Відмінності між версіями «Мотивація учіння»

Поточна версія на 16:28, 24 жовтня 2017

Проблема формування мотивації учіння останнім часом набуває актуальності. Цьому аспекту навчання приділено достатньо уваги в психологічній і педагогічній літературі. А. Алексюк, Л.Дзюбенко, В.Дячук, С.Кузнєцова, Г.Лапіна,Л. Марченко, М.Матюхіна, І.Мураль, Н.Новолокова, Л.Омельченко вважають, що навчальний процес слід будувати так, щоб учні не втратили інтерес до предмета, зокрема й до літературного читання. На нашу думку, інформаційно-комунікаційні технології виступають ефективним засобом підвищення мотивації учіння на уроках літературного читання та є дієвим способом засвоєння навчального матеріалу.

Однак, проблема формування мотивації учіння молодших школярів в умовах використання інформаційних засобів навчання на уроках літературного читання залишається предметом спеціального дослідження. що зумовлює її актуальність.

Аналіз наукової літератури свідчить про відсутність єдиної дефініції поняття «мотивації учіння». Порівняння та зіставлення різних визначень «мотивація», «учіння», «мотив» у працях Л. І. Божович, А. Р. Ковальова, К.К. Платонова, А. Н. Леонтьева, А.К. Маркової, П.М. Якобсона, виявлення подібності й відмінності дозволило визначити робочу дефініцію поняття «мотивація учіння» та «мотив учіння». Мотивація учіння – система природних, соціальних і особистісних чинників, що спонукають до відвідування навчального закладу, виконання вимог учителів чи викладачів, включення у процес навчання, до зусиль, необхідних для подолання труднощів, до реалізації в процесі навчання власної схильності, до розвитку здібностей, до навчальної взаємодії тощо.

Мотив учіння – це усвідомлена потреба учня здійснювати організовану навчально-пізнавальну діяльність [1, с. 3-4] До мотивації учіння відносимо такі види мотивів: 1) соціальні (суспільні) мотиви, пов’язані з різними взаєминами між учасниками педагогічного процесу (учнями між собою, учнями і вчителями, учнями і батьками) та статусом учня в класі; 2) пізнавальні (прагнення до пізнання нової інформації та отримання емоційного задоволення від результатів навчання); 3) професійно-ціннісні (пов’язані з формуванням готовності старшокласників до професійного самовиз- начення) [3, с. 153]. Ми ж звертаємо увагу на пізнавальні мотиви. Серед них вирізняють мотиваційні компоненти, на які ми орієнтувались при розробці моделі.

Дієвим засобом формування такого виду мотиву та його компонентів є інформаційно-комунікаційні технології. У «Великому тлумачному словнику української мови» інформаційно-комунікаційні технології - сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації [2, с. 654].

Для того, щоб з'ясувати стан досліджуваної проблеми, нами було проведено аналіз державних документів, чинного підручника з літературного читання для 2-го класу та здійснено анкетування вчителів початкових класів м. Кривого Рогу та Дніпропетровської області. Можемо зробити висновок про те, що в сучасній школі не приділяється достатньої уваги застосуванню ІКТ як засобу формування мотивації учіння, хоча він і має великий навчальний потенціал. Враховуючи представлені вище результати наукового пошуку, окреслимо лінгводидактичну модель формування мотивації учіння молодших школярів засобами ІК. Формування й розвиток навички читання Формування в дітей якостей читання. У цьому контексті вчителю потрібно приділити увагу такому компоненту пізнавального мотиву, як орієнтація на успіх Тренажер: «Баба Яга навчається читати» Відео-слайди: «Анаграми за методикою Едигея», мультимедійні презентації.

Літературознавча пропедевтика Ознайомлення школярів (на початковому рівні) з окремими літературознавчими поняттями. У цьому контексті вчителю потрібно приділити увагу такому компоненту пізнавального мотиву, як орієнтація на успіх. Електронний словник, інтернет-джерела, мультимедійний підручник, презентації.

Досвід читацької діяльності Опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх. У цьому контексті вчителю потрібно приділити увагу такому компоненту пізнавального мотиву, як ефективний пізнавальний стан. Відеофільми до художніх текстів, електронний підручник, тестуючі комплекси, конструктор уроку.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією Формування читацької самостійності учнів. У цьому контексті вчителю потрібно приділити увагу такому компоненту пізнавального мотиву, як можливість самостійного мислення. Електронна хрестоматія, буктрейлери, інтернет-джерела, електронна енциклопедія.

Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного Створення власних висловлювань за змістом прочитаного. У цьому контексті вчителю потрібно приділити увагу такому компоненту пізнавального мотиву, як можливість самовираження. Відео-слайди: «Алгоритм висловлювань», мультимедійні презентації. Відповідно до представленої моделі, процес формування мотивації учіння молодших школярів відбувається з урахуванням змістових ліній програми «Літературне читання», кожна з яких має свої завдання та засоби формування мотивації учіння учнів 2 класів. У ролі засобів у представленій лінгводидактичній моделі виступають: відео «Уроки тітоньки Сови», відео - «Казка з татом», тренажер: «Баба Яга навчається читати», відео-слайди «Принцип анаграм за методикою Едигея», електронний словник, відеоролики до художніх текстів, буктрейлери, електронна хрестоматія, мультимедійні презентації, зокрема «Алгоритм висловлювань», конструктори уроку, презентації, тестуючі комплекси тощо. Впровадження вчителем даної лінгводидактичної моделі та доцільне використання ним засобів інформаційно-комунікаційних технологій забезпечить успішне формування мотивації учіння молодших школярів на уроках літературного читання.

Для перевірки ефективності розробленої нами лінгводидактичної моделі було проведено дослідно-експериментальну роботу, що здійснювалась на базі Криворізької педагогічної гімназії серед учнів 2-А та 2-Б класів протягом 2015 року. Експеримент здійснювався у три етапи (констатувальний, формувальний і контрольний).

Метою констатувального експерименту було визначення рівня сформованості мотивації учіння молодших школярів обох класів. З цією метою ми застосували методику О. Ануфрієва, С. Костроміна «Визначення мотивації молодшого школяра до навчання в школі», що описана в додатках до наукової роботи. Як ми бачимо, в експериментальному, так і контрольному класах переважає середній та низький рівні сформованості мотивації учіння молодших школярів. Подальша робота полягала в реалізації розробленої моделі на уроках літературного читання у 2 класі. Під час вивчення розділу «Казковий дивосвіт» з метою запуску механізму антиципації на етапі підготовки до сприймання художнього тексту використовували анаграми, спрямовані на вдосконалення навички читання за рівнями.

Результати проведеного дослідження та апробації розробленої нами лінгводидактичної моделі формування мотивації учіння в учнів 2 класу на уроках літературного читання засобами інформаційно-комунікаційних технологій показали, що представлена модель підвищує мотивацію учіння молодших школярів, інтерес до навчальної діяльності, спонукає нестандартно мислити і творчо застосовувати знання з літературного читання у повсякденному житті. Разом з тим представлене дослідження не вичерпує всіх питань досліджуваної проблеми. Перспективною вважаємо подальшу роботу над поетапним та систематичним формуванням мотивації учіння в молодших школярів на уроках літературного читання у відповідності до змістових ліній і компонентів мотивації учіння протягом навчання в початковій школі засобами сучасних технологій.

Отже, ефективність формування мотивації учіння у молодших школярів забезпечується такими факторами: 1) поетапного формування мотивації учіння; 2) урахування компонентів пізнавальної мотивації; 3) систематичного й системного застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках літературного читання.