Відмінності між версіями «Wiki-стаття "Досягнення в соціальній сфері"»
(→Корисні ресурси) |
|||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
В місті розвивалась соціальна інфраструктура, було збудовано ряд громадських споруд : будинок культури рафінадного заводу, широкоекранний кінотеатр "Дружба", клуб, середня школа №1, і додатковий корпус середньої школи №2, побутовий комбінат. | В місті розвивалась соціальна інфраструктура, було збудовано ряд громадських споруд : будинок культури рафінадного заводу, широкоекранний кінотеатр "Дружба", клуб, середня школа №1, і додатковий корпус середньої школи №2, побутовий комбінат. | ||
| − | Розгорнулося житлове будівництво. За повоєнні роки було збудовано 11 тис. кв. метрів державної житлової площі і 1114 індивідуальних житлових будинків. Було заасфальтовано 9,7 тис. кв. м вулиць і тротуарів. Розширилась водогінна мережа, яка становила близько 2 тис. метрів. | + | Розгорнулося житлове будівництво. |
| + | [[Файл: Нова_школа.JPG | thumb]] | ||
| + | |||
| + | За повоєнні роки було збудовано 11 тис. кв. метрів державної житлової площі і 1114 індивідуальних житлових будинків. Було заасфальтовано 9,7 тис. кв. м вулиць і тротуарів. Розширилась водогінна мережа, яка становила близько 2 тис. метрів. | ||
До послуг населення було 18 | До послуг населення було 18 | ||
магазинів, 20 яток, 4 їдальні, ресторан. 2 хлібозаводи, автопідприємство № 18040,побутовий комбінат. В сфері обслуговування | магазинів, 20 яток, 4 їдальні, ресторан. 2 хлібозаводи, автопідприємство № 18040,побутовий комбінат. В сфері обслуговування | ||
| Рядок 23: | Рядок 26: | ||
У 1965 році було відкрито музично школу. Вчительський колектив міста налічував 89 осіб. Центрами культурно-просвітницької роботи були три клуба із залами на 1150 місць. Будинок культури рафінадників налічував 650 місць, там працювали гуртки художньої самодіяльності, в яких брало участь понад 160 осіб. | У 1965 році було відкрито музично школу. Вчительський колектив міста налічував 89 осіб. Центрами культурно-просвітницької роботи були три клуба із залами на 1150 місць. Будинок культури рафінадників налічував 650 місць, там працювали гуртки художньої самодіяльності, в яких брало участь понад 160 осіб. | ||
| − | Був широкоекранний кінотеатр на 450 місць, чотири бібліотеки з книжковим фондом 40 тис. екземплярів. Діяли історико - краєзнавчий музей на громадських засадах, музей рафінадного заводу і музей бойової і трудової слави міста. | + | Був широкоекранний кінотеатр на 450 місць, [[Файл:Афішна_тумба.JPG | thumb | left | Афішна_тумба]] чотири бібліотеки з книжковим фондом 40 тис. екземплярів. Діяли історико - краєзнавчий музей на громадських засадах, музей рафінадного заводу і музей бойової і трудової слави міста. |
| − | Помітне місце в культурному та громадському житті міста займало святкування Дня Дружби. Йогосвяткували навесні, на святкування з'їжджалися представники РСФРР, УРСР, БРСР , проводився святковий мітинг, виступали фольклорні колективи з трьох республік, | + | Помітне місце в культурному та громадському житті міста займало святкування Дня Дружби. [[Файл:День_дружби.jpg | thumb]] |
| + | Йогосвяткували навесні, на святкування з'їжджалися представники РСФРР, УРСР, БРСР , проводився святковий мітинг, виступали фольклорні колективи з трьох республік, | ||
відбувалися фестивалі мистецтв. Святкові заходи зазвичай проводилися на міському стадіоні, туди сходилися і старі, й малі. Увечері, на завершення святкування, був великий салют. | відбувалися фестивалі мистецтв. Святкові заходи зазвичай проводилися на міському стадіоні, туди сходилися і старі, й малі. Увечері, на завершення святкування, був великий салют. | ||
В ознаменування 300-річчя Переяславської ради у місті був встановлений пам'ятник Богдану Хмельницькому. | В ознаменування 300-річчя Переяславської ради у місті був встановлений пам'ятник Богдану Хмельницькому. | ||
| Рядок 30: | Рядок 34: | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | У період "застою" справді покращилося соціальне становище мешканців міста Дружби:збільшилася площа житлового фонду,школи цілком забезпечували освітні потреби дітей нашого міста,система кооперативної торгівлі забезпечувала потреби населення у товарах повсякденного вжитку.Дружбівці мали можливість культурно проводити свій вільний час,відвідуючи кіносеанси,гуртки,концерти самодіяльних колективів.Незважаючи на деякі негативні явища у соціальній сфері,такі як черги за товарами повсякденної необхідності,дефіцит,недостатні темпи житлового будівництва,"жити стало краще,жити стало веселіше!"Отже,наша гіпотеза підтвердилася. | ||
| + | |||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | |||
| + | http://narodna.pravda.com.ua | ||
| + | |||
| + | http://hklib.npu.edu.ua | ||
| + | |||
| + | http://www.scribd.com | ||
| + | |||
| + | http://www.scribd.com | ||
| + | |||
| + | http://ukrmap.su/uа | ||
| + | |||
| + | http://www.google.ru/searc | ||
Поточна версія на 12:51, 23 квітня 2012
Зміст
Назва проекту
«Епоха «застою»:штрихи до портрету»
Автори проекту
Учні 11Б класу Дружбівського НВК:ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ
Тема дослідження
Зміни у соціальній сфері у період "застою"
Проблема дослідження
Як змінилася соціальна сфера м.Дружби у 1964-1985рр.?
Гіпотеза дослідження
Життя мешканців міста Дружби в період «застою»змінилося на краще.
Результати дослідження
В місті розвивалась соціальна інфраструктура, було збудовано ряд громадських споруд : будинок культури рафінадного заводу, широкоекранний кінотеатр "Дружба", клуб, середня школа №1, і додатковий корпус середньої школи №2, побутовий комбінат.
Розгорнулося житлове будівництво.
За повоєнні роки було збудовано 11 тис. кв. метрів державної житлової площі і 1114 індивідуальних житлових будинків. Було заасфальтовано 9,7 тис. кв. м вулиць і тротуарів. Розширилась водогінна мережа, яка становила близько 2 тис. метрів. До послуг населення було 18 магазинів, 20 яток, 4 їдальні, ресторан. 2 хлібозаводи, автопідприємство № 18040,побутовий комбінат. В сфері обслуговування було зайнято більш ніж 800 осіб. Медичну допомогу населенню надавали 2 лікарні на 115 ліжок, поліклініка, 2 медпункти, аптека. Були дитяче та пологове відділення. У місті працювали 15 лікарів і 72 особи молодшого медичного персоналу. Діти виховувалися в трьох дитячих садках. У місті налічувалося 5 шкіл – 2 середні, середня школа робітничої молоді,восьмирічна і початкова. Всього у школах міста навчалося 2978 учнів. Із них у першу зміну навчалося 2227, у другу – 751. Мова навчання у середніх школах – російська, у восьмирічній та початковій – українська. (История города Дружбы, 1963) Кількість учнів у дружбівських школах на 1963 р.
У 1965 році було відкрито музично школу. Вчительський колектив міста налічував 89 осіб. Центрами культурно-просвітницької роботи були три клуба із залами на 1150 місць. Будинок культури рафінадників налічував 650 місць, там працювали гуртки художньої самодіяльності, в яких брало участь понад 160 осіб.
Був широкоекранний кінотеатр на 450 місць, чотири бібліотеки з книжковим фондом 40 тис. екземплярів. Діяли історико - краєзнавчий музей на громадських засадах, музей рафінадного заводу і музей бойової і трудової слави міста. Помітне місце в культурному та громадському житті міста займало святкування Дня Дружби.Йогосвяткували навесні, на святкування з'їжджалися представники РСФРР, УРСР, БРСР , проводився святковий мітинг, виступали фольклорні колективи з трьох республік, відбувалися фестивалі мистецтв. Святкові заходи зазвичай проводилися на міському стадіоні, туди сходилися і старі, й малі. Увечері, на завершення святкування, був великий салют. В ознаменування 300-річчя Переяславської ради у місті був встановлений пам'ятник Богдану Хмельницькому. На початку 70-х pp. було створено меморіальний комплекс - Сквер Слави, будівництвом якого керував голова міської ради Марченко Іван Герасимович. Йому допомагав фронтовик Дубогриз Віктор Володимирович. Будівництву комплексу також сприяла допомога місцевої військової частини.
Висновки
У період "застою" справді покращилося соціальне становище мешканців міста Дружби:збільшилася площа житлового фонду,школи цілком забезпечували освітні потреби дітей нашого міста,система кооперативної торгівлі забезпечувала потреби населення у товарах повсякденного вжитку.Дружбівці мали можливість культурно проводити свій вільний час,відвідуючи кіносеанси,гуртки,концерти самодіяльних колективів.Незважаючи на деякі негативні явища у соціальній сфері,такі як черги за товарами повсякденної необхідності,дефіцит,недостатні темпи житлового будівництва,"жити стало краще,жити стало веселіше!"Отже,наша гіпотеза підтвердилася.
