|
|
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − |
| + | |
| | + | |
| | + | |
| | + | |
| | | | |
| | ==Назва проекту== | | ==Назва проекту== |
| − | '''Звичайні дроби'''''''
| |
| − | == ==
| |
| | | | |
| | ==Автори проекту== | | ==Автори проекту== |
| − | керівник групи "Мандрівники в минуле" - учениця 5 класу Олефіренко Таня
| |
| | | | |
| | ==Тема дослідження== | | ==Тема дослідження== |
| − | Виникнення та розвиток звичайних дробів
| |
| | | | |
| | ==Проблема дослідження== | | ==Проблема дослідження== |
| − | Як виникли звичайні дроби? В математичних творах яких країн вперше зустрічаються дроби? Чому є важливими знання про звичайні дроби?
| |
| | | | |
| | ==Гіпотеза дослідження== | | ==Гіпотеза дослідження== |
| − | В давні часи в різних країнах форма запису звичайних дробів була різною.І тільки згодом арабами була введена сучасна запис звичайного дробу
| |
| | | | |
| | ==Мета дослідження== | | ==Мета дослідження== |
| − | Розглянути історію винекнення звичайних дробів
| |
| | | | |
| | ==Результати дослідження== | | ==Результати дослідження== |
| − | Наша група повинна була дізнатися про історію виникнення дробів. Тому ми вирушили в бібліотеку і дізналися про таке:
| |
| − | 1. 3 виникненням уявлень про цілі числа виникли уявлення і про частини одиниці. Першим дробом, з яким ознайомилося людство, було позначення половини якого-небудь реального предмета - 1/2. Є всі підстави припускати, що спочатку існували тільки дроби із числом 2 у знаменнику. Пізніше до них було приєднано дріб - 1/3.
| |
| − | 2. У стародавньому Єгипті дробами оперували ще 4 тисячі років тому. Проте загальної форми запису дробів, як це прийнято нині у єгиптян не було. Запис дробу за допомогою дробової риски став відомим вже в 16 столітті.
| |
| − | 3. Римляни користувалися конкретними дробами. Вони зосередили свою увагу на аптекарський фунт. Аптекарський фунт ділився на 12 частин — унцій. Із них складали всі дроби із знаменником 12.
| |
| − | 4. Вавилоняни користувалися дробами із знаменником 60, які називали шістдесятковими дробами. Саме з ними пов'язаний сучасний поділ години на 60 хвилин (1год = 60 с), а хвилини на 60 секунд (1 хв = 60 с).
| |
| − | 5. Сучасне позначення дробів бере початок у стародавній Індії. Його використову¬вали араби, а потім у XII—XIV ст. запозичили європейці. Спочатку дроби записували без дробової риски; пізніше дробову частину стали писати чорним чорнилом або відділяти вертикальною рискою. Риску дробу почали застосовувати близько 300 років тому.
| |
| − | 6. В Європі сучасний запис дробів у 1200 році ввів італієць Фібоначчі. Він першим ужив термін «дріб». Назви «чисельник» і «знаменник» у XIII ст. зустрічаються у грецького математика Максима Плануда.
| |
| − | Ми ще дізналися про таке:
| |
| − | Крім натуральних чисел існують і інші числа – дробові. Коли один предмет (яблуко, кавун, торт, хлібину або аркуш паперу), або одиниці вимірювання ( метр, годину, кілограм, градус), ділять на рівні частини утворюють дробові числа.
| |
| − | Такі слова як півхлібини, півкілограма, чверть години, третина шляху ми чуємо щодня. Першим почали використовувати дріб 1/2, тобто половина. Потім з’явилися дроби 1/3, 1/4; і т. д. «Московський папірус», написаний у Стародавньому Єгипті близько 400 років тому до н.е. (зберігається в Московському державному музеї образотворчих мистецтв ім.. О.С.Пушкіна), свідчить про те, що для запису частини цілого використовували особливі позначки.
| |
| − | Знак дробу – риску – для відокремлення чисельника від знаменника зустрічаємо в італійського математика Леонардо Пізанського (Фібоначі) (1170 -1228) приблизно в 1202р. Ймовірно він запозичив цей знак у арабських учених. Використання основної властивості дробу зустрічається вже в ХІІ ст., але формулювання цієї властивості вперше зустрічаємо в роботах німецького математика М. Штіфеля (1487 -1567) та італійського математика Х. Клавія (1537 -1612)
| |
| − | В Давньому Єгипті та Греції перші дроби, появилися як частина цілого. У них в чисельнику завжди було число 1. Це була половина. За нею появилися ¼, 1/8, 1/16, і т.д. Вавілоняни користувалися дробами зі знаменником 60, римляни – зі знаменником 12.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Apple.JPG]]
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:Droby.jpg]]
| |
| | | | |
| | ==Висновки== | | ==Висновки== |
| − | Довгий час дроби вважалися найскладнішим відділом арифметики, який дуже важко засвоювався, оскільки не існувало загальних правил запису дробів та прийомів дій з ними.
| |
| | | | |
| | ==Корисні ресурси== | | ==Корисні ресурси== |
| | + | |
| | + | [[Категорія: Шаблони]] |
