|
|
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Останніми роками багато і часто говорять про недостатню ефективність процесу навчання. Вчителі стурбовані тим, що школярі насилу засвоюють навчальний матеріал, не можуть застосовувати знання в зміненій ситуації, вибрати той або інший метод розв`язку рівнянь. Більше всього посилаються на те, що учні не вивчають правила, не уміють застосовувати їх, не можуть вивчити теорему. В той же час в школі все ще переважає традиційна модель, орієнтована на засвоєння знань, умінь і навиків учнів, і інформаційні методи навчання.
| + | |
| − | А з іншого боку, вивчення математики пов’язане із специфічними математичними видами пізнавальної діяльності, це загальні і специфічні. Серед загальних видів пізнавальної діяльності головне місце займають логічні прийоми мислення. З погляду діяльнісного підходу до навчання, слід озброюватись системою загальних і специфічних прийомів діяльності - як розумовою, так і практичною. Очевидно, що логічні розуміння є найважливішим компонентом розумової діяльності, оскільки однією з істотних характеристик мислення є те, що це логічно організований пошуковий процес, зосереджений на вирішуваній проблемі.
| + | |
| − | Отже, вчителі найчастіше не володіють повною мірою уміннями розвивати логічне мислення, організовувати навчальну діяльність учнів по засвоєнню поняття, правила, методів рішення математичних завдань, відбирати для цього навчальний матеріал. В результаті не створюються умови для ефективного розвитку загально-навчальних умінь.
| + | |
| − | У цих випадках навчання є інформаційним: вчитель розповів новий матеріал, показав зразки рішення задачі або рівняння, перевірив знання правив, теорем, дав завдання для самостійного вирішення і оцінив виконання їх. В цьому випадку не доводиться говорити про розвиток учнів. Таке навчання не робить істотного впливу як на загальний психічний розвитку дітей, так і на розвиток їх спеціальних здібностей. Не можна не погодитися з думкою відомого американського математика і методиста Д. Пойа, що, якщо викладач математики «заповнить відведений йому навчальний час натаскуванню учнів в шаблонних вправах, він уб'є їх інтерес, загальмує їх розумовий розвиток і упустить свої можливості». Розвиток учнів багато в чому залежить від тієї діяльності, яку вони виконують в процесі навчання, — репродуктивною або продуктивною (творчою).
| + | |
| − | Творча діяльність учня, направлена на творче розуміння засвоюваного матеріалу і породження нових способів дії, її розвиток залежать від наявності трьох складових мислення: 1) високий рівень сформованості елементарних розумових операцій; 2) високий рівень активності мислення, що виявляється у висуненні безлічі гіпотез, варіантів рішень, нестандартних ідей; 3) високий рівень організованості і цілеспрямованості мислення, що виявляється у виділенні істотного в явищах, усвідомленні власних способів мислення.
| + | |
| − | Сформованість названих якостей мислення дозволить подолати труднощі в оволодінні навчальним матеріалом і приведе до розвитку творчої особи учня. Це пояснюється тим, що учень, отримуючи теоретично обгрунтовані способи дій, знання, може самостійно виробляти подібні способи в незнайомих ситуаціях або нові способи при рішенні поставлених проблем.
| + | |
| − | Таким чином, завдання вчителя зводиться до формування вказаних компонентів мислення. При цьому інструментом для розвитку мислення є цікаві завдання (завдання на «міркування», логічні завдання, головоломки, нестандартні завдання). Їх можна успішно використовувати на уроках як додатковий, допоміжний шлях для тренінгу мислення і формування елементів творчої діяльності.
| + | |
| − | Слід зазначити, що в переважній більшості підручників і дидактичної літератури для середньої школи практично відсутні завдання, які б сприяли підготовці учнів до діяльності творчого характеру і формуванню у них відповідних інтелектуальних умінь. У традиційних підручниках, в основному, містяться завдання, що вимагають «обчислити», «знайти», «вирішити», «перевірити», «перерахувати» і т.д. Такий матеріал не орієнтує вчителя на організацію діяльнісного підходу до навчання учнів. Якщо ж ми хочемо навчити школяра логічно мислити, то треба учити саме цьому, потрібно давати можливо більше вправ, що розвивають здібність до логічного мислення, як взагалі потрібно багато вправлятися, щоб навчитися якому-небудь виду діяльності.
| + | |
| − | Необхідно використовувати на уроках завдання нестандартні, завдання, що вимагають відомої незалежності мислення, здорового глузду, оригінальності.
| + | |
| − | Все це приводить вчителя до необхідності шукати нестандартні завдання в різних навчальних посібниках, методичній літературі.
| + | |
| − | За час моєї роботи в школі спостерігалося зниження пізнавального інтересу до уроків математики, рівня успішності учнів, обумовленого недостатньо розвиненим мисленням, недостатнім розвитком математичної мови і обчислювальних навичок в учнів, розвитку обдарованих дітей. Тому стало необхідним урізноманітити методи навчання, активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів. Розвиваючі завдання — відмінний інструмент для такого розвитку, вони дають можливість включити в активну роботу всіх учнів, розвинути самостійність, пізнавальний інтерес, формують математичний стиль мислення, розвивають здібності дітей.
| + | |
