Відмінності між версіями «Стародавня історія України»
(→Доба бронзи) |
|||
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Перші предки людини прийшли з Африки через Балкани і Центральну Європу, або через Кавказ | + | Перші предки людини прийшли з Африки через Балкани і Центральну Європу, або через Кавказ |
| + | |||
| + | '''Відео:''' | ||
[http://www.youtube.com/watch?v=G2zwz9Gzyf8 История мира за 2 часа] | [http://www.youtube.com/watch?v=G2zwz9Gzyf8 История мира за 2 часа] | ||
| Рядок 10: | Рядок 12: | ||
[http://www.youtube.com/watch?v=Zvekm0yoHcw 3. Начало цивилизации.] | [http://www.youtube.com/watch?v=Zvekm0yoHcw 3. Начало цивилизации.] | ||
| + | |||
| + | '''Карти:''' | ||
[http://ukrmap.su/program2009/wh6/Maps/26.jpg Найдавніше минуле України] | [http://ukrmap.su/program2009/wh6/Maps/26.jpg Найдавніше минуле України] | ||
| Рядок 24: | Рядок 28: | ||
[http://ukrmap.su/program2009/wh6/Maps/32.jpg Українські землі і велике переселення народів ІІ – V ст.] | [http://ukrmap.su/program2009/wh6/Maps/32.jpg Українські землі і велике переселення народів ІІ – V ст.] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh6/1103.html § 5. Освоєння первісною людиною теренів України. Перші землероби і скотарі на території України] | ||
| + | |||
| + | |||
==Кам'яний вік== | ==Кам'яний вік== | ||
| − | + | Археологічна періодизація давньої історії України* | |
| + | |||
| + | Перший щабель в історії людства – кам’яний вік – у свою чергу поділяють на: | ||
| + | |||
| + | палеоліт, або давній кам’яний вік (близько 800-11 тис. років до н.е.); | ||
| + | |||
| + | мезоліт, або середній кам’яний вік (10-6 тис. років до н.е.); | ||
| + | |||
| + | неоліт, або новий кам’яний вік (5-4 тис. років до н.е.); | ||
| + | |||
| + | енеоліт, або мідно-кам`яний вік (4-3 тис. років до н.е.); | ||
| + | |||
| + | бронзовий вік (2 тис. років до н.е. - 11 ст. до н.е.); | ||
| + | |||
| + | ранній залізний вік (11 ст. до н.е. - 4 ст. н.е.). | ||
| + | |||
{| border="1" cellpadding="2" | {| border="1" cellpadding="2" | ||
| Рядок 68: | Рядок 91: | ||
|'''Мезоліт''' | |'''Мезоліт''' | ||
| − | ''' | + | '''10-6 тис''' |
|Сучасний клімат | |Сучасний клімат | ||
| Рядок 78: | Рядок 101: | ||
|'''Неоліт''' | |'''Неоліт''' | ||
| − | ''' | + | '''5-4 тис''' |
|'''Неолітична революція''' - перехід від привласнювальних (збиральництва та мисливства) до відтворювальних (землеробства та скотарства)видів діяльності. | |'''Неолітична революція''' - перехід від привласнювальних (збиральництва та мисливства) до відтворювальних (землеробства та скотарства)видів діяльності. | ||
Осідлий спосіб життя, ткацтво, кераміка, свердління пиляння каменю. | Осідлий спосіб життя, ткацтво, кераміка, свердління пиляння каменю. | ||
| − | | | + | |
| + | 10 тис. років до н.е. Початок розвитку землеробства у Передній Азії. | ||
| + | |||
| + | кінець 6 - початок 5 тис. до н.е. Поява у Східній Європі глиняного посуду. | ||
| + | |||
| + | кінець 5 - 4 тис. до н.е. Одомашнено вівцю та козу. | ||
| + | |7- 6 тис. років до н.е. На території України з’явилися перші приручені тварини – свиня та бик. | ||
| + | |||
| + | друга половина 5 тис. до н.е. Поширення культури лінійно-стрічкової кераміки – найдавніших землеробів неоліту середньої смуги Європи. | ||
| + | |||
| + | кінець 6 - початок 5 тис. до н.е. '''Бузько-Дніпровська культура''', найдавніші землероби на території України. | ||
| + | |||
| + | 5 - початок 4 тис. до н.е. '''Сурсько-Дніпровська культура''' скотарству надавалося більше уваги, ніж землеробству. | ||
|- | |- | ||
|'''Енеоліт''' | |'''Енеоліт''' | ||
| Рядок 95: | Рядок 130: | ||
|} | |} | ||
| + | ==Енеоліт== | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Трипільська культура] 1897 Вікентій Хвойко біля с.Трипілля перша знахідка. 4-2 тис до н.е. енеоліт, жили між Карпатами та Дніпром. | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Трипільська культура] 1897 Вікентій Хвойко біля с.Трипілля перша знахідка. 4-2 тис до н.е. енеоліт, жили між Карпатами та Дніпром. | ||
| Рядок 103: | Рядок 139: | ||
Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності. | Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності. | ||
| + | |||
Печера Вертеба (Тернопільська обл..) карстова печера де жили трипільці, відкрита 1823 р, Потоцьким, у Краківському музеї. | Печера Вертеба (Тернопільська обл..) карстова печера де жили трипільці, відкрита 1823 р, Потоцьким, у Краківському музеї. | ||
| − | |||
| + | '''Скотарі''' - Середньостогівська, Нижньомихайлівська та Ямна культури. Належать до індоєвропейців, від яких бере початок переважна більшість народів Європи, а також багато народів Азії. | ||
| + | |||
| + | '''Індоєвропейці''' перші почали зводити кургани. початок 4 тис. до н.е. – Початок розселення найдавніших індоєвропейців з півдня України. Споріднення мов індійців (аріїв) та європейських народів. прабатьківщина індоєвропейців розташована у степах Східної Європи. | ||
| + | |||
| + | 4 - перша половина 3 тис. до н.е. – '''Тернопільська культура'''. | ||
| + | |||
| + | друга половина 4 - початок 3 тис. до н.е. – '''Середньостогівська культура''' вперше у Європі приручили коня та освоїли відгінне скотарство. | ||
| + | |||
| + | 3 - середина 2 тис. до н.е. '''Нижньомихайлівська культура''' перші на території України монументальні кам’яні скульптури на верхів’ях курганів. | ||
| + | |||
| + | 27-19 ст. до н.е. '''Ямна культура''' масове поширення курганного обряду поховання. | ||
| + | |||
| + | ==Доба бронзи== | ||
| + | |||
| + | Бронза – перший штучний метал, сплав міді й олова. Міграції індоєвропейців. 4000-1200 рр. до н.е. ''Перше велике переселення народів''. | ||
| + | |||
| + | '''Ямна культура''' витісняла землеробів-трипільців. Залишки чоториколісних возів. | ||
| + | |||
| + | 20-17 ст. до н.е. '''Катакомбна культура''' (за обрядом поховання), культура багатоваликової кераміки. | ||
| + | |||
| + | 16-12 ст. до н.е. '''Зрубна культура''' примітивне письмо (піктограм-малюнків). | ||
| + | |||
| + | 14-12 ст. до н.е. '''Сабатинівська культура''' відіграла важливу роль у “''навалі народів моря''” близько 1200 р. до н.е., яка зруйнувала Мікенську та Хетську цивілізацій, зруйнування гомерівської Трої і розселення “народів моря” на величезній території від Палестини до Сицилії та Сардинії. | ||
| + | |||
| + | кінець 3 - перша половина 2 тис. до н.е. '''Культура шнурової кераміки або бойових сокир''' предки германців, балтів й слов’ян. | ||
| + | |||
| + | Подібна у південно-східній Польщі була тшинецько-комарівська культура 15-11 ст. до н.е. | ||
| − | + | ХІ-ІХ ст. до н.е. '''Білогрудівська культура''' - праслов’яни. | |
==Рання залізна доба== | ==Рання залізна доба== | ||
Поточна версія на 17:29, 15 вересня 2013
Перші предки людини прийшли з Африки через Балкани і Центральну Європу, або через Кавказ
Відео:
Происхождение человека. Откуда пришли люди
Карти:
Перші землероби та скотарі на території України
Світ кочовиків і світ цивілізацій
Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор'ї
Українські землі в ІІІ – І ст. до н. е. Сармати
Українські землі і велике переселення народів ІІ – V ст.
§ 5. Освоєння первісною людиною теренів України. Перші землероби і скотарі на території України
Зміст
Кам'яний вік
Археологічна періодизація давньої історії України*
Перший щабель в історії людства – кам’яний вік – у свою чергу поділяють на:
палеоліт, або давній кам’яний вік (близько 800-11 тис. років до н.е.);
мезоліт, або середній кам’яний вік (10-6 тис. років до н.е.);
неоліт, або новий кам’яний вік (5-4 тис. років до н.е.);
енеоліт, або мідно-кам`яний вік (4-3 тис. років до н.е.);
бронзовий вік (2 тис. років до н.е. - 11 ст. до н.е.);
ранній залізний вік (11 ст. до н.е. - 4 ст. н.е.).
Період, дата |
Особливості |
Стоянки |
| Ранній палеоліт
1 млн. р. тому Пітекантропи (Архантропи) |
поява людини на території України,залишків кісток не знайдено.
Користування вогнем, знаряддя праці, оббивання каменю. |
Королеве(Закарпаття)Лука-Врублівецька на Дністрі, Амвросіївка (Донбас) |
| Середній палеоліт
Неандертальці (Палеоантропи) 150-40 тис. років тому |
Льодовиковий період почався 100 тис. років тому.
Будували житла, оволоділи вмінням добувати вогонь. Списи, скребла, ножі. |
Кіїк-Коба (Крим) |
| Пізній палеоліт
Кроманьойонець (Неоантроп) |
"Людина розумна"
"Пік льодовикового періоду - 20-17 тис років тому, Скребачкі,різці, голки для обробітку шкіри. |
Мізинська (Чернігівщина)знайдені прикраси та музичні інструменти, Кирилівська стоянка (М.Київ). |
| Мезоліт
10-6 тис |
Сучасний клімат
Приручення собаки та свині. Винайдення лука та стріл. |
|
| Неоліт
5-4 тис |
Неолітична революція - перехід від привласнювальних (збиральництва та мисливства) до відтворювальних (землеробства та скотарства)видів діяльності.
Осідлий спосіб життя, ткацтво, кераміка, свердління пиляння каменю. 10 тис. років до н.е. Початок розвитку землеробства у Передній Азії. кінець 6 - початок 5 тис. до н.е. Поява у Східній Європі глиняного посуду. кінець 5 - 4 тис. до н.е. Одомашнено вівцю та козу. |
7- 6 тис. років до н.е. На території України з’явилися перші приручені тварини – свиня та бик.
друга половина 5 тис. до н.е. Поширення культури лінійно-стрічкової кераміки – найдавніших землеробів неоліту середньої смуги Європи. кінець 6 - початок 5 тис. до н.е. Бузько-Дніпровська культура, найдавніші землероби на території України. 5 - початок 4 тис. до н.е. Сурсько-Дніпровська культура скотарству надавалося більше уваги, ніж землеробству. |
| Енеоліт
4-3 тис. до н.е. |
Першийподіл праці: відокремлення скотарства від землеробства
Поява першого металу: міді Виникнення племен. |
Трипільська культура(землеробська), Середньостогівська культура (скотарська) |
Енеоліт
Трипільська культура 1897 Вікентій Хвойко біля с.Трипілля перша знахідка. 4-2 тис до н.е. енеоліт, жили між Карпатами та Дніпром.
Стоянки: Лука-Врублівська, Сабатинівська, Кирилівська, Молодове. Міста: с Талянка (450 га), с. Небелівка(300 га), с.Майданецьке (270 га), с.Доброводи (250 га), с. Веселий Кут (150га). Військовий топограф К.Шишикін, відкрив поселення з літака, фізик В.Дудкін проводив геомагнітне дослідження поселень.
Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності.
Печера Вертеба (Тернопільська обл..) карстова печера де жили трипільці, відкрита 1823 р, Потоцьким, у Краківському музеї.
Скотарі - Середньостогівська, Нижньомихайлівська та Ямна культури. Належать до індоєвропейців, від яких бере початок переважна більшість народів Європи, а також багато народів Азії.
Індоєвропейці перші почали зводити кургани. початок 4 тис. до н.е. – Початок розселення найдавніших індоєвропейців з півдня України. Споріднення мов індійців (аріїв) та європейських народів. прабатьківщина індоєвропейців розташована у степах Східної Європи.
4 - перша половина 3 тис. до н.е. – Тернопільська культура.
друга половина 4 - початок 3 тис. до н.е. – Середньостогівська культура вперше у Європі приручили коня та освоїли відгінне скотарство.
3 - середина 2 тис. до н.е. Нижньомихайлівська культура перші на території України монументальні кам’яні скульптури на верхів’ях курганів.
27-19 ст. до н.е. Ямна культура масове поширення курганного обряду поховання.
Доба бронзи
Бронза – перший штучний метал, сплав міді й олова. Міграції індоєвропейців. 4000-1200 рр. до н.е. Перше велике переселення народів.
Ямна культура витісняла землеробів-трипільців. Залишки чоториколісних возів.
20-17 ст. до н.е. Катакомбна культура (за обрядом поховання), культура багатоваликової кераміки.
16-12 ст. до н.е. Зрубна культура примітивне письмо (піктограм-малюнків).
14-12 ст. до н.е. Сабатинівська культура відіграла важливу роль у “навалі народів моря” близько 1200 р. до н.е., яка зруйнувала Мікенську та Хетську цивілізацій, зруйнування гомерівської Трої і розселення “народів моря” на величезній території від Палестини до Сицилії та Сардинії.
кінець 3 - перша половина 2 тис. до н.е. Культура шнурової кераміки або бойових сокир предки германців, балтів й слов’ян.
Подібна у південно-східній Польщі була тшинецько-комарівська культура 15-11 ст. до н.е.
ХІ-ІХ ст. до н.е. Білогрудівська культура - праслов’яни.
Рання залізна доба
Кіммерійці 9-7 ст. до н.е. іранського походження, Гомер «Одисея», доба заліза(з болотяної руди), наконечники стріл, Царі: Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатру. Тікали від скіфів у Малу Азію.
Скіфи 7-3 ст до н.е. «Велика Скіфія», 3 ст. до н.е. – 3 ст. «Мала Скіфія» (Крим), столиця Неаполь Скіфський(Сімферополь), торгували з греками, жили одночасно з містами-державами Північного Причорномор‘я.
Геродот: скіфи-орачі, скіфи-скотарі, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги.
Легенди про походження скіфів: І Таргітай (син Зевса тп дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти) ІІ Діва-змія народила від Геракла трьої синів, молодший Скіф зміг натягнути лук батька, став засновником народу. Згадуються в біблії, як Ашкеназ.
Кургани: Товста Могила (Пектораль), Чортомлик (амфора), Гайманова Могила (Срібний келих із зображенням скіфів), Мелітопольський курган, Семибратні кургани, Лита Могила, Куль-Оба (Кубок), Солоха (Гребінь), Велика Цим балка, Велика Близнеця, Хомина Могила.
Звіриний стиль, обряд побратимства (золота пластинка.
Релігія: Папай (Зевс) пробатько скіфів, Табіті – верховна богиня, Апі – води та землі, Гойтосир – пускав з неба золоті стріли, Фагімасад-Посейдон – бог землетрусів, Аргімпаса – краси і кохання, Арес – війни.
Городища землеробів: Трахтемирівське (500 га), Мотронинське городище (200 га), Пастирське городище, Більське городище, Ходосівське городище, Хотівське городище.
514-513 рр.до н.е. перемогли перського царя ДаріяІ.
Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками у віці 90 років.
Сармати з грецькоъ "оперезаний мечем", 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. - племена: язиги, роксолани, алани(Геродот), витіснені готами та гунами.
Грецькі міста Північного Причорномор'я
Міста Північного Причорномор'я: Видео
Причина колонізації: аграрне перенаселення, вихідці з Мілету.
6 ст до н.е. Ольвія «щаслива» (гирло Бори сфену і Гіпаніса, Дніпра та Бугу).
В 5 ст. до н.е. Херсонес (Севастополь).
в 6 ст до н.е. Пантікапей (Керч) «рибний шлях» 5-4 століття, столиця:
Боспорського царства (480 р до н.е. – 4 ст н.е.) утворилося як союз полісів, поступово вкличили до складу і місцеві народи, розквіт 3-4 ст до н.е. під скіфською загрозою увійшли до Понтійського царства, скіфське повстання на чолі з Савмаком, 1-2 ст н.е. другий розквіт, незалежність від риму, зруйноване навалою готів та гунів.
Понтійського царства (291 до н.е. – 62 р) сатрапія Перської держави, після розпаду держави Александра Македонського Митридат ІV Євпатор приєднав Боспорське царство, після його смерті перетворена на римську провінцію.
109–107 рр. до н. е повстання Совмака, ймовірно представника правлячої династії скіфів.
Вивозили: зерно, хутро, мед, рибу, рабів; Возили: тканини, посуд, прикраси, вино, зброю.
Державний устрій: Міста-поліси, в центрі міста головна площа - агора, поряд місце з храмами - теменос. Украплені міста - акрополі. Навколо міста сільськогосподарська зона - хора. Аристократичні республіки, або рабовласницькі демократії. Вища влада - народні збори. Виконання рішень рад покладалося на службовців - архонтів, стратегів тощо. Карбували монети.
Культура: Філософ Біон (Ольвія) – опинився в Афінах, висміював людські недоліки «Не богач володіє багатством, а багатство – ним!» Демосфен – по матері був скіфом, дід з чорноморського міста Німфею. Анахаріс – скіф по батькові, поїхав у Афіни став другом Солона. Коли повернувся на батьківщину був вбитий за зраду.
У 70-х роках 4 ст. міста занепали. Херсонес та Пантікапей потрапили під владу Візантії.
Дівні слов'яни
Праслов‘яни землероби їх сучасники:
Праслов'яни |
Кочові народи |
| 11-9 ст до н.е. Білогрудівська культура
8-7 ст до н.е. Чорноліська культура |
9-7 ст. до н.е. кіммерійці |
| 7-3 ст. до н.е. Скіфи-орачі | Скіфи-скотарі, царські скіфи |
| 3 ст. до н.е – 2 ст. н.е. Зарубинецька культура (венеди) | 3 ст. до н.е. - 3 ст. н.е. сармати |
| 3-4 ст. н.е. Черняхівська культура | 2-4 ст. готи
4 –5 ст гуни (Аттіла) |
Слов’яни під час Великого переселення народів.
ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ 3-4 СТ. Причини:
• Аграрне перенаселення (зміна клімату, залізні знаряддя праці
• Утворення знаті, яка прагне влади та завоювань.
Велике переселення народів
Дата |
Подія |
Зміст |
| 3 ст | переселення готів у Подніпров‘я ( Північне Причорномор‘я – остготи, між Дніпром та Дунаєм – вестготи). | Античні автори: 260 р готи захопили Ольвію, Тіру, Боспорську державу, створили власну державу. |
| 4 ст | Східні слов‘яни - анти оселилися між Дністром та Дніпром, створили Антський Союз. | Були союзниками гунів у боротьбі проти готів та у походах на Візантію. |
| 4 ст | Готи під тиском гунів відійшли у Нижнє Подунав‘я, а частина в Крим. | 5 ст. на чолі з Аттілою (434-453) панували в Східній та Центральній Європі. Після його смерті держава стала занепадати. |
| 6 ст | Авари 558 р напали на Приазов‘я, розгромили антів та створили державу на території сучасної Угорщини – Аварський каганат. | В 7-9 ст. занепадає послаблена війнами з Візантією, франками і слов‘янами. 7 ст слов‘яни повністю витіснили їх з Північного Причорномор‘я. |
Згадки про слов‘ян в письмових джерелах:
Римляни: Пліній Старший, Корнелій Тацит, Грек – Птоломей, Візантійці: Прокопій Кесарійський «Війна з готами», слов‘яни – на Волині, анти – Подніпров‘я. У VІІІ-ІХ ст.. в Середньому Подніпров’ї складаються великі союзи племен.
Господарство давніх словян:
Хліборобство (землеробство) та осідле скотарство;
Перелогова система;
Воли, коні.
Ремесла: ливарна справа, ковальство, ювелірна справа, ліпна кераміка.
