Перегляд вихідного коду сторінки Географічне положення. Дослідження й освоєння Австраліі



=Назва проекту=
Географічне положення. Дослідження й освоєння Австраліі
=Основний та другорядні  (дотичні) навчальні предмети=
Географія. Інформатика

=Вік учнів, клас=
7 клас,12 років

==Стислий опис проекту==
Це проект з географії для 7 класу з теми «Австралія – найменший материк Землі. Своєрідність ГП материка. Історія відкриття та дослідження». Буде реалізований під час вивчення розділу «Материки». Під час впровадження проекту учні вивчають своєрідність географічного положення Австралії, основні етапи дослідження материка, наводять приклади спільних та відмінних рис у ГП та рельєфі Австралії та Африки.
Кінцевий продукт:  мультимедіа – презентація «Австралія»

==Повний План вивчення теми== 
[https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7NEFhanhJMUVqdWs План впровадження проекту]

=Навчальні цілі=
Учні отримають знання про ГП Австраліі ; ознайомляться з особливостями дослідження та освоєння територіі материка європейцями,  наводить приклади спільних та відмінних рис у ГП та рельєфі, навчаться знаходити та опрацьовувати нову інформацію, захищати власну думку, працювати в команді, створять електронну презентацію.
=Опис оцінювання=
На початку проектної діяльності проводиться актуалізація та оцінка початкових знань учнів, з’ясовується рівень їх готовності до участі у проекті, визначаються навчальні потреби учнів, встановлюються навчальні цілі. Це відбувається за допомогою електронного тесту «Географічне положення», методу «Асоціативний кущ «Австралія»», вчительської презентації, таблиць «З-Х-Д» та методу «Думаємо - Об’єднуємось - Ділимося». При використанні методу «Асоціативний кущ» використовується  інтерактивна дошка та набір картинок - підказок. Набір картинок - підказок використовується після того, як «кущ» уже сформовано для можливого його доповнення. «Квітка припущень» - це інструмент, який застосовується під час демонстрації презентації вчителя. Він сприяє виникненню інтересу до теми, спонукає учнів до дослідження проблеми, стимулює їх аналізувати наявні знання, допомагає формулювати питання по досліджуваній проблемі, визначати цілі дослідження, висувати гіпотези, розробляти шляхи і способи вирішення проблем. Метод «Думаємо - Об’єднуємось - Ділимося» допомагає об’єднаним у групи учням провести перші обговорення та висунути перші ідеї щодо реалізації проекту. 
Впродовж роботи над проектом, участь кожного та спільна участь оцінюється відповідно до розроблених форм оцінювання різних видів діяльності, за якими відбувається контроль і самоконтроль. «План проекту» допомагає учням оцінити власні досягнення. Таблиці «З-Х-Д» дають учневі можливість згадати попередні знання, визначити навчальні потреби, поставити навчальні цілі та зрозуміти наскільки вони досягнуті. Консультації допомагають коригувати роботу, планувати наступні кроки, забезпечують зворотній зв’язок. За роботою кожної групи викладач веде неформальні спостереження, результати яких заносить до бланку контролю, де зазначаються своєчасність виконання роботи та правильність її виконання, логічність викладення і подання інформації, джерела інформації та творчий підхід, вміння робити висновки, відповідність цілей результатами роботи. Все це дозволяє вчасно коригувати роботу груп у потрібному напрямку,  забезпечити зворотній зв'язок. 
Наприкінці учні захищають свій проект, презентують його продукт. Оцінка виставляється відповідно до поданих [https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7QTVNbnVqUzAzTXM форм оцінювання]. Також проводиться оцінка і самооцінка знаннь учнів, які вони отримали під час проекту 

=Діяльність учнів та вчителя=
На підготовчому етапі  учитель ознайомлює батьків з методом проектів за допомогою мотиваційного [https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7R0h3bDlnTDZZR2M буклету]
Реалізація проекту починається з актуалізації попередніх знань учнів стосовно обраної теми. Учитель за допомогою електронного тесту «Географічне положення» та [https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7Q25lYXdadTBKZFk асоціативного куща] «Австралія» допомагає учням згадати попередньо отримані знання з метою подальшого їх використання, з’ясовує рівень готовності учнів. 
Наступний крок: оголошення учителем теми проекту, демонстрація мотиваційної [https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7UG9rcnJ4STJGOFk презентації] та постановка ключового питання: Материки – які вони є? Після оголошення теми, для з’ясування навчальних потреб учнів, вони заповнюють схеми [https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7T0xQZUpIemhhdEE З – Х – Д]. Учитель наводить деякі факти, організовує їх обговорення , пропонує зробити висновки, підіймає проблему, пропонує згадати чим ця проблема зумовлена. 
Ознайомивши учнів з тематичними питаннями (Чи кожен материк має властне обличча?), використовуючи стратегію «Думаємо - Об’єднуємось – Ділимося», учитель пропонує дітям спочатку обдумати запитання, а потім у парі з іншим учнем обговорити можливі відповіді на нього та представити свої ідеї всьому класу для загального обговорення. 
З метою допомогти учням організувати свої попередні знання і висунути нові ідеї щодо реалізації проекту, учитель пропонує обговорити вислів «Австралія – це материк навпаки».На цьому етапі використовується метод «Квітка припущень», який спонукає учнів до дослідження проблеми, стимулює аналізувати наявні знання, допомагає формулювати питання по досліджуваній проблемі, викликати інтерес до теми і визначити цілі дослідження, гіпотези, шляхи і способи вирішення проблем. 
Ознайомившись зі змістовними питаннями, учні об’єднуються в групи (за бажанням)та обирають назву 
і емблему, отримують завдання для груп, розподіляють попередньо роз’яснені учителем(елемент профорієнтації) ролі  та обв’язки в групі. Кожна група пише власний план впровадження проекту, який повинен відповідати поставленому завданню, містити 
інформацію про те, що необхідно здійснити до початку виконання проекту, що необхідно здійснити упродовж виконання проекту , що необхідно здійснити наприкінці навчального проекту,хто буде це робити або хто буде допомагати, коли це необхідно зробити? 
Також учні визначають, яким буде кінцевий продукт, отримують контрольні списки до цих продуктів та форми оцінювання, обговорюють їх. Отримані форми допоможуть учням моніторити та корегувати свою діяльність. 
Учитель коментує незрозумілі моменти, дає пояснення, рекомендації, обговорює та уточнює деталі, надає розклад консультацій, інформацію про додаткові джерела інформації, «Правила роботи за комп’ютером», «План виконання навчального проекту». Також учні отримують приклад учнівської роботи, на який можуть спиратися при виконанні своєї: можуть зробити так само (за шаблоном), можуть використати якісь моменти, можуть взагалі придумати щось своє (творчість), але обов’язкові елементи повинні бути присутні. Учнівська робота повинна відповідати критеріям оцінювання. 
Після цього групи об’єднуються, синтезують отримані дані і створюють кінцевий продукт, який буде презентовано учням школи під час проведення «Тижня географії». 
Під час роботи у проекті учні, за допомогою вчителя інформатики та відвідуючи гурток з інформатики, будуть активно використовувати інтернет для пошуку потрібної інформації, організовувати спілкування (блоги, чати де діти діляться своїми знахідками, враженнями та ідеями), обмін, передачу найденої інформації (ел. пошта), анонсування і рекламу кінцевого продукту (сайт школи, власні блоги). Впродовж усього періоду дослідницької діяльності учнів учитель нагадує про етичні та правові питання, пов’язані з доступом та використанням інформації, авторське право, обов’язкове зазначення використаного першоджерела. 
Протягом усього часу роботи проекту вчитель веде неформальні спостереження за роботою кожної групи. Результати спостережень заносить у бланки контролю, де зазначаються своєчасність виконання роботи, правильність її виконання, логічність викладення та подання інформації, джерела інформації, творчий підхід, вміння робити висновки, відповідність цілей результатами роботи. Це дозволяє вчасно скоригувати роботу груп в потрібному напрямку і забезпечити зворотний зв'язок. 
Проводяться консультації для вирішення питань, пов’язаних з реалізацією проекту. Використовуючи контрольні списки групи (за потреби) корегують свій план, обов’язки членів команди. Здійснюється само та взаємооцінювання, ведеться щоденник рефлексії. 
Наприкінці роботи над проектом учні захищають свій проект, демонструють [https://docs.google.com/open?id=0Bx5l-QsW23_7dGlXeFo4QjNHV0U презентацію]. Робота оцінюється за всіма попередньо наданими формами оцінювання. Завершується проект колективною рефлексією і обговоренням питань: Що вдалося і не вдалося зробити в цьому проекті? Які питання необхідно обговорити, або 
розкрити в майбутніх роботах? 
Для закріплення вивченого та з’ясування рівня засвоєння знань використовується метод «асоціативний кущ», заповнюються таблиці З – Х – Д, для узагальнення та перевірки отриманих знань проводиться підсумкове електронне тестування, після чого оцінюється дослідження в цілому. 
Загальне оцінювання дослідження проводиться відповідно до форми оцінювання та контрольного списку.

=Відомості про автора=
==Ім'я, прізвище==
Єсіна Алла Іванівна

==Фах, навчальний предмет==
учитель географії, економіки

==Навчальний заклад==
Костянтинівський ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів
==Місто\село, район, область==

==Контактні дані==
allageo73@gmail.com
=Відомості про тренінг=


==Дати проведення тренінгу==
7-14 вересня

==Місце проведення тренінгу==
Костянтинівський ліцей м. Костянтинівка

==Тренери==
Жадан Ольга Іванівна
[[Категорія: Шаблони]]
[[Категорія: 10 версія]]
[[Категорія: НП "Відкритий світ"]]
[[Категорія:Банк проектів]]