Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Sasha123»
(→Гіпотеза дослідження) |
(→Корисні ресурси) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
+ | '''Що нам дає газ для чого він нам потрібен''' | ||
+ | ---- | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
+ | '''Дослідження довели що''' | ||
+ | Прибічники московської школи атомної енергетики, на чолі з президентом АН СССР акад. А. П. Александровим, на численних конференціях переконували українських учених, що раціональна енергетична перспектива України — в ядерних реакторах. Про те, що конструкція пропонованих реакторів мала за головну мету — виробництво не електроенергії, а плутонію для ядерних боєзарядів, говорити було «не прийнято». | ||
+ | Водночас, Держплан СССР різко зменшив фінансування на геологічну розвідку енергоносіїв в Україні. | ||
+ | Незважаючи на всі фінансові, пропагандистські й організаційно-технологічні заходи, об’єктивний факт наявності в Україні значних покладів газу неможливо було приховати ще за часів СССР. Адже в кожному нафтогазоносному районі експлуатувалися лише великі поверхневі родовища, відкриті, як правило, на початкових етапах пошукових робіт. | ||
+ | На подальших стадіях розвідки геологи знаходять багато середніх і дрібних джерел, власне за рахунок яких, головним чином, зростають і реєструються нові запаси. Крім того, деякі нововідкриті родовища суворо засекречувалися, як наприклад, багатющі нафтогазові поклади на південь від Одеси. | ||
+ | У результаті складалася парадоксальна (на перший погляд) ситуація: видобуток газу катастрофічне зменшувався, а його запаси зростали (млрд кубометрів): | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
+ | '''Без газу ми не зможем жити в наші державі ми неуявляєм наше життя без цьої корисної копалини''' | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
− | [[Категорія: Шаблони]] | + | [[Категорія: Шаблони]]'''Корисні копалини''' |
+ | Нафта і природний горючий газ в Україні зосереджені у трьох районах, що утворюють Дніпровсько-Донецьку Причорноморсько-Кримську нафтогазоносні області, Карпатську нафтогазоносну провінцію. | ||
+ | Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область знаходиться на Лівобережжі, простягаючись на 650-700 км вузькою (80-150 км) смугою від північних кордонів України до відрогів Донецького кряжа. Тут виявлено понад 140 родовищ газу і нафти. Найбільші з них Шебелинське, Західно-Хрестищенське і Єфремівське газові, Гнідинцівське, Качанівське і Яблунівське нафтогазові, Леляківське нафтове. | ||
+ | Карпатська нафтогазоносна провінція охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей і простягається з північного заходу на південний схід майже на 300 км. Видобуток нафти тут розпочався у 1775 p., природного горючого газу – у 1913 р. Більшість нафтових і газових родовищ знаходиться у Передкарпатті, що являє собою передгірний прогин. Виділяють у провінції Бориславський, Долинський і Надвірнянський нафтопромислові райони та Стрийський, Івано-Франківський газопромислові райони. Проте родовища тут вже значно вичерпані. Донедавна найбільш відомим було Дашавське газове родовище, що почало розроблятися з 1924 р. В останні роки виявлено нові поклади газу на Русько-Комарівському родовищі, на Солотвинській та Залужанській площах на Закарпатті. |
Поточна версія на 11:03, 13 січня 2014
Зміст
Назва проекту
Газ
Автори проекту
Романюк Олександр
Тема дослідження
Використання газу
Проблема дослідження
Дослідження газу в Україні
Гіпотеза дослідження
Газу в Україні вистачить на сотні років У 50-ті роки вже минулого XX століття Україна була чи не найбільшим у світі постачальником газу. За рішенням совєцького (московського) керівництва від 25.02.1956 р., у рекордно короткі терміни було побудовано магістральні газопроводи з Дашавського газового родовища на Прикарпатті до Мінська і Ленінграда з відгалуженням на Вільнюс і Ригу, а також з української Шебелінки на Курськ, Брянськ, Орел, Москву. Тоді видобуток газу в Україні зростав небаченими темпами (млрд кубічних метрів на рік): 1950 р. — 1,5; 1960 р. — 14,3; 1970 р. — 60,9. Розробка газових промислів здійснювалася поспіхом і не оглядаючись. В експлуатацію вводилися лише великі, легкодосяжні родовища. Пік видобутку газу припав на 1973–1977 рр., коли щороку в Україні видобувалося понад 68 млрд кубометрів газу, тобто майже вчетверо більше, ніж споживалося на той час в УРСР, яка працювала на всю промисловість СССР. Далі — гірше. У 80-х роках, за ініціативою Газпрому ссср, значну кількість підприємств в Україні — машинобудування, будівельних матеріалів, хімічної промисловості, металургії, електростанцій — було переведено на газ і їх частка в обсязі споживання досягає 64,6%. В результаті на початку 90-х років обсяг споживання збільшується вчетверо й Україна виходить на друге місце в світі за кількістю споживання газу на одного мешканця країни, а за обсягом імпорту — на перше місце. Хижацьке використання Москвою українських ресурсів і затягування України в енергетичну залежність від Росії супроводжувалося потужним інформаційно-пропагандистським пресом, із застосуванням авторитетних «світил» науки, особливо з ядерної фізики.
Мета дослідження
Що нам дає газ для чого він нам потрібен
Результати дослідження
Дослідження довели що Прибічники московської школи атомної енергетики, на чолі з президентом АН СССР акад. А. П. Александровим, на численних конференціях переконували українських учених, що раціональна енергетична перспектива України — в ядерних реакторах. Про те, що конструкція пропонованих реакторів мала за головну мету — виробництво не електроенергії, а плутонію для ядерних боєзарядів, говорити було «не прийнято». Водночас, Держплан СССР різко зменшив фінансування на геологічну розвідку енергоносіїв в Україні. Незважаючи на всі фінансові, пропагандистські й організаційно-технологічні заходи, об’єктивний факт наявності в Україні значних покладів газу неможливо було приховати ще за часів СССР. Адже в кожному нафтогазоносному районі експлуатувалися лише великі поверхневі родовища, відкриті, як правило, на початкових етапах пошукових робіт. На подальших стадіях розвідки геологи знаходять багато середніх і дрібних джерел, власне за рахунок яких, головним чином, зростають і реєструються нові запаси. Крім того, деякі нововідкриті родовища суворо засекречувалися, як наприклад, багатющі нафтогазові поклади на південь від Одеси. У результаті складалася парадоксальна (на перший погляд) ситуація: видобуток газу катастрофічне зменшувався, а його запаси зростали (млрд кубометрів):
Висновки
Без газу ми не зможем жити в наші державі ми неуявляєм наше життя без цьої корисної копалини
Корисні ресурси
Корисні копалиниНафта і природний горючий газ в Україні зосереджені у трьох районах, що утворюють Дніпровсько-Донецьку Причорноморсько-Кримську нафтогазоносні області, Карпатську нафтогазоносну провінцію. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область знаходиться на Лівобережжі, простягаючись на 650-700 км вузькою (80-150 км) смугою від північних кордонів України до відрогів Донецького кряжа. Тут виявлено понад 140 родовищ газу і нафти. Найбільші з них Шебелинське, Західно-Хрестищенське і Єфремівське газові, Гнідинцівське, Качанівське і Яблунівське нафтогазові, Леляківське нафтове. Карпатська нафтогазоносна провінція охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей і простягається з північного заходу на південний схід майже на 300 км. Видобуток нафти тут розпочався у 1775 p., природного горючого газу – у 1913 р. Більшість нафтових і газових родовищ знаходиться у Передкарпатті, що являє собою передгірний прогин. Виділяють у провінції Бориславський, Долинський і Надвірнянський нафтопромислові райони та Стрийський, Івано-Франківський газопромислові райони. Проте родовища тут вже значно вичерпані. Донедавна найбільш відомим було Дашавське газове родовище, що почало розроблятися з 1924 р. В останні роки виявлено нові поклади газу на Русько-Комарівському родовищі, на Солотвинській та Залужанській площах на Закарпатті.