Перегляд вихідного коду сторінки Деякі шляхи підвищення пізнавальної активності учнів під час уроків географії

Одна із головних умов розвитку суспільства є формування творчої особистості.

Проблеми розвитку творчої особистості нашли своє відображення в національній доктрині «Освіта XXI століття». Розвиток творчої особистості неможливий без тієї мети, яку поставить перед собою учень. Одним із актуальних на сьогодні питань є питання формування різноманітних компетенцій та активізація пізнавальних інтересів учнів під час вивчення географії. Знання, які учні отримали на уроці, вони повинні застосовувати на практиці. Тоді в учнів з'явиться інтерес до географії. Хоча у більшості випадків це стосується старшокласників. До учнів середньої ланки необхідний інший підхід. Серед них часто можна почути таке: «А навіщо воно мені треба?»

Викладання навчального матеріалу окреслено навчальною програмою та Держстандартом, який ставить певні вимоги до вчителя по викладанню свого предмета, географії наприклад. Можна подати цікавий додатковий матеріал на уроці, та тоді менше лишиться часу для досягнення навчальної мети уроку. Хоча формувати в учнів пізнавальний інтерес до предмету можна шляхом використання статистичного матеріалу, приведення фактів та окремих деталей із оточуючого середовища, показуючи між предметні зв'язки .Також можливо використовувати самостійні роботи такого плану, як то, наприклад, користуючись підручником скласти схему-опису якого-небудь явища, а за допомогою стрілок показати зв'язки між ними. Учням цікаво виконувати таке завдання. Оскільки складання схеми - це в якійсь мірі самостійна робота, а це спонукає їх до творчого мислення і починає працювати їх творча активність. Дітей необхідно вчити самостійно працювати з підручниками, географічними картами та додатковою літературою - це теж сприятиме їхній активності на уроці. Також учні із задоволенням слухають учителя, коли він розповідає додаткову цікаву інформацію стосовно теми уроку.
Але не слід дуже перевантажувати урок цікавими фактами, Не слід тому, що урок - це праця, постійна праця учня, а не свято. Свята не бувають кожен день. Неможливо, та й непотрібно з уроку робити шоу. Дитина повинна зрозуміти - навіщо вона вчиться. І тільки тоді учитель зможе активізувати пізнавальний інтерес своїх учнів. Особливий інтерес в учнів викликає походження географічних назв, пов'язані з цим легенди, прислів'я, унікальні явища в природі та явища які на сьогоднішній день важко пояснити. Цим звичайно, можна зацікавити дітей. Але знову повертаючись до того, що було сказано раніше: не треба переобтяжувати урок надлишковою інформацією. В противному випадку діти стануть лише користувачами готової інформації, а це ніяк не сприятиме їхній активності. Діти втратять здатність аналізувати інформацію та робити висновки, тобто думати.
Не слід на уроці забувати і про віковий рівень аудиторії. Якщо перед нами буде знаходиться середній шкільний вік, а це учні 5-9 класів, то й підхід до них, у формуванні пізнавальних інтересів, буде декілька іншим. Якщо у 9 класі мову треба вести про допрофільне навчання, то у 5-7 класах, для того щоб зацікавити дітей, бажано використовувати на уроках ігрові моменти. Важливо не забувати, що перед нами - діти, а всі діти люблять пограти. Гра - це найдавніший захід по вихованню та навчанню дітей. Гра, в поєднанні з іншими видами роботи на уроці сприяє підвищенню активності дітей під час уроку.
Як показує шкільна практика, неможна одразу дітям пропонувати складні ігри. Треба починати з легких, поступово переходячи до складних варіантів гри. Діти з великим захопленням приймають участь в іграх, застосовуючи отриманні знання в ситуації, запропонованої вчителем. Під час гри  забезпечується високий рівень активності всіх її учасників. Гра - це рух, розвиток активної взаємодії в динамиці явищ і ситуацій. Фактор часу відіграє особливу роль: за короткий проміжок часу треба відповісти на питання, або вирішити нестандартну ситуацію. Це забезпечує елемент новизни на уроці і в якійсь мірі, в залежності від запропонованої гри, спортивний інтерес - як можна найшвидше виконати завдання. Емоції, в такому випадку, є гарним стимулом для розвитку пізнавальних інтересів учнів. Учень вимушений швидко приймати рішення, робити висновки, використовуючи свої надбанні знання та навички. Гру можна використовувати на уроках узагальнення навчального матеріалу.

Завдяки грі перевіряються знання всього класу. Учбова гра на уроці - це один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності учня. Ігрову діяльність не можна проводити спонтанно. До неї теж треба готуватися і дотримуватися декількох умов: навчальний матеріал повинен бути закладений у самій грі, мету яка стоїть перед учнями треба їм оголосити у вигляді головного завдання, ввести елемент змагання на уроці. Тільки в такому випадку мета гри буде досягнута. Хоча, якщо у вчителя достатньо досвіду, то він зможе провести гру спонтанно і цікаво з користю для уроку.
Географічні ігри:       «Географічна дуель»  і «Дістанься Говерли» /ігри -авторські - відпрацьовані на уроках географії у 6-8 класах/.

«Географічна дуель»

На уроках географії можна використовувати декілька варіантів гри. Наприклад: гра з поділом класу на дві команди, Вибираються капітани команд, Капітанам команд ставиться по п'ять питань, на які вони повинні відповісти, Враховується правильність відповіді і той час, за який була надана відповідь, Якщо капітани команд не знають відповідь, то можлива допомога їх команд. За правильну відповідь капітана нарахувати один бал, за допомогу команди 0,5 балів. Інший варіант гри, коли учні виходять «на дуель» парами і задають одне одному до п'яти питань. Обов'язково необхідно враховувати швидкість відповіді. Кожне питання - це «постріл» у супротивника. У ролі «секунданта» виступає вчитель. Він рахує хвилини за які відповів капітан команди ,або «дуелянт».У випадку якщо відповідь вірна ,але надана невчасно, то вона не зараховується. На роздуми кожному «дуелянту» можна надати по 60 секунд, максимум 90 сек. Інакше тоді дітям буде не цікаво.

«Дістанься Говерли».

Посеред класу, біля дошки, ставиться зображення гори - воно буде символізувати Говерлу. Обабіч від гори відміряється однакова відстань. По обидва боки від «гори», на однаковій відстані стають учні .Клас поділяється на дві команди. Команди по черзі задають питання лідерам -суперникам. Кожна вірна відповідь - крок вперед. Невірна відповідь - учень знаходиться на місці. Виграє той учень який перший «дістанеться Говерли», тобто перший дійде до середини класу, відповівши вірно на всі питання суперників.

Гру «Географічна дуель» - найкраще використовувати у 6 і 7 класах.

Гру «Дістанься Говерли» - у 8 класі.