Відмінності між версіями «Виникнення та розквіт Київської Русі»
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
У ІХ ст. у результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов’янських племен була заснована одна з найбільших великих держав середньовічної Європи. Вона охоплювала територію від Чорного до Білого морів, від Карпат до Волги. | У ІХ ст. у результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов’янських племен була заснована одна з найбільших великих держав середньовічної Європи. Вона охоплювала територію від Чорного до Білого морів, від Карпат до Волги. | ||
| − | + | '''Передумови утворення держави''' | |
| − | + | ||
| − | + | '''Внутрішні''' | |
| − | + | ||
| − | + | •розвиток господарства у східних слов’ян | |
| − | + | ||
• зростання продуктивності праці | • зростання продуктивності праці | ||
| Рядок 76: | Рядок 74: | ||
• зосередження князями влади в своїх руках, формування військових загонів - дружин | • зосередження князями влади в своїх руках, формування військових загонів - дружин | ||
| − | + | ||
| − | + | '''Зовнішні''' | |
| + | |||
| + | • Потреба в організації захисту від зовнішніх ворогів | ||
| + | |||
Племінні княжіння заклали фундамент східнослов’янської державності. Наймогутнішим було племінне княжіння полян, яке стало ядром формування Київської держави. Центром цієї держави був Київ. | Племінні княжіння заклали фундамент східнослов’янської державності. Наймогутнішим було племінне княжіння полян, яке стало ядром формування Київської держави. Центром цієї держави був Київ. | ||
Версія за 19:22, 29 грудня 2012
Назви союзів племен |
Територія розселення |
Головні міста |
| Поляни | Середнє Подніпров’я, між річками Тетеревом і Россю | Київ |
| Древляни | Між рр.. Горинь-Прип’ять-Тетерів-Дніпро | Іскоростень |
| Сіверяни | Лівобережжя України:між рр.Десна-Ворскла | Чернігів, Новгород-Сіверський |
| Тиверці | Між нижніми течіями Дністра і Прута аж до Чорного моря | Білгород над Дністром |
| Уличі | Між річками Південний Буг - Дніпро | Місто-порт Олешшя |
| Волиняни, дуліби | Волинь, басейн річки Західний Буг | Теребовля |
| Білі хорвати | Прикарпаття - Закарпаття | Ужгород |
Назва |
Територія |
Стосунки із слов'янами |
| Хозари | Приазов‘я та Прикаспій | Київ |
| Вікінгі (Нормани) | Хозарський каганат (Семедер, потім Ітіль)6 ст | Сіверяни, В‘ятичі та радимичі платили данину. |
У ІХ ст. у результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов’янських племен була заснована одна з найбільших великих держав середньовічної Європи. Вона охоплювала територію від Чорного до Білого морів, від Карпат до Волги.
Передумови утворення держави
Внутрішні
•розвиток господарства у східних слов’ян
• зростання продуктивності праці
• зникнення потреби в спільному обробітку землі
• збагачення окремих родин
• виділення родоплемінної знаті
• перетворення знаті на землевласників
• виникнення замість племінних союзів племінних княжінь
• зосередження князями влади в своїх руках, формування військових загонів - дружин
Зовнішні
• Потреба в організації захисту від зовнішніх ворогів
Племінні княжіння заклали фундамент східнослов’янської державності. Наймогутнішим було племінне княжіння полян, яке стало ядром формування Київської держави. Центром цієї держави був Київ.
Внутрішня |
Зовнішня |
Аскольд і Дір | |
| Запровадження християнства 60 рр ІХ ст | Міжнародне визнання Русі
860 похід на Візантію |
Олег (882-912) | |
| Об´єднання держави
Приєднання древлян, сіверян, (дань, місцеві князі, васалітет), радимичі, уличі, тиверці, не слов´яни (меря, весь, чудь) |
Білі хорвати, тиверці і волиняни спільний похід на Візантію
907, 911 походи на Візантію (прибив щит на ворота) походи на Кавказ та Каспій походи проти угорців |
Ігор (912-945) | |
| Опір древлян і уличів проти підвищення данини | 915 з´явилися печеніги
920 перший бій 941 похід на Візантію (поразка) |
Ольга (945-964) | |
| Ліквідація місцевих князів у древлян
впорядкування данини: «устав», «урок», «оброк» Створення адміністративно-податкових одиниць – погостів +судова влада державні мисливські угіддя (продаж хутра. меду, віску Прийняла християнство |
Посли до германського імператора Оттона І – Християнська місія до Київської Русі |
Святослав(964-972) | |
| Розподіл князівств: Ярополк – Київ, Олег - Древляни, Володимир - Новгород | Похід на Волську Булгарію
Розгромив Хазарський каганат 968 Похід в Болгарію 968 Другий похід на Болгарію, напад печенігів на Київ, на шляху додому вбито |
Ярослав Мудрий (1019-1054) | |
| Сини Володимира: Святополк окаянний (зять Болеслава Хороброго (Польща), вбив Бориса і Гліба, боровся з Ярославом, Польща захопила Червенські міста
1019 Ярослав зайняв Київський стіл “Руська Правда” – перший звід письмового права. 1036 Побудував Софію Київську. 1016 поділ Русі по Дніпру Ярослав Правобережжя (Київ), Мстислав Лівобережжя (Чернігів) 1036 об´єднання |
Відвоював Червенські землі, але Закарпаття залишилось Угорщині
«Тесть Європи» 1019 битва на Альті – Ярослав переміг святополка і печенігів 1036 Розбив печенігів |
Ярославичі: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав – тріумвірат 20 років | |
| 1072 «Правда Ярославичів» - скасування кровної помсти, захист прав залежних селян, регулювання феодальних відносин.
Єдиновладдя Всеволода, але автономія уділів (допомагав син Володимир) 1093 Святополк зблизився з Володимиром 1097 Любецький з´їзд – вотчини, припинити усобиці, спільна боротьба проти половців (ініціатива Володимира Мономаха) |
Поява половців
1068 Альта поразка від половців |
Володимир Мономах (1113-1125) | |
| 1113 Повстання в Києві
«Статут Володимира Мономаха» доповнення до «Руської Правди» - поступки городянам, обмеження лихварства, захист напівзалежних селян, купців Васаліні відносини між Києвом та князівствами "Повчання дітям" |
1103, 1111, 1113 походи проти половців |
1125-1132 Мстислав Володимирович | |
