Відмінності між версіями «Проект "Останній колосок" для учнів 10 класу»
(→Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Голодомор 1932-1933рр | + | =Назва навчальної теми= |
+ | Голодомор в 1932-1933рр | ||
+ | =Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети= | ||
Історія України | Історія України | ||
− | + | =Вік учнів, клас= | |
+ | 10 клас, 15-16 років | ||
− | + | =Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)= | |
+ | У стандарті визначено, що метою суспільствознавства як освітньої галузі є | ||
+ | є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними | ||
+ | нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно | ||
+ | самореалізується в сучасному українському суспільстві. | ||
+ | Завданнями освітньої галузі є: | ||
+ | - забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, | ||
+ | здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей | ||
+ | ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному | ||
+ | глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, | ||
+ | правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього | ||
+ | життя; | ||
+ | - розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення | ||
+ | нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, | ||
+ | етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти; | ||
+ | - формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, | ||
+ | гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності | ||
+ | формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально | ||
+ | відповідальної поведінки.. | ||
+ | Окремо метою навчання історії в загальноосвітній школі у Державному | ||
+ | стандарті проголошено формування в учнів ідентичності та почуття власної | ||
+ | гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих | ||
+ | поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу. | ||
+ | Що нового запропоновано у стандарті історичної освіти | ||
+ | Новим у цьому стандарті є те, що зміст історичного компонента | ||
+ | структуровано з урахуваннями специфіки історичного знання та хронологічних | ||
+ | етапів розвитку людства за такими наскрізними змістовими лініями: людина — | ||
+ | людина, людина — суспільство, людина — влада, людина — світ уявлень та | ||
+ | ідей, людина — простір, людина — природа, людина — світ речей. | ||
+ | Виокремлення їх означає, що: | ||
+ | - навчальний зміст галузі структурується навколо людини в історії та різних | ||
+ | сфер її взаємодії з навколишнім світом; | ||
+ | - найважливішими фактами в історії є ті, де розкривається різні способи такої | ||
+ | взаємодії в історичній ретроспективі; | ||
+ | - у навчальному матеріалі мають рівномірно простежуватись у змісті освітньої | ||
+ | галузі і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. | ||
+ | Окрім того у стандарті зазначено, що зберігаються два курси - історії | ||
+ | України та всесвітньої історії, які мають вивчатись синхронно. Збережено | ||
+ | також лінійно-хронологічну побудову навчальної історичної інформації в | ||
+ | хронологічній послідовності відповідно до загальновизнаної періодизації | ||
+ | історії: стародавня, середньовічна, ранньомодерна, нова та новітня з акцентом | ||
+ | на історії ХХ століття. | ||
+ | В обох курсах провідним у структуруванні змісту є проблемно-тематичний | ||
+ | підхід (який має в основному замінити країнознавчий у вивченні всесвітньої | ||
+ | історії та жорстко послідовно хронологічний у курсі історії України), що | ||
+ | поєднаний з оглядовим, тематичним та поглибленим викладом матеріалу у | ||
+ | навчальних програмах. Проблемно-тематичний підхід до виділення окремих | ||
+ | тем у навчальному історичному матеріалі та подальший відбір їх змісту | ||
+ | передбачає поєднання в одній темі матеріалу, наприклад, щодо історії кількох | ||
+ | країн, що поєднані подібними процесами чи відбуваються в межах одного | ||
+ | історичного процесу, значної міжнародної події тощо. Це дозволяє забезпечити | ||
+ | не механічний перехід учнів від теми до теми, а формування у них цілісного і | ||
+ | системного бачення ключових моментів історії людства. | ||
− | + | '''Ключове запитання:''' Чи повинна влада турбуватись про народ | |
+ | '''Тематичні запитання:''' 1.Чи вважаєш ти голодомор геноцидом?2.Чи знайомий ти зі свідками тих подій?3.Як постраждала Дніпропетровщина під час голоду і чи затронула ця трагедія твою родину? | ||
− | + | '''Змістові запитання:''' 1. Яка суть «закон про п'ять колосків» 2.Дії радянської влади під час голодомору. 3.Причини голодомору. 4.Наслідки голодомору. 5.Що таке «чорна дошка» 6.Визнання світовою спільнотою факту геноциду в Україні в 1932-1933рр 7.Що таке геноцид | |
− | + | ||
− | + | ||
− | План | + | =План вивчення теми (вставити файл)= |
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXMVV3RUxUOXJtTTg/view План вивчення теми] | ||
− | + | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXa1ktSEtvS2FsaTg/view?usp=sharing План виконання навчального проекту] | |
− | + | =Оцінювання (стислий опис і інструменти)= | |
+ | Впродовж всього проекту проводиться оцінювання. Для оцінювання навчальних потреб учнів, їх попередніх знань на початку вивчення теми вчитель організовує обговорення ключового запитання проекту, пропонує учням розроблену ним презентацію, а також таблицю «ЗХД» для визначення рівня знань учнів щодо даної теми. Також учні відповідають на питання опитувальника. На кожному із етапів роботи над проектом учні опрацьовують літературу, шукають відповідну інформацію в мережі Інтернет, здійснюючи при цьому записи у блозі щодо результатів виконаних робіт (там же вони можуть задавати свої запитання вчителеві щодо роботи над завданнями проекту). Учні з самого початку роботи над проектами використовують контрольний список самоспрямування у навчанні, щоб скеровувати своє навчання, відслідковувати тенденції та здійснювати самооцінку свого просування у навчанні. Оцінювання здійснюється вчителем щоденно на основі спостережень та перегляду продуктів діяльності учнів. Для оцінювання створених учнями публікації та електронного задачника, вчителем створено відповідно Форма оцінювання публікації та Форма оцінювання презентації (електронного задачника). Модель настільного календаря оцінює журі, до якого входитимуть вчителі та батьки; оцінювання відбудеться насамому захисті проекту. Наприкінці роботи над проектом проводиться дослідження діяльності учнів вчителем за допомогою Форми оцінювання блогу, захист та презентація проекту. | ||
− | + | Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів: Уміння учнів орієнтуватися в історичному часі й просторі, оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події, уміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху і розвитку, уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації, будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій. | |
− | + | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXaXE0OVVGWTJyUXM/view Завдання для перевірки рівня знань] | |
− | + | [https://drive.google.com/folderview?id=0B9RlcwLYjMWXfnF6UGNIaUxHVjhGdV9UQ0FJbDJYTVFYOTRXRTFmR3NvcFg1UDFuQlZRQ2c&usp=sharing Формуюче оцінювання] | |
− | + | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXdHVLVVRkZFRZRGc/view?usp=sharing Завдання для перевірки засвоєння теми] [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXeUJQYWpqZXFIckU/view?usp=sharing 2] | |
− | + | =Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)= | |
− | + | Розробляють план проекту та визначають назву. Створюють творчі групи та визначають їх мету діяльності. Для розкриття теми використовують Інтернет ресурси, щоб добрати там фотографії,ілюстрації,друковані джерела інформації. Зустрічаються з учасниками подій 1932-1933рр. Переглянувши презентацію вчителя,ознайомлюються з ключовими питаннями,тематичними та змістовими. Систематизували зібраний матеріал за таким алгоритмом :Чи повинна влада турбуватись про народ?Що таке голодомор та геноцид та чи вважаєш голодомор геноцидом українського народу?Чи знайомий ти зі свідками тих подій?Як постраждала Дніпропетровщина під час тих подій та чи зачепила ця подія твою родину?Відповіді на питання відтворюють у своїй мультимедійній презентації,яку потім захищають. Під час роботи над проектом створюють учнівський блог, на якому розміщують власний проект, а також діляться враженнями від проекту, отриманої інформації,оцінюють роботу інших учасників. По закінченню підводять підсумки навчального проекту. | |
+ | Оцінювання вчителем буде здійснюватися кожного уроку на основі перегляду результатів діяльності учнів та опитування (про обізнаність учнів з розглянутих ними питань проекту). Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою форм оцінювання учнівських напрацювань. Остаточна оцінка за тему виставляється з урахуванням всіх видів роботи, яку виконував учень під час проекту. Також, наприкінці проекту вітається така форма самоконтролю і самооцінювання, як рефлексія. | ||
+ | Диференціація буде здійснюватись в залежності до індивідуальних особливостей учнів:робота в бібліотеці, пошук інформації в Інтернеті, створення блогу, публікації, презентації. Вчитель - фасилітатор , допомагає дитині в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти її особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації допомагаючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри. | ||
+ | Учні, що мають проблеми у навчанні: Отримають додатковий час при виконанні завдання; будуть об’єднанні в групи,де завдання буде більш простіших для виконання;допомога учнів – консультантів. | ||
+ | Обдаровані учні: Завдання з ускладненнями, що потребують поглибленого вивчення; більш ширші можливості використання Інтернет ресурсів;проведення експериментів; створення блогів та робота в ньому. | ||
− | = | + | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXSW0wanRhem1pV0E/view?usp=sharing Буклет про навчання за методом проектів] |
+ | |||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXVjN3OE9GeDZFVkE/view?usp=sharing Учительська презентація] | ||
+ | |||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXbjd2QXdYOW9yeUE/view Учнівська презентація] | ||
+ | |||
+ | [http://annapil83.blogspot.com/ Учнівський блог] | ||
+ | |||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXM1c2bWU3UTM5VWs/view?usp=sharing Форма для оцінювання веб] | ||
+ | |||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B9RlcwLYjMWXLVB3RDBxd2dvQXc/view?usp=sharing Список використаних джерел] | ||
− | |||
=Відомості про автора= | =Відомості про автора= | ||
==Ім'я, прізвище== | ==Ім'я, прізвище== |
Поточна версія на 21:10, 5 квітня 2015
Зміст
- 1 Назва навчальної теми
- 2 Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
- 3 Вік учнів, клас
- 4 Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)
- 5 План вивчення теми (вставити файл)
- 6 Оцінювання (стислий опис і інструменти)
- 7 Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)
- 8 Відомості про автора
- 9 Відомості про тренінг
Назва навчальної теми
Голодомор в 1932-1933рр
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Історія України
Вік учнів, клас
10 клас, 15-16 років
Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)
У стандарті визначено, що метою суспільствознавства як освітньої галузі є є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві. Завданнями освітньої галузі є: - забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя; - розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти; - формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.. Окремо метою навчання історії в загальноосвітній школі у Державному стандарті проголошено формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу. Що нового запропоновано у стандарті історичної освіти Новим у цьому стандарті є те, що зміст історичного компонента структуровано з урахуваннями специфіки історичного знання та хронологічних етапів розвитку людства за такими наскрізними змістовими лініями: людина — людина, людина — суспільство, людина — влада, людина — світ уявлень та ідей, людина — простір, людина — природа, людина — світ речей. Виокремлення їх означає, що: - навчальний зміст галузі структурується навколо людини в історії та різних сфер її взаємодії з навколишнім світом; - найважливішими фактами в історії є ті, де розкривається різні способи такої взаємодії в історичній ретроспективі; - у навчальному матеріалі мають рівномірно простежуватись у змісті освітньої галузі і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Окрім того у стандарті зазначено, що зберігаються два курси - історії України та всесвітньої історії, які мають вивчатись синхронно. Збережено також лінійно-хронологічну побудову навчальної історичної інформації в хронологічній послідовності відповідно до загальновизнаної періодизації історії: стародавня, середньовічна, ранньомодерна, нова та новітня з акцентом на історії ХХ століття. В обох курсах провідним у структуруванні змісту є проблемно-тематичний підхід (який має в основному замінити країнознавчий у вивченні всесвітньої історії та жорстко послідовно хронологічний у курсі історії України), що поєднаний з оглядовим, тематичним та поглибленим викладом матеріалу у навчальних програмах. Проблемно-тематичний підхід до виділення окремих тем у навчальному історичному матеріалі та подальший відбір їх змісту передбачає поєднання в одній темі матеріалу, наприклад, щодо історії кількох країн, що поєднані подібними процесами чи відбуваються в межах одного історичного процесу, значної міжнародної події тощо. Це дозволяє забезпечити не механічний перехід учнів від теми до теми, а формування у них цілісного і системного бачення ключових моментів історії людства.
Ключове запитання: Чи повинна влада турбуватись про народ
Тематичні запитання: 1.Чи вважаєш ти голодомор геноцидом?2.Чи знайомий ти зі свідками тих подій?3.Як постраждала Дніпропетровщина під час голоду і чи затронула ця трагедія твою родину?
Змістові запитання: 1. Яка суть «закон про п'ять колосків» 2.Дії радянської влади під час голодомору. 3.Причини голодомору. 4.Наслідки голодомору. 5.Що таке «чорна дошка» 6.Визнання світовою спільнотою факту геноциду в Україні в 1932-1933рр 7.Що таке геноцид
План вивчення теми (вставити файл)
План виконання навчального проекту
Оцінювання (стислий опис і інструменти)
Впродовж всього проекту проводиться оцінювання. Для оцінювання навчальних потреб учнів, їх попередніх знань на початку вивчення теми вчитель організовує обговорення ключового запитання проекту, пропонує учням розроблену ним презентацію, а також таблицю «ЗХД» для визначення рівня знань учнів щодо даної теми. Також учні відповідають на питання опитувальника. На кожному із етапів роботи над проектом учні опрацьовують літературу, шукають відповідну інформацію в мережі Інтернет, здійснюючи при цьому записи у блозі щодо результатів виконаних робіт (там же вони можуть задавати свої запитання вчителеві щодо роботи над завданнями проекту). Учні з самого початку роботи над проектами використовують контрольний список самоспрямування у навчанні, щоб скеровувати своє навчання, відслідковувати тенденції та здійснювати самооцінку свого просування у навчанні. Оцінювання здійснюється вчителем щоденно на основі спостережень та перегляду продуктів діяльності учнів. Для оцінювання створених учнями публікації та електронного задачника, вчителем створено відповідно Форма оцінювання публікації та Форма оцінювання презентації (електронного задачника). Модель настільного календаря оцінює журі, до якого входитимуть вчителі та батьки; оцінювання відбудеться насамому захисті проекту. Наприкінці роботи над проектом проводиться дослідження діяльності учнів вчителем за допомогою Форми оцінювання блогу, захист та презентація проекту.
Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів: Уміння учнів орієнтуватися в історичному часі й просторі, оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події, уміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху і розвитку, уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації, будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій.
Завдання для перевірки рівня знань
Завдання для перевірки засвоєння теми 2
Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)
Розробляють план проекту та визначають назву. Створюють творчі групи та визначають їх мету діяльності. Для розкриття теми використовують Інтернет ресурси, щоб добрати там фотографії,ілюстрації,друковані джерела інформації. Зустрічаються з учасниками подій 1932-1933рр. Переглянувши презентацію вчителя,ознайомлюються з ключовими питаннями,тематичними та змістовими. Систематизували зібраний матеріал за таким алгоритмом :Чи повинна влада турбуватись про народ?Що таке голодомор та геноцид та чи вважаєш голодомор геноцидом українського народу?Чи знайомий ти зі свідками тих подій?Як постраждала Дніпропетровщина під час тих подій та чи зачепила ця подія твою родину?Відповіді на питання відтворюють у своїй мультимедійній презентації,яку потім захищають. Під час роботи над проектом створюють учнівський блог, на якому розміщують власний проект, а також діляться враженнями від проекту, отриманої інформації,оцінюють роботу інших учасників. По закінченню підводять підсумки навчального проекту. Оцінювання вчителем буде здійснюватися кожного уроку на основі перегляду результатів діяльності учнів та опитування (про обізнаність учнів з розглянутих ними питань проекту). Наприкінці роботи над проектом проводиться оцінювання діяльності учнів вчителем за допомогою форм оцінювання учнівських напрацювань. Остаточна оцінка за тему виставляється з урахуванням всіх видів роботи, яку виконував учень під час проекту. Також, наприкінці проекту вітається така форма самоконтролю і самооцінювання, як рефлексія. Диференціація буде здійснюватись в залежності до індивідуальних особливостей учнів:робота в бібліотеці, пошук інформації в Інтернеті, створення блогу, публікації, презентації. Вчитель - фасилітатор , допомагає дитині в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти її особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації допомагаючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри.
Учні, що мають проблеми у навчанні: Отримають додатковий час при виконанні завдання; будуть об’єднанні в групи,де завдання буде більш простіших для виконання;допомога учнів – консультантів.
Обдаровані учні: Завдання з ускладненнями, що потребують поглибленого вивчення; більш ширші можливості використання Інтернет ресурсів;проведення експериментів; створення блогів та робота в ньому.
Буклет про навчання за методом проектів
Відомості про автора
Ім'я, прізвище
Фах, навчальний предмет
Вчитель історії
Навчальний заклад
Криворізька загальноосвітньої школи №99
Місто\село, район, область
Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Інгулецький район
pylanna1@gmail.com
Відомості про тренінг
Тренінг за 10 версією "Навчання для майбутнього", м.Кривий Ріг, КГ №127, 16 - 28 березня 2015
Дати проведення тренінгу
16-28 березня 2015 року
Місце проведення тренінгу
Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, Інгулецький р-н, Криворізька гімназія №127