Відмінності між версіями «Психолого-педагогічний семінар»

Поточна версія на 10:27, 20 жовтня 2017

Корекція в педагогічній діяльності

Мета:познайомити педагогів з терміном «педагогічна корекція», її основними видами та принципами проведення; визначити основні причини прояву порушень у поведінці та пізнавальному розвитку дітей;актуалізувати знання педагогів про методи надання ефективної допомоги дітям із різними порушеннями; сприяти розвитку педагогічної компетентності, створенню атмосфери взаємодопомоги.

Матеріал: дошка, маркери, конструктор,пластилін, папір, ножиці. фарби,гнучка проволока. (мотузка), картон , 3 листки з рекомендаціями роботи з дітьми, мультфільм «Хороший мультик про то, как нужно добиваться своей цели»

1.Вступ Створюючи інноваційне та креативне освітнє середовище, ми прагнемо забезпечити умови для здорового, гармонійного розвитку кожної дитини, і саме тому питання педагогічної корекції набувають великого значення. Науковий аналіз проблеми та досвід педагогічних колективів області дозволили визначити основні стратегії діяльності на четвертому етапі реалізації проекту. Пріоритетними на даному етапі мають стати два напрямки: 1.корекційна робота, пов'язана з необхідністю виправлення деяких недоліків, що заважають дітям та педагогам досягти високих результатів;

2.дослідженая, узагальнення та впровадження кращого педагогічного досвіду з питань створення креативного освітнього середовища та впровадження освітніх технологій, спрямованих на становлення й розвиток інноваційної особистості.

ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ актуальна для будь-яко¬го навчального закладу, адже вона передбачає виправлення недоліків, що виникають у засвоєнні знань, розвитку особистості, поведінці окремої дитини або групи З цими проблемами стикається кожен педагог, і від розуміння ним основних завдань, форм і методів корекційної роботи залежить ефективність навчально-виховно¬го процесу, рівень розвитку та ви-хованості дітей.

2.Вправа «Мозковий штурм» Які негативні явища можуть стати об'єктами педагогічної корекції?

 невстигання, обумовлене як низьким рівнем розвитку когнітивннх процесів, так і відсутністю мотивації;

 емоційні порушення, зокрема емоційна нестабільність, педагогічна занедбаність;

 низь¬кий рівень розвитку комунікативної сфери та конфліктність;

 неврегульовані стосунки дітей та батьків тощо.

3. Практичне завдання «Чому діти різні?» (інтерактивна форма проведення «Акваріум»

Мета: допомогти педагогам усвідомити можливі причини різних відхилень у пізнавальному розвитку та поведінкових реакцій дітей. Матеріали:Конструктор,пластилін,папір,ножиці,гнучка проволока(мотузка),картон, ножиці

Хід завдання

Групі із 6 педагогів пропонується обрати для себе будь-який із підготовлених наборів матеріалу і спробувати виготовити із нього коло. Практична група виконує завдання у присутності спостерігачів. Частина учасників семінару спостерігає за діями «практиків» і відмічають, хто і як виконує завдання: кому легше, кому важче, хто швидше впорався, хто повільніше. Після виконання завдання педагоги-«практики» діляться своїми відчуттями від процесу виконання, а «спостерігачі» обговорюють результати ви¬конання роботи кожного та відчуття своїх колег. Необхідно проаналізувати виготовлені «кола»:

 однакові вони чи різні?

 Чому різні та від чого це залежить?

 Що можуть зробити педагоги-«практики» з отриманим матеріалом?

 Чи все можливе вони зробили, щоб їхнє «коло» вийшло кращим за інші?

 Що ще можна було зро¬бити для досягнений найкращого результату, а що цьому заважало?

Після обговорення психолог допомагає педагогам встановити зв'язок між виготовленими колами та дітьми з різними відхиленнями в розвитку пізнавальної сфери та поведінкових реакцій. Що спільного?

Висновки: Матеріал для роботи був різним, тому і кожне коло було не схоже одне на одне. Усім педагогам довелося докласти чимало зусиль, щоб зі свого матеріалу виготовити заданий предмет, але кожен впорався із завданням, хоча і по-різному. Проведемо паралель: діти мають різні індивідуальні особливості не за власним бажанням і відбором, а вже успад¬ковані від своїх батьків або через порушення внутрішньоутробного розвитку, у чому немає їхньої вини. Педагогу треба докласти своїх зусиль та професійної майстерності, знайти ефективні засоби, щоб допомогти кожній без винятку дитині розвивати свої природні мож¬ливості в повній мірі

4.Інформаційне повідомлення «Основні принципи та стратегії корекційного процесу»

Педагогічний вплив на дітей з такими порушеннями завжди корекційно спрямований, і педагогу варто, перш за все, визначити, що потрібно дитині для здорового та гармонійного розвитку. Цьому допоможуть відповіді на три конкретні запитання:

 Що є на сьогодні? Чим викликані наявні проблеми?

 Що має бути? Що потрібно змінити?

 Що треба зробити для досягнення позитивного результату?

Корекція є однією із форм надання психолого-педагогічної допомоги. Вона може здійснюватися вихователем у повсякденному педагогічному процесі шляхом зміни ставлення до дітей, реорганізації діяльності дітей, а також шляхом використання спеціальних методів педагогічного впливу: ігор, тренінгів, консультацій, роботи з батьками.Існують дві основні стратегії корекцїйного процесу: симптома¬тична та каузальна. Симптоматична корекція передбачає вплив на безпосередні прояви того чи іншо¬го відхилення. Так, щоб знизити рівень агресивності дитини, вихова¬тель може заспокоїти її, відволікти увагу, перемістити агресію на до¬ступний об'єкт, використавши для цього ігрову ситуацію тощо. Про¬те, при використанні такої стратегії можна дещо покращити поведін¬ку, але проблема не зникне. Каузальна корекція спрямована на причину негативного явища, на усунення тих чинників, що спо¬нукають дитину до неадекватної поведінки. Це може бути відсутність батьківської любові до дитини, неприйняття однолітками, психологічна незахищеність. У такому разі необхідно працювати з родиною, впливати на оточення дитини, сприяти гуманізації стосунків у групі, підвищувати соціальний статус дитини.Корекція буде успішною, якщо обидві стратегії використовуватимуться одночасно.

Обираючи засоби корекційного впливу, вихователь має орієнтуватися на цілісний розвиток особистості дитини: будь-яке явище має розглядатися у взаємозв'язку з іншими проявами діяльності дитини. Тобто, йдеться не про виправлення якоїсь окремої риси, а особистості в цілому. Та ж агресивність може бути наслідком невпевненості у собі, тривожності, низької самооцінки. Впливаючи на кожен із цих чинників, педагог буде наближатися до вирішення визначеної проблеми.

Здійснюючи корекційну роботу, важливо враховувати основні принципи в організації:

1.Принцип активності всіх учасників корекцїйного процесу .

2. Принцип поєднання нормативності розвитку та врахування особистих досягнень потребує врахування вікових та індивідуальних потреб і можливостей дитини. Норма¬тивність розвитку передбачає відповідність певним віковим нормам. Проте, набагато важливіше бачити досягнення дитини, що засвідчують її зростання як особистості. Саме цей чинник стає важливим критерієм ефективності корекцїйного процесу.

3.Принцип орієнтації на «зону найближчого розвитку» тісно пов'язаний з попереднім. Усвідомлюючи можливості найближчого розвит¬ку дитини, педагог має пропону¬вати такі завдання та види діяль-ності, які поступово просувають її вперед без перевантаження та втрати мотивації.

4.Принцип моделювання особистісно-значимих ситуацій полягає в тому, що дорослий спеціально моделює ситуації, які є важливими для дитини, створюють перспективи для особистих досягнень. Накопичення позитивного індивідуального досвіду створить сприятливі умови для набуття рис характеру, що допоможуть дитині подолати труднощі та стати успішною.

5.Принцип зміни значимих відносин орієнтує педагогів на досягнення успіху в корекційній роботі за умови зміни ставлення вчителів, батьків, однокласників до дитини. Саме тому педагог має розглядати це питання комплекс¬но, розуміючи, що успішність корекцій них впливів суттєво зале¬жить від гармонізації життєдіяль¬ності та спілкування, мікроклімату класного колективу тощо.

6.Принцип діяльності перед¬бачає розуміння педагогом діяльністного підходу до навчально-ви¬ховного процесу, уміння стиму¬лювати активність дитини, щоб че¬рез свою діяльність він міг розви¬вати необхідні якості, уміння та навички - основи життєвої компетентності.

7.Принцип єдності корекційннх, профілактичних і розвивальних завдань має особливе значен¬ня для педагога, адже процес виховання є тривалим та комплекс¬ним і дає змогу одночасно вирі¬шувати низку важливих проблем, при цьому профілактична, розвивальна та корекційна робота ство¬рюють умови для розвитку осо¬бистості та попередження усклад¬нень у цьому процесі.

8.Принцип комплексного використання методів та прийомів педагогічної корекції передбачає високий рівень пси холого-педагогічної культури педагога, адже важливо на кож¬ному етапі застосовувати мето¬ди та прийоми, адекватні меті, визначеній педагогом

5. Вправа «Педагогічна валіза»

Мета:актуалізувати знання педагогів про прийоми психічних процесів у дітей, сприяти умови для конструктивної співпраці. Педагоги називають 3 якості, які необхідні педагогу для проведення педагогічної корекції (наприклад: терпіння, послідовність, педагогічний такт) за цими якостями педагоги об'єднуються у 3групи. Завдання для груп:

1група. Скласти перелік ігор з розвитку уваги у дітей

2 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку пам'яті

3 група Скласти перелік ігор та вправ з розвитку мислення

6. Вправа «Парад порад» Мета : актуалізувати знання педагогів про методи роботи з дітьми з різними емоційними порушеннями. Педагогам на картках пропонуються рекомендації по роботі з дитиною. Завдання педагогів: обговорити в групах та визначити, про які порушення йдеться мова ( гіперактивність, невпевненость у собі, агресивність- див. додаток)

7.Перегляд мультфільму «Никогда не здавайся!» Корекція спрямована передусім на вибір і використання засобів, а якщо вони не спрацьовують, - на зміну ставлення до себе («Я недостатньо компетентний» або «Я поганий фахі¬вець, у мене нічого не виходить») або до оточення («Це інші винні в тому, що в мене нічого не виходить: діти не бажають мене слухати, бать¬ки зовсім не займаються дітьми, колеги не хочуть мене зрозуміти»). На цьому рівні педагог нерідко виявляє палке прагнення знайти «універ¬сальні» засоби, такі, що забезпечать позитивний результат за будь-яких обставин. Тому корекція найчастіше зводиться до нескінченної зміни засобів впливу, апробування тих, що виправдали себе в інших педагогів. Важлива якість педагога в корекційній роботі – наполегливість. Якісні зміни в поведінці та розвитку не відбуваються швидко, тому педагогу треба набратися сили, терпіння, щоб не зупинятися на пів - дороги. Я пропоную вам переглянути невеличкий мультфільм

8.Підсумок «Відкритий мікрофон»