Відмінності між версіями «Технологія використання вторинної сировини відходів опалого листя»
(Створена сторінка: == Вступ == Відходи мають не малий потенціал використання як вторинної сировини. Тому іс...) |
|||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
Фото… | Фото… | ||
− | Слайди: | + | Слайди: - 8 - 9 - 10 ФОТО |
− | |||
− | |||
− | + | ||
− | Дякуємо завідучій кафедрою “Хімія та інженерна екологія” Яришкіній Ларисі Олександрівні та молодшому науковому співпрацівнику Сорокі Максиму Леонідовичу за наукову творчу допомогу дослідницькій групі Томаківської ЗОШ I-III ст. | + | == Висновок: == |
+ | |||
+ | З еколого-токсикологічної точки зору опале листя належить до відходів четвертого класу небезпеки, а це свідчить про те, що його можна рекомендувати для використання в якості вторинної сировини для потреб мінералізації… | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Дякуємо завідучій кафедрою “Хімія та інженерна екологія” Яришкіній Ларисі Олександрівні та молодшому науковому співпрацівнику Сорокі Максиму Леонідовичу за наукову творчу допомогу дослідницькій групі Томаківської ЗОШ I-III ст. №1'' |
Версія за 08:18, 7 квітня 2014
Вступ
Відходи мають не малий потенціал використання як вторинної сировини. Тому існує досить вагома проблема: технології виробництва, а саме застосування технології виробництва штучних ґрунтів на основі біологічних відходів зелених насаджень та технології отримання паливних брикетів на основі опалого листя. Не дивлячись на підвищений інтерес до технологій утилізації відходів опалого листя в якості вторинної сировини, використовується, регламентується діючим законодавством України. На сучасному етапі наростає попит на опале листя – як джерело вторинної сировини. А поскільки його промисловий попит визначається актуальністю та необхідністю даного виду відходів на предмет установленого класу його еколого - токсикологічної небезпеки для реалізації поставленої мети слід виконати певні завдання. - Структурування і класифікація місць утворення і накопичування опалого листя по ступені антропогенного забруднення. - Якісна та кількісна оцінка хімічних компонентів в складі опалого листя. - Еколого – токсикологічний аналіз опалого листя на урбоекосистему з послідуючим визначенням класу небезпечності відходів цього типу.
Дослідження
На основі результатів розрахунків класу небезпеки відходів опалого листя, відібраних на майданчиках смт. Томаківка з різним рівнем антропогенного забруднення належить до відходів четвертого класу небезпеки, тобто рівень антропогенного забруднення у місцях утворення або накопичення опалого листя впливає на кількісні показники забруднення даних відходів сполуками важких металів, але не впливає на загальну еколого- токсикологічну оцінку цього відходу. Тому з еколого- токсикологічної точки зору опале листя в різних зелених зонах с.Томаківки можна рекомендувати для використовування вторинної сировини для потреб різних галузей народного господарства. ІІ етап цієї роботи це технологія отримання з листя біомеліораторів в різних варіантах: І-В - компостування в природних умовах(листя-грунт H²O) ІІ-В – у відкритому вольєрі (решітчастому) інтенсифікуємо органічним добривом ( куриним послідом) ІІІ-В – Анаеробне бродіння( щільно – укладене листя) + куриний послід + під водяний затор (гідроліт), гази, які виділяються сповільнюють розвиток бактерій гниття. ІУ-І - целофановий пакет герметично упакований ( листя - перегній) У-В - ящик вимощений целофаном ( листя - перегній) УІ-В – щільно упаковане листя без добрива Ці всі досліди були закладені в листопаді місяці 2012 р.
За результатами досліджень першого доповідача рівень антропогенного забруднення в місцях утворення або накопичення опалого листя впливає на кількісні показники забруднення даних відходів сполуками важких металів, але не впливає на загальну еколого-токсикологічну оцінку цього відходу.
Досліди були закладені 13 листопада 2012 року… а відкриті і проаналізовані 03.04.2013
Фото…
Слайди: - 8 - 9 - 10 ФОТО
Висновок:
З еколого-токсикологічної точки зору опале листя належить до відходів четвертого класу небезпеки, а це свідчить про те, що його можна рекомендувати для використання в якості вторинної сировини для потреб мінералізації…
'Дякуємо завідучій кафедрою “Хімія та інженерна екологія” Яришкіній Ларисі Олександрівні та молодшому науковому співпрацівнику Сорокі Максиму Леонідовичу за наукову творчу допомогу дослідницькій групі Томаківської ЗОШ I-III ст. №1