Відмінності між версіями «Педрада. Модуль 5»
(→3 група) |
Backotv (обговорення • внесок) (→1 група) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
=1 група= | =1 група= | ||
Яким чином я переконаюсь, що мої учні досягнуть вимог державних освітніх стандартів і програм, якщо при навчанні я буду використовувати відкриті завдання і метод проектів? | Яким чином я переконаюсь, що мої учні досягнуть вимог державних освітніх стандартів і програм, якщо при навчанні я буду використовувати відкриті завдання і метод проектів? | ||
− | + | Учні самостійно формують навчальний зміст та проводять самостійне дослідження в проектній діяльності і отримують відомості і знання від учителя та відтворюють їх. При організації навчання, що будується на врахуванні навчальних потреб учнів, вони складають стандартні тести та іспити. Це означає, що їх знання відповідають державним освітнім стандартам та програмам. Потрібно звернути увагу на питання, які пов’язані із кількісним вимірюванням і оцінюванням знань та вмінь учнів, отриманих під час виконання завдань навчальних проектів, враховуючи при цьому часові обмеження, яких учні мають дотримуватися під час виконання проектів. | |
Версія за 14:01, 26 грудня 2012
1 група
Яким чином я переконаюсь, що мої учні досягнуть вимог державних освітніх стандартів і програм, якщо при навчанні я буду використовувати відкриті завдання і метод проектів? Учні самостійно формують навчальний зміст та проводять самостійне дослідження в проектній діяльності і отримують відомості і знання від учителя та відтворюють їх. При організації навчання, що будується на врахуванні навчальних потреб учнів, вони складають стандартні тести та іспити. Це означає, що їх знання відповідають державним освітнім стандартам та програмам. Потрібно звернути увагу на питання, які пов’язані із кількісним вимірюванням і оцінюванням знань та вмінь учнів, отриманих під час виконання завдань навчальних проектів, враховуючи при цьому часові обмеження, яких учні мають дотримуватися під час виконання проектів.
2 група
Якщо учні самостійно управляють своїм навчальним процесом, визначають напрямки свого навчання, то як я маю пересвідчитись у тому, що вони отримують при цьому знання та вміння, необхідні для 21 століття? 1) Використання різноманітних форм контролю отриманих знань, умінь і навичок: тестування, практичні роботи, самостійні роботи, творчі та дослідницькі завдання. 2) Участь в олімпіадах різних рівнів та аналіз їх результативності. 3) Участь в наукових товариствах та МАН. 4) Участь в заочних конкурсах, таких як "Кенгуру", "Левеня", "Колосок" та інші. 5) Вміння користуватись технологіями 21 століття: Інтернет, MS Office. 6) Успішна здача ЗНО та конкурентоспроможність при вступі у вищі навчальні заклади.
3 група
Як мені забезпечити об'єктивне оцінювання навчальних досягнень кожного учня, якщо вони працюють у малих групах при виконанні проектів? Будемо виходити з того, що процес оцінювання проектної діяльності студентів як і будь-якої навчальної діяльності взагалі і проектної зокрема передбачає реалізацію таких функцій: – навчальна функція, що зумовлена зворотним зв'язком як передумовою підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб'єкти – викладач і студент, і за цієї умови система навчання може функціонувати ефективно лише з дотриманням дії прямого і зворотного зв'язків; – діагностична функція сутність якої полягає у виявленні прогалин у знаннях студентів, тому важливо своєчасно виявити недоліки, працювати над їх усуненням; – стимулююча функція аналізу й оцінювання навчальної діяльності студентів зумовлюється психологічними особливостями людини, що виявляється в бажанні особистості отримати оцінку результатів своєї діяльності, зокрема навчальної. Викладач повинен допомогти студентам усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулює їх до активної пізнавальної діяльності; – виховна функція полягає у впливі аналізу й оцінки навчальної діяльності на формування в студентів низки соціально-психологічних якостей: організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості й охайності, наполегливості та ін. – розвивальна функція виявляється в тому, що студент, отримавши оцінку, відчуває бажання і потребу в активізації пізнавальної діяльності, це стимулює особистість до розвитку психічних властивостей і процесів – волі, уваги, мислення, мовлення та ін.; – коригувальна функція полягає у тому, що на основі виявленого рівня знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, причин неуспішності вживаються заходи щодо їх усунення; – прогностична функція у результаті реалізації якої викладач отримує дані для оцінки результатів своєї праці, методики, для подальшого їх удосконалення; оцінювання результатів навчальної діяльності студента допомагає йому скоригувати, поліпшити свою навчальну роботу. – контролююча функція дає можливість визначити і співвіднести рівень знань, умінь, навичок студента з вимогами навчальної програми, забезпечити об'єктивність оцінювання, підготуватися до засвоєння нового навчального матеріалу.