Відмінності між версіями «Wiki-стаття "Слова-омоніми в українській мові"»

Поточна версія на 16:05, 15 лютого 2013

Назва проекту

Слова-близнюки

Автори проекту

Учні 5 класу

Тема дослідження

Слова-омоніми в українській мові

Проблема дослідження

Чи є в українській мові слова-близнюки?

Гіпотеза дослідження

В українській мові є слова-омоніми, які виконують важливу стилістичну функцію.

Мета дослідження

Дослідити та проаналізувати слова-омоніми в українській мові, джерела їх походження, функції у мові.

Результати дослідження

Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми з'являються внаслідок: • звукових змін у слові у процесі розвитку мови; • смислових змін у слові у процесі розвитку мови; • випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови; • випадкового збігу звучання форми різних слів. Розрізняють омоніми: • повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав(елемент одягу) — рукав (річки). • часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр. Групи омонімів за значенням: • Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі). • Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г;за́мок — замо́к; бра́ти — брати́). • Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город). • Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (чистий став(ок) — став, як вкопаний). Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища. Кожне переносне значення багатозначного слова обов'яз¬ково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням: вогнище — 1) купа дров, що горить; 2) місце, де розкладали вогонь; 3) своя оселя, родина (у давнину близькі люди зби¬ралися навколо вогнища); 4) центр, зосередження чогось. Омоніми семантичної спільності не мають: бал (оцін¬ка), бал (вечір із танцями); стан (корпус людини), стан (становище), стан (стоянка), стан (механізм, прокатний стан). Лексичні омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові). Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: • Бал¬ка (дерев'яний чи металевий брус), балка (яр): обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми. • Точити (робити гострим), точити (цідити): обидва дієслова змінюються абсолютно однаково. • Моторний (швидкий), моторний (пов'язаний із мотором): обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками та числами. Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм: • Баранці (молоді барани) — має всі форми однини й множини, баранці (піна на гребенях хвиль) — має тільки форми множини. • Захід (одна з чотирьох сторін світу) — має форми лише однини, захід (дія для досягнення якоїсь мети), захід (спуск небесного світила за обрій) — мають і форми однини й множини. • Злити (викликати злість), зли¬ти (полити): у них усі інші форми різні, крім форм минулого часу й умовного способу. Неповними омонімами є також збіги окремих форм різних частин мови: а) іменників і відіменникових прислівників: кружка (довкола) і кружка (родовий відмінок іменника кружок); боком (не прямо) і боком (орудний відмінок іменника бік); б) іменників і звуконаслідувальних вигуків: рип (рипін¬ня — рип дверей) і рип (різкий звук від тертя — двері рип); стук (удар — почувся стук) і стук (різкий звук удару — щось у вікно стук); в) інші випадкові збіги: мати (рідна людина) і мати (володіти чимось); коли (у який час) і коли (наказовий спосіб дієслова колоти); їм (перша особа однини теперішнього часу дієслова їсти) і їм (давальний відмінок займенника вони). У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запози¬чень. Є два випадки звукових збігів таких слів: а) звуковий збіг запозиченого слова з українським: мул (дрібні частинки у водоймах) і мул (назва тварини, за¬позичена з латинської мови); клуб (маса кулеподібної форми) і клуб (назва організації, запозичена з англійсь¬кої); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибетської); б) звуковий збіг різних запозичених слів: гриф (міфічна істота, з грецької), гриф (частина струнного музичного інструмента, з німецької) і гриф (штемпель на документі, з французької); метр (міра довжини, з грець¬кої), метр (віршовий розмір, з грецької) і метр (учитель, з французької); кран (трубка із закривкою, з голландської) і кран (механізм для піднімання вантажів, з німецької).

Висновки

Провівши дослідження та проаналізувавши явище омонімії, можна зробити висновок, що слова-близнюки дійсно є в українській мові і відіграють значну роль у створенні образів ( каламбурів, загадок) в українській літературі.

Корисні ресурси

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8 http://subject.com.ua/ukrmova/zno/84.html http://znaimo.com.ua/%D0%9E%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC http://ukrainskamova.at.ua/publ/leksika/omonimi/5-1-0-56