Перегляд вихідного коду сторінки Степова зона

'''Степова зона''' лежить на півдні України, простягаючись від пониззя Дунаю до відрогів Середньоруської височини більш як на 1000 км при ширині 100 км на заході до 300-450 км на сході. Вона займає найбільшу порівняно з іншими зонами площу — ''39,7% території України.'' В її межах знаходяться ''Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька і Луганська області, південні частини Одеської, Миколаївської, Полтавської, Кіровоградської і Харківської областей, а також північна рівнинна територія Криму.''
Загальні контури степової зони на карті України нагадують трикутник з гострим кутом, повернутим на південний захід. Порівняно з лісостеповою у степовій зоні вищі температури,більша тривалість теплового періоду, менша кількість опадів. Оскільки дві третини річних опадів припадає на теплий період, який на півдні України характеризується високою випаровуваністю (що приблизно у 2 рази перевищує кількість опадів), то тут дуже низька вологість повітря і ґрунту, мало річок (подекуди зовсім немає). Посухи, які бувають досить часто, завдають відчутної шкоди сільському господарству.
Найбільшим природним багатством степової зони і національним багатством усієї України є її ґрунтові ресурси, серед яких переважають високопродуктивні чорноземи.
'''Степова зона''' відома своїм широкомасштабним зрошенням, високою розораністю земель; вона є основним в Україні й одним з найбільших у світі регіонів вирощування ''високоякісних твердих сортів пшениці, соняшнику, винограду, рису, овочів і баштанних культур. Кліматичні ресурси Південного Степу дають змогу вирощувати тут рицину, бавовник та ін.''
'''''Південні приморські райони Степу''''' (узбережжя Чорного та Азовського морів) — загальнознані як місця масового відпочинку і лікування, зосередження санаторно-курортного господарства. Південь України — перспективний район видобутку нафти, газу, золота та інших мінерально-сировинних багатств.

[[Категорія: Курси Веб 2.0]]