Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.»
(→Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.) |
(→Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.) |
||
| Рядок 89: | Рядок 89: | ||
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі | Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі | ||
|-} | |-} | ||
| + | |||
Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське. | Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське. | ||
Версія за 17:24, 28 грудня 2012
1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.
Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.
1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.
Зміст
Словничок
• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.
• Панщина – форма відробітку на землі феодала.
• Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).
• Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.
• Унія – об’єднання.
• Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).
• Сеймики – зібрання шляхти.
• “Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.
• Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.
• Партачі – позацехові ремісники (православні українці).
Економічна розвиток
“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину. Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.
Колонізація
Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.
Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.
Магдебурське право
Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.
В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.
Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.
Міське населення: патріціат (купецько-лихварська вірхівка), поспільство (цехова верхівка), міські низи. Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.
Закріпачення селян
Дике поле – незаселені території.
Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.
Фільварки та панщина.
Закріпачення селян:
“Устав на волоки” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.
Литовські статути (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.
Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.
Передумови об’єднання:
Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу. - Боротьба українських князів за автономію. - Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.
Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.
Умови Люблінської унії
Спільне |
Відмінне |
| Річ Посполита (республіка)
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі Єдина грошова система, зовнішня політика |
Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі |
