Перегляд вихідного коду сторінки Проект "Неформали - погляд на проблему"

"Неформали - погляд на проблему"

     
                                                           
                              Виконавці проекту:
                            учні  10 – А класу
                            Кл. керівник Мільгевська Н.М.

Мета:
1.	Пояснити сутність молодіжних субкультур, назвати їх основні характеристики.
2.	Формування відношення старшокласників до проблем сучасного суспільства, в тому числі молодіжних субкультур.
3.	Застерегти учнів від небажаних наслідків перебування в неформальних групах та наслідування їх поведінки.
4.	Продовжити формування аналітичного мислення, формулювання та викладання своєї точки зору, формування критичного мислення, навичок системного аналізу.
5.	Формування вміння працювати в групі, організовувати спільну діяльність, розвивати партнерські відносини.
6.	Сприяти вихованню культури сучасної молоді.
 Форма проведення: захист проектів.
  Обладнання: ноутбук (для показу фотографій)
                                                                      Хід уроку.
 І. Вступ     
   Сьогодні в нас не звичайна, а точніше сказати неформальна класна година.
   Кожному з нас доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які у чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось увесь в металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних субкультур. 
   Представники різноманітних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: “Я — особистість”, кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням усіх в один рядок. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру.  
      Сьогодні спробуємо розібратися, чому вони виникли, які цілі переслідують, чим відрізняються від нас, чи необхідно боятися зустрічі з ними,та про наслідки перебування в цих неформальних групах.
    Отже, озброївшись девізом:
                                                         Думаємо колективно,
                                                         Працюємо оперативно,
                                                         Сперечаємося доказово,
                                                         Це для всіх обов`язково 
 переходимо до захисту ваших проектів.
   




  ІІ. Захист проектів учнів.
        Група №1. Поняття субкультури. 
        Група  №2. Результати опитування учнів 8 – 9 класів нашої школи.
        Група  №3.  Хіпі
        Група  №4  Панки, гопники, Емо, скінхеди.
        Група  №5. Готи, кіберготи,  жданглісти.

  ІІІ. Підсумки.
            Диспут: 
-	Які думки виникли у вас під час виступів однокласників?
-	Що нового дізналися сьогодні?
-	Які позитивні та негативні сторони мають різні субкультури?
-	Ваше відношення до субкультур?
-	Який висновок ви зробили із сьогоднішньої класної години?
-	Як вам працювалося над проектом?
  ІV. Висновок
        Дякую вам за плідну працю над проектом і бажаю вам мати друзів, які розділяють ваші інтереси  і не втягують вас у сумнівні справи, і ще бажаю кожному завжди бути самим собою. 
            
РОБОТИ УЧНІВ
1.                     Поняття субкультури


                                                Над проектом працювали:
                                              Крєпакова Вероніка
                                         Блінова Наталія
                                      Кучма Вадим
                                Заєць Тетяна
                          Крайтор Наталія


   Субкультура – соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура "толкієністів", які грають в рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні клуби, а "поттеромани" (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг. 
Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін. Наприклад, для хіпі було характерне довге волосся, а для панків – вистрижена голова зі смужкою волосся посередині, яка називається "ірокез". 
       
    Поняття молодіжної субкультури 
    Молодіжна субкультура – будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. 
  Необхідно зазначити, що поняття  молодіжної субкультури і  поняття  "неформальний молодіжний рух" не зовсім тотожні. Неформальним молодіжним рухом можна назвати систему молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної діяльності у взаємозв'язку між собою і з суспільством загалом. У свою чергу, молодіжний неформальний рух є частиною ширшого середовища – "андеграунду". 
Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так: 
1 романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери .) 
2 гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери .) 
3 кримінальні (гопники, скінхеди .) 
4l анархо-нігілістичні (панки та інші). 
Варто звернути увагу на парадокс молодіжних субкультур: з одного боку вони культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства. 



2.  Відповіді учнів 8 – 9 класів на питання:
 (всього опитано 80 дітей)
1.	Чи знаєте ви, хто такі неформали?
2.	Хотіли б ви стати неформалом?
3.	Хотіли б ви мати друга   неформала?
4.	Чи знаєте ви, чим вони відрізняються від звичайних людей?
5.	Чи боїтеся ви неформалів?
6.	Чи є у вас друзі або  знайомі неформали?


                                                                          Над опитуванням працювали:
                                                                                  Амбарцумян Ліана
                                                                                     Пацкевич Юлія
                                                                                    Крайтор Валерій
                                                                                      Кучма Вадим


РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ 

[[Файл:1 дидиагр2.png|thumb|400 px|left|Тут може бути ваша фотографія]]

3.         Хіпі
                                          

                                                       Над проектом працювали:
                                                                  Андрусяк Дарія
                                                                     Серіков Ростіслав
                                                                  Мазур Єлизавета
                                                                    Шаповалова Анна
                                                           Мінзар Дарія
                                                               Казарян Тетяна
 


  Хіпі -  (від англ. – «той, що  розуміє, знає» - філософія і субкультура , яка виникла в 1960 – х роках в США.
  Розквіт руху прийшовся на кінець 1960-х – початок – 1970-х рр. Спочатку хіпі протестували проти пуританської моралі , також пропагували намагання повернутися до природної чистоти через любов і пацифізм. Один із найвідоміших лозунгів хіпі: «Мake love, not war!» , що означає «Любов замість війни!» або «займайтеся  коханням, а не війною!»


                                                                                                                 Андрусяк Дарія

Хіпі вірить:
-	Людина має бути вільна;
-	Досягнути свободи можна , лише змінивши внутрішній стан душі
-	Що вчинки внутрішньо розкутої людини позначаються намаганням зберігати свою свободу як найвищу цінність;
-	Що краса і свобода тотожні одне одному і що реалізація того і другого – саме духовна проблема;
-	Що всі, хто поділяє ці погляди, створюють духовну родину;
-	Що духовна родина – ідеальна форма спільного життя;
-	Що всі, які думають інакше, помиляються.

                                                                                                                    Серіков Ростіслав


              В 1970-х роках рух хіпі став втрачати свою популярність. Відношення до цього руху різко змінилося після серії вбивств, які скоїли члени «Сім’ї» Чарльза  Менсона в кінці 1960-х років. 
   Подорослішав, більшість хіпі прийняли суспільну мораль. Нове покоління бунтарів приймало панк-культуру.
                                                                                                                         
                                                                                                                      Мазур Єлизавета

 

     Не дивлячись на  зменшення хіпі –руху в світовому масштабі, його представників можна знайти в багатьох країнах світу.  Ідеї хіпі, які здавалися консерваторам в 70-ті роки утопічними, ввійшли в менталітет сучасної людини.
                  
                                                                                                            Шаповалова Анна





   Культура хіпі має свою символіку, атрибути. Для представників руху притаманно вносити в костюми етнічні елементи: буси, плетених із бісера ниток чи ниток. («фенєчкі»).  Ці прикраси мають складну символіку. Фенєчкі різних кольорів і візерунків означають різні побажання, показують музичні вподобання, життєву позицію. Наприклад, жовто-червона фенєчка означає – зізнання в коханні. 
  Але така символіка трактується в різних місцях і тусовках по-різному, і хіпі «із досвідом» не приділяють їй ніякого значення.
                                                                                                             Мінзар Дарія

          
  Відносно ролі галюциногенів хіпі мають дві думки.   Психоделіки сприяють «розширенню свідомості», складають умови, в яких людина починає відчувати в собі наявність «душі». 
  Суперечки існують лише в питанні про те, чи є наркотичне сп’яніння необхідною і достатньою умовою , чи тільки одним із можливих засобів «розширення свідомості».
    
                                                                                                              Казарян Тетян



 4.              Готи. Кібер-готи.
    


Над проектом працювали:  
Рєпєт Андрій
Цехмейстер Антон
Ільницький Владислав
Косінський Вячеслав



   Готами сьогодні називають себе представники «готичної» субкультури. Чіткого визначення Готики не існує, але якщо звернутися до асоціативного ряду, то її можна визначити як нудьгу за темним середньовіччям, коли в підвалах проводилися чорні меси, в соборах засідала свята інквізиція, на головних і не дуже площах спалювали гностиків, а нічними вулицями розгулювали чаклуни та вампіри. Принаймні, так виглядає історія з точки зору готів. Їх завжди можна легко впізнати за чорним одягом, вибіленим пудрою обличчям і чорною косметикою, якою для надання собі найбільшої схожості із живими мерцями однаково користуються представники обох статей.
 
Символіка готів
     Готична естетика вкрай еклектична за набором вживаних і популярних символів, можна зустріти і єгипетську і християнську і кельтську символіку. Основним готичним символом є єгипетський анкх, символ вічного життя - ймовірно, у зв'язку з темою вампірів, безсмертя. Також часто вживаються й інші єгипетські символи - такі як «Око Ра». Християнська символіка використовується менше, переважно в вигляді звичайних розп'ять (тільки зі стильним дизайном). Кельтська символіка зустрічається у виді кельтських хрестів і різних кельтських орнаментів. Досить широко представлена окультна символіка - використовуються пентаграми (як звичайні , так і перевернуті), перевернуті хрести, восьмипроменеві зірки (символи хаосу). Також використовується безліч різних символів смерті - прикраси з кістяками, черепами, і т.д.. До чисто готичних символів можна віднести кажанів - різні зображення кажанів (зв'язок з вампірами очевидний) ви можете зустріти на сотнях готичних сторінок в Інтернеті і на багатьох прикрасах. Також символами готичної субкультури можна рахувати вовка, сову.
     
  Можливо,ви не знаете,але в світі існує така субкультура як кібер-готи.Вони культивізують ідеал кіборга та постлюдини.Отже,хто ж вони насправді?Коли вони з'явились?Як вони виглядають?Все це ви взнаєте нижче.
   На данний момент ясно тільки те,що вперше термін кібер-готи згадується в книзі випуску 1990 року о ролевій грі "кібер-готи".Перша кібер-готична група була Alien Sex Fiend.
    Goteki з'явились в 1997.А взагалі народження повноцінної субкультури припадає на 1997-1999 роки.
    Я більше симпатизую думці,що все ж таки кібери є нащадками рейву(массова дискотека з виступами диджеїв,а також так називають електронну танцювальну музику) та кібер-панку(жанр наукової фантастики),а не ще одним видом готів.Тому що ті елементи,які кібер-готи ввібрали в себе від готик-субкультури,більш поверхневі,ніж взяті від кібер-панку та рейву.
     Тепер найцікавіше...  Вам мабуть цікаво, чим же займаються ці фантастичні люди майбутнього?А займаються вони тим,що читають кіберпанк,дивляться постапокаліптик-аніме,ведуть нічний образ життя,слухають индастриал,ЕВМ,бувають на фестивалях. Саме в Україні існує готичний фест,який називається "Діти ночі"(Вперше фест з'явився у 1999р).
                                                         
    А найголовніше кібер-готи великі фани танців, вони дуже люблять потанцювати. Але й танці в них специфічні: в кібер-танці переважають рухи, які імітують рухи машин,але не такі як в диско,вони більш різкіші та жорсткіші.
   А на десерт я вам розповім про зовнішний вигляд кібер-готів.....Почну знизу вверх.
1)Взуття: воєнного зразку, "фетиш",сапоги на великій платформі з великою кількістю різних металевих прикрас.
2)Штанці зроблені з легких матеріалів,достатньо просторі.Також зроблені з латексу,шкіри,винилу.  Дизайн різноманітний,з великою кількістю кишень,  застібок,  різної мішури.  У дівчат винилові міні-юбки,смугасті панчохи.
3)Аксесуари:різноманітні щитки,наколінники як у роботів.
4)Зверху може бути будь-що: як звичайний чорний топ в сіточку,жилет,який нагадує бронежиліт,так і корсети,і бондажі.Можуть бути вироблені з пластику,заліза з металевими зстібками.Також винилові плащі а-ля Матриця.У дівчат топи з відкритою спиною та животом.
5)Велика кількість браслетів,пластикових ременів,ошийників,нашивок з електро-технічною символікою,підв'язки,величезні мотоциклетні окуляри(підняті вище лоба),провода,розетки та інші технологічні засоби.
6) Агресивний макияж:підведені чорним очі та чорні нігті,контактні лінзи,яскравий грим. Популярний пірсинг(дуже часто шокуючий).
7) І нарешті волосся. Волосся є одним з важливих елементів образу кібер-гота. Тут дуже підходить лозунг"Ні справжньому волоссю!".Розповсюджені варіанти: повна відсутність волосся, перука з пластикового волосся, звичайне волосся, але пофарбоване у незвичайний колір (червоний,фіолотовий,зелений,синій),також "кібер-дреди" (коли пасма волосся сплітають та наносять тонкий шар пластику).
  Ось такі вони незвичні, фантастичні, безумні, таємничі кібер-готи...І все-таки, такі ж люди як і ми всі.

        
 5.    «Панки. Емо. Скінхеди»

      

Над проектом працювали:
Корабліна Вікторія
Пушкаш Анастасія
Цимбарович Олександр
Воскобойник Костянтин
Горєнкова Марія
Григор’єва Марія

 
Емо (скор. від «емоційний») сповідують  любов до чорного кольору, що не є дивним, оскільки емо та готи мають спільних предків – чорних панків («панк» – від англ. «punk» – безсмак, нісенітниця, гнилля). В колах «звичайних» панків чорні виділялися прихильністю до цього кольору в одязі та зачісці. Характерною ознакою емо, крім чорного одягу з атрибутикою смерті – малюнками кісток, черепів, кажанів, крім пірсингу на обличчі, наприклад у вигляді кликів під нижньою губою, є обов'язковою присутність в гардеробі чого-небудь рожевого, що показує високу чутливість. Такі собі діти Тьми з плюшевими іграшками. 
     

    Головний сенс існування емо вбачають в емоційних переживаннях. І чим вони сильніші, тим краще. Причому позитивні або негативні не має значення. Депресією справжній емо насолоджується не менше, ніж радістю, тільки з тією різницею, що радість звичайно явище не довговічне, а депресію можна продовжити надовго. Готи в основній своїй масі вважають за краще відчувати життя через негативні емоції. Тобто негативні вони для звичайних людей, а для готів, чиїм улюбленим заняттям є прогулянки кладовищами, найкращий стан – це затяжна депресія. Основне, що відрізняє готів від емо, – це те, що вони тримають свої почуття всередині, а емо спеціально виставляють їх напоказ. Але й тих, й інших об'єднує бажання жити не так як усі. Не хочуть належати до звичайного світу, де головним є кар'єра, успіх і соціальна стабільність. Але, щоб піднятися над звичайними людьми, їм не вистачає духовної сили. Адже духовний ріст неможливий без довгої і важкої роботи над собою. Значно простіше залишити набридливий звичайний світ, опустившись нижче людей, до світу, що живе за законами духів, привидів і всякої потойбічної погані. 

  Якщо розглянути таке захоплення тьмою з точки зору духовних учень, причому зовсім не важливо, яке ми візьмемо за основу, в цьому питанні християнство, мусульманство, іудаїзм, буддизм, даосизм і всі їхні численні течії одностайні. Якщо людина живе як святий, то в потойбічному світі він святим і буде. А якщо людина свідомо вибирає образ життя нечисті, то вона може стати нею ще за життя. Раніше це називалося одержимістю нечистим духом. Та й посмертне існування таких людей релігія тлумачить цілком однозначно.

Панки
   Колись один мій знайомий, Андрій, сказав: "Панк - це свобода життя, мислення, свобода від усього світу». Молоді люди, які живуть за цим принципом, багатьом здаються ненормальними. Адже вони надто відрізняються від усіх. І не тільки одягом, а й примітивною поведінкою...


     Загалом панки — це люди, які ні під кого не підлаштовуються. Вони — антиполітики. Навіть у виборах участі не беруть.
— Ні, я, наприклад, слідкую за політичною ситуацією в Україні, — говорить Андрій, — як нашу країну руйнують ці... політики. Вони байдужі до людей. Хоча й ми, у принципі, — теж.
   У натовпі панка можна легко впізнати. Хоч кожен вдягається як хоче, "по-своєму": від звичайних кедів до звичайної майки. Бриджі чи шорти, найчастіше — в клітинку. Це їхній найпростіший одяг. Та є й "кадри" які ходять у зелених косухах, на штанцях — сотні шпильок, різних нашивок, наклейок, які закривають дірки. Одяг можуть навіть маркером обмалювати чи спеціально порвати. У більш юного покоління можна побачити на руках ще й браслети з колючками, ланцюжки на штанях та різні інші штучки, які продаються у "тематичних" магазинах. Кольори їхнього вбрання — переважно чорний, червоний, білий, зелений.

 

    Ще одна з вагомих складових іміджу пайків — ірокез.  Він прийшов від індіанців, — Від червоношкірих. Ірокез — це наша відмінність.

Найчастіше його ставлять пивом чи водою з цукром. А кому пощастило з грошима — гелем. Є навіть один нехороший анекдот: панки спіймали хлопця І катують: "Будеш волосся відрощувати?". "Буду!" — відповідає хлопець. "Наскільки довге?" — знущаються панки. "До колін, до колін!" — тремтячим голосом відказує юнак. "Неправильно, —  заперечують панки. — Треба до стелі, до стелі!!!

Панківські свята
Хоча певних традицій у панків немає, та кожна компанія вигадує собі свої. В однієї з чернігівських компаній, наприклад, є так звані панковки. Вони святкуються чотири рази на рік. Це щось схоже на щедрування. Група панків ходить з гітарою чи без неї по квартирах, співає панивські чи просто коротенькі пісні, декламує вірші. Деякі люди сміються, комусь це подобається, а хтось обурено свариться на них. Старенькі бабусі ж взагалі лякаються.

Інше свято — день сарделя. Колись хлопці збиралися йти до лісу посмажити сардельок та попити секс-пістолс (напій придумали не так давно, це — суміш пива з портвейном, яку полюбляють, до речі, не тільки панки). Зайшли до магазину, скупилися, а на сардельки грошей не вистачило, тож вони купили лише одну. Молодики передумали йти до лісу, а зайшли за той самий магазин, розмалювали що сардельку (вони називають "сардель"), зробили їй ірокез із сірників. І жартівливо зверталися до свого витвору: "О, сардель, ти наш сьогоднішній бог!" І тоді 22 вересня (коли все це відбувалося) вони нарекли днем сарделя.

Панки — народ дуже веселий і можуть будь-якої миті утнути щось ненормальне. У день народження однієї дівчини двоє молодиків з криками: "Це все для тебе, лише у твій день народження!" стрибнули у холоднючу воду. У Стрижень. Вдягнені, взуті. Поплавали трохи, змерзли. Потім їх відігрівали, але, кажуть, це було весело.


  Суспільство не розуміє панків. Ще з тих часів, відколи вони з'явилися і початі яскраво вирізнятись серед інших людей. Дехто їх навіть боїться. А представники цієї категорії людей кажуть: "Свобода — це найкраще і найцінніше, що є у нас. Вільними вважає себе безліч людей, проте вони помиляються, адже їхні руки зв'язані суспільним становищем. Наші ж — вільні, як крила птаха.."

Скінхеди


    Субкультура скінхедів не зберегла для історії точну дату свого
зародження. Достеменно відомо, що це сталося десь у портових містах
Великобританії наприкінці 50-х - початку 60-х років двадцятого століття.
Якщо спробувати творчо підійти до цього моменту, то можна намалювати
таку картину... 

   Звичайні британські хлопці зі звичайних, небагатих сімей після
звичайного трудового дня сиділи собі в пересічному пабі і пили пиво в
очікуванні чергового конфлікту з матросами з торгових суден. Довго
чекати не доводилося, приходили матроси і давали хлопцям доброго
прочухана... Котрогось разу після бійки хлопці поголилися налисо, що
дуже зручно у вуличних бійках (звідси і походить назва "скінхед"
skinhead - в перекладі з англійської - гола голова), відірвали від своїх
курток коміри, підкотили штани і взули свої робітничі черевики Dr.
Martens. Вигляд у них був якщо і не страшний, то, принаймні, агресивний.
Щоправда, матросів це все одно не лякало і вони переважно таки давали
хлопакам по дупі, але сам імідж міцно засів у головах мешканців
робітничих районів, які почали його наслідувати і швидко поширили цю
моду по країні. 

Саме в цей час у Лондоні почали селитися вихідці з Ямайки. Вони шукали
тут пристойну роботу, але дуже часто її і не могли знайти, тому
проводили багато часу на вулиці, збиваючись у групи, які називалися
rude-boys - "грубіяни" (до речі, "руді-боєм" у молодості був відомий
музикант Боб Марлі). Біла молодь часто навідувалася у квартали чорних,
цікавилася їхньою культурою і саме з того часу походить захоплення
скінхедів музичним стилем "ска", який і став на початках мало не
офіційною музикою субкультури. Ну, і ще одна річ поєднувала в той момент
чорних і білих хуліганів: і одні й другі були любителями "святого" напою
- пива. 

   Знаходилися такі, що співчували правим рухам, хоча расизму і шовінізму
як офіційної ідеології скінхедів ніколи не існувало. Навпаки, частенько
бувало так, що скінхеди спільно з чорними руді-боями атакували
представників середнього класу teddy boys, до яких відчували класову
ненависть і билися з рокерами-расистами, яких часто наймали охороняти
мітинги правих партій. 

   Звісно, не можна стверджувати, що ця субкультура була повністю
ангелоподібною. Серед скінхедів був дуже поширений чоловічий шовінізм, а
в 70-х роках до нього домішався ще і побутовий расизм, хоча в основній
своїй масі політичні погляди рух формував в дусі інтернаціонального
пролетаризму. Але хитросплетіннями політики рядові скінхеди не
цікавилися. Вони проводили час у бійках, пили пиво, слухали музику "ска"
і поміж усім цим придумали до свого гардеробу ще одну річ, яка стала
сьогодні є класичною ознакою приналежності до цієї групи - підтяжки.

 
   Сьогодні є класичною ознакою приналежності до цієї групи - підтяжки.
Хоча, тут варто зробити одну ремарку - тяжкі черевики, закочені джинси з
підтяжками і куртки без комірів - вважаються "робочим одягом скінхедів".
Парадна форма - це чорні строгі костюми з такими ж чорними туфлями.
Правда, для бійок вони використовували все-таки зручнішу робочу форму. А
билися вони з будь-ким - з чорними, з білими, з жовтими, з багатими, з
фанатами, які вболівали за інший футбольний клуб, з іншими скінхедами і,
особливо, з хіпі. Хіппі найбільше діставалося від бритоголових, бо в
їхній уяві "діти квітів" були представниками середнього класу і завжди
могли відійти від своїх захоплень і зайнятися нормальним життям. 

Після 1972 року рух скінхедів занепав і бритоголові стали рідкістю на
вулицях. Більшість із них подорослішали, відростили волосся і закинули
свої черевики з тяжкими носаками на горище. Але через кілька років на
світ чекав новий бум - прийшли панки! Панки принесли з собою нові
символи і нову музику. Скінхеди, принаймні те що від них залишилося,
визнали частину цієї музики своєю. Але їх не цікавив увесь панк, вони
слухали тільки ті групи, які в своїх текстах піднімали проблеми
робітничого класу, продажних політиків, патріотизму. Журналіст
популярного британського видання "Sun" Гарі Бушелл обізвав такий панк
простим, але змістовним словом "Ой!" (Oi!). серед найвідоміших груп
цього напрямку можна назвати SHAM 69, THE BUSINESS і THE ANGELIC
UPSTARTS. Якраз тут і заклався той ідеологічний базис скінхедів, яки ми
знаємо тепер. Висловити його можна гаслом: "Люблю країну - ненавиджу
уряд!". Багато з цих груп мали навіть лівий ухил і тому, коли одна з
таких команд, а саме SKREWDRIVER провела свій концерт під гаслом "Рок -
проти комунізму" - то від неї відвернулися справжні скіни. 
    Для того щоб чітко відділити себе від "нациків", у 1993-му році у Нью
Йорку було створено міжнародний рух RASH (Red & Anarchist Skinheads). З
назви видно, що учасники цього руху стоять на комуністично-анархістських
позиціях. Вони також виступають проти расизму і є прихильниками
фемінізму, а також антигомофобії (противники дискримінації за статевою
орієнтацією). 

Є також і інша організована група міжнародного рівня - SHARP (Skinhead
Against Racial Prejudices). Це скінхеди, які борються проти расистів і
ультраправих. Вони регулярно проводять концерти, мітинги і значно
радикальніші акції - організовані побиття boneheads (тупоголових), як
вони називають неонацистів. 
 

Але основну частину скінів і далі складають прості хлопці з робітничих
кварталів, які особливо не переймаються своєю політичною орієнтацією, а
просто збираються вечорами разом, п'ють пиво, влаштовують бійки і
коротко стрижуться. Їх і надалі варто остерігатися в темних переходах,
але не варто плутати з нео-нацистами.