Відмінності між версіями «Стаття філософія миті щастя людини»
(→Цілі дослідження) |
(→Корисні ресурси) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Результати дослідження == | == Результати дослідження == | ||
| + | |||
| + | '''Задум написання новели «За мить щастя»''' | ||
| + | |||
| + | Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялося про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося… Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, «солдатська цивілізація», як не без іронії висловлюється опові¬дач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кризових моментів тих відносин: «боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом»; трапляється, місцеві любителі вина й «бійців споюють». | ||
| + | |||
| + | '''Жанрова специфіка твору «За мить щастя»''' | ||
| + | |||
| + | Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невели¬кий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вима- льованою дією. | ||
| + | Ознаки новели: | ||
| + | |||
| + | лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів; | ||
| + | |||
| + | строга й усталена конструкція; | ||
| + | |||
| + | наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираже¬ним композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжет¬них мотивів і т.д. | ||
| + | |||
| + | перевага сюжетної одноліншності, зведення до мінімуму кіль¬кості персонажів; | ||
| + | |||
| + | персонажами новели є особистості, як правило, цілком сфор¬мовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини; | ||
| + | |||
| + | автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв; | ||
| + | |||
| + | сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки. | ||
| + | |||
| + | '''Засоби за допомогою яких автор зображує кохання героїв.''' | ||
| + | |||
| + | До | ||
| + | «літо горить, пашіє, п’янить хлопця» | ||
| + | «хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке таке…» | ||
| + | «дух перехоплює ніжністю»; | ||
| + | «руку б її все життя не хоті¬лось би випускати зі своєї»; | ||
| + | «очі були щасливого п’янкого сонця» | ||
| + | Після | ||
| + | «Смерть»; | ||
| + | «Закохані розповіді про Ларисочку»; | ||
| + | «Хіба проти любові закон?»; | ||
| + | «була темно вбрана, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало»; | ||
| + | «мов з хреста знята»; | ||
| + | «А я люблю її…, а я не шкодую»; | ||
| + | «Скрик був, …і жіноча …постать»; | ||
| + | «Сталося все, що мусило статися» | ||
| + | |||
| + | '''Для того, щоб зясувати серед учнів, ознаки престижу держави ми провели опитування на тему "Чи вартий престиж держави життя людини"?''' | ||
| + | |||
| + | У результаті проведеного нами дослідження з'ясували, що для 15% престиж держави – це економічна стабільність, інші 15% - висококваліфіковані кадри, та ще 60% - досягнення у науці і техніці, а найбільше 10% опитуваних вважають – перемоги на престижних конкурсах. | ||
| − | |||
== Висновок == | == Висновок == | ||
| + | Після проведення дослідження ми дійшли висновку, що престиж держави не можна підтримати або підняти за рахунок життів звичайних, навіть і в чомусь винних громадян. | ||
| − | |||
== Корисні ресурси== | == Корисні ресурси== | ||
| + | |||
| + | http://litmisto.org.ua | ||
| + | |||
| + | http://www.ukrtvory.com.ua | ||
| + | |||
| + | http://www.ukrlit.vn.ua | ||
Поточна версія на 23:59, 29 травня 2013
Зміст [сховати]
Зміст
Назва проекту
Філософія миті щастя людини
Автор проекту
Торган Світлана Борисівна
Тема дослідження
Вивчення новели «За мить щастя» Олеся Гончара
Проблемне питання (питання для дослідження)
Чи вартий престиж держави життя однієї конкретної людини?
Гіпотеза дослідження
Престиж держави визначається багатьма рисами, серед яких і міцне економічне становище на світовій арені, і наявність сильних та енергійних молодих кадрів, але за великим рахунком кожна людина трактує по-своєму поняття «престижу держави» та вартість цього престижу для її громадян.
Цілі дослідження
1. Дізнатися про задум написання новели «За мить щастя»
2. Визначити жанрову специфіку твору «За мить щастя»
3. Розглянути засоби за допомогою яких автор зображує кохання героїв.
4. Провести опитування серед учнів школи.
Результати дослідження
Задум написання новели «За мить щастя»
Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялося про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося… Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, «солдатська цивілізація», як не без іронії висловлюється опові¬дач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кризових моментів тих відносин: «боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом»; трапляється, місцеві любителі вина й «бійців споюють».
Жанрова специфіка твору «За мить щастя»
Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невели¬кий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вима- льованою дією. Ознаки новели:
лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів;
строга й усталена конструкція;
наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираже¬ним композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжет¬них мотивів і т.д.
перевага сюжетної одноліншності, зведення до мінімуму кіль¬кості персонажів;
персонажами новели є особистості, як правило, цілком сфор¬мовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини;
автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв;
сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.
Засоби за допомогою яких автор зображує кохання героїв.
До «літо горить, пашіє, п’янить хлопця» «хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке таке…» «дух перехоплює ніжністю»; «руку б її все життя не хоті¬лось би випускати зі своєї»; «очі були щасливого п’янкого сонця» Після «Смерть»; «Закохані розповіді про Ларисочку»; «Хіба проти любові закон?»; «була темно вбрана, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало»; «мов з хреста знята»; «А я люблю її…, а я не шкодую»; «Скрик був, …і жіноча …постать»; «Сталося все, що мусило статися»
Для того, щоб зясувати серед учнів, ознаки престижу держави ми провели опитування на тему "Чи вартий престиж держави життя людини"?
У результаті проведеного нами дослідження з'ясували, що для 15% престиж держави – це економічна стабільність, інші 15% - висококваліфіковані кадри, та ще 60% - досягнення у науці і техніці, а найбільше 10% опитуваних вважають – перемоги на престижних конкурсах.
Висновок
Після проведення дослідження ми дійшли висновку, що престиж держави не можна підтримати або підняти за рахунок життів звичайних, навіть і в чомусь винних громадян.
