Відмінності між версіями «Вікі-стаття "Яка система персонажів у повісті О.Турянського "Поза межами болю"?"»

Версія за 15:17, 28 січня 2014

Назва проекту

"Яка систеьа персонажів у повісті О.Турянського "Поза межами болю"?"

Автори проекту

Учні 11 класу

Тема дослідження

Дослідити систему персонажів у повісті О.Турянського "Поза межами болю"

Проблема дослідження

Показати, як за допомогою системи персонажів письменник втілює свій задум.

Гіпотеза дослідження

Образна система твору є надзвичайно цікавою, і тому доцільним є застосування пообразного шляху аналізу. Перш за все варто відмітити, що автор у творі не торкається проблеми національності, тому його герої виявляються представниками різних народів: автор (Оглядівський) і Добровський─ українці, Сабо ─ угорець, Штранцінгер ─ австрієць, Пшилуський ─ поляк, Бояні і Ніколич ─ серби. Автор поділяє персонажів на головних, до яких відносить Сабо, Добровського, Штранцінгера, і другорядних: Бояні, Ніколича, Пшилуського, окремо він розміщує ліричний суб´єкт, який розглядає як центральний образ твору. О.Турянськкий є одночасно автором, оповідачем і героєм Оглядівським. У творі майже відсутня дистанція між оповідачем та героєм. Варто також зазначити, що саме Оглядівський є найоптимістичнішим героєм як за світоглядною позицією, так і за розвитком дії.

Мета дослідження

Показати, як система персонажів допомагає письменнику висвітлити загальнолюдські мотивий гуманістичні цінності, ідею перемоги духа над матерією.

Результати дослідження

  Автор поділяє персонажів на головних, до яких відносить Сабо, Добровського, Штранцінгера,  і другорядних: Бояні, Ніколича, Пшилуського, окремо він розміщує ліричний суб´єкт, який розглядає як центральний образ твору. О.Турянськкий є одночасно автором, оповідачем і героєм Оглядівським. У творі майже відсутня дистанція між оповідачем та героєм. Варто також зазначити, що саме Оглядівський є найоптимістичнішим героєм як за світоглядною позицією, так і за розвитком дії.
  Антиподом Оглядівського є Добровський, вони немовби утворюють вісь, яка розділяє інших героїв. Добровський  постає перед нами сильною, гордою, чесною людиною, але в його світосприйманні переважає песимізм. Його шляхетне серце сповнене огиди до всього злого і потворного. Він постійно іронізує над світом і людьми: «… моя душа все плаче за втраченою вірою в женщину і в людину», «… найбільш болюче те, що в людській душі погасло світло ідеї. Сучасна війна обнизила людей до рівня найдикіших звірів…»
   Найцікавішим є образ-символ Штранцінгера, сліпого скрипаля, у якого війна забрала все: і рідних, і очі, а потім і життя. Цей образ ніби розпадається на символічні елементи, які дають можливість його «прочитати», тобто він перетворюється в текст. Цей образ має велике смислове навантаження, глибокий зміст, але одночасно він зберігає повну пасивність.Саме через Штранцінгера утверджується віра в Сонце («Є сонце в життю…»), тобто розкривається вищість духа над фізичним людським тілом, вічність світла над людськими злочинами, перемога надії над відчаєм і зневірою.
  Сабо є виразником грубої, інстинктивної, первісної волі до життя: він сповідує головний закон природного відбору: виживає сильніший, але в його устах він звучить так, що слабший мусить померти для того, щоб вижив сильніший.Він пропонує  «танок смерті» довкола вогню: «…хто перший упаде і вже не встане,цей стане нам усім у пригоді»(віддасть свій одяг для того, щоб зігрілись і вижили решта). Добровський  характеризує його так: «Сабо─ дикий син угорської пусти. Великий і небезпечний заведія».

Другорядні герої допомагають розкрити характери центрального та головних героїв.

Висновки

Корисні ресурси