; расову, етнічну, соціальну і релігійну толерантність водночас із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно обстоювати власну точку зору, систему життєвих (зокрема естетичних) цінностей і пріоритетів, прагненням мати власне, ніким не нав'язане світобачення, зберігати й продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними. Курс "Зарубіжна література" складається з двох головних етапів навчання: пропедевтичного (підготовчого - 5-7 класи) і систематичного (8-11 класи), що втілилося в доборі й структуруванні програмового матеріалу за двома відповідними блоками: пропедевтичним і систематичним. Кожен зі згаданих етапів має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина обумовила доречність дотримання принципу наступності, який реалізується у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також "авторських" лініях. Так, є персоналії які з'являються у програмах різних класів. Дотримання принципу наступності надає можливість поступового формування уявлень школярів про світову літературу, накопичення знань для наступного монографічного вивчення творчості/творів цих письменників у старших класах. Для вивчення на пропедевтичному етапі добиралися передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас надають найкращу можливість для поетапного засвоєння школярами програмових літературознавчих понять, формування вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту тощо, тобто закладають основи літературної освіти школярів. Так, у 5 класі для вивчення запропоновані казки, а не міфи (хоч історично міф передував казці) з огляду на те, що діти цього віку краще сприймають не міф, а саме знайому їм з дитинства казку. До того ж, автори програм аж ніяк не ставили перед собою завдання приваблювати п'ятикласників винятково новизною матеріалу, а, навпаки, запропонували для вивчення добре знані й любимі школярами казки. Відтак, вчитель-практик матиме змогу акцентувати увагу насамперед не на опануванні учнями текстів нових для них міфів, а поглиблено працювати над аналізом і інтерпретацією творів відомого їм жанру. Потім уміння і навички такої роботи можуть бути перенесені на будь-який художній текст. Для вивчення на систематичному етапі добиралися насамперед ті твори й літературознавчі матеріали, які допоможуть учителеві найоптимальнішим чином репрезентувати перебіг, домінанти й вершинні здобутки світового літературного процесу від найдавніших часів до сьогодення як в оглядах, так і в ході аналізу й інтерпретації художніх текстів. Години на роботу з розвитку зв'язного мовлення в програмах не зазначені, а входять до загальної кількості відведеного [15] на вивчення певної теми навчального часу. Водночас цьому видові роботи приділяється значна увага. Так, у пропедевтичному блоці програм закладені елементи системи роботи з розвитку зв'язного мовлення школярів. У 5-му класі вони вчаться складати різноманітні плани (зокрема - характеристики образів літературних героїв), працювати над усними й письмовими переказами, досліджувати роль описів у художньому творі тощо; у 6-му класі - характеризувати образи літературних героїв і складати план цієї характеристики, робити вибірковий переказ літературного твору з елементами опису, писати твір-роздум про героя тощо; в 7-му класі - здійснювати порівняльну характеристику образів літературних героїв і складати її план, писати твір із елементами порівняльної характеристики персонажів, а також стислий переказ великого епічного твору тощо. Під час добору творів для текстуального вивчення-на обох етапах навчання не лише враховувалася їхня естетична цінність, виховна спрямованість, відповідність віковим особливостям школярів, а й бралася до уваги здатність конкретного художнього тексту репрезентувати певне літературне явище, добу, стиль (від індивідуально-авторського до "великих стилів" літературних діб і/або національних літератур). Крім того, значну увагу слід приділяти автентичності художніх текстів, їхньої наближеності до першоджерела, зокрема ставитися до всіляких дайджестів, кліпів, адаптованих і скорочених переказів і переспівів тощо як до вимушеного напівзаходу. Хоча іноді використання дайджестів і подібних варіантів є виправданим. Передусім це стосується архаїчних творів (наприклад, міфів, які фактично завжди є чиїмись реконструкціями), текстів дуже великого обсягу (понад 200-300 сторінок) тощо. У програмах позначено орієнтовні терміни здійснення тематичного оцінювання (атестації) навчальних досягнень учнів. Ці терміни вчитель може коригувати залежно від конкретних умов роботи. Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлюються, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему.

Опис оцінювання (скопіювати з Плану)

Тестування,опитування.

Діяльність учнів (скопіювати з Плану)

На початку роботи над проектом учні знайомляться з презентацією вчителя[2], учні об’єднуються у групи., кожна группа отримує завдання: перша группа -збирають додатковий матеріал, друга группа – підбирають ілюбстрації відповідно теми з Інтернету, знайомляться з рекомендованими творами автора, роблять загальний огляд творів, порівнюють актуальність темтворів з сьогоденням, вчаться працювати в групах, роблять свої висновки, третя група учнів створює презентацію[3]. Учні з середнім рівнем знань працюють за чіткими інструкціями, отримують консультації у вчителя. Учні з достатнім та високим рівнем працюють самостійно, творчо. Учитель проводить з учнями анкетування. яке базується на попередніх знаннях, вміннях та навичках учнів.Після аналізу анкет планує подальшу роботу.Учні користуються презентацією вчителя як прикладом. Оцінювання учнівських комп ютерних робіт буде відбуватися згідно форми оцінювання презентації

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Кравченко Наталя

Фах, навчальний предмет

Учитель зарубіжної літератури

Навчальний заклад

Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

Місто\село, район, область

м Амвросіївка,Амвросіївський район, Донецької області

Контактні дані

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу

05.06.2012- 11.06.2012

Місце проведення тренінгу

Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Амвросіївської районної ради Донецької області

Тренери

Нікітенко Лариса Вікторівна

Корисні посилання

[[4]] Власний блог

[[5]]Загальні критерії оцінювання

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Користувач:Kravchenko_nat&oldid=187036