Відмінності між версіями «Вікі-стаття учня навчального проекту»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Корисні ресурси)
(Результати дослідження)
 
(не показані 14 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
 
+
  
  
Рядок 6: Рядок 5:
  
 
==Назва проекту==
 
==Назва проекту==
 +
[[Зображення:Med_1111.png|right|]]
  
"Комедію нам дайте, комедію, що бичує страшною сатирою всіх і сміхом через сльози сміється над пороками"
+
Про далекі минулі часи
  
[[Файл:Сто.jpg]]
+
==Автори проекту==
  
==Автор проекту==
+
[http://wiki.iteach.com.ua/Користувач:Домброва_Наталія#.D0.9A.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D1.83.D0.B2.D0.B0.D1.87:.D0.94.D0.BE.D0.BC.D0.B1.D1.80.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.9D.D0.B0.D1.82.D0.B0.D0.BB.D1.96.D1.8F: Домброва Наталія]
 
+
[http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Tanyuska-v Венгеловська Тетяна]
+
  
 
==Тема дослідження==
 
==Тема дослідження==
Вивчення трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» та питання про проблему влади грошей над долями героїв.
+
 
 +
" Змалювання героїчної бороьби русичів проти монголо-атарських нападників у повісті І.Франка "Захар Беркут"
  
 
==Проблема дослідження==
 
==Проблема дослідження==
  
1. Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?
+
Чи можна пожертвувати власною дитиною, заради свого народу?  
  
2. У чому полягає зв’язок грошей і влади?
+
==Гіпотеза дослідження==
  
3. Який головний конфлікт твору?
+
==Мета дослідження==
  
==Гіпотеза дослідження==
+
1. Що нам відомо про Івана Франка?
Коли людина втрачає моральні якості, а над нею бере владу матеріальне багатство, вона перетворюється на жалюгідного «монстра»
+
  
 +
2. Що таке оповідання?
  
[[Файл:Economics (28).jpg|200px]]
+
3. Хто такі тухольльці?
  
=Цілі дослідження=
+
4. Чому Іван Франко назвав своє оповідання саме "Захар Беркут"?
  
1.З'ясувати що таке влада? Хто її має?
+
5. Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання?  
  
2.Пояснити символічність назви трагікомедії «Сто тисяч».
+
==Результати дослідження==
  
3.З'ясувати головний конфлікт твору "Сто тисяч".
+
'''Іван Якович Франко'''
 +
Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої дух і тіло рве до бою заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий. Той корінь бере початок з батьківської хати.
 +
Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю
 +
себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові.
 +
Іван Франко
 +
[[Зображення:217.jpg|right|]]
 +
Іван Якович Франко (народився 27 серпня 1856, Нагуєвичі Дрогобицького повіту — помер 28 травня 1916, Львів) — український філософ, письменник, поет, вчений, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч.
 +
Усебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Він був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем і видавцем. Сюжети для своїх творів Франко черпав із життя і боротьби рідного народу, але також із першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби й Ренесансу. Він був “золотим мостом” між українською і світовою літературами.
 +
Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: “Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи ж чужого голосу, але кожен, почувши ім’я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі”.
  
4.Пояснити вплив грошей на життя головних героїв.
+
'''Повість''' — досить великий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу.
  
==Результати дослідження==
+
Невеликі розміри повість вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів чимало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та ін.).
  
Калитка - заможний селянин, який вже має 200 десятин землі, проте, всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Він мріє: "їдеш день - чия земля? Калитчина! їдеш два - чия земля? Калитчина! їдеш три - чия земля? Калитчина! Диханіє спирає".
+
'''Історія написання повісті та місце дії'''
Але для закупівлі землі необхідні гроші. Для того, щоб викупити 250 десятин землі у сусіднього поміщика Смоквинова, Калитка вирішує піти на ризикований крок: придбати 100 тисяч фальшивих карбованців. Таким чином, Іван Карпенко-Карий зображує людину, яка заради багатства готова піти на злочин.  
+
[[Зображення:576886_384729204933285_1601150765_n.jpg|right|]]
  
Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять грошей і землі, всі думки його і мрії, розмови і вчинки базуються на них. Земля для Калитки — це скарб, основа для наживи, тому він говорить про неї із захопленням, благоговінням: «Ох, земелька, свята земелька, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку... Глянеш оком навколо — це твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і молосується жито: і все то гроші, гроші, гроші...».
+
Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».
 +
Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.
  
Він не бачить іншої мети у житті, як накопичення землі, мріє про той час, коли його «розіпре грішми». Тільки гроші можуть визвати у нього лагідні слова, пісню, хвилинку уваги до жінки, навіть сльози.
+
Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.
 +
Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)
  
У комедії Карпенка-Карого "Сто тисяч" зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця - гроші.
+
Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).
 +
 
 +
[[Зображення:13218984195-1.JPG|center|Село Тухля. Львівська Обл.]]
 +
Село Тухля.Львівська обл.
  
 
==Висновки==
 
==Висновки==
  
Прагнення накопити грошей, землі і визначають життєві принципи головного героя: «лупи і дай», «бери у свого і в чужого».  
+
За висновками опитування ми можемо зробити висновок, що пожертвувати життям власної дитини більшість просто не зможе, тому вчинок Захара Беркута багато хто трактує як відмову від власної житини.
Він засліплений жадобою багатств, для нього навіть життя нічого не варте. Калитка, ставши шахраєм, звироднів морально.
+
Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.
  
Тому, коли людина втрачає моральні якості, а над нею бере владу матеріальне багатство, вона перетворюється на жалюгідного «монстра». Таким став і Калитка.
 
  
 
==Корисні ресурси==
 
==Корисні ресурси==
1.http://www.ukrlib.com.ua/sochin/printout.php?id=20&bookid=14
 
  
2.http://www.ukrlit.vn.ua/making1/9q11e.html
+
[http://www.abc-people.com/data/franko/ Іван Якович Франко]
 +
 
 +
[http://4itaem.com/book/zahar_berkut-208790 "Захар Беркут" - Текст твору]
 +
 
 +
[http://get-tune.net/?a=music&q=%B2%E2%E0%ED+%D4%F0%E0%ED%EA%EE+%C7%E0%F5%E0%F0+%C1%E5%F0%EA%F3%F2 Аудіотекст повісті "Захар Беркут"]
  
3. текст твору : http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/karpenko-karij-ivan/247-ivan-karpenko-karij-sto-tisyach
+
[[Категорія: Шаблони]]

Поточна версія на 22:17, 29 травня 2013



Назва проекту

Med 1111.png

Про далекі минулі часи

Автори проекту

Домброва Наталія

Тема дослідження

" Змалювання героїчної бороьби русичів проти монголо-атарських нападників у повісті І.Франка "Захар Беркут"

Проблема дослідження

Чи можна пожертвувати власною дитиною, заради свого народу?

Гіпотеза дослідження

Мета дослідження

1. Що нам відомо про Івана Франка?

2. Що таке оповідання?

3. Хто такі тухольльці?

4. Чому Іван Франко назвав своє оповідання саме "Захар Беркут"?

5. Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання?

Результати дослідження

Іван Якович Франко

Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої дух і тіло рве до бою заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий. Той корінь бере початок з батьківської хати. 

Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові. Іван Франко

217.jpg

Іван Якович Франко (народився 27 серпня 1856, Нагуєвичі Дрогобицького повіту — помер 28 травня 1916, Львів) — український філософ, письменник, поет, вчений, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений і надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Він був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем і видавцем. Сюжети для своїх творів Франко черпав із життя і боротьби рідного народу, але також із першоджерел людської культури — зі Сходу, античної доби й Ренесансу. Він був “золотим мостом” між українською і світовою літературами. Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: “Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи ж чужого голосу, але кожен, почувши ім’я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі”.

Повість — досить великий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу.

Невеликі розміри повість вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів чимало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та ін.).

Історія написання повісті та місце дії

576886 384729204933285 1601150765 n.jpg

Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше — з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість тота хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей». Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.

Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

Село Тухля. Львівська Обл.

Село Тухля.Львівська обл.

Висновки

За висновками опитування ми можемо зробити висновок, що пожертвувати життям власної дитини більшість просто не зможе, тому вчинок Захара Беркута багато хто трактує як відмову від власної житини. Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.


Корисні ресурси

Іван Якович Франко

"Захар Беркут" - Текст твору

Аудіотекст повісті "Захар Беркут"