Відмінності між версіями «Вікі-стаття учнів "Як виникли музеї"»
(→Результати дослідження) |
(→Корисні ресурси) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| − | Історія виникнення музеїв, як своєрідних громадських інститутів, | + | Історія виникнення музеїв, як своєрідних громадських інститутів, задовольняючи потреби політичного, наукового, культурного, економічного характеру, веде в далеку давнину. |
| + | |||
Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли предмети-оригінали, взяті з природи і суспільного життя, стали зберігатися не в утилітарних господарських цілях, або як матеріальні цінності, а як докумен¬тальні, меморіальні свідчення й естетичні цінності. Такими є, наприклад, сховища Кноського палацу на Криті (16 ст. до н.е.), Палац Ванів і Архівіньських оракулів (Китай, 13-12 ст. до н.е.), Бібліотека Ниневійського палацу (7 ст. до н.е.) та інші. | Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли предмети-оригінали, взяті з природи і суспільного життя, стали зберігатися не в утилітарних господарських цілях, або як матеріальні цінності, а як докумен¬тальні, меморіальні свідчення й естетичні цінності. Такими є, наприклад, сховища Кноського палацу на Криті (16 ст. до н.е.), Палац Ванів і Архівіньських оракулів (Китай, 13-12 ст. до н.е.), Бібліотека Ниневійського палацу (7 ст. до н.е.) та інші. | ||
| Рядок 30: | Рядок 31: | ||
У 17-18 ст. формуються чисельні приватні колекції – історичні, археологічні, науково-природничі, мистецькі, багато з яких частково у 18 ст., а головним чином у 19 ст. лягли в основу державних національних музеїв. | У 17-18 ст. формуються чисельні приватні колекції – історичні, археологічні, науково-природничі, мистецькі, багато з яких частково у 18 ст., а головним чином у 19 ст. лягли в основу державних національних музеїв. | ||
| + | |||
В період розвитку капіталізму зростає об’єктивна потреба в розвитку музеїв, зростає музейна сітка з просвітницько-виховними й науковими функціями. | В період розвитку капіталізму зростає об’єктивна потреба в розвитку музеїв, зростає музейна сітка з просвітницько-виховними й науковими функціями. | ||
| + | |||
В першоджерелах 12-17 ст. зберігаються чисельні відомості про збереження історичних і художніх цінностей в соборах і монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. До 15-17 ст. відноситься формування колекцій "Оружейної палати” і сховище пам’яток Патріаршої ризниці в Москві. Відомі також колекції 16-17 ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Ф.С. Милославському, В.В. Голіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якої лежали колекції Петра І. З переходом Кунсткамери у відомство Академії наук музей перетворився у великий науковий заклад. | В першоджерелах 12-17 ст. зберігаються чисельні відомості про збереження історичних і художніх цінностей в соборах і монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. До 15-17 ст. відноситься формування колекцій "Оружейної палати” і сховище пам’яток Патріаршої ризниці в Москві. Відомі також колекції 16-17 ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Ф.С. Милославському, В.В. Голіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якої лежали колекції Петра І. З переходом Кунсткамери у відомство Академії наук музей перетворився у великий науковий заклад. | ||
| − | + | Розвиток сільського господарства і промисловості сприяло відкриттю Сільськогосподарського музею в Петербурзі (1859), Політехнічного музею у Москві (1872), кустарних відділів у місцевих музеях. Ріст національної самосвідомості, розвиток мистецтва, науки знайшли відображення у створенні Третьяковської галереї (1856), Російського історичного музею (1872), Руського музею (1898). | |
| − | + | ||
| − | Розвиток сільського господарства і промисловості сприяло відкриттю Сільськогосподарського музею в Петербурзі (1859), Політехнічного музею у Москві (1872), кустарних відділів у місцевих музеях. Ріст національної | + | В 1899 р. в Києві був відкритий міський музей старожитностей та мистецтв, який став альма-матер багатьох музеїв на Україні. Сьогодні це Національний музей історії України. |
| − | В 1899 р. в Києві був відкритий міський музей старожитностей та мистецтв, який став альма-матер багатьох музеїв на Україні. Сьогодні це Національний музей історії України | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Загалом, сьогодні музейний фонд всієї України нараховує приблизно 4-5 млн. одиниць збережень. | Загалом, сьогодні музейний фонд всієї України нараховує приблизно 4-5 млн. одиниць збережень. | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | Таким чином ми з'ясували, що музеї з'явилися і розвивалися як скарбниці історії і культури людства | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9 | ||
| + | |||
| + | http://prostir.museum/ua | ||
| + | |||
| + | http://incognita.day.kiev.ua/exposition/ | ||
| + | |||
| + | http://pidruchniki.ws/00000000/kulturologiya/muzu_istorichnomu_krayeznavstvi | ||
| + | http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iio_kdsd_Osnovu%20myzeezn/70.html | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 12:53, 9 серпня 2013
Зміст
Назва проекту
Для чого потрібні людству музеї?
Автори проекту
Група учнів 5 класу
Тема дослідження
Історія виникнення музеїв
Проблема дослідження
Коли виникли і як розвивалися музеї?
Гіпотеза дослідження
Музеї виникли не одразу з виникненням людства, а тоді, коли на певному етапі його розвитку з'явилася потреба у збереженні предметів як документальних, естетичних і культурних цінностей
Мета дослідження
Дослідити історію виникнення і розвитку музеїв
Результати дослідження
Історія виникнення музеїв, як своєрідних громадських інститутів, задовольняючи потреби політичного, наукового, культурного, економічного характеру, веде в далеку давнину.
Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли предмети-оригінали, взяті з природи і суспільного життя, стали зберігатися не в утилітарних господарських цілях, або як матеріальні цінності, а як докумен¬тальні, меморіальні свідчення й естетичні цінності. Такими є, наприклад, сховища Кноського палацу на Криті (16 ст. до н.е.), Палац Ванів і Архівіньських оракулів (Китай, 13-12 ст. до н.е.), Бібліотека Ниневійського палацу (7 ст. до н.е.) та інші.
В античну епоху храми, а потім і приватні колекції (з 3 ст. до н.е.) зосереджували переважно витвори мистецтва (галереї Варреса, Сулли, колекції Сервилія, Красса, Лукулла, Помпея, Цезаря та інших). Різноманітні зібрання зберігалися у візантійських соборах і монастирях, а потім (з 13 ст.) в середньовічних соборах Франції, Італії, Німеччини та інших країн (предмети, належність яких приписували "святим особам” нового християнського пантеону, церковне начиння, ікони, рукописи і т.п.) До епохи Відродження відноситься поява в Європі музеїв, яким були вже характерні деякі наукові функції, що було пов’язано з Великими географічними відкриттями, а також з потребами розвиваючих наук і виробництва. Колекціо-нувались зразки тваринного і рослинного світу, мінерали, геодезичні й астроно-мічні інструменти, предмети, що становили етнографічний інтерес. Велику популярність набирають палацові зібрання – кунсткамери, мюнц-кабінети, натуралієн-кабінети, в яких концентрувались наукові, етнографічні й історично-художні цінності. З’явились і перші описи музеїв, а також музеологічні теоретичні твори. До того часу відносяться зібрання пам’яток античного мистецтва у Флоренції (Л.Медічі, 15 ст.), Римі (Ватиканські музеї, 16 ст.), Дрездені (Августа Саксонського, 16 ст.) та інші.
У 17-18 ст. формуються чисельні приватні колекції – історичні, археологічні, науково-природничі, мистецькі, багато з яких частково у 18 ст., а головним чином у 19 ст. лягли в основу державних національних музеїв.
В період розвитку капіталізму зростає об’єктивна потреба в розвитку музеїв, зростає музейна сітка з просвітницько-виховними й науковими функціями.
В першоджерелах 12-17 ст. зберігаються чисельні відомості про збереження історичних і художніх цінностей в соборах і монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. До 15-17 ст. відноситься формування колекцій "Оружейної палати” і сховище пам’яток Патріаршої ризниці в Москві. Відомі також колекції 16-17 ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Ф.С. Милославському, В.В. Голіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якої лежали колекції Петра І. З переходом Кунсткамери у відомство Академії наук музей перетворився у великий науковий заклад.
Розвиток сільського господарства і промисловості сприяло відкриттю Сільськогосподарського музею в Петербурзі (1859), Політехнічного музею у Москві (1872), кустарних відділів у місцевих музеях. Ріст національної самосвідомості, розвиток мистецтва, науки знайшли відображення у створенні Третьяковської галереї (1856), Російського історичного музею (1872), Руського музею (1898).
В 1899 р. в Києві був відкритий міський музей старожитностей та мистецтв, який став альма-матер багатьох музеїв на Україні. Сьогодні це Національний музей історії України. Загалом, сьогодні музейний фонд всієї України нараховує приблизно 4-5 млн. одиниць збережень.
Висновки
Таким чином ми з'ясували, що музеї з'явилися і розвивалися як скарбниці історії і культури людства
Корисні ресурси
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9
http://incognita.day.kiev.ua/exposition/
http://pidruchniki.ws/00000000/kulturologiya/muzu_istorichnomu_krayeznavstvi
http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iio_kdsd_Osnovu%20myzeezn/70.html
