Відмінності між версіями «Вікі-статтю "Функція речення у мовленні"»
(→Гіпотеза дослідження) |
(→Тема дослідження) |
||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
| − | учні 8 класу Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро | + | учні 8 класу: Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро |
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
| − | + | Речення як основна синтаксична одиниця. | |
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| − | + | Речення у мовленні виконує комунікативну функцію. | |
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| + | |||
| + | Поглибити знання про речення | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | |||
| + | Речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Основною функцією речення є комунікативна функція, тобто особливість речення полягає в | ||
| + | тому, що воно виступає засобом спілкування носіїв мови, засобом формування, вираження думки, почуттів, емоцій. | ||
| + | Комунікативна функція речення спирається на дві основні його ознаки – предикативність та інтонацію. | ||
| + | Предикативність – це віднесеність висловлення до дійсності, яка виражається за допомогою: | ||
| + | граматичних ознак дієслова-присудка – часу, способу та особи; | ||
| + | модальної лексики, що передає реальність, достовірність, необхідність інформації з точки зору її автора (мовця). | ||
| + | Інтонація (як синтаксичний засіб) – це характер вимовляння розташованих одна за одною словоформ, які створюють речення. Інтонація виражає лінійність висловлення – його початок, розвиток, завершення. Залежно від значення цілого речення розрізняють три типи інтонації: | ||
| + | розповідну; | ||
| + | питальну; | ||
| + | спонукальну (окличну) | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | |||
| + | Отже, ми переконані, що реченню властива формальна і значеннєва розгалуженість. Речення є основною одиницею комунікації, тобто спілкування. Це означає, що виразити думку людина може у формі речення. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | |||
| + | 1. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К.: Наук. думка, 1968. – С. 3–227. | ||
| + | 2. Речення як основна синтаксична одиниця http://pidruchniki.ws/1098120540570/dokumentoznavstvo/rechennya | ||
| + | 3. Речення. Види речень за метою висловлювання. Речення прості і складні, двоскладні та односкладні http://shkolyar.in.ua/rechennya-vydyrechen | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 14:07, 28 січня 2014
Зміст
Назва проекту
«Найважливіші відомості з синтаксису та пунктуації: словосполучення і речення»
Автори проекту
учні 8 класу: Марина, Ольга, Вікторія, Сергій, Антон, Дмитро
Тема дослідження
Речення як основна синтаксична одиниця.
Проблема дослідження
Яку функцію виконують речення у мовленні?
Гіпотеза дослідження
Речення у мовленні виконує комунікативну функцію.
Мета дослідження
Поглибити знання про речення
Результати дослідження
Речення – це осмислене, граматично та інтонаційно оформлене сполучення слів або окреме слово, що виражає відносно закінчену думку. Основною функцією речення є комунікативна функція, тобто особливість речення полягає в тому, що воно виступає засобом спілкування носіїв мови, засобом формування, вираження думки, почуттів, емоцій. Комунікативна функція речення спирається на дві основні його ознаки – предикативність та інтонацію. Предикативність – це віднесеність висловлення до дійсності, яка виражається за допомогою: граматичних ознак дієслова-присудка – часу, способу та особи; модальної лексики, що передає реальність, достовірність, необхідність інформації з точки зору її автора (мовця). Інтонація (як синтаксичний засіб) – це характер вимовляння розташованих одна за одною словоформ, які створюють речення. Інтонація виражає лінійність висловлення – його початок, розвиток, завершення. Залежно від значення цілого речення розрізняють три типи інтонації: розповідну; питальну; спонукальну (окличну)
Висновки
Отже, ми переконані, що реченню властива формальна і значеннєва розгалуженість. Речення є основною одиницею комунікації, тобто спілкування. Це означає, що виразити думку людина може у формі речення.
Корисні ресурси
1. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К.: Наук. думка, 1968. – С. 3–227. 2. Речення як основна синтаксична одиниця http://pidruchniki.ws/1098120540570/dokumentoznavstvo/rechennya 3. Речення. Види речень за метою висловлювання. Речення прості і складні, двоскладні та односкладні http://shkolyar.in.ua/rechennya-vydyrechen
