Відмінності між версіями «Учнівська wiki-стаття "Сторінками життя Т.Г. Шевченко"»
(→Назва проекту) |
(→Корисні ресурси) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
| + | Учні 7 класу. | ||
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
| + | Сторінками життя Т.Г. Шевченка | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| + | Чому Т.Г. Шевченка називають Великим Кобзарем? | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| + | Життєвий шлях письменника безпосередньо вплинув на творчість і світогляд письменника. | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| + | Метою дослідження є з’ясування життєвого шляху письменника. | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | Провівши дослідження життя і творчості Тараса Шевченка, можемо зробити висновок, що жив Тарас 47 років. З того 24 був кріпаком, 9 - вільним, 10 карався на засланні, а решту провів під поліційним наглядом. Працював тяжко, страждав важко, щастя зазнав мало. Що любив, чого бажав, до чого рвався душею - завжди втікало від нього. | ||
| + | Навіть слова, велика світова слава, осінила ім'я Шевченка щойно по смерті. Посмертна доля Тараса Шевченка так само незвичайна і ні з чим незрівнянна, як і його життя. Мало хто і з великих людей був за життя такий легендарно славний, такий любимий своїм народом-і водночас такий гнаний його ворогами; рідко кому випадало стільки страждань і рідко хто, так багато віддавши людям, так мало від них дістав; рідко кому доля ставила стільки перепон і так люто переслідувала, здавалося, все роблячи для того, щоб він не став тим, ким усе-таки став. Та ось він помер, і минали роки, і світ жив без нього, а любові й ненависті до нього не зменшилося, вони наростали обидві однаковою мірою; і його ім'я, його поезія, його могила, його пам'ять ставали предметом такої боротьби, таких поклонінь і поруг, таких осягнень і фальсифікацій, що якусь аналогію знайти нелегко. | ||
| + | Боротьба за Шевченка тривала дуже довго, була гострою, тому що це-боротьба за душу українського народу. | ||
| + | Нині Україна самостверджується для себе і для світу під знаком Шевченка, під знаком Шевченка наш народ повертає собі національну самосвідомість і гідність, хоче, як сказав Янка Купала, "людьми бути². А Шевченків ідеал-Україна великої сім'ї, ²вольної, нової². Україна без зла. Не було в ньому ні краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів, і Україну він любив, за Україну стояв, за Україну себе віддав не тому, що хотів би її підняти над іншими народами, а тому, що хотів бачити її рівною з іншими в сім'ї світовій. | ||
| + | Шевченко належить не тільки Україні, а всьому людству, хоч кожне його слово-про Україну. Тут відбувається часте в історії літератури перетворення: поезія, народжена злобою дня, живе вічно, поезія, зміст і характер якої безпосередньо національні, поєднуючись із світовими змаганнями, набуває загальнолюдського значення, виростає до загальнолюдських масштабів. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | Важко переоцінити роль Шевченкової спадщини в розвитку не тільки естетичної, а й соціальної і національної свідомості українського народу. Творчість Шевченка стала новим етапом у розвитку естетичного мислення українського народу. Вона визначила на десятиліття вперед подальший поступ української літератури (не тільки поезії, а й прози і драматургії), прискорила український літературний процес. Шевченко, ім'я якого стоїть нарівні з іменами Пушкіна, Лєрмонтова, Байрона, Міцкевича, підніс українську літературу до рівня найрозвиненіших літератур світу. | ||
| + | Великий вплив мала творчість Шевченка на літератури слов'янських народів (болгарського, чеського, польського та ін.), який був виразно помітним уже в другій половині XIX ст. | ||
| + | Шевченкова поезія стала етапом і в розвитку української літературної мови. Шевченко завершив процес її формування, розпочатий ще його попередниками (Котляревський, Квітка-Основ'яненко, поети-романтики та ін.), здійснивши її синтез з живою народною мовою і збагативши виражальні можливості українського художнього слова. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
| + | 1. Енциклопедія українознавства. В 6-ти томах. - К., 1994-1996. | ||
| + | 2. Літературна енциклопедія. - К., 1996. | ||
| + | 3. Огієнко І. Історія української літературної мови. - К., 1995. | ||
| + | 4. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. - К., 1994. | ||
Поточна версія на 15:50, 29 листопада 2013
Зміст
Назва проекту
Т.Г. Шевченко - духовний наставник українського народу.
Автори проекту
Учні 7 класу.
Тема дослідження
Сторінками життя Т.Г. Шевченка
Проблема дослідження
Чому Т.Г. Шевченка називають Великим Кобзарем?
Гіпотеза дослідження
Життєвий шлях письменника безпосередньо вплинув на творчість і світогляд письменника.
Мета дослідження
Метою дослідження є з’ясування життєвого шляху письменника.
Результати дослідження
Провівши дослідження життя і творчості Тараса Шевченка, можемо зробити висновок, що жив Тарас 47 років. З того 24 був кріпаком, 9 - вільним, 10 карався на засланні, а решту провів під поліційним наглядом. Працював тяжко, страждав важко, щастя зазнав мало. Що любив, чого бажав, до чого рвався душею - завжди втікало від нього. Навіть слова, велика світова слава, осінила ім'я Шевченка щойно по смерті. Посмертна доля Тараса Шевченка так само незвичайна і ні з чим незрівнянна, як і його життя. Мало хто і з великих людей був за життя такий легендарно славний, такий любимий своїм народом-і водночас такий гнаний його ворогами; рідко кому випадало стільки страждань і рідко хто, так багато віддавши людям, так мало від них дістав; рідко кому доля ставила стільки перепон і так люто переслідувала, здавалося, все роблячи для того, щоб він не став тим, ким усе-таки став. Та ось він помер, і минали роки, і світ жив без нього, а любові й ненависті до нього не зменшилося, вони наростали обидві однаковою мірою; і його ім'я, його поезія, його могила, його пам'ять ставали предметом такої боротьби, таких поклонінь і поруг, таких осягнень і фальсифікацій, що якусь аналогію знайти нелегко. Боротьба за Шевченка тривала дуже довго, була гострою, тому що це-боротьба за душу українського народу. Нині Україна самостверджується для себе і для світу під знаком Шевченка, під знаком Шевченка наш народ повертає собі національну самосвідомість і гідність, хоче, як сказав Янка Купала, "людьми бути². А Шевченків ідеал-Україна великої сім'ї, ²вольної, нової². Україна без зла. Не було в ньому ні краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів, і Україну він любив, за Україну стояв, за Україну себе віддав не тому, що хотів би її підняти над іншими народами, а тому, що хотів бачити її рівною з іншими в сім'ї світовій. Шевченко належить не тільки Україні, а всьому людству, хоч кожне його слово-про Україну. Тут відбувається часте в історії літератури перетворення: поезія, народжена злобою дня, живе вічно, поезія, зміст і характер якої безпосередньо національні, поєднуючись із світовими змаганнями, набуває загальнолюдського значення, виростає до загальнолюдських масштабів.
Висновки
Важко переоцінити роль Шевченкової спадщини в розвитку не тільки естетичної, а й соціальної і національної свідомості українського народу. Творчість Шевченка стала новим етапом у розвитку естетичного мислення українського народу. Вона визначила на десятиліття вперед подальший поступ української літератури (не тільки поезії, а й прози і драматургії), прискорила український літературний процес. Шевченко, ім'я якого стоїть нарівні з іменами Пушкіна, Лєрмонтова, Байрона, Міцкевича, підніс українську літературу до рівня найрозвиненіших літератур світу. Великий вплив мала творчість Шевченка на літератури слов'янських народів (болгарського, чеського, польського та ін.), який був виразно помітним уже в другій половині XIX ст. Шевченкова поезія стала етапом і в розвитку української літературної мови. Шевченко завершив процес її формування, розпочатий ще його попередниками (Котляревський, Квітка-Основ'яненко, поети-романтики та ін.), здійснивши її синтез з живою народною мовою і збагативши виражальні можливості українського художнього слова.
Корисні ресурси
1. Енциклопедія українознавства. В 6-ти томах. - К., 1994-1996. 2. Літературна енциклопедія. - К., 1996. 3. Огієнко І. Історія української літературної мови. - К., 1995. 4. Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. - К., 1994.
