Відмінності між версіями «Вікі-стаття "Видобування атомної енергії в Україні"»

Версія за 15:08, 8 листопада 2012

Назва проекту

"Видобування атомної енергії в Україні"

Автори проекту

Грабинський Андрій, Фесенко Владислав

Тема дослідження

Проблема дослідження

Який механізм отримання енергії з атома?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні: на скільки можливим є процесс виготовлення ядерного пального в Україні

Мета дослідження

Результати дослідження

Україна має потужний промисловий комплекс, для роботи якого потрібна електроенергія, оскільки це невід’ємна частка без якої його розвиток значно гальмується, а подекуди взагалі неможливий. Зараз в Україні діють 4 АЕС (Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південно – українська. В експлуатації на АЕС України 13 енергоблоків із встановленою потужністю – 11848 мВТ. На 11 енергоблоках АЕС України встановлено реактори серії ВВЕГ – 1000 і на двох енергоблоках реактори серії ВВЕГ – 440 Проектний термін їх експлуатації 30 років. Через 10 – 20 років майже всі АЕС України відпрацюють свій термін. Головна проблема паливо – забезпечення АЕС криється в тому, що 100% паливних збірок доводиться імпортувати з Росії, тобто існує цілковита енергетична залежність в цьому питанні. Для забезпечення надійної роботи АЕС України і запобігання зупинки енергоблоків через непередбачені обставини при забезпеченні свіжим ядерним паливом, доцільно було створити державний запас свіжого ядерного палива. Оскільки в Україні існує 5 підприємств по видобуванню і переробці уранової руди та деяких інших компонентів для виготовлення ядерного палива, то для підвищення енергетичної безпеки держави бажано створити основні елементи власного яд. паливного циклу (ЯПЦ). Проте при цьому повинна бути доведена економічна ефективність створення відповідного підприємства продуктивністю біля 300 т урану в рік. Доцільно при цьому розглянути можливість кооперування в його спорудженні з Чехією, Болгарією, Словаччиною й Угорщиною, що експлуатують АЕС радянської конструкції і відчувають ті ж труднощі, що й Україна. Але найбільш реальним може стати розвиток тих ланок створення паливних збірок для реакторів ВВЕР, для яких в Україні існують об’єктивні передумови: власна урано - видобувна промисловість, запаси якісних цирконієвих руд, металургійний потенціал. Розвиток цих компонентів та їх залучення у виробництво паливних збірок дозволить знизити вартість поставок яд. палива для АЕС та істотно скоротити валютні витрати. Найбільш актуальним з економічної та політичної точок зору є створення власних сховищ ВЯП. Таке сховище введене у дію 2000 року на Запорізькій АЕС. Необхідно форсувати будівництво аналогічних сховищ на інших АЕС. Це не тільки дозволить щорічно заощаджувати біля 100 млн. доларів США, але й забезпечити енергетичну незалежність України.

Висновки

Таким чином на сучасному етапі розвитку атомної галузі в Україні є всі передумови для створення власного виробництва ядерного пального.В Україні видобування власного природного урану становить 500 – 800 т. на рік, що забезпечує лише незначну частину загальних потреб (2,8 тис.т. урану на рік) вітчизняної ядерної промисловості. Решту Україна купує в Росії, але до 2015 р. має намір на 100% забезпечити себе власним ураном.Україна належить до провідних урановидобувних країн світу, запаси її оцінюються в 366 тис. т., розвідані запаси – у 31 тис. т. урану із собівартістю видобування кілограму 40-80 доларів США. На території України знаходиться одна з найбільших у світі урановорудних провінцій. Уранові родовища розташовані в основному в межах Кіровоградської області. За досить низького вмісту урану в рудах, родовища України мають низку особливостей, які забезпечують конкурентну здатність виробленого уранового концентрату. Наявність найбільших в Європі покладів уранової руди дасть можливість Україні до кінця ХХІ століття впевнено розвивати атомну енергетику. На розвиток урановидобувних потужностей і збільшення видобутку уранової сировини Україна до 2015 року має намір направити 12 млрд. грн. (близько 2,4 млрд. дол.).

Корисні ресурси