Відмінності між версіями «Роздуми маленького цуценя»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Зображення: | + | [[Зображення:Цуценя.jpg |thumb|250x300px|А це я, цуценя!]] |
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | "Нарешті прийшла довгоочикувана весна! Адже мені, маленькому цуценяті, так холодно і голодно довгими зимовими днями. | ||
| + | Добре хоч є смітники, на них є чим поживитись та й де погрітись. Ось гарна смачна кісточка, ой, а це що так гарно пахне... | ||
| + | Як добре! Чому людям не подобаються смітники? Чому вони весь час бажають їх прибрати? Що тоді робити нам?" - відшукуючи смачненькі кісточки роздумувало маленьке цуценяю. Адже саме за допомогою смітників я і мою друзі можуть жити,як у раю! | ||
| + | Смітник - це ніби магазин,у якому є усе,чого душі завгодно. Люди - є дуже жорстокі до кинутих тварин, і якщо б не смітники, | ||
| + | я б помер... Люди хочуть знищити усе,що заважає їм жити,а як же я...Чому вони ніколи не думають про тих,кого покинули? | ||
| + | Дякуючи смітникам,я не лише можу смачно поживитися,але й знайти притулок - теплий і такий рідний дім! | ||
| + | Прошу Вас,люди зупиніться,не треба руйнувати те,що залишилося у мене,адже я нічий і нікому не потрібен! | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Приклад учнівської роботи про проблему сміття в Дніпропетровській області|'''Повернутися на домашню сторінку проекту''']] | [[Приклад учнівської роботи про проблему сміття в Дніпропетровській області|'''Повернутися на домашню сторінку проекту''']] | ||
Поточна версія на 20:50, 17 квітня 2012
"Нарешті прийшла довгоочикувана весна! Адже мені, маленькому цуценяті, так холодно і голодно довгими зимовими днями.
Добре хоч є смітники, на них є чим поживитись та й де погрітись. Ось гарна смачна кісточка, ой, а це що так гарно пахне...
Як добре! Чому людям не подобаються смітники? Чому вони весь час бажають їх прибрати? Що тоді робити нам?" - відшукуючи смачненькі кісточки роздумувало маленьке цуценяю. Адже саме за допомогою смітників я і мою друзі можуть жити,як у раю!
Смітник - це ніби магазин,у якому є усе,чого душі завгодно. Люди - є дуже жорстокі до кинутих тварин, і якщо б не смітники,
я б помер... Люди хочуть знищити усе,що заважає їм жити,а як же я...Чому вони ніколи не думають про тих,кого покинули?
Дякуючи смітникам,я не лише можу смачно поживитися,але й знайти притулок - теплий і такий рідний дім!
Прошу Вас,люди зупиніться,не треба руйнувати те,що залишилося у мене,адже я нічий і нікому не потрібен!
