Відмінності між версіями «Профорієнтаціїне виховання»
(Створена сторінка: I. Актуальність проблеми На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці п...) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці поступово стабілізується та відзначається позитивною динамікою. Підвищення економічної активності | На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці поступово стабілізується та відзначається позитивною динамікою. Підвищення економічної активності | ||
− | + | населення, сприяння його зайнятості, боротьба з бідністю, посилення соціального захисту від безробіття, створення конкурентних переваг робочої сили шляхом державного | |
− | + | регулювання ринку праці входять в число національних пріоритетів і стратегічних завдань Президента і Уряду України. Необхідними умовами виконання цих завдань є | |
підвищення професійних якостей робочої сили та формування соціально відповідального ставлення до вибору професії учнівської молоді. | підвищення професійних якостей робочої сили та формування соціально відповідального ставлення до вибору професії учнівської молоді. | ||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
спеціалістах інженерно - технічних напрямів , а також кваліфікованих робітниках, зокрема операторах верстатів з програмним керуванням, токарях, фрезерувальниках, | спеціалістах інженерно - технічних напрямів , а також кваліфікованих робітниках, зокрема операторах верстатів з програмним керуванням, токарях, фрезерувальниках, | ||
− | + | електромонтерах, електрозварниках, лаборантів з обслуговування комп’ютерної техніки та інші. | |
Така ситуація на ринку праці обумовлена рядом чинників, серед яких: | Така ситуація на ринку праці обумовлена рядом чинників, серед яких: | ||
− | 1) відсутність єдиної стратегії кадрової політики та профорієнтаційної роботи в області за цілями, змістом, технологією, організацією та визначеним кінцевим результатом; | + | 1)відсутність єдиної стратегії кадрової політики та профорієнтаційної роботи в області за цілями, змістом, технологією, організацією та визначеним кінцевим результатом; |
− | 2) відсутність системи прогнозування потреб у фахівцях різних галузей, співставлення напрямів і перспектив соціально-економічного розвитку області, потреб ринку праці та індивідуальних запитів випускників навчальних закладів; | + | 2)відсутність системи прогнозування потреб у фахівцях різних галузей, співставлення напрямів і перспектив соціально-економічного розвитку області, потреб ринку праці та індивідуальних запитів випускників навчальних закладів; |
− | 3) відсутність координації й співпраці всіх соціальних інститутів, навчальних закладів, організацій, установ та окремих учасників профорієнтаційного процесу в межах області, а саме: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів зайнятості, закладів охорони здоров’я, служб у справах сім’ї та молоді, засобів масової інформації, батьків та інших | + | 3)відсутність координації й співпраці всіх соціальних інститутів, навчальних закладів, організацій, установ та окремих учасників профорієнтаційного процесу в межах області, а саме: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів зайнятості, закладів охорони здоров’я, служб у справах сім’ї та молоді, засобів масової інформації, батьків та інших |
; | ; | ||
− | 4) відсутність наступності, цілеспрямованості та безперервності профорієнтаційної роботи у навчальних закладах; | + | 4)відсутність наступності, цілеспрямованості та безперервності профорієнтаційної роботи у навчальних закладах; |
− | 5) стихійність, неконтрольованість та епізодичність формування професійного самовизначення учнівської молоді; | + | 5)стихійність, неконтрольованість та епізодичність формування професійного самовизначення учнівської молоді; |
− | 6) спрямованість профорієнтаційної роботи на вибір профілю навчання у старшій школі; | + | 6)спрямованість профорієнтаційної роботи на вибір профілю навчання у старшій школі; |
− | 7) | + | 7) використання застарілих технологій проведення профорієнтаційної роботи; |
− | 8) недостатній рівень підготовленості педагогічних працівників до проведення профорієнтації; | + | 8)недостатній рівень підготовленості педагогічних працівників до проведення профорієнтації; |
− | 9) спрямованість професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності та одержання лише вищої освіти. | + | 9)спрямованість професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності та одержання лише вищої освіти. |
Така ситуація призводить до того, що після закінчення навчання у закладі професійної освіти молодим спеціалістам не гарантується працевлаштування і значна частина випускників стають безробітними. Також істотно погіршується ситуація із забезпеченням підприємств та організацій кваліфікованою робочою силою. | Така ситуація призводить до того, що після закінчення навчання у закладі професійної освіти молодим спеціалістам не гарантується працевлаштування і значна частина випускників стають безробітними. Також істотно погіршується ситуація із забезпеченням підприємств та організацій кваліфікованою робочою силою. |
Поточна версія на 12:17, 12 лютого 2015
I. Актуальність проблеми
На сучасному етапі розвитку України ситуація на ринку праці поступово стабілізується та відзначається позитивною динамікою. Підвищення економічної активності
населення, сприяння його зайнятості, боротьба з бідністю, посилення соціального захисту від безробіття, створення конкурентних переваг робочої сили шляхом державного
регулювання ринку праці входять в число національних пріоритетів і стратегічних завдань Президента і Уряду України. Необхідними умовами виконання цих завдань є
підвищення професійних якостей робочої сили та формування соціально відповідального ставлення до вибору професії учнівської молоді.
Професійна орієнтація виступає як один із пріоритетних напрямків у формуванні кадрової політики держави та досягненні продуктивної зайнятості населення. За своїм
призначенням професійна орієнтація є складовою загальнонаціональної системи прогнозування розвитку професійного потенціалу країни, важливим економічним резервом.
Проте за даними державної служби зайнятості в Київській області спостерігається збільшення дисбалансу між попитом і пропозицією робочої сили у професійно-
кваліфікаційному і кількісному вимірах. Має місце перенасиченість ринку праці спеціалістами економічного та юридичного напрямів. У той же час існує потреба у
спеціалістах інженерно - технічних напрямів , а також кваліфікованих робітниках, зокрема операторах верстатів з програмним керуванням, токарях, фрезерувальниках,
електромонтерах, електрозварниках, лаборантів з обслуговування комп’ютерної техніки та інші.
Така ситуація на ринку праці обумовлена рядом чинників, серед яких:
1)відсутність єдиної стратегії кадрової політики та профорієнтаційної роботи в області за цілями, змістом, технологією, організацією та визначеним кінцевим результатом;
2)відсутність системи прогнозування потреб у фахівцях різних галузей, співставлення напрямів і перспектив соціально-економічного розвитку області, потреб ринку праці та індивідуальних запитів випускників навчальних закладів;
3)відсутність координації й співпраці всіх соціальних інститутів, навчальних закладів, організацій, установ та окремих учасників профорієнтаційного процесу в межах області, а саме: дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, центрів зайнятості, закладів охорони здоров’я, служб у справах сім’ї та молоді, засобів масової інформації, батьків та інших
4)відсутність наступності, цілеспрямованості та безперервності профорієнтаційної роботи у навчальних закладах;
5)стихійність, неконтрольованість та епізодичність формування професійного самовизначення учнівської молоді;
6)спрямованість профорієнтаційної роботи на вибір профілю навчання у старшій школі;
7) використання застарілих технологій проведення профорієнтаційної роботи;
8)недостатній рівень підготовленості педагогічних працівників до проведення профорієнтації;
9)спрямованість професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не на потреби економіки, а на ажіотажний попит на певні спеціальності та одержання лише вищої освіти.
Така ситуація призводить до того, що після закінчення навчання у закладі професійної освіти молодим спеціалістам не гарантується працевлаштування і значна частина випускників стають безробітними. Також істотно погіршується ситуація із забезпеченням підприємств та організацій кваліфікованою робочою силою.
Професійна дезорієнтація школярів сприяє формуванню невпевненості у власному професійному майбутньому. У той же час професійно-кваліфікаційний дисбаланс на ринку праці загрожує гальмуванням ринкових перетворень в економіці країни та області.
Зміна пріоритетів, перехід до ринкових відносин, виникнення ринку праці вимагають нової концепції профорієнтації, як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів.
Саме системна, комплексна і цілеспрямована профорієнтаційна робота із залученням роботодавців, навчальних закладів, державної служби зайнятості є найбільш дієвим засобом запобігання молодіжному безробіттю та формування у молоді мотивації до праці, усвідомленого вибору професій, що сприяє адаптації у суспільстві та самореалізації у житті.