Перегляд вихідного коду сторінки Терміни 6-8 клас

'''Палеоліт''' (1 млн. р. тому – 12 тис р. тому)  давня '''кам'яна доба'''

'''Мезоліт''' 9-8 тис р. до н.є. середній кам‘яний вік.

'''Неолітична революція''': перехід від '''привласнюючих:''' збиральництва і мисливства до '''відтворюючих''' форм господарства: землеробства і скотарства. Свердління, шліфування і пиляння каменю,глиняний посуд /кераміка/, ткацтво, осідлий спосіб життя.

'''Енеоліт''' мідно-кам‘яний вік. '''Перший поділ праці''' - відокремлення землеробства від скотарства.

'''Трипільська культура''' 4-3 тис до н.є. енеоліт . відкрита 1897 Вікентієм Хвойко. Посуд («Культура мальованої кераміки»). Стоянки: Лука-Врублівська, Сабатинівська, Кирилівська, Молодове. 

'''Бронзова доба''' - використання сплаву міді та олова,  '''другий поділ праці''' - відокремлення ремесла.

'''Залізна доба''' поява металургії заліза. Підвищення продуктивності праці → поява держави.

'''Держава'''— це  сукупність людей, та організація влади у межах даної території на якій вони проживають. Причина майнова нерівність. 

'''Кіммерійці''' 9-7 ст. до н.е. Найдавніші, історично відомі племена на території України (Гомер «Одисея»), іраномовні. Основа господарства - кочове скотарство. Виготовляли заліні наконечники стріл, початок залізної доби на Україні.

'''Скіфи''' 7-3 ст. до н.е. Ранні кочовики, іраномовні племена. Геродот: скіфи-орачі, скіфи-скотарі, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги. Походження: Таргітай (син Зевса та дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти). Знахідки: Товста Могила (пектораль), Чортомлик (срібна амфора), Гайманова Могила (срібний келих), Солоха (гребінь). 514-513 рр. до н.е.  перемогли перського царя ДаріяІ. Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками у віці 90 років.

3 ст до н.е. -3 ст. н.е. – '''Мала Скіфія''' (Неаполь Скіфський суч. Симферополь).

'''Сармати''' 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. сармати, племена: язиги, роксолани, алани(Геродот), витіснені  готами та гунами.

'''Готи''' 2-4 ст. східні германські народи, прийшли на територію України. Витіснені гунами. 

'''Гуни''' 4 –5 ст - давній кочовий народ, тюркомовного походження. Дало поштовх великому переселенню народів. Витіснили готів. 

'''Хозари'''— напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився після відходу гунів. Створили '''Хозарський каганат''' (Ітіль). 

'''Авари''' тюркомовні племена, спустошили землі Антів.  У 560-х рр  створили Аварський каганат. 
 
'''Аграрне перенаселення''' відсутність мінімумe достатку (харчування). Причина міграції населення (колонізації нових земель).

'''Колонізація''' - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням. 

'''Тіра''' давньогрецьке місто-держава на території теперішнього Білгород-Дністровського.

'''Ольвія''' грецька колонія в  дельті Буга та Дніпра, біля Миколаїва.

'''Херсонес''' (Севастополь)  у слов'янських джерелах (Корсунь) — старогрецьке місто-держава. 

'''Пантікапей''' (Керч) столиця '''Боспорського царства''' та '''Понтійського царства'''.

'''Венеди''' найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Римляни: Пліній тарший, Корнелій Тацит, Грек – Птоломей, Візантійці: Прокопій Кесарійський «Війна з готами». Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра.

'''Анти''' візантійські автори другої половини VІ ст. н.е. знали дві групи слов’ян, що мешкали у Південній і Центрально-Східній Європі: склавинів (слов’ян ) та антів. У IV-V ст. н.е. анти заселяли землі поміж Дніпром і Дністром.
 
'''Печеніги''' об'єднання тюркських племен. Вперше з‘явилися на кордонах Русі за князювання Ігоря. Розбиті Ярославом Мудрим у 1036 р.

'''Половці''' народність тюркської мовної групи. Воювали з русичами. Володимир Мономах здійснив ряд походів(1103, 1111, 1113 рр). Похід Ігоря Святославовича на половців 1185 р. оспіваний у знаменитій поемі «Слово о полку Ігоревім». Були союзниками русичів у битві на Калці 1223 р. проти монголо-татар.

'''Плем‘я''' стадія еволюції Етносу, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці.

'''Поляни''' східнослов'янські племена, які проживали на території Середнього Подніпров’я, між річками  Тетеревом і Россю.

'''Сіверяни''' східнослов'янські племена, які проживали на території між рр.. Горинь-Прип’ять-Тетерів-Дніпро.

'''Древляни''' східнослов'янські племена, які проживали на території Лівобережжя України:між рр.Десна-Ворскла.

'''Тиверці''' східнослов'янські племена, які проживали на території між нижніми течіями Дністра і Прута аж до Чорного моря.

'''Уличі'''  східнослов'янські племена, які проживали на території між річками Південний Буг - Дністер.

'''Волиняни (дуліби)''' східнослов'янські племена, які проживали на території Волинь, басейн річки Західний Буг.

'''Білі хорвати'''  східнослов'янські племена, які проживали на території Прикарпаття - Закарпаття.

'''Варяги''' руська назва норманів.

'''Князь''' воєначальник племені, очільник дружини, пізніше очільник монархічної держави – князівства.

'''Київська Русь''' східнослов‘янська держава 9-13 ст.

'''Погост''' – створенні Ольгою, як адміністративно-податкових одиниці, потім додана судова влада, перетворилися на   адміністративні одиниці у Київській Русі.

'''Полюддя''' щорічний об'їзд російськими князями своїх земель і збір податі і данини з місцевого населення.

''Категорії селян в Київській Русі'': '''смерди''' - вільні селяни; '''холопи''' - раби; '''закупи''' та '''рядовичі''' - напівзалежні селяни, які брали гроші у борг (купу) або укладали договір (ряд), '''челядь''' - не мали землі, працювали в оселі феодала.
 
'''Панщина''' відробіткова рента, прикріпленних до землі селян, які зобов'язані працювати зі своїм інвентарем в господарстві феодала.

'''Магнати та шляхта''' – великі та дрібні землевласники.

'''Панщина''' – форма відробітку на землі феодала.

'''Фільварок''' – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

'''Конкуренція''' – боротьба за ринки збуту продукції.

'''Унія''' – об’єднання.

'''Станова монархія''' – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).
 
'''“Шляхетська республіка”''' – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

'''Слободи''' – поселення в прикордонних територіях звільнені від податків, захищали кордони від турків та татар.
Слобожанщина – сучасні Харківська та Сумська області.

'''Революція цін''' - падіння цін на золото та срібло, ріст цін на продовольчу продукцію. 

'''Колонізація''' заселення та господарське освоєння земель. Приклади: грецька колонізація – створення античних міст Північного Причорномор’я: Тіра (Білгород-Дністровський), Ольвія (Миколаїв), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч).
Колонізація українських земель  14-18 ст.

'''Цех''' – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

'''Партачі''' – позацехові ремісники (православні українці).

'''Магдебурське право''' - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).

'''Магістрат''' - орган влади (судова (Лава) та адміністративно-господарська (Рада)) в місті з Магдебурзьким правом.

'''Лавники та радники''' - члени магістрату.

'''Ратуша''' - керували малими містами.

'''Ярмарки''' - Міста центри торгівлі. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк).

'''Міщани''' - Міське населення.

'''Патриціат''' - купецько-лихварська верхівка міста.

'''Поспільство''' - цехова верхівка міста.

'''Дике поле''' – незаселені території України. 

'''Уходи''' – місця проживання козаків.
 
'''“Устав на волоки”''' 1557 – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

'''Литовські статути'''  - (1529, 1566, 1588) закони Великого князівства Литовськог, складені на основі “Руської Правди” та литовського звичаєвого права, третій статут остаточне закріпачення селян (Річ Посполита, після 1969 року).

'''Люблінська унія''' - об’єднання Польщі і Литви в єдину державу Річ Посполита, приєднання українських земель до Польщі.

'''Річ Посполита'''  - держава утворена в результаті укладення Люблінської унії, об’єднання Польщі і Литви.

'''Воєводства'''  адміністративні одиниці Речі Посполитої. Руське, Белзьке, Подальське (Польща), Волинське, Брацлавське, Київське після 1569 року.

'''Лівонська війна''' (1558-1583) - війна Московської держави за вихід до Балтійського моря, перший етап перемога Москви, після 1569 перемога Речі Посполитої.

'''Социніанство''' - напрямок протестантизму  визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.

'''Єзуїти''' ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми  у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.

'''Братства''' – об’єднання міщан з метою захисту віри та культури.

'''Львівське Успенське''' (1453, 1586 – ставропігія (автономія)), 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».

'''Київське Богоявленське''' (1615, 1620 ставропігія). Містилось в Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, що її подарувала монастиреві Галшка Гулевичівна. 1615 вступив П.Сагайдачний з усіма запорозькими козаками.є

'''Полемічна література''' – полеміка між прихильниками та противниками унії.

'''Берестейська унія''' - об'єднання православної церкви з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі Римському, при збереженні православної обрядності, утворилася  греко-католицька церква (уніатська церква ).

'''Православ‘я''' після розпаду Римської імперії між християнством Західної та Візантійської імперій формуються відмінності, затверджені Схизмою 1054 р.

'''Схизма''' – розкол церкви
 
'''Ставропігія''' - автономна православна церковна одиниця (братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові.

'''Причини виникнення козацтва''' (релігійна, антифеодальна, національна, географічна, зовнішня)
 
'''Реєстрові козаки''' - частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр (1572, 1576). Отримували платню, або землю, не мали права мати кріпаків.

'''Запорізька Січ''' – украплене поселення козаків, військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва. (Хортицька (1550-ті), Томаківська 1540-1593, Базавлуцька 1593-1638, Микитинська 1638-1709, Чортомлицька 1593-1709, Олешківська 1711-1734, Кам‘янська 1709-1711, 1728-1734, Нова 1734-1775, Задунайська (1774-1828) (За Д.Яворницьким).

'''Запорізькі Вольност'''і – територія контрольована Запорізькою Січчю.

'''Кіш''' - украплення де знаходилося керівництво Січчю.

'''Великий Луг''' – дніпровські плавні нижче Січі.

«Випищики» козаки, які після закінчення війни виписувалися з реєстру, переходили достану залежних селян.

'''Зимовики''' – козаки, що жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.

'''Козацька рада''' - вищий орган влади на Запорізької Січі, що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину.

'''Козацька старшина''' - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

'''Кошовий отаман''' (булава, бунчук) - зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.

'''Військовий суддя''' (печатка)  -розглядав справи, що поступали на ім'я гетьмана. Рішення генеральний суддя виносив одноосібне, лише в присутності писаря.

'''Військовий осавул''' - У мирний час стежив за дотриманням порядку на Січі, у воєнний час – у таборі. Відав заготівлею провіанту на випадок війни; розподілом за наказом кошового отамана грошової і натуральної платні
 
'''Військовий писар''' - виборна службова особа, що відала всією канцелярією. вів рахунки прибутків і витрат, здійснював дипломатичне листування. Ведучи всю документацію і кореспонденцію, писар мав значний вплив на внутрішню і зовнішню політику Війська Запорізького. Особа, яка отримала лист або відписала його замість писаря, страчувалася.

Курінні отамани; хорунжий (корогва), довбиш (літаври), пушкар (гармати), та інші.

'''Клейноди''' символи влади у козаків. 

'''Булава'''- відзнака гетьманської влади та кошового отамана
 
'''Бунчук''' – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчукового

'''Корогва''' – військова відзнака, що знаходиться у бунчукового

'''Печатка''' – військова, січова, полкова або сотенна


'''Літаври''' - військові клейноди, що знаходяться у довбиша

'''Курені''' - це одночасно і хата для проживання козаків на Січі і підрозділ, який закріплений за даною хатою. Запорізька Січ ділилася на 38 куренів. Кожний курінь мав своє господарство і назву, найчастіше за назвою місцевості, з якої походили козаки цього куреня — Полтавський, Уманський, Канівський, Корсунський, Батуринський та інші.

'''Пала́нка''' — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорізькій Січі. Було пять основних полків (паланок). Наприкінці свого існування Запорізька Січ мала 8 слідуючих паланок: (Кодацька Самарська Орельська Протовчанська Інгульська або Перевізька Перегноїнська Кальміуська Богогардова).

'''Військова скарбниця''' - Генеральний скарб — скарб і фінанси Січі а пізніше і Української держави XVII—XVIIIст.; керував нею Генеральний підскарбій.

'''Чайка''' безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст.

'''Джура''' - зброєносець, помічник у козацької старшини.

'''Гуманізм''' – напрямок в європейській культурі, в центрі якого була людина.

'''Реформація''' – рух в Європі проти католицької церкви.

'''Протестантизм''' – напрям в християнстві, де людина напряму спілкувалася з Богом без посередництва церкви.

'''Острозька Академія''' – слов‘яно-греко-латинська академія заснована К.Острозьким у 1576 р. Ректор Герасим Смотрицький.

'''«Апостол», «Буквар»''' - перші друковані книжки на території України, надруковані І.Федоровим у 1574 р.

'''Острозька біблія''' – перше друковане видання Біблії, староукраїнською мовою, надруковане І.Федоровим при сприянні К.Острозького, редактор та перекладач Герасим Смотрицький.

'''Пересопницьке євангеліє''' – 1556-1561 написане українською народною мовою, на ньому дають присягу Президенти України.

'''Деулінське перемир‘я''' 1618 р.  – між Річчю Посполитою та Московською державою до Речі Посполитою відійшли Смоленщина та Новгород Сіверщина.

'''Полянівський мир''' – 1634 р закінчилася Смоленська війна між Річчю Посполитою та Московською державою. У 1635 р. у Речі Посполитій  утворене Чернігівське воєводство.

'''Чинш''' – грошовий податок за користування землею.

'''«Пункти для заспокоєння руського народу»''' підготовані П.Могилою та підписані Владиславом ІV про визнання Київської православної митрополії.

'''Києво-Могилянська колегія''' – заснована у 1632 р. П.Могилою на основі Київської братської та Лаврської шкіл.

'''Козацький табір''' – рухома «фортеця» з возів.

'''«Доба героїчних походів»''' - морські походи запорожців проти турків під керівництвом П.Сагайдачного.

'''Хотинська битва''' – 1621 р. українсько-польські війська зупинили просування турків в Європу.

'''Куруківська угода''' – укладена польським королем з козаками у 1625 р. після повстання М.Жмайла. Реєстр збільшений до 6 тисяч, створено 6 полків.

'''Переяславська угода''' – укладена польським королем з козаками у 1630 р. після повстання Т.Трясила. Реєстр збільшений до 8 тисяч.

'''«Ординація Війська Запорізького реєстрового»'''  – угода укладена польським королем з козаками у 1638 р. після повстання П.Бута, Д.Гуні, Я.Острянина. Реєстр зменшений до 6  тисяч, значно обмежені права козацтва.

'''Опришки''' – селянський рух на Галичині та Буковині в 16-18 ст.

'''Кодак''' – польська фортеця побудована на Дніпрі за проектом французького інженера Г. де Боплана, зруйнована І.Сулимою у 1635 р. та Б.Хмельницьким у 1648 р.

'''Густинський літопис''' – написаний у пер. пол. 17 ст. містить історію козацтва, мова написання близька до народної.

'''Інтермедія''' – шкільна драма, виконувалася в перервах між діями.

'''Вертеп''' – народний музичний ляльковий театр виникає у кін. 16 – поч. 17 ст.

'''Думи''' – особливий жанр лірико-епічних творів, створені для виконання кобзарями, виникають у кін. 16- пер. пол. 17ст.

'''Кобзарі''' – українські мандрівні співці, виконували історичні пісні та думи.

'''Битва під П‘яткою''' - вирішальна битва у 1593 р. повстання К.Косинського.

'''Солоницька трагедія'''  - вирішальна битва у 159 р. повстання К.Косинського.

'''«Тарасова ніч»''' - вирішальна битва у 1630 р. повстання Тараса Трясила.

'''Битва під Кумейками''' (біля Черкас) і Боровицею (біля Чигирина) поразка козаків у 1637 р. Переговори, посередник Адам Кисіль. Павлюк страчений.

'''Битва під Голтвою''' козаки Я.Острянина розбили поляків у 1638 р. 

'''Битва під Лубнами й Жовниром''' Оточення Я.Острянина. Поразка козаків, перехід кордону Московської держави. 

'''Ясир''' – бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські землі.

'''Яничари''' — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.

'''Ярлик''' (тюркською “указ”) — грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями.

'''Ярмаро'''к — щорічний торг.

'''Домен''' – володіння короля, статус Закарпаття у складі Угорщини.

'''«Сім вільних наук»''': граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.

'''Битва на Жовтих Водах''' (5-6 травня 1648 р.) перша переможна битва Національно-визвольної війни. Повстанці оточили польське військо під командуванням Стефана Потоцького на берегах річки Жовті Води. Вирішальний наступ на польський табір розпочався 6 травня. Він завершився нищівною поразкою поляків.

'''Битва під Корсунем''' (16 травня 1648 р.)польське військо на чолі з великим коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким і польним гетьманомМартином Калиновським змушені були відступати. В урочищі Горохова Діброва польський табір, натрапив на засідку (Максима Кривоноса).
 
'''Пилявецька битва''' відбулася 11-13 вересня 1648 р. за греблю через річку. Керівництво поляків Б.Хмельницький назвав «перина, латина та дитина». сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після переходу через греблю козаки почали переслідувати ворога. Пилявецька битва завершилася для польської армії ганебною поразкою та створила сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.

'''Західний похід''' - облога Львова, загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок. 
Гетьман вимагав видати козакам  Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших. Облога Замостя.

'''Зборівська битва''' польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії. Хмельницький взяв в облогу Збараж. На допомогу вирушило головне польське військо на чолі з Яном Казимиром. Основна частина козацького війська, рушила назустріч королю. Заболочена місцевість р.Стрипи стали пасткою для поляків. Підчас переправи козаки та татари (Іслам Гірей) напали з обох боків. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої.

'''Зборівський мирний договір''' 1649 р. – утворенння Українсько козацької держави. Територія Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, реєстр у 40 тис., амністія.

'''Битва під Берестечком''' 18-30 червня 1651 р. Найбільша за чисельністю битва. 
Невдале розташування заболочена р. Пляшівк. Татари почали тікати з поля бою. Б.Хмельницький кинувся навздогін, але буз захоплений татарами. Керівництво відступом взяв на себе І.Богун. Зробивши переправи через болота Пляшівки, вдалося врятувати артилерію, але втрати були величезними.

'''Білоцерківський мирний договір''' 1651 р. в Білій Церкві обмежувалася Київським воєводством; магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки;  реєстр зменшувався до 20 тисяч.

'''Молдавські походи 1650 р.''' Б.Хмельницький змушує молдавського господаря Василя Лупула. Помолвка Розанди та Тимоша. Але Після Берестечка Лупул відмовився виконувати свої обіцянки. '''1652 р.''' Після битви під Батогом Тиміш одружився з Розандою і змусив Василя Лупула відновити союз з Україною. Але Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі скинули Лупула. '''1653 р.''' Тимош повернули владу Лупулу, але його знову скинули. Тимоша загинув, козацькі війська залишили Молдову.

'''Битва під Батогом''' 22 травня 1652 р перемога козацького війська була відплатою за поразку під Берестечком. Вона сприяла відновленню Зборівського договору 1649 р.

'''Облога Жванця''' 1653 р. закінчилася переходом татар на сторону Польщі, умови Зборівського договору не влаштовували українців. Б.Хмельницький отримав звістку про рішення Земського собору про союз з Московською державою.

'''Переяславська рада''' 1654 р. рада скликана Б.Хмельницьким для вирішення питання про взаємовідносини між Україною та Московською державою проти Речі Посполитої.

'''Березневі статті'''  угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною. Умови:  Гетьман і старшина обираються козацькою радою. На території Гетьманщини діють власні закони і суд. Податки збираються Генеральною скарбницею. Цар лише затверджує обраного радою гетьмана. Міжнародні відносини обмежені лише з Туреччиною та Польщею.

'''Генеральна рада''' - найвищий законодавчий орган Гетьманщини.

'''Старшинська рада''' - генеральна старшина та полковники - розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

'''Генеральний уряд''' (генеральна старшина)на чолі з гетьманом.

'''Гетьман''' здійснював законодавчу, виконавчу і судову владу; скликав Генеральну і Старшинську ради; видавав універсали; був головнокомандувачем збройних сил; керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою.

'''Генеральний військовий суд'''  при гетьманові був найвищою судовою установою . Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар.

'''Адміністративно-територіальний поділ Гетьманщини''' у 1649 р. всю територію Української держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7 полків).