Перегляд вихідного коду сторінки УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Єрмякіна О.Г.

УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
	
Нові освітні стандарти орієнтують вчителя початкових класів на навчання та виховання особистості нового типу, здатної розв’язувати життєві проблеми у стандартних і нестандартних ситуаціях. Тому невипадково проблемою Дніпропетровщини було обрано  «Креативна  освіта для розвитку інноваційної особистості». Головною метою проекту є «розробка та апробація моделей  креативної регіональної освіти, визначення основних показників творчої компетентності особистості, запровадження інноваційних технологій розвитку творчого потенціалу учнів,  удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу особистості  в системі креативної освіти» [4]. Тому у статті ми спробуємо розкрити поняття креативної особистості та висвітлити умови її формування в навчально-виховному процесі.

Проблема креативності не нова, оскільки досліджувалась у різних аспектах. Тому в психолого-педагогічній літературі не існує однозначного підходу до її розв’язання. Деякі науковці креативність ототожнюють з творчими здібностями. Такої думки дотримувались Д.Богоявленська, Л.Виготський, І.Волков, О.Леонтьєв, І.Лернер, В.Моляко, Я.Пономарьов, С.Рубінштейн, та ін. У нашому дослідженні ми також підтримуємо дану позицію. Хоча, наприклад,  Ф.Баррон, Д.Заррінгтон, М.Уаллах, Д.Харрінгтон, М.Холодна вважають, що поняття креативність ширше за творчі здібності, які є його складовою.
Враховуючи те, що у процесі розгляду досліджуваної проблеми ми будемо оперувати поняттями «творчість» та «креативність», вважаємо доцільним уточнити зміст цих понять, що допоможе розумінню креативної особистості.

Український психолог В. Моляко, розкриваючи сутність творчості з позицій психології, зазначає, що "під творчістю розуміють процес створення чогось нового для даного суб'єкта. Тому зрозуміло, що творчість у тій чи іншій формі не є талантом "вибраних", вона доступна кожному" [3, с. 3].
Креативність у широкому розумінні слова - сукупність властивостей особистості, що забезпечує її входження у творчий процес. Означений феномен характеризується вченими як процес виникнення чутливості до проблеми, відчуття дефіциту або дисгармоній наявних знань, визначення проблеми і пошук шляхів її розв’язання [2, с. 6]. Отже, креативність – це творчі здібності індивіда, здатність породжувати незвичні ідеї, відхилятись від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.

Особистість - головна сила творчої діяльності. На думку Г.Айзенка, риса «креативність» пов'язана із творчими досягненнями через особистість, тому що саме особистість є механізмом реалізації творчих здібностей у творчій діяльності.
Творча, або креативна, особистість відзначається перш за все такими особливостями,  як здатність бачити проблеми, готовність відкласти знайдене рішення та шукати нове, толерантність до невизначеності, прагнення до оригінальності, інформованість та достатньо високий рівень базових знань, працьовитість, самокритичність і низький рівень соціального конформізму. Креативна (творча) особистість - це особистість, у якої поєднується внутрішня потреба творити із розумінням суті справи, знаннями та вміннями, відповідною обдарованістю. Творчі особистості почуваються комфортно у складних невизначених ситуаціях, вони, на відміну від загалу, не поспішають виносити категоричні оцінки, уникають стереотипних суджень, відзначаються здатністю оперувати нечітко визначеними поняттями.

В.М. Дружинін відзначає, що існують дві фази розвитку творчих здібностей:

1. Розвиток "первинної" креативності як загальної творчої здібності, неспеціалізованої по відношенню до певної області людської життєдіяльності. Сензитивний період цього етапу, за даними ряду авторів, настає в 3-5 років. 

2. Підлітковий і юнацький вік (від 13 до 20 років). У цей період на основі "загальної" креативності формується "спеціалізована" креативність: здатність до творчості, пов'язана з певною сферою людської діяльності як її "зворотна сторона", доповнення і альтернатива [1, с. 198].
Перший аспект відображає негативний вплив, а другий позитивну сторону впливу: для того, щоб дитина розвивалася як творча особистість, недостатньо прибрати "бар'єри" і зняти контроль свідомості, потрібно, щоб структура свідомості стала іншою: необхідний позитивний зразок творчої поведінки, як це не парадоксально звучить.

Беручи до уваги ці дві фази, ми вважаємо, що молодший шкільний вік є сполучною ланкою між дошкільним та підлітковим періодами. І саме в цьому віці потрібно діагностувати рівень розвитку креативності (творчих здібностей), активно долучати учнів до творчості, виявляти сферу спрямованості творчих здібностей учнів та ін.  Адже саме молодший шкільний вік є сприятливим для творчого розвитку дітей, їхніх здібностей до творчості. Також у цей період активно розвивається уява, дар фантазування, творчого мислення, помітно проявляється допитливість, формуються вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність. Тому молодший шкільний вік є сприятливим підґрунтям для формування креативної особистості.

На думку В.М.Дружиніна, для формування креативності необхідно дотримуватись наступних умов: 1) відсутність регламентації предметної активності, точніше - відсутність зразка регламентованої поведінки; 2) наявність позитивного зразка творчої поведінки; 3) створення умов для наслідування творчої поведінки і блокування проявів агресивної і деструктивної поведінки; 4) соціальне підкріплення творчої поведінки [1, с. 299].

Тому розвиток творчих здібностей можливий лише у спеціально організованому середовищі. Щоб креативність сформувалася як глибинна (особистісна), а не тільки поведінкова (ситуативна) властивість, формування має відбуватися під впливом умов середовища. Креативність як глибинна властивість виражається в оригінальній постановці проблеми, наповненої особистісним змістом.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що для формування креативної особистості необхідно дотримуватись таких умов:
-	діагностика рівня та напряму розвитку творчих здібностей;
-	спрямованість навчально-виховного процесу на інтереси дитини;
-	створення сприятливого психологічного клімату як у школі, так і в сім’ї;
-	віра в унікальність кожної дитини, зацікавленість в її досягненнях, створення атмосфери успіху; 
-	організація творчої навчальної діяльності з боку вчителя (С.О.Сисоєва);
-	надання допомоги дитині в усвідомленні себе як особистості;
-	розвиток необхідних психологічних якостей та мотивації учнів;
-	забезпечення оптимального фізичного, психічного, розумового розвитку;
-	психологічне підтримання дитини шляхом опори на сильні сторони дитини;
-	забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до дітей;
-	використання креативних методів навчання, творчих вправ і завдань, освітніх технологій.

Особливу увагу треба звернути на такі моменти:
-	акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому;
-	допомогти зрозуміти побачене, віднайти зв’язки і відношення, закласти основу творчого мислення;
-	розвинути потребу в творчості;
-	підтримати позитивні емоції;
-	виховувати вольові риси характеру (самостійність, рішучість, сміливість, наполегливість та ін.);
-	будь-який вид діяльності повинен містити елементи творчості.

Отже, якщо вчитель ставить за мету розвивати потенційні творчі можливості дитини, формувати її як креативну особистість, він повинен оволодіти тими методами, формами і засобами педагогічної діяльності, які забезпечують розвиток творчих рис особистості, а також тих додаткових мотивів, особистісних якостей, здібностей, які сприяють успішній творчій діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1.	Дружинин В. Н. Психология общих способностей / Владимир Николаевич Дружинин. — СПб.: Издательство «Питер», 1999. — 368 с.: (Серия «Мастера психологии»)

2.	Дубрава Т. Вплив мотивації на прояв творчої активності учнів / Т.Дубрава // Психолог. – 2007. - №45. – С.3-7.

3.	Моляко В.О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості / В.О.Моляко // Обдарована дитина. - 1998. - №1. - С.3-6.

4.	Програма обласного науково-методичного проекту «Креативна  освіта для розвитку інноваційної особистості». - Режим доступу: http://sites.google.com/site/kreavid/robota-nad-naukovo-metodicnou-problemou