Відмінності між версіями «Вікі-стаття "Руйнівна сила грошей над людиною"»
(Створена сторінка: ==Назва проекту== "Руйнівна сила грошей над людиною" ==Автор проекту== Чумаченко Олена О...) |
(→Висновок) |
||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
==Висновок== | ==Висновок== | ||
− | + | В результаті дослідження ми прийшли висновку, що людина, позбавлена духовних цінностей,— аморальна. Калитка — саме такий тип. Гроші руйнують людську душу, спотворюють бачення людиною сенсу буття, свого призначення. Під їх впливом людина деградує і прагне тільки одного – збагачення. | |
− | Гроші руйнують людську душу, спотворюють бачення людиною сенсу буття, свого призначення. Під їх впливом людина деградує і прагне тільки одного – збагачення. | + | |
− | + | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== |
Версія за 23:51, 22 травня 2013
Зміст
Назва проекту
"Руйнівна сила грошей над людиною"
Автор проекту
Чумаченко Олена Олександрівна
Тема дослідження
Трагікомедія Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» - класичний взірець театру корифеїв.
Проблемне питання (питання для дослідження)
Чи варто жити заради збагачення?
Гіпотеза дослідження
Цілі дослідження
1. Дати визначення "театру корифеїв".
2. Опрацювати трагікомедію І. Карпенка-Карого "Сто тисяч".
3. Охарактеризувати героїв твору.
4. Провести опитування серед учнів середніх класів.
Результати дослідження
Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. Із Театром корифеїв також пов'язані імена М. Заньковецької, П. Саксаганського. Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру. Сто тисяч — трагікомедія на чотири дії Івана Карпенка-Карого, основною темою якої є сатира на людську жадобу. Головний герой п'єси Герасим Никодимович Калитка, сільський багатій. На початку п'єси він зустрічається з невідомим євреєм, який пропонує йому махінацію — купити 100 тис. фальшивих рублів, заплативши за них тільки п'ять. Він залишає Калитці зразки фальшивих грошей, які начебто неможливо відрізнити від справжніх, для перевірки якості підробки. Калитка сам боїться піти в банк з фальшивими асигнаціями, і вмовляє зробити це свого кума. Тим часом інший єврей, фактор Гершко Маюфес, пропонує Герасиму надійнішу справу — позичити п'ять тисяч рублів поміщику під залогу його земель. Поміщик не зможе повернути гроші, й земля опиниться в руках Калитки. Кумова поїздка до міста вдалася. «Фальшиві» гроші прийняли. Тоді Герасим зважується на махінацію в повному об'ємі, отримавши мішок «грошей». Втім «гроші» виявилися звичайним папером, і тільки зверху в мішку було кілька пачок зі справжніми купюрами. Втративши п'ять тисяч Калитка пробує повіситися, але його врятував копач Бонавентура. Прийшовши до тями обдурений «махінатор» промовляє: «Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря», на чому п'єса завершується. Окрім основної лінії п'єса містить також і побічні, мета яких краще розкриття характеру головного героя. Одна з побічних ліній — кохання сина Калитки Романа з наймичкою Мотрею, одруженню яких перешкоджає батько. Він мріє поріднитися з мільйонером Терентієм Пузирем. Однак, коли Роман відвідав Пузиря, там з ним обійшлися як з челяддю, що вкрай обурило батька. Коли кум повернувся з міста з радісними звістками, Калитка, бажаючи потайки відсвяткувати подію, погоджується на заручини Романа і Мотрі. Лінія копача Бонавентури вводить у комедію протилежність Калитці - мрійника, який присвятив своє життя тому, щоб ураз розбагатіти, знайшовши закопаний скарб. Образ дружини Калитки, працьовитої простої жінки, допомагає показати скупість Герасима — він, наприклад, змушує її ходити 3 версти до церкви пішки, жаліючи коней. Серед учнів 8-мих класів було проверено дослідження, чи руйнують гроші душу людини. В результаті дослідження було з’ясовано: 78% вважають, що руйнують, 15% - ні, а 7% думають, що це залежить від ситуації.
Висновок
В результаті дослідження ми прийшли висновку, що людина, позбавлена духовних цінностей,— аморальна. Калитка — саме такий тип. Гроші руйнують людську душу, спотворюють бачення людиною сенсу буття, свого призначення. Під їх впливом людина деградує і прагне тільки одного – збагачення.
Корисні ресурси
Трагікомедія І. Карпенка-Карого "Сто тисяч"