Відмінності між версіями «Українознавчий компонент на уроках зарубіжної літератури»
(Створена сторінка: Завдання: показати зв`язки між національними культурами, використати їх для розуміння...) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Завдання: показати зв`язки між національними культурами, використати їх для розуміння й усвідомлення літератури як естетичного явища, цілісного за своєю суттю. | Завдання: показати зв`язки між національними культурами, використати їх для розуміння й усвідомлення літератури як естетичного явища, цілісного за своєю суттю. | ||
Аспекти: - Особисті контакти зарубіжних письменників з Україною. | Аспекти: - Особисті контакти зарубіжних письменників з Україною. | ||
| − | + | - Українські фольклорні, історичні національні мотиви в творчості зарубіжних письменників. | |
| − | + | - Здобутки української перекладацької школи. | |
| − | + | - Засвоєння традицій в галузі жанрів, образів, створених визначними митцями світової літератури. | |
| − | + | - Проведення інтегрованих уроків: світова література – українська література; світова література – українознавство. | |
| − | + | Переваги використання: | |
| − | + | - Взаємопов`язане вивчення світової та української літератур вдосконалює процес надання літературної освіти учням. | |
| − | + | - Міжпредметні зв`язки двох навчальних дисциплін ґрунтуються на здобутках компаративістики та загальній методиці вивчення літератур. | |
| − | + | - Учні вчаться розв`язувати проблемні і дослідницькі завдання, порівнювати літературні явища, помічати типологічні та генетичні зв`язки, аналізувати переклад. | |
| − | + | - У практичній діяльності переважають прийоми порівняння творів, завдання проблемного, евристичного характеру, краєзнавча робота та ін. | |
| − | + | - Сприяє формуванню гуманістичного світогляду учнів, уявлення про багатобарвний світ навколо нас, виховує шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей, національну гідність та повагу до інших народів. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | Матеріал до вступного уроку за творчістю М. Гоголя. | ||
Огляд життєвого і творчого шляху письменника можна організувати у формі заочної екскурсії. На попередньому уроці учні отримують домашнє завдання по групах: дослідити кілька літературознавчих та краєзнавчих джерел і підготувати інформацію на задану тему. Кожна група обирає екскурсовода, демонстраційний матеріал та коментар до нього. | Огляд життєвого і творчого шляху письменника можна організувати у формі заочної екскурсії. На попередньому уроці учні отримують домашнє завдання по групах: дослідити кілька літературознавчих та краєзнавчих джерел і підготувати інформацію на задану тему. Кожна група обирає екскурсовода, демонстраційний матеріал та коментар до нього. | ||
| − | |||
| − | |||
Заочна екскурсія по місцям М. Гоголя. | Заочна екскурсія по місцям М. Гоголя. | ||
| − | |||
1 сторінка « М. В. Гоголь на Полтавщині» | 1 сторінка « М. В. Гоголь на Полтавщині» | ||
| − | |||
На березі живописної річки Псел розкинулося село Великі Сорочинці. Мати Гоголя, Марія Іванівна, приїхала сюди з родового села Василівки | На березі живописної річки Псел розкинулося село Великі Сорочинці. Мати Гоголя, Марія Іванівна, приїхала сюди з родового села Василівки | ||
(Яновщини ). Саме тут 20 березня (1 квітня) народився майбутній письменник. У Великих Сорочинцях в 1925 році було відкрито літературно – меморіальний музей М. В. Гоголя. В роки Вітчизняної війни музей зруйнували фашисти. Відбудовано музей у 1951 році. | (Яновщини ). Саме тут 20 березня (1 квітня) народився майбутній письменник. У Великих Сорочинцях в 1925 році було відкрито літературно – меморіальний музей М. В. Гоголя. В роки Вітчизняної війни музей зруйнували фашисти. Відбудовано музей у 1951 році. | ||
Перша життєва дорога – від`їзд на навчання до Полтавського училища. Атмосферу цього училища Гоголь відтворив у повісті «Іван Федорович Шпонька та його тітка». Лише рік провчився Гоголь у Полтаві. Потім навчався у вчителя Сорочинського,щоб вступити до Ніжинської гімназії.Гоголь любив Полтаву. Розповідаючи про гоголівські місця на Полтавщині, потрібно згадати про село Кибинці, де знаходився домашній театр Д. П. Трощинського, в якому ставились п`єси Василя Опанасовича – батька Миколи Гоголя. Слушним буде вважати, що саме тут у письменника зародилася любов до театру. | Перша життєва дорога – від`їзд на навчання до Полтавського училища. Атмосферу цього училища Гоголь відтворив у повісті «Іван Федорович Шпонька та його тітка». Лише рік провчився Гоголь у Полтаві. Потім навчався у вчителя Сорочинського,щоб вступити до Ніжинської гімназії.Гоголь любив Полтаву. Розповідаючи про гоголівські місця на Полтавщині, потрібно згадати про село Кибинці, де знаходився домашній театр Д. П. Трощинського, в якому ставились п`єси Василя Опанасовича – батька Миколи Гоголя. Слушним буде вважати, що саме тут у письменника зародилася любов до театру. | ||
| − | + | В дитячі, а особливо в юнацькі роки він побував у багатьох живописних місцях Полтавщини: в Диканьці, Яреськах, Миргороді, Пирятині. На Полтавщині шанують пам`ять свого великого земляка: у місті збудовано пам`ятник письменнику, його іменем названо драматичний театр, одна з головних вулиць міста. Повсюди дорогами Полтавщини зустрічаємо ім`я Гоголя: село Гоголево, станція Гоголево. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
2сторінка « М. В. Гоголь і Чернігівщина» | 2сторінка « М. В. Гоголь і Чернігівщина» | ||
| − | + | Чимало сторінок життя та творчості Гоголя з Чернігівщиною, яка пишалася своїм земляком і вихованцем. Саме тут, у Ніжині, він навчався протягом семи років (1821 – 1828р.р.). Саме тут почало формуватись його світосприйняття, естетичні смаки, талант генія літератури. | |
| − | Чимало сторінок життя та творчості Гоголя з Чернігівщиною, яка пишалася своїм земляком і вихованцем. Саме тут, у Ніжині, він навчався протягом семи років (1821 – 1828р.р.). Саме тут почало формуватись його | + | З Ніжиним пов`язані перші літературні спроби Гоголя. Під впливом творів О. Пушкіна, К. Рилєєва, В. Кюхельбекера формувалася громадянська позиція письменника. Велику роль вжитті Гоголя ніжинського періоду відігравав театр. Він сам був його засновником, артистом, декоратором. |
| − | + | Перебувачи у невеликих містечках поблизу Ніжина, письменник спостерігав за життям кустарів, селян, деяких знав особисто. Він гарно володів народною мовою, любив ходити на ніжинські базари, ярмарки. | |
| − | світосприйняття, естетичні смаки, талант генія літератури. | + | У Ніжині шанують пам`ять про М. В. Гоголя. В 1881 році було відкрито перший пам`ятник, споруджений на кошти мешканців міста, студентів та професорів Ніжинського історико – філологічного інституту. Його іменем названо центральну вулицю, площу, педагогічний інститут та середню школу. |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
3 сторінка «М. В. Гоголь у Києві» | 3 сторінка «М. В. Гоголь у Києві» | ||
| − | + | Перший раз Гоголь побував в Києві в 1827 році під час канікул у Ніжинській гімназії. Місто полонило його своєю природою, пам`ятками давнини, особливо підкорило 18-річного юнака Дніпро.Любов до Києва поєдналась у Гоголя з любов`ю до української землі. Саме в Києві він мріяв оселитися, написати історію України, викладати в університеті, видати збірник українських пісень. Але Гоголю не дали дозволу на викладання в університеті.В останній раз письменник відвідує Київ, коли повертався з-за кордону, у 1848 році. За спогадами сучасників, найчастіше його можна було зустріти на Андріївському узвозі, біля церкви Растреллі, де Гоголь милувався Подолом та Дніпром. | |
| − | Перший раз Гоголь побував в Києві в 1827 році під час канікул у Ніжинській гімназії. Місто полонило його своєю природою, пам`ятками давнини, особливо підкорило 18-річного юнака Дніпро. | + | Через все життя проніс письменник любов до Києва, часто звертаючись до нього в своїх творах «Вій», «Страшна помста», «Тарас Бульба». |
| − | + | 4 сторінка «М. В. Гоголь в Одесі» | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
В останні роки свого життя М. В. Гоголь двічі відвідав Одесу. Про перебування письменника в цьому місті збереглося багато згадок. | В останні роки свого життя М. В. Гоголь двічі відвідав Одесу. Про перебування письменника в цьому місті збереглося багато згадок. | ||
Найбільш цікаві вспомини актора Одеського театру О. О. Чижевича. Гоголь відвідував репетиції, спектаклі цього театру, при цьому робив свої зауваження акторам, вимагаючи від них «природності та життєвої правдивості», читав акторам свої твори. Він часто бував в будинку у князя В. М. Репіна на куті Херсонської та Торгівельної вулиць. Саме тут Гоголь працював над другим томом «Мертвих душ». Покидаючи місто, він мріяв повернутися. Але бажання не здійснилося – через рік письменник пішов з життя. | Найбільш цікаві вспомини актора Одеського театру О. О. Чижевича. Гоголь відвідував репетиції, спектаклі цього театру, при цьому робив свої зауваження акторам, вимагаючи від них «природності та життєвої правдивості», читав акторам свої твори. Він часто бував в будинку у князя В. М. Репіна на куті Херсонської та Торгівельної вулиць. Саме тут Гоголь працював над другим томом «Мертвих душ». Покидаючи місто, він мріяв повернутися. Але бажання не здійснилося – через рік письменник пішов з життя. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Завдання дослідницького характеру. | Завдання дослідницького характеру. | ||
| − | |||
1. Дослідити, чи є спільні риси між повістями та українськими народними казками. | 1. Дослідити, чи є спільні риси між повістями та українськими народними казками. | ||
(До казок їх наближає передмова пасічника Рудого Панька. М.Гоголь створив її за законами усного мовлення, що надає твору фольклорної безпосередності й простоти. Трапляються в повістях і казкові елементи: викрадення місяця, політ на чорті. Автор використовує характерні для українського народу звертання: «Моє серденько!», «Моя червона калинонька!». Характерне чітке протиставлення добра і зла. Добро перемагає зло з допомогою чарівних сил. М.Гоголь використовує мандрівний сюжет: знущання мачухи над пасербицею.) | (До казок їх наближає передмова пасічника Рудого Панька. М.Гоголь створив її за законами усного мовлення, що надає твору фольклорної безпосередності й простоти. Трапляються в повістях і казкові елементи: викрадення місяця, політ на чорті. Автор використовує характерні для українського народу звертання: «Моє серденько!», «Моя червона калинонька!». Характерне чітке протиставлення добра і зла. Добро перемагає зло з допомогою чарівних сил. М.Гоголь використовує мандрівний сюжет: знущання мачухи над пасербицею.) | ||
| − | |||
2. З`ясуйте, які фольклорні та літературні джерела використовує М. Гоголь у повістях. | 2. З`ясуйте, які фольклорні та літературні джерела використовує М. Гоголь у повістях. | ||
Як епіграфи до «Сорочинської ярмарки» взято уривки з українських комедій, казок, прислів’ їв. В повісті «Вечір напередодні Івана Купала» М.Гоголь вживає велику кількість українських фразеологізмів «Москаля везти» (брехати ), «провозить попа в решеті» (обманути на сповіді). Ці засоби не тільки передають національний колорит, а й створюють атмосферу тонкого гумору та іронії). | Як епіграфи до «Сорочинської ярмарки» взято уривки з українських комедій, казок, прислів’ їв. В повісті «Вечір напередодні Івана Купала» М.Гоголь вживає велику кількість українських фразеологізмів «Москаля везти» (брехати ), «провозить попа в решеті» (обманути на сповіді). Ці засоби не тільки передають національний колорит, а й створюють атмосферу тонкого гумору та іронії). | ||
| − | |||
3. Для того, щоб передати специфічні національні ознаки певного народу, автори вживають екзотизми – назви національних реалій, які в перекладі залишаються незмінними. Знайдіть їх у тексті. | 3. Для того, щоб передати специфічні національні ознаки певного народу, автори вживають екзотизми – назви національних реалій, які в перекладі залишаються незмінними. Знайдіть їх у тексті. | ||
Ось деякі приклади таких екзотизмів: | Ось деякі приклади таких екзотизмів: | ||
| − | |||
козак, сотник – назви соціального стану; | козак, сотник – назви соціального стану; | ||
голова, писар – посади; | голова, писар – посади; | ||
| Рядок 129: | Рядок 46: | ||
галушки, кавун, пампушка, цибуля, юшка – страви; | галушки, кавун, пампушка, цибуля, юшка – страви; | ||
бандура, кобза – музичні інструменти. | бандура, кобза – музичні інструменти. | ||
| − | |||
4. М. Гоголь поетично описує картини української природи. Захоплюючи рядки про красу Дніпра, української ночі, степу стануть чудовою ілюстрацією для ознайомлення із художніми засобами опису. Зачитайте ці рядки. | 4. М. Гоголь поетично описує картини української природи. Захоплюючи рядки про красу Дніпра, української ночі, степу стануть чудовою ілюстрацією для ознайомлення із художніми засобами опису. Зачитайте ці рядки. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
5.Які обряди українського народу зображено у «Вечорах…»? | 5.Які обряди українського народу зображено у «Вечорах…»? | ||
(Святвечір з колядками, ніч на Івана Купала. Ці свята мають чарівну, містичну ауру, яка переноситься в сюжет творів. Віриться, що в такі особливі дні може статися щось надзвичайне…). | (Святвечір з колядками, ніч на Івана Купала. Ці свята мають чарівну, містичну ауру, яка переноситься в сюжет творів. Віриться, що в такі особливі дні може статися щось надзвичайне…). | ||
| − | |||
6. Які елементи українського народного костюма змальовує М. Гоголь? З якою метою? | 6. Які елементи українського народного костюма змальовує М. Гоголь? З якою метою? | ||
| − | |||
(Описи костюма багатьох селян – чоловіка, молодої жінки, парубка, - допомагають створити неповторний колорит повістей, передати індивідуальність персонажів, перенести нас у час описуваних подій). | (Описи костюма багатьох селян – чоловіка, молодої жінки, парубка, - допомагають створити неповторний колорит повістей, передати індивідуальність персонажів, перенести нас у час описуваних подій). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Гімн українській природі в творчості М. В. Гоголя | Гімн українській природі в творчості М. В. Гоголя | ||
| − | + | Пейзаж у Гоголя є відображенням авторського ліричного почуття, емоційно – художнім підтекстом творів: підкреслюється співвідносність картин природи з життям і долею героїв. Для коментування пропонуємо взяти уривки: | |
| − | + | «А между тем степь уже давно приняла их всех в свои зеленые объятья, и высокая трава, обступивши, скрыла их, и только козачьи черные шапки одни мелькали между ее колосьями». | |
| − | + | «Уже и черных шапок нельзя было видеть; одна только быстрая молния сжимаемой травы показала бег их». | |
| − | + | «Солнце выглянуло давно на расчищенном небе и живительным, теплотворным светом своим облило степь. Все, что смутно и сонно было на душе козаков, вмиг слетело; сердца их встрепенулись, как птицы». | |
| − | + | «Вся поверхность земли представлялась зелено – золотим океаном, по которому брызнули миллионы разных цветов». | |
| − | + | «Из травы мерными взмахами подымалась чайка и роскошно купалась в синих волнах воздуха».«Черт вас возьми, степи, как вы хороши!». | |
| − | + | «Он (Днепр) веял холодными волнами и расстилался ближе, ближе и, наконец, обхватил половину поверхности земли». | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
«Тарас Бульба» | «Тарас Бульба» | ||
| − | + | «Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи!» | |
| − | + | ||
| − | + | ||
«Майская ночь, или Утопленница» | «Майская ночь, или Утопленница» | ||
| − | + | «Как томительны жаркие те часы, когда полдень блещет в тишине и зное, и голубой неизмеримый океан (т. е. небо), сладострастным куполом нагнувшийся над землею, кажется заснул, весь потонувший в неге, обнимая и сжимая прекрасную (т. е. землю) в воздушных объятиях своих». | |
| − | + | ||
«Сорочинская ярмарка» | «Сорочинская ярмарка» | ||
| − | + | «В середину Днепра глядят только солнце и небо, и все звезды, светящие над миром, разом отдаются в Днепре. Всех их держит Днепр в темном лоне своем». «Страшная месть» | |
| − | + | «Зимняя, ясная ночь наступила. Глянули звезды. Месяц величаво поднялся на небо посветить добрым людям и всему миру, чтобы всем было весело колядовать и славить Христа. Морозило сильнее, чем с утра; но зато так было тихо, что скрып мороза под сапогом слышался за полверсты».«Ночь перед Рождеством» | |
| − | + | Проблемні запитання до повісті «Тарас Бульба»(Узагальнення прочитаного) | |
| − | + | -Словесне намалюйте, якими ви уявляєте Тараса Бульбу, його ставлення до синів, дружини? | |
| − | + | -Зачитайте опис світлиці Тараса Бульби. Поміркуйте, з якою метою автор подає докладне зображення цього приміщення? Про що розповідає обстановка в будинку старого полковника? | |
| − | + | -Чому Тарас Бульба поспішає відправити синів на Січ? | |
| − | + | -Знайдіть і прочитайте опис пейзажу. За допомогою яких художніх засобів автор малює картину української природи? Чи можна цей опис назвати гімном українському степу? Яку роль відіграє пейзаж у творі? | |
| − | + | -Що вам стало відомо про побут, закони і звичаї Запорозької Січі? Чому її названо «гніздом, звідки вилітають всі ті горді і сильні, як леви»? Як автор ставиться до цієї своєрідної республіки? | |
| − | + | -Прочитайте українські народні прислів`я про козаків. Чи перегукуються вони з повістю? | |
| − | «Зимняя, ясная ночь наступила. Глянули звезды. Месяц величаво поднялся на небо посветить добрым людям и всему миру, чтобы всем было весело колядовать и славить Христа. Морозило сильнее, чем с утра; но зато так было тихо, что скрып мороза под сапогом слышался за полверсты». | + | -Розгляньте репродукції картин. Порівняйте, як зображують козаків письменник і художники. Чи схожі персонажі на дійових осіб? |
| − | «Ночь перед Рождеством» | + | -Чим була Запорізька Січ для українського народу за часів, описаних у повісті? Чим вона є для нього нині? |
| − | + | -Кого з героїв повісті можна назвати сильною особистістю? У яких ситуаціях виявляються сильні риси характеру Остапа? | |
| − | + | -Який епізод вразив вас най більше? Відповідь підтверджуйте цитатами. | |
| − | + | -Сформулюйте тему повісті «Тарас Бульба». | |
| − | + | -Які проблеми порушено у творі? | |
| − | + | -Які художні засоби використовує автор у зображенні героїв, змалюванні природи? | |
| − | + | Робота над репродукцією картини І. В. Репіна «Запорожці»(за книгою Г. Островського «Рассказы о русской живописи) | |
| − | + | В 1892г. «Запорожцы» и более чем 30 этюдов к картине экспонировались на выставке произведений И. В. Репина в Академии художеств. По многим музеям мира разошлись многочисленные этюды, эскизы, рисунки к «Запорожцам».Лето 1878года Репин провел в Абрамцеве, подмосковном имении Саввы Мамонтова. Именно читал переписку турецкого султана с запорожскими казаками профессор консерватории А. Рубец. | |
| − | + | Письмо султана заканчивалось словами: «Повелеваю вам, чтоб добровольно поддались со всеми людьми».В ответном письме казаков чувствуется полное пренебрежение к автору письма. Султан назван «сыном проклятого султана турецкого», «товарищем сатаниным», «бранником», «свинопасом», «псом татарским», «аспидом», «клевретом» (шутом)… Письмо заканчивалось словами, свидетельствующими о патриотизме казаков: «Не поддадимся тебе, но биться с тобою будем».Списки этого письма были широко распространены на Украине. Репин знал его с детства. Теперь воображение художника рисует сцену: запорожцы пишут письмо турецкому султану. | |
| − | + | Репин расспрашивал историков о Запорожской Сечи, о героической обороне казаками границ от турок, крымских ханов, польской шляхты. | |
| − | + | Весной 1880года художник едет в Украину. Часами бродил он по острову среди развалин старинной крепости, представляя себе картины жизни казаков… Репин побывал во всех запорожских церквях. Свое состояние описал он в письме к В. Стасову: «Ну и народ же!!! Где тут писать, голова кругом идет от их гаму и шуму… вот две недели с половиной без отдыха будто живу с ними, нельзя расстаться - веселый народ… | |
| − | + | Не даром Гоголь про них писал, все это правда!... Никто на всем свете не чувствовал так глубоко свободы, равенства и братства! Во всю жизнь Запорожье осталось свободно, ничему не подчинилось».«Запорожцы» для Репина чем-то большим, чем очередной картиной. Они были для него отдушиной, в которую проникал «ветер свободы», дух вольной, никем не покоренной Запорожской Сечи. Картина давалась нелегко, автор подолгу бился над каждой фигурой. Кто только не прошел через мастерскую Репина! Среди его натурщиков, послуживших прототипами запорожцев, были: | |
| − | + | 1)историк Д. Яворницкий (писарь), | |
| − | + | 2)кучер Тарновских (щербатый и одноглазый казак Голота), | |
| − | + | 3)артист Ф. Стравинский (есаул), | |
| − | + | 4)обер-гофмейстер камергер Г. Алексеев (сидящий на бочке) | |
| − | + | 5)профессор А. Рубец («Тарас Бульба»), | |
| − | Проблемні запитання до повісті «Тарас Бульба» | + | 6)отставной поручик (казак с бандурой и нартами) |
| − | (Узагальнення прочитаного) | + | 7)художники Я. Ционглинский (в золотой куртке) и Н. Кузнецов («Остап»), |
| − | + | 8)военный юрист А. Житкевич («Андрий»), | |
| − | - Словесне намалюйте, якими ви уявляєте Тараса Бульбу, його | + | 9)старичок, повстречавшийся на Александровской пристани… |
| − | ставлення до синів, дружини? | + | |
| − | + | ||
| − | - Зачитайте опис світлиці Тараса Бульби. Поміркуйте, з якою | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - Знайдіть і прочитайте опис пейзажу. За допомогою яких художніх засобів автор малює картину української природи? Чи можна цей опис назвати гімном українському степу? Яку роль відіграє пейзаж у творі? | + | |
| − | + | ||
| − | - Що вам стало відомо про побут, закони і звичаї Запорозької Січі? Чому її названо «гніздом, звідки вилітають всі ті горді і сильні, як леви»? Як автор ставиться до цієї своєрідної республіки? | + | |
| − | + | ||
| − | - Прочитайте українські народні прислів`я про козаків. Чи перегукуються вони з повістю? | + | |
| − | + | ||
| − | - Розгляньте репродукції картин. Порівняйте, як зображують козаків письменник і художники. Чи схожі персонажі на дійових осіб? | + | |
| − | + | ||
| − | - Чим була Запорізька Січ для українського народу за часів, описаних у повісті? Чим вона є для нього нині? | + | |
| − | + | ||
| − | - Кого з героїв повісті можна назвати сильною особистістю? У | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - Який епізод вразив вас най більше? Відповідь підтверджуйте | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - Сформулюйте тему повісті «Тарас Бульба». | + | |
| − | + | ||
| − | - Які проблеми порушено у творі? | + | |
| − | + | ||
| − | - Які художні засоби використовує автор у зображенні героїв, змалюванні природи? | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | Робота над репродукцією картини І. В. Репіна «Запорожці» | + | |
| − | + | ||
| − | (за книгою Г. Островського «Рассказы о русской живописи) | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | 1) историк Д. Яворницкий (писарь), | + | |
| − | 2) кучер Тарновских (щербатый и одноглазый казак Голота), | + | |
| − | + | ||
| − | 3) артист Ф. Стравинский (есаул), | + | |
| − | 4) обер-гофмейстер камергер Г. Алексеев (сидящий на бочке) | + | |
| − | 5) профессор А. Рубец («Тарас Бульба»), | + | |
| − | 6) отставной поручик (казак с бандурой и нартами) | + | |
| − | 7) художники Я. Ционглинский (в золотой куртке) и Н. Кузнецов («Остап»), | + | |
| − | 8) военный юрист А. Житкевич («Андрий»), | + | |
| − | 9) старичок, повстречавшийся на Александровской пристани… | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Бесіда за запитаннями: | Бесіда за запитаннями: | ||
| − | + | -Чи вдалося художнику передати дух Запорозької Січі? | |
| − | + | -Як ви сприймаєте людей, зображених на полотні: як окремих осіб чи згуртоване товариство? Думку аргументуйте. | |
| − | + | ||
Версія за 15:12, 19 червня 2017
Завдання: показати зв`язки між національними культурами, використати їх для розуміння й усвідомлення літератури як естетичного явища, цілісного за своєю суттю. Аспекти: - Особисті контакти зарубіжних письменників з Україною. - Українські фольклорні, історичні національні мотиви в творчості зарубіжних письменників. - Здобутки української перекладацької школи. - Засвоєння традицій в галузі жанрів, образів, створених визначними митцями світової літератури. - Проведення інтегрованих уроків: світова література – українська література; світова література – українознавство. Переваги використання: - Взаємопов`язане вивчення світової та української літератур вдосконалює процес надання літературної освіти учням. - Міжпредметні зв`язки двох навчальних дисциплін ґрунтуються на здобутках компаративістики та загальній методиці вивчення літератур. - Учні вчаться розв`язувати проблемні і дослідницькі завдання, порівнювати літературні явища, помічати типологічні та генетичні зв`язки, аналізувати переклад. - У практичній діяльності переважають прийоми порівняння творів, завдання проблемного, евристичного характеру, краєзнавча робота та ін. - Сприяє формуванню гуманістичного світогляду учнів, уявлення про багатобарвний світ навколо нас, виховує шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей, національну гідність та повагу до інших народів.
Матеріал до вступного уроку за творчістю М. Гоголя. Огляд життєвого і творчого шляху письменника можна організувати у формі заочної екскурсії. На попередньому уроці учні отримують домашнє завдання по групах: дослідити кілька літературознавчих та краєзнавчих джерел і підготувати інформацію на задану тему. Кожна група обирає екскурсовода, демонстраційний матеріал та коментар до нього. Заочна екскурсія по місцям М. Гоголя. 1 сторінка « М. В. Гоголь на Полтавщині» На березі живописної річки Псел розкинулося село Великі Сорочинці. Мати Гоголя, Марія Іванівна, приїхала сюди з родового села Василівки (Яновщини ). Саме тут 20 березня (1 квітня) народився майбутній письменник. У Великих Сорочинцях в 1925 році було відкрито літературно – меморіальний музей М. В. Гоголя. В роки Вітчизняної війни музей зруйнували фашисти. Відбудовано музей у 1951 році. Перша життєва дорога – від`їзд на навчання до Полтавського училища. Атмосферу цього училища Гоголь відтворив у повісті «Іван Федорович Шпонька та його тітка». Лише рік провчився Гоголь у Полтаві. Потім навчався у вчителя Сорочинського,щоб вступити до Ніжинської гімназії.Гоголь любив Полтаву. Розповідаючи про гоголівські місця на Полтавщині, потрібно згадати про село Кибинці, де знаходився домашній театр Д. П. Трощинського, в якому ставились п`єси Василя Опанасовича – батька Миколи Гоголя. Слушним буде вважати, що саме тут у письменника зародилася любов до театру. В дитячі, а особливо в юнацькі роки він побував у багатьох живописних місцях Полтавщини: в Диканьці, Яреськах, Миргороді, Пирятині. На Полтавщині шанують пам`ять свого великого земляка: у місті збудовано пам`ятник письменнику, його іменем названо драматичний театр, одна з головних вулиць міста. Повсюди дорогами Полтавщини зустрічаємо ім`я Гоголя: село Гоголево, станція Гоголево. 2сторінка « М. В. Гоголь і Чернігівщина» Чимало сторінок життя та творчості Гоголя з Чернігівщиною, яка пишалася своїм земляком і вихованцем. Саме тут, у Ніжині, він навчався протягом семи років (1821 – 1828р.р.). Саме тут почало формуватись його світосприйняття, естетичні смаки, талант генія літератури. З Ніжиним пов`язані перші літературні спроби Гоголя. Під впливом творів О. Пушкіна, К. Рилєєва, В. Кюхельбекера формувалася громадянська позиція письменника. Велику роль вжитті Гоголя ніжинського періоду відігравав театр. Він сам був його засновником, артистом, декоратором. Перебувачи у невеликих містечках поблизу Ніжина, письменник спостерігав за життям кустарів, селян, деяких знав особисто. Він гарно володів народною мовою, любив ходити на ніжинські базари, ярмарки. У Ніжині шанують пам`ять про М. В. Гоголя. В 1881 році було відкрито перший пам`ятник, споруджений на кошти мешканців міста, студентів та професорів Ніжинського історико – філологічного інституту. Його іменем названо центральну вулицю, площу, педагогічний інститут та середню школу. 3 сторінка «М. В. Гоголь у Києві» Перший раз Гоголь побував в Києві в 1827 році під час канікул у Ніжинській гімназії. Місто полонило його своєю природою, пам`ятками давнини, особливо підкорило 18-річного юнака Дніпро.Любов до Києва поєдналась у Гоголя з любов`ю до української землі. Саме в Києві він мріяв оселитися, написати історію України, викладати в університеті, видати збірник українських пісень. Але Гоголю не дали дозволу на викладання в університеті.В останній раз письменник відвідує Київ, коли повертався з-за кордону, у 1848 році. За спогадами сучасників, найчастіше його можна було зустріти на Андріївському узвозі, біля церкви Растреллі, де Гоголь милувався Подолом та Дніпром. Через все життя проніс письменник любов до Києва, часто звертаючись до нього в своїх творах «Вій», «Страшна помста», «Тарас Бульба». 4 сторінка «М. В. Гоголь в Одесі» В останні роки свого життя М. В. Гоголь двічі відвідав Одесу. Про перебування письменника в цьому місті збереглося багато згадок. Найбільш цікаві вспомини актора Одеського театру О. О. Чижевича. Гоголь відвідував репетиції, спектаклі цього театру, при цьому робив свої зауваження акторам, вимагаючи від них «природності та життєвої правдивості», читав акторам свої твори. Він часто бував в будинку у князя В. М. Репіна на куті Херсонської та Торгівельної вулиць. Саме тут Гоголь працював над другим томом «Мертвих душ». Покидаючи місто, він мріяв повернутися. Але бажання не здійснилося – через рік письменник пішов з життя. Завдання дослідницького характеру. 1. Дослідити, чи є спільні риси між повістями та українськими народними казками. (До казок їх наближає передмова пасічника Рудого Панька. М.Гоголь створив її за законами усного мовлення, що надає твору фольклорної безпосередності й простоти. Трапляються в повістях і казкові елементи: викрадення місяця, політ на чорті. Автор використовує характерні для українського народу звертання: «Моє серденько!», «Моя червона калинонька!». Характерне чітке протиставлення добра і зла. Добро перемагає зло з допомогою чарівних сил. М.Гоголь використовує мандрівний сюжет: знущання мачухи над пасербицею.) 2. З`ясуйте, які фольклорні та літературні джерела використовує М. Гоголь у повістях. Як епіграфи до «Сорочинської ярмарки» взято уривки з українських комедій, казок, прислів’ їв. В повісті «Вечір напередодні Івана Купала» М.Гоголь вживає велику кількість українських фразеологізмів «Москаля везти» (брехати ), «провозить попа в решеті» (обманути на сповіді). Ці засоби не тільки передають національний колорит, а й створюють атмосферу тонкого гумору та іронії). 3. Для того, щоб передати специфічні національні ознаки певного народу, автори вживають екзотизми – назви національних реалій, які в перекладі залишаються незмінними. Знайдіть їх у тексті. Ось деякі приклади таких екзотизмів: козак, сотник – назви соціального стану; голова, писар – посади; наймичка, знахар, бондар ,пасічник, чумаки – рід занять; колядки, щедрівки – українські обряди і пісні; жупан, кунтуш, плахта, свитка, хустка, сукня, черевики, кожух, запаска – елементи одягу; галушки, кавун, пампушка, цибуля, юшка – страви; бандура, кобза – музичні інструменти. 4. М. Гоголь поетично описує картини української природи. Захоплюючи рядки про красу Дніпра, української ночі, степу стануть чудовою ілюстрацією для ознайомлення із художніми засобами опису. Зачитайте ці рядки. 5.Які обряди українського народу зображено у «Вечорах…»? (Святвечір з колядками, ніч на Івана Купала. Ці свята мають чарівну, містичну ауру, яка переноситься в сюжет творів. Віриться, що в такі особливі дні може статися щось надзвичайне…). 6. Які елементи українського народного костюма змальовує М. Гоголь? З якою метою? (Описи костюма багатьох селян – чоловіка, молодої жінки, парубка, - допомагають створити неповторний колорит повістей, передати індивідуальність персонажів, перенести нас у час описуваних подій). Гімн українській природі в творчості М. В. Гоголя Пейзаж у Гоголя є відображенням авторського ліричного почуття, емоційно – художнім підтекстом творів: підкреслюється співвідносність картин природи з життям і долею героїв. Для коментування пропонуємо взяти уривки: «А между тем степь уже давно приняла их всех в свои зеленые объятья, и высокая трава, обступивши, скрыла их, и только козачьи черные шапки одни мелькали между ее колосьями». «Уже и черных шапок нельзя было видеть; одна только быстрая молния сжимаемой травы показала бег их». «Солнце выглянуло давно на расчищенном небе и живительным, теплотворным светом своим облило степь. Все, что смутно и сонно было на душе козаков, вмиг слетело; сердца их встрепенулись, как птицы». «Вся поверхность земли представлялась зелено – золотим океаном, по которому брызнули миллионы разных цветов». «Из травы мерными взмахами подымалась чайка и роскошно купалась в синих волнах воздуха».«Черт вас возьми, степи, как вы хороши!». «Он (Днепр) веял холодными волнами и расстилался ближе, ближе и, наконец, обхватил половину поверхности земли». «Тарас Бульба» «Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи!» «Майская ночь, или Утопленница» «Как томительны жаркие те часы, когда полдень блещет в тишине и зное, и голубой неизмеримый океан (т. е. небо), сладострастным куполом нагнувшийся над землею, кажется заснул, весь потонувший в неге, обнимая и сжимая прекрасную (т. е. землю) в воздушных объятиях своих». «Сорочинская ярмарка» «В середину Днепра глядят только солнце и небо, и все звезды, светящие над миром, разом отдаются в Днепре. Всех их держит Днепр в темном лоне своем». «Страшная месть» «Зимняя, ясная ночь наступила. Глянули звезды. Месяц величаво поднялся на небо посветить добрым людям и всему миру, чтобы всем было весело колядовать и славить Христа. Морозило сильнее, чем с утра; но зато так было тихо, что скрып мороза под сапогом слышался за полверсты».«Ночь перед Рождеством» Проблемні запитання до повісті «Тарас Бульба»(Узагальнення прочитаного) -Словесне намалюйте, якими ви уявляєте Тараса Бульбу, його ставлення до синів, дружини? -Зачитайте опис світлиці Тараса Бульби. Поміркуйте, з якою метою автор подає докладне зображення цього приміщення? Про що розповідає обстановка в будинку старого полковника? -Чому Тарас Бульба поспішає відправити синів на Січ? -Знайдіть і прочитайте опис пейзажу. За допомогою яких художніх засобів автор малює картину української природи? Чи можна цей опис назвати гімном українському степу? Яку роль відіграє пейзаж у творі? -Що вам стало відомо про побут, закони і звичаї Запорозької Січі? Чому її названо «гніздом, звідки вилітають всі ті горді і сильні, як леви»? Як автор ставиться до цієї своєрідної республіки? -Прочитайте українські народні прислів`я про козаків. Чи перегукуються вони з повістю? -Розгляньте репродукції картин. Порівняйте, як зображують козаків письменник і художники. Чи схожі персонажі на дійових осіб? -Чим була Запорізька Січ для українського народу за часів, описаних у повісті? Чим вона є для нього нині? -Кого з героїв повісті можна назвати сильною особистістю? У яких ситуаціях виявляються сильні риси характеру Остапа? -Який епізод вразив вас най більше? Відповідь підтверджуйте цитатами. -Сформулюйте тему повісті «Тарас Бульба». -Які проблеми порушено у творі? -Які художні засоби використовує автор у зображенні героїв, змалюванні природи? Робота над репродукцією картини І. В. Репіна «Запорожці»(за книгою Г. Островського «Рассказы о русской живописи) В 1892г. «Запорожцы» и более чем 30 этюдов к картине экспонировались на выставке произведений И. В. Репина в Академии художеств. По многим музеям мира разошлись многочисленные этюды, эскизы, рисунки к «Запорожцам».Лето 1878года Репин провел в Абрамцеве, подмосковном имении Саввы Мамонтова. Именно читал переписку турецкого султана с запорожскими казаками профессор консерватории А. Рубец. Письмо султана заканчивалось словами: «Повелеваю вам, чтоб добровольно поддались со всеми людьми».В ответном письме казаков чувствуется полное пренебрежение к автору письма. Султан назван «сыном проклятого султана турецкого», «товарищем сатаниным», «бранником», «свинопасом», «псом татарским», «аспидом», «клевретом» (шутом)… Письмо заканчивалось словами, свидетельствующими о патриотизме казаков: «Не поддадимся тебе, но биться с тобою будем».Списки этого письма были широко распространены на Украине. Репин знал его с детства. Теперь воображение художника рисует сцену: запорожцы пишут письмо турецкому султану. Репин расспрашивал историков о Запорожской Сечи, о героической обороне казаками границ от турок, крымских ханов, польской шляхты. Весной 1880года художник едет в Украину. Часами бродил он по острову среди развалин старинной крепости, представляя себе картины жизни казаков… Репин побывал во всех запорожских церквях. Свое состояние описал он в письме к В. Стасову: «Ну и народ же!!! Где тут писать, голова кругом идет от их гаму и шуму… вот две недели с половиной без отдыха будто живу с ними, нельзя расстаться - веселый народ… Не даром Гоголь про них писал, все это правда!... Никто на всем свете не чувствовал так глубоко свободы, равенства и братства! Во всю жизнь Запорожье осталось свободно, ничему не подчинилось».«Запорожцы» для Репина чем-то большим, чем очередной картиной. Они были для него отдушиной, в которую проникал «ветер свободы», дух вольной, никем не покоренной Запорожской Сечи. Картина давалась нелегко, автор подолгу бился над каждой фигурой. Кто только не прошел через мастерскую Репина! Среди его натурщиков, послуживших прототипами запорожцев, были: 1)историк Д. Яворницкий (писарь), 2)кучер Тарновских (щербатый и одноглазый казак Голота), 3)артист Ф. Стравинский (есаул), 4)обер-гофмейстер камергер Г. Алексеев (сидящий на бочке) 5)профессор А. Рубец («Тарас Бульба»), 6)отставной поручик (казак с бандурой и нартами) 7)художники Я. Ционглинский (в золотой куртке) и Н. Кузнецов («Остап»), 8)военный юрист А. Житкевич («Андрий»), 9)старичок, повстречавшийся на Александровской пристани… Бесіда за запитаннями: -Чи вдалося художнику передати дух Запорозької Січі? -Як ви сприймаєте людей, зображених на полотні: як окремих осіб чи згуртоване товариство? Думку аргументуйте.
