Відмінності між версіями «Тараненко Олена Миколаївна»
(→Моя стаття) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Тараненко Олена Миколаївна | Тараненко Олена Миколаївна | ||
| − | [[Файл:Taranenkonvk.jpg | + | [[Файл:Taranenkonvk.jpg |thumb|left|200px]] |
| − | + | ||
| Рядок 36: | Рядок 35: | ||
[http://jhuhuyhuiygh251686ihuhyoiuhj.blogspot.com/p/blog-page_93.html Мій календар] | [http://jhuhuyhuiygh251686ihuhyoiuhj.blogspot.com/p/blog-page_93.html Мій календар] | ||
| − | ===''Моя стаття''=== | + | === ''Моя стаття'' === |
| − | + | ||
| + | Мета і зміст громадянського виховання учнів | ||
| + | <p style="text-align: justify;">Основна мета громадянського виховання полягає у формуванні громадянськості як інтегративного якості особистості, що містить у собі внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до Батьківщини і прагнення до світу, почуття власної гідності і дисциплінованість, гармонійний прояв патріотичних почуттів і культури міжнаціонального спілкування. Становлення громадянськості як якості особистості визначається як суб'єктивними зусиллями педагогів, батьків, громадських організацій, так і об'єктивними умовами функціонування суспільства, особливостями державного устрою, рівень правової, політичної, моральної культури в ньому. Громадянське виховання передбачає формування конституційних, правових позицій особистості. Вироблені в суспільстві ідеї, норми, погляди та ідеали визначають громадянську свідомість формується особистості, однак для їх досягнення гармонії необхідна цілеспрямована виховна робота. При цьому утвердилися ідеали товариства приймаються особистістю як свої власні. Сформована громадянська свідомість дасть людині можливість оцінювати соціальні явища і процеси, свої вчинки і дії з позиції інтересів суспільства. Розробка питань громадянського виховання у педагогіці має свою історію. У західноєвропейській, античної та класичній педагогіці воно пов'язане з іменами Платона, Аристотеля, Руссо та ін Якщо перші пов'язували проблеми громадянського виховання, насамперед з формуванням поваги до держави, законослухняності, то останній бачив основу громадянського виховання у вільному розвитку особистості, у створенні умов для самовираження. Найбільш повно теорія громадянського виховання в зарубіжній педагогіці була розроблена німецьким педагогом Р. Кершенштейнером, відзначали необхідність цілеспрямованого формування громадянського виховання, знання історії держави, політичної освіченості мас.</p><p style="text-align: justify;">Правова культура і попередження правопорушень учнів</p><p style="text-align: justify;">Завдання формування правової культури полягають у тому, щоб довести до свідомості учнів вимоги правових норм, домогтися того, щоб ці вимоги придбали для них особистісний смисл, стали керівництвом у повсякденній поведінці. Учню, схильної до скоєння правопорушень, завжди притаманна певна сукупність спотворених знань, інтересів, потреб, відносин до людей і соціальних цінностей. "Дефективность свідомості, - зазначав А. С. Макаренко, - це, звичайно, не технічна дефективность особистості, це дефективность якихось соціальних явищ, соціальних відносин, - одним словом, перш за все, зіпсовані відносини між особистістю і суспільством, між вимогами особистості і вимогами суспільства". Витоки деформації моральної і правової свідомості школярів лежать, як правило, в сім'ї. Ось чому робота з сім'ями вихованців - найважливіша умова запобігання правопорушень серед підлітків. Несприятливою для формування особистості дитини є сім'я не тільки з явною деградацією її дорослих членів (пияцтво, бійки, судимості та ін), але і та, де за чисто зовнішніми "благополуччям" ховається атмосфера користолюбства, що виправдовує в очах цієї сім'ї будь-які засоби наживи. Це, в свою чергу, позначається на ставленні школярів до навчання і праці: поступово в їх свідомості формуються зневага до праці, орієнтація на "вигідну" роботу, підпорядкування трудових інтересів корисливих або ложно розуміється престижним устремлінням. Результатом такого "споживчого виховання" найчастіше стає установка на задоволення потреб будь-якими способами, в тому числі і асоціальними. Діти з таких сімей зазвичай відрізняються високою кримінальної активністю. Для підлітка більш значуща і важлива думка про нього однолітків, ніж дорослих - батьків, вчителів і т. п. Ось чому так важливо позитивно впливати на мотиви і характер дій неформальних груп, надавати їм суспільно цінну спрямованість.</p> | ||
=='''Корисні посилання:'''== | =='''Корисні посилання:'''== | ||
Поточна версія на 21:58, 20 лютого 2017
Зміст
Прізвище, ім'я, по батькові:
Тараненко Олена Миколаївна
Регіон:
Дніпропетровська область
Місце роботи:
Криворізький навчально-виховний комплекс №35 "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - багатопрофільний ліцей "Імпульс"
Посада:
Вчитель біології
Мій внесок
Мої електронні ресурси
Мої Он-лайн вправи
Мої файли
Мої закладки
Моя стаття
Мета і зміст громадянського виховання учнів
Основна мета громадянського виховання полягає у формуванні громадянськості як інтегративного якості особистості, що містить у собі внутрішню свободу і повагу до державної влади, любов до Батьківщини і прагнення до світу, почуття власної гідності і дисциплінованість, гармонійний прояв патріотичних почуттів і культури міжнаціонального спілкування. Становлення громадянськості як якості особистості визначається як суб'єктивними зусиллями педагогів, батьків, громадських організацій, так і об'єктивними умовами функціонування суспільства, особливостями державного устрою, рівень правової, політичної, моральної культури в ньому. Громадянське виховання передбачає формування конституційних, правових позицій особистості. Вироблені в суспільстві ідеї, норми, погляди та ідеали визначають громадянську свідомість формується особистості, однак для їх досягнення гармонії необхідна цілеспрямована виховна робота. При цьому утвердилися ідеали товариства приймаються особистістю як свої власні. Сформована громадянська свідомість дасть людині можливість оцінювати соціальні явища і процеси, свої вчинки і дії з позиції інтересів суспільства. Розробка питань громадянського виховання у педагогіці має свою історію. У західноєвропейській, античної та класичній педагогіці воно пов'язане з іменами Платона, Аристотеля, Руссо та ін Якщо перші пов'язували проблеми громадянського виховання, насамперед з формуванням поваги до держави, законослухняності, то останній бачив основу громадянського виховання у вільному розвитку особистості, у створенні умов для самовираження. Найбільш повно теорія громадянського виховання в зарубіжній педагогіці була розроблена німецьким педагогом Р. Кершенштейнером, відзначали необхідність цілеспрямованого формування громадянського виховання, знання історії держави, політичної освіченості мас.
Правова культура і попередження правопорушень учнів
Завдання формування правової культури полягають у тому, щоб довести до свідомості учнів вимоги правових норм, домогтися того, щоб ці вимоги придбали для них особистісний смисл, стали керівництвом у повсякденній поведінці. Учню, схильної до скоєння правопорушень, завжди притаманна певна сукупність спотворених знань, інтересів, потреб, відносин до людей і соціальних цінностей. "Дефективность свідомості, - зазначав А. С. Макаренко, - це, звичайно, не технічна дефективность особистості, це дефективность якихось соціальних явищ, соціальних відносин, - одним словом, перш за все, зіпсовані відносини між особистістю і суспільством, між вимогами особистості і вимогами суспільства". Витоки деформації моральної і правової свідомості школярів лежать, як правило, в сім'ї. Ось чому робота з сім'ями вихованців - найважливіша умова запобігання правопорушень серед підлітків. Несприятливою для формування особистості дитини є сім'я не тільки з явною деградацією її дорослих членів (пияцтво, бійки, судимості та ін), але і та, де за чисто зовнішніми "благополуччям" ховається атмосфера користолюбства, що виправдовує в очах цієї сім'ї будь-які засоби наживи. Це, в свою чергу, позначається на ставленні школярів до навчання і праці: поступово в їх свідомості формуються зневага до праці, орієнтація на "вигідну" роботу, підпорядкування трудових інтересів корисливих або ложно розуміється престижним устремлінням. Результатом такого "споживчого виховання" найчастіше стає установка на задоволення потреб будь-якими способами, в тому числі і асоціальними. Діти з таких сімей зазвичай відрізняються високою кримінальної активністю. Для підлітка більш значуща і важлива думка про нього однолітків, ніж дорослих - батьків, вчителів і т. п. Ось чому так важливо позитивно впливати на мотиви і характер дій неформальних груп, надавати їм суспільно цінну спрямованість.
