Відмінності між версіями «Wiki-стаття з теми "Роль і значення іменника"»
(→Результати дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| (не показано 15 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Назва проекту== | ==Назва проекту== | ||
Такий цікавий іменник | Такий цікавий іменник | ||
| Рядок 23: | Рядок 18: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | Перша з них - іменник, друзі. | + | [[Файл:Сонце.jpg]] |
| − | Цю частину люблять дуже, | + | |
| + | Перша з них - іменник, друзі. | ||
| + | |||
| + | Цю частину люблять дуже, | ||
| + | |||
Бо усе вона назве, | Бо усе вона назве, | ||
| + | |||
Дасть імення золоте. | Дасть імення золоте. | ||
| + | |||
Мама, мир і Україна, | Мама, мир і Україна, | ||
| + | |||
Сонце, небо, світ, людина, | Сонце, небо, світ, людина, | ||
| + | |||
Звуки, букви, слово, мова - | Звуки, букви, слово, мова - | ||
| + | |||
Ось частина ця чудова! | Ось частина ця чудова! | ||
| + | |||
Хто? Сестричка, ненька, батько, | Хто? Сестричка, ненька, батько, | ||
| + | |||
Пташка, білочка, зайчатко, | Пташка, білочка, зайчатко, | ||
| + | |||
Що? Земля, ріка, діброва, | Що? Земля, ріка, діброва, | ||
| + | |||
Книжка, зошит, ручка, школа... | Книжка, зошит, ручка, школа... | ||
| + | |||
Вивчить всі частини мови | Вивчить всі частини мови | ||
| + | |||
Хочу вам я побажати, | Хочу вам я побажати, | ||
| + | |||
Бо вони такі чудові - | Бо вони такі чудові - | ||
| + | |||
Допоможуть світ пізнати. | Допоможуть світ пізнати. | ||
| − | Наша мова складається із безлічі слів. Всі ці слова мають свої групи – як гуртки за інтересами. Слова між собою дружать, як ми | + | |
| + | Дмитро Білоус | ||
| + | |||
| + | Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником. | ||
| + | Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному „Словнику української мови” нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше. | ||
| + | Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст.. до н. е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на | ||
| + | 3 роди : чоловічий,жіночий,та речовий. Пізніше Арістотель запропонувати замінити останній термін – „середній рід”. | ||
| + | Граматична дисциплінованість виявляється й у відмінках. Іменник має 7 відмінків. Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. Учений Колесов вважає,що їх близько 30. А датський лінгвіст визначив,що теоретично у мові могло б бути 216 різних відмінків. | ||
| + | Наша мова складається із безлічі слів. Всі ці слова мають свої групи – як гуртки за інтересами. Слова між собою дружать, як ми дружимо із сусідами по подвір’ю чи по вулиці. У кожного є своя родина, але ви всі разом – друзі. Так само і слова – у кожного є своя частина мови, але всі вони дружать між собою, утворюючи речення. | ||
Іменник - велика самостійна частина української мови – тобто як родина. Відрізнити цю родину за прізвищем Іменник легко – кожен її член, тобто кожне слово, відповідає на питання “хто?” або “що?”. Тобто є істоти – вони відповідають на питання “хто?”, а є предмети (неістоти) – питання “що?”. | Іменник - велика самостійна частина української мови – тобто як родина. Відрізнити цю родину за прізвищем Іменник легко – кожен її член, тобто кожне слово, відповідає на питання “хто?” або “що?”. Тобто є істоти – вони відповідають на питання “хто?”, а є предмети (неістоти) – питання “що?”. | ||
| − | В | + | Має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?. В українській мові, яка належить до синтетичних мов, іменник є змінною частиною мови, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися. В реченні іменник буває підметом і другорядним членом речення, підкреслюється однією лінією, або хвилястою. |
| + | |||
| + | [[Файл:Іменник.jpg]] | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | Те, що оточує нас, — предмети. Предметів дуже багато і кожен з них має свою назву, тому іменник- велика родина, яку треба вивчати, розуміти, використовувати у мовленні. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | 1. Енциклопедія «УКРАЇНСЬКА МОВА», Київ 2000 р. | ||
| + | |||
| + | 2. http://Талан Лілія Миколаївна, вчитель початкових класів Хмельницької спеціалізованої школи № 30 | ||
| + | |||
| + | 3. levkoland@gmail.com | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 10:42, 29 січня 2014
Зміст
Назва проекту
Такий цікавий іменник
Автори проекту
Група учнів 3 класу - "Кореспонденти"
Тема дослідження
Роль і значення іменника
Проблема дослідження
Які питання, значення і роль іменників?
Гіпотеза дослідження
Іменник – різноманітна і цікава частина мови
Мета дослідження
З'ясувати на які питання відповідає іменник, значення і роль в реченні, тексті.
Результати дослідження
Перша з них - іменник, друзі.
Цю частину люблять дуже,
Бо усе вона назве,
Дасть імення золоте.
Мама, мир і Україна,
Сонце, небо, світ, людина,
Звуки, букви, слово, мова -
Ось частина ця чудова!
Хто? Сестричка, ненька, батько,
Пташка, білочка, зайчатко,
Що? Земля, ріка, діброва,
Книжка, зошит, ручка, школа...
Вивчить всі частини мови
Хочу вам я побажати,
Бо вони такі чудові -
Допоможуть світ пізнати.
Дмитро Білоус
Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником. Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному „Словнику української мови” нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше. Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст.. до н. е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на 3 роди : чоловічий,жіночий,та речовий. Пізніше Арістотель запропонувати замінити останній термін – „середній рід”. Граматична дисциплінованість виявляється й у відмінках. Іменник має 7 відмінків. Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. Учений Колесов вважає,що їх близько 30. А датський лінгвіст визначив,що теоретично у мові могло б бути 216 різних відмінків. Наша мова складається із безлічі слів. Всі ці слова мають свої групи – як гуртки за інтересами. Слова між собою дружать, як ми дружимо із сусідами по подвір’ю чи по вулиці. У кожного є своя родина, але ви всі разом – друзі. Так само і слова – у кожного є своя частина мови, але всі вони дружать між собою, утворюючи речення. Іменник - велика самостійна частина української мови – тобто як родина. Відрізнити цю родину за прізвищем Іменник легко – кожен її член, тобто кожне слово, відповідає на питання “хто?” або “що?”. Тобто є істоти – вони відповідають на питання “хто?”, а є предмети (неістоти) – питання “що?”. Має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?. В українській мові, яка належить до синтетичних мов, іменник є змінною частиною мови, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися. В реченні іменник буває підметом і другорядним членом речення, підкреслюється однією лінією, або хвилястою.
Висновки
Те, що оточує нас, — предмети. Предметів дуже багато і кожен з них має свою назву, тому іменник- велика родина, яку треба вивчати, розуміти, використовувати у мовленні.
Корисні ресурси
1. Енциклопедія «УКРАЇНСЬКА МОВА», Київ 2000 р.
2. http://Талан Лілія Миколаївна, вчитель початкових класів Хмельницької спеціалізованої школи № 30
3. levkoland@gmail.com
